Маленькі схеми запорізької бюрократії: навіщо КП «ЦУІТ» аутсорс на власних бухгалтерів?

Якщо у парку або на перехресті ви бачите над головою відеокамеру, прямо зараз на вас може дивитися працівник одного із запорізьких КП – «Центру управління інформаційними технологіями». Про підприємство майже не знають незацікавлені люди – тихе місце з відносно невеликим бюджетом привертає мало уваги

Втім, бюджет міг би бути ще на мільйон меншим – якби не дивні договори та виплати КП. Керівник говорить про мізерні зарплати і людей, що звільняються. Факти – про те, альтернатива є. Аби була політична воля.

Розповідаємо, що відбувається у тихому куточку запорізької бюрократії.

Що таке КП «ЦУІТ»?

У 2024 році комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» (КП «ЦУІТ») Запорізької міської ради отримало статус критично важливого об’єкта. Точна інформація про його роботу засекречена: міська рада віднесла її до категорії службової заради безпеки.

Це рішення цілком логічне: фактично КП «ЦУІТ» — цифрове «серце» Запоріжжя. Підприємство адмініструє міський контакт-центр «15-80», утримує системи загальноміського відеоспостереження та координує цифрову інфраструктуру «розумного міста».

Втім, засекреченість – це ще й непогане прикриття для непрозорості. І схоже, ним користуються.

У 2026 році Центр фактично вивів зі штату бухгалтерські, кадрові та юридичні функції. Компанія, якій їх передали, на той момент не мала і місяця роботи, а також жодного досвіду роботи з комунальними підприємствами. Але зовсім чужою для запорізької влади вона не була.

Як нова фірма зайшла в ЦУІТ

ТОВ «Сигма Групп Плюс» зареєстрували під свята – 9 січня 2026 року. За наступні 8 місяців новостворена компанія виграла тендерів на 2,2 млн грн – фактично майже без досвіду роботи. Усі договори були укладені із КП «ЦУІТ».

Першим кроком до тендерного успіху став невеликий прямий договір із ЦУІТ від 28 січня на без малого 100 000 гривень. За ним компанія мала надавати послуги з бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-економічного аналізу та контролю терміном лише на один місяць.

Невеликі гроші, небагато послуг – але цей місяць досвіду став ключем для виходу новоствореної компанії до більших закупівель.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.

Уже 20 квітня КП «ЦУІТ» уклав із ТОВ «Сигма Групп Плюс» договір на бухгалтерське обслуговування на 1,35 млн гривень до кінця року. Закупівля проходила як відкриті торги з особливостями, але учасник був лише один — власне, «Сигма Групп Плюс».

Схожим чином відбувся захід компанії в юридичне та в кадрове обслуговування. Спочатку створення досвіду через прямий договір, а потім більший тендер без конкуренції.

Кадровий договір на 540 тисяч гривень підписали 30 квітня 2026 року. Юридичні послуги спочатку придбали напряму на 91,5 тисячі гривень – знов на місяць. Після цього уклали ще один договір на 150 тисяч гривень. Знову відкриті торги з особливостями – і знову без конкуренції.

Так компанія, створена у січні, за кілька місяців отримала від одного комунального підприємства договори на бухгалтерський, кадровий та юридичний супровід на мільйони гривень. І на користь КП це не пішло.

Ті ж люди, більші гроші

«Сигма Групп Плюс» – компанія, цікава своїми співробітниками. Фактично вона стала місцем для монетизації неабиякого досвіду, зібраного її учасниками на полях запорізької бюрократії.

Директором компанії є Денис Солдатов. У відкритих реєстрах він значиться керівником оздоровчого комплексу «ПРИБІЙ» у Приморську, який до окупації належав ОАО «Мотор Січ».

Власне, Денис Солдатов – син Віталія Солдатова, у минулому помічника нардепа і колишнього керівника «Мотора» В’ячеслава Богуслаєва.

Сам по собі родинний зв’язок із експомічником Богуслаєва – звісно, не порушення. Це більше про давню вписаність у владну вертикаль, яка буває корисна у житті.

Провідним бухгалтером в довідці у тендері на бухгалтерські послуги вказана Інна Володимирівна Кравець. Вона теж має неабиякий досвід – адже працювала, зокрема, головним бухгалтером КП «Муніципальна телевізійна мережа».

Але найпоказовіша співробітниця компанії займається у ній кадровими питаннями. Наталія Кретова раніше очолювала кадрову службу… у самому ЦУІТ.

І для неї ця схема – не новина.

ЦУІТ уже проходив через аутсорсинг

Передача бухгалтерії та юридичного супроводу приватним структурам для КП «ЦУІТ» — не нова історія. Подібна модель уже працювала тут у 2019 році, коли підприємство очолював депутат міськради сьомого скликання від «Опозиційного блоку» Юрій Орешкін.

Тоді ЦУІТ передав юридичні та бухгалтерські послуги новоствореним приватним структурам — АО «Афіна» та ТОВ «Сіннум». Особливість полягала в тому, що їхні засновники перед укладанням договорів звільнилися з «ЦУІТ», де працювали відповідно головним юрисконсультом та головним бухгалтером. Наталія Кретова, до речі, тоді вже працювала кадровиком.

Тобто колишні працівники підприємства фактично продовжили виконувати для нього ті самі функції, тільки вже через приватні структури… і дорожче.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.

Схема не те щоб прозора. Через неї у 2019 році КП потрапило до антикорупційного моніторингу Громадського руху «ЧЕСНО» через підозру у тендерних махінаціях.

Історія тривала до 2021 року, після чого підприємство повернулося до штатної моделі.

А досвід залишився.

Скільки і за що платять прямо зараз

Наданий на наш запит КП «ЦУІТ» штатний розпис станом на 1 липня 2026 року дозволяє порахувати середню зарплату штатних працівників. Місячний фонд зарплати становить 1,86 мільйони гривень. Якщо поділити на 89 штатних одиниць та відняти всі податки з ЄСВ, то середній працівник КП отримує «чистими на картку», м’яко кажучи, не дуже багато. Лише трохи більше 16 тисяч гривень щомісяця.

Зазвичай бухгалтери та юристи отримують більше, ніж середню зарплату. Кадровик – плюс-мінус середню. Якщо порахувати у деклараціях бухгалтерську зарплату вищезгаданої Інни Кравець на іншому, але схожому КП «МТМ», та бодай приблизно оцінити вартість юриста, то витрати ЦУІТ на цю команду становили б близько 160 тисяч гривень щомісяця.

Натомість за аутсорсинг ЦУІТ платить 240 тисяч гривень щомісяця: 150 тисяч за бухгалтерію, 60 тисяч за кадри та 30 тисяч за юридичні послуги. Тобто одна приватна компанія обходиться підприємству приблизно на 80 тисяч гривень дорожче щомісяця. За рік ця сума складає вже майже мільйон – 960 тисяч гривень.

Оскільки це аутсорсинг, то за договорами більшість роботи виконується дистанційно — через телефон, месенджери та електронну пошту. А приїзд на підприємство необов’язковий та передбачений лише за вимогою замовника. Тож за 240 тисяч гривень на місяць підприємство отримує п’ятьох спеціалістів переважно онлайн.

Директор Центру Жак Буров каже: причина в тому, що звичайних зарплат фахівцям не вистачало.

«Наприкінці минулого року у нас звільнилися юрист, головний бухгалтер, кадровик. Ми розміщували оголошення про вакансії. Спеціалісти приходили, дивились на наш обсяг робіт, дізнавалися про зарплату та відмовлялися. Так тривало декілька місяців. У підсумку ми взяли фірму на підряд», — пояснює директор.

Наші розрахунки показують: зарплати у ЦУІТ дійсно низькі.

Але і аутсорс виходить дещо дивний.

Один день, а відчувається як місяць

Якщо придивитися до транзакцій на аутсорсерів, то знову виникає знайоме відчуття: тихі, дрібні, але дивні речі. На порталі Spending ми бачимо два таких платежі.

Договір на бухгалтерські послуги уклали 20 квітня. Вже 28 числа за ним провели перший платіж на 150 000 грн. Таким чином, за 8 днів виплатили повну місячну вартість послуг.

Договір стосовно кадрових послуг підписали взагалі в останній день місяця — 30 квітня. Уже 1 травня підприємство виплатило перші 60 000 грн, а 20 травня — наступні 60 000 грн за травень.

Виходить, що перша оплата пройшла за один-єдиний день дії угоди у квітні.

Мовою документів це означає, що директор КП «ЦУІТ» підписав офіційні акти і підтвердив виконання повного обсягу місячних робіт за 1 день кадрового обліку та за 8 днів бухгалтерського супроводу.

Дев’ять днів, 210 000 гривень.

Військовий облік – хто його веде?

Дещо суперечливо виглядає і кадровий договір. КП ЦУІТ фактично прибрав зі штату кадрову службу, хоча її колишня керівниця Наталія Крєтова все одно працює на підприємство через приватну компанію.

А цікаво от що: в договорі із «Сигма Групп Плюс» прямо передбачене ведення військового обліку та документів на бронювання працівників.

Але аутсорсер не може вести військовий облік: у Постанові Кабміну №1487 визначено, що робити це можуть або працівники служби персоналу, або, якщо такої служби немає, — особа, яка веде облік працівників підприємства.

За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. Для директора підприємства штраф може становити від 34 до 59,5 тисячі гривень. Більш серйозний наслідок: з усього підприємства може «злетіти бронь».

Жан Буров запевняє: у КП є відповідальний за військовий облік.

«У нас наказом призначена особа, відповідальна за військовий облік. Вона не входить до кадрової служби», — уточнює він.

Втім, тоді незрозуміло, навіщо пункти про ведення військового обліку в договорі з приватним підрядником – і хто тоді насправді робить цю роботу?

Юристи: майже 200 тисяч гривень і одне провальне засідання в суді

Юридичний супровід ЦУІТ також віддали «Сигма Групп Плюс». У довідці про працівників зазначені адвокат Едуард Юсубов та директор компанії Денис Солдатов. З початку дії договору і до сьогодні сума виплат за юридичні послуги фірми вже наближається до 200 тисяч гривень. Що за них отримало КП?

З червня до початку вересня було лише одне судове засідання у господарській справі, де КП «ЦУІТ» є відповідачем, за борги.

27 липня ТОВ БФ «ЕКСПРЕС, ЛТД» подало позов до Центру інформаційних технологій на 439 тисяч гривень. Оскільки у договорах із «Сигма Групп Плюс» якраз була перерва, то КП найняло адвоката Юсубова особисто для представництва у цій справі.

Але є нюанс: за день до цього КП вже повідомило про намір укласти договір на юридичні послуги із ТОВ «Сигма Групп Плюс». Адвокат Юсубов був зазначений як працівник ТОВ.

КП «ЦУІТ» уся ця чехарда не пішла на користь. Поки підприємство визначалося, хто ж його юрист, минув термін для подання відзиву на позов. Саме цей документ міг би допомогти вирішити справу швидко і без зайвих витрат. Але замість 20 серпня адвокат подав його лише 31-го числа.

Далі плутанина із числами продовжилася. У суді пан Юсубов зазначив, що був призначений представником КП «ЦУІТ» взагалі лише 27 серпня – тому і не встиг ознайомитись зі справою.

Суд перевірив цю інформацію і знайшов договір від 30 липня. У поданні відзиву відмовили, а КП втратило можливість вирішити справу простіше.

Два договори, один адвокат, нуль практичної користі. І повні виплати за юридичний супровід від КП.

Хто за це відповідає

Аутсорсингова модель реінкарнувала в січні 2026 року – тоді директором КП був Олексій Беліков. І продовжилася при нинішньому керівнику Жану Бурові: 1 травня Буров і Бєліков обмінялися місцями заступника та директора.

Жан Буров – депутат Запорізької міської ради восьмого скликання від ПП «Слуга народу» та заступник голови Координаційної ради з питань цифровізації міста при виконкомі.

Одночасно Буров також є ФОП-ом у сфері бухгалтерських послуг, очолює ОСББ «Яценко 1» та три приватні компанії — ТОВ «ЄКГ „УКРКОНСАЛТ“», ТОВ «СКТ ПЛЮС» і ТОВ «ФСУ». Раніше він працював помічником народного депутата Сергія Штепи.

Пан Буров мав би непогано орієнтуватися у всіх цих заплутаних схемах виплат і договорів. Можливо, він і орієнтується.

Підсумуємо. Аутсорсинг мав зробити роботу Центру управління інформаційними технологіями якщо не дешевшою, то хоча б ефективнішою та професійнішою.

Натомість підприємство отримало послуги, які обходяться дорожче, виконуються дистанційно частиною колишніх працівників КП, створюють ризики з військовим обліком, а в юридичній роботі вже призвели до пропущеного процесуального строку.

При цьому альтернатива схемам є: треба було б піднімати питання збільшення зарплат на КП перед керівництвом – першим заступником міського голови Андрієм Бугаром. Так, політично це непопулярне рішення. І після цього перед кабінетом і Бугара, й інших заступників вишикувались би черги директорів КП з аналогічним проханням.

Натомість можна було б не фігурувати у текстах розслідувачів. А потенційно – і у судовому реєстрі за адміністративні правопорушення.

Ріна Руденко, Сергій Сидоров

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!