«Давайте на кладовищі збудуємо ТРЦ, бо Кальцеву не вистачає землі»: круглий стіл про майбутнє скверу Тарасова

Зображення завантажується
Колаж Юлії Савчук

Влада – на боці людини, яка колись чи не щомісяця розповідала про бандерівців і страшне НАТО. І – проти громади. Про це говорили на круглому столі, який організували захисники скверу Тарасова у центрі Запоріжжя. Влада не відповідала: від неї ніхто не прийшов. Втім, «замінники» виявилися такими неординарними, що навіть привернули увагу поліції

Круглий стіл організували після заклику в.о.міського голови Регіни Харченко зустрітися і, дивлячись одне одному в очі, обговорити долю скверу навпроти ТРЦ «Україна». 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

Трохи історії, давньої і не дуже

Багато років земля під сквером – в оренді у фірми «Ленд Дівелопмент», пов’язаної з Володимиром Кальцевим. Колись тут за день вирубали більше 500 дерев, щоб побудувати ТРЦ. Будівництво так і не почали: активісти пішли до суду. 

Роками сквер стояв пусткою, а у лютому 2026-го землю під ним вирішили поділити наново: на 40% побудувати-таки ТРЦ, решту залишити під сквер і, можливо, ветеранський хаб. Рішення ухвалювали зі значними порушеннями регламенту міськради. Захисники скверу стурбовані: а чи залишиться після всіх будівництв хоч якась зелена зона?

Власне, це і хотіли запитати у влади. Але влада на діалог відверто не йшла: за дивним збігом, три поспіль установи спочатку погоджувалися прийняти у себе круглий стіл, а за кілька годин відмовляли. Після втручання обласної адміністрації приміщення надав Художній музей… але жоден із представників влади так і не з’явився.

Владозамінники

Організатори знали про це заздалегідь: напередодні телефонували у приймальні запрошених і отримували відмови. Тож на захід принесли своєрідні «замінники» Регіни Харченко і Івана Федорова – картонні фігури з табличками. Валерія Морозова підкреслила: не прийти на зустріч – це теж вибір. Свідомий.

«Замінники» представників влади. Фото: Ольга Гайдаш

Фігури не порадували чи не єдиного представника офіційних структур, який відгукнувся на запрошення – представника Уповноваженого з прав людини у Запорізькій області Михайла Волкова. Хоча він багаторазово підкреслив, що свою особисту позицію як людини озвучувати не буде, але наполегливо пропонував перевести комунікацію у юридичну площину. 

І – враховувати реалії бюрократії: наприклад, на звернення із запрошенням на круглий стіл влада мала право відповісти лише через 30 днів, а минуло менше. Порушення прав активістів на інформацію немає.

«Де ми зараз?»

Втім, повернемося до початку круглого столу. Він зібрав зо три десятки учасників – військових, екоактивістів, мешканців будинків навколо скверу, давніх його захисників. До президії запросили Катерину Тарасову – вдову Дениса Тарасова, на честь якого названо сквер, організаторку мистецького форуму «Тарасов парк»; депутатку Катерину Звєрєву, яка активно протидіє забудові скверу у міськраді; власне, представника омбудсмена Михайла Волкова. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

Онлайн до заходу долучилася Ольга Сладкова – запоріжанка, яка вже декілька років судиться, щоб скасувати рішення про передачу землі під сквером в оренду «Ленд Дівелопмент». Доєднався також давній друг Дениса Тарасова, військовий Ігор Лукашенко.

Зліва направо: модераторка заходу Ольга Вакало, Катерина Тарасова, Ігор Лукашенко, Ольга Сладкова

Зустріч без влади використали для того, щоб узгодити позиції всередині спільноти скверу. Вона об’єднує людей із дуже різними політичними і навіть життєвими поглядами, які разом прагнуть одного – запобігти забудові зеленої зони. 

Власне, і позиції на зустрічі звучали різні. Катерина Тарасова каже: вона саджає дерева. У сквері створено Алею спогадів: родини загиблих воїнів висаджують іменні дерева на їхню честь. Саджанці і полив оплачують власним коштом, тож закликають небайдужих донатити на продовження Алеї.

Посилання на банку:

https://send.monobank.ua/jar/8yaTdxrp9r

Номер картки банки:

5375 4112 1862 6880

Катерина Звєрєва зосередилася на тому, що новий поділ землі під сквером було проведено незаконно. Рішення доповнили за лічені хвилини до початку позачергової сесії міськради, депутати фактично не могли із ним ознайомитися. Втім, уже ознайомлені, змінити свій вибір не захотіли.

Михайло Волков, натомість, каже: під час воєнного стану порушення регламенту міськради допускаються. У омбудсмена отримали скаргу на порушення права депутатів і активістів на інформацію, але підстав її задовольнити не знайшли. Втім, на загальну ситуацію зі сквером Уповноваженому не скаржилися, повідомив Михайло Волков. До кінця зустрічі він не залишився.

Ольга Сладкова впевнена: йдеться про змову міської влади із орендарем ділянки. Вона підкреслює: фактично влада стала на бік колишнього регіонала і проти власної громади. Новий поділ землі може обнулити увесь прогрес, досягнутий в суді: навіть якщо мськраду змусять відмінити рішення про оренду ділянок, на момент закінчення справи цих ділянок уже може не існувати на кадастровій мапі. А щодо нових доведеться заново подавати позов.

Ігор Лукашенко підкреслює: парк потрібний людям. Навіть після вирубки сотень дерев у ньому продовжували гуляти мами з дітьми. Фірми Володимира Кальцева мають безліч землі в оренді у радіусі кількох кілометрів – то чому ж треба забудовувати саме сквер, де вшановують пам’ять заглиблих воїнів? «Давайте на якомусь кладовищі побудуємо ТРЦ, бо Кальцеву не вистачає землі», – саркастично пропонує військовий. Те. що робить влада – не по-людськи, вважає він.

Згадали і про можливі борги фірми «Ленд Дівелопмент» за оренду землі, і про те, що будувати підземні споруди на цій локації небезпечно, і про загальну неповагу влади до родин і колег заглиблих героїв – на це скаржилася Тетяна Вербовецька, представниця Запорізької профспілки Придніпровської залізниці.

Що робити далі?

Виходи із ситуації вигадували різні. Військовий і журналіст Богдан Василенко нагадав: депутати – це не безликий орган колективної безвідповідальності. На їхніх округах, біля шкіл їхніх дітей треба розвішувати інформацію про їхню підтримку проросійського нардепа, який роками розповідав у міськраді про бандерівців і криваве НАТО. 

Тетяна Воробецька пропонувала приходити на висадку дерев, яку проводить Катерина Тарасова, приводити друзів і друзів друзів. Валентин Миколайович, давній учасник боротьби за сквер, пропонував домогтися офіційного аудиту боргів за ділянку, а також прагнути загальнодержавного розголосу.

Зрештою 23 учасники зборів підписали резолюцію-звернення до влади. У ній пропонували:

  • Визнати позовні вимоги за позовом Ольги Сладкової у справі захисту парку Тарасова.
  • Визначити межі всіх парків та скверів, зокрема, парку Тарасова.
  • Повернути парку Тарасова статус зеленої зони загального користування.

Звернення вже передали до канцелярії міськради.

Замість епілогу

Фігури Регіни Харченко і Івана Федорова не могли не привернути уваги. З ними фотографувалися, постили сторізи, а додому їх… везла поліція.

Коли активісти переносили стенди з Художнього музею, їх зупинили представники поліції діалогу: мовляв, креатив може спровокувати перехожих. Зрештою, поліцейські просто підвезли організаторів і фігури до дому.

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть 
донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі