«Закрийтесь у “жовту”, відкрийтесь у “червону”»: що означає останова Кабміну про обов’язкові укриття для запорізького бізнесу?

Ще вчора Запоріжжя мало цікаву перспективу: закриті супермаркети, аптеки, перукарні, кав’ярні та інші заклади. Згідно з постановою Кабміну, з 4 грудня бізнесу без власного укриття мали заборонити роботу під час «жовтої» тривоги. 29 жовтня прем’єр Сергій Корецький оголосив про перенесення дедлайну на 4 березня, але з умовою, що бізнес таки зробить ну хоч щось. Розповідаємо, що могло статися у Запоріжжі, що треба зробити за зиму і що буде далі

На початку вересня Кабмін поділив повітряні тривоги на два рівні. Червоний — ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза. Жовтий — дронова. Сигнал червоного рівня триває хвилину, жовтого — 30 секунд, і жовтий тепер подають окремо за районами.

Зміни, будьмо відверті, актуальніші для Києва, ніж для Запоріжжя. У прифронтовому місті декілька «жовтих» FPV-дронів можуть вбити і поранити не менше людей, «Іскандер», що б’є по закинутому заводу. Для запоріжців жовта тривога — не привід розслабитися, а просто інша назва небезпеки. А от для бізнесу могла статися дуже практична і не дуже приємна різниця.

А ще є маленька деталь. Станом на 30 жовтня відтермінування є тільки на словах. Офіційних змін у документах ще немає.

Підтримайте нас: вступайте до Спільноти ЗЦР! Або закиньте донат на монобанку.

Жовтий — можна. Але є нюанс

За Постановою КМУ №1092 під час жовтого рівня бізнес може працювати там, де є укриття для персоналу та відвідувачів. Через 11 днів Постанова КМУ №1128 розширила перелік: працювати можна також там, де є захисні споруди, споруди подвійного призначення або будівлі з так званим безпечним простором.

Тоді, на початку вересня, Кабмін вписав у документ такий собі компроміс. Для тих, у кого немає захисту, уряд залишив перехідний варіант: працювати за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але «не довше ніж протягом трьох місяців» від набрання постановою чинності.

Саме ці три місяці спливали 4 грудня. Після цього усі заклади, де укриття немає, мали б зачинятися у жовту тривогу аж до відбою.

У Запоріжжі власне укриття мають одиничні заклади. Введення постанови у дію загрожувало чи не цілодобово закритими супермаркетами, ринками, магазинами, перукарнями, кав’ярнями і ресторанами тощо.

До речі, перебування відвідувачів у таких закладах залишили «на власний розсуд відвідувачів». Купувати каву під жовту тривогу — ваш особистий вибір. Держава попередила. От тільки продати вам її б не змогли.

А червоний?

Тут починається парадокс. Постанова прямо обмежує роботу лише під час жовтого рівня. А от про червоний у ній немає жодного слова. Немає його ні в змінах №1128, ні в інших нормативних актах: прямої заборони працювати під час червоної тривоги в законодавстві не існує.

Те, що за червоного рівня роботу треба зупиняти, а людям іти в укриття, звучить лише в урядових повідомленнях і роз’ясненнях МВС. Тобто хотіли заборонити працювати без укриття під жовту тривогу, а під червону – формально як хочете.

Безпечний простір: задекларуй сам

Вчорашній анонс змін від уряду фактично врятували економіку від колапсу. Сам Сергій Корецький визнає: за три місяці ніхто нічого не робив. А що мали б?

Головна новація — безпечний простір. Бізнеси можуть облаштувати його замість укриття як такого.

Постанова №1128 визначає безпечний простір як найбільш захищені зони в будівлі, облаштовані так, щоб закрити людей «від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху». Придатність зони має підтверджуватися розрахунками балансоутримувача.

Звучить солідно. Далі постанова пояснює, як про безпечний простір дізнається пересічний клієнт: балансоутримувач або підприємець «декларують шляхом інформування відвідувачів та персонал». Простіше кажучи, вішають на вході табличку 100 × 60 сантиметрів із написом «Об’єкт забезпечений безпечним простором».

А от хто перевіряє розрахунки до того, як з’явиться табличка, постанова не визначає.

Самі розрахунки ведуться під конкретне число — максимальний тиск вибуху в кілопаскалях. Його мало визначити Міноборони разом із Генштабом у десятиденний строк, а МВС, Мінвідновлення і ДСНС — довести до військових адміністрацій, проєктувальників і бізнесу.

Але у публічному доступі показника немає. Підприємцям радять подавати офіційний запит до ОВА або територіального управління ДСНС.

ЗЦР надіслав запити до Запорізької ОВА, ГУ ДСНС у Запорізькій області та МВС, щоб з’ясувати, чи отримали вони показник, як його видають бізнесу і скільки підприємців уже звернулися. Оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

Дві стіни — не аргумент

У жовтні МВС розіслало методику Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ. Військові науковці змоделювали вибух 56,25 кг у тротиловому еквіваленті на відстані 5 і 10 метрів від будівлі. Результат неприємний для більшості запорізьких старих будинків:

• монолітна залізобетонна стіна 40 см із належним армуванням встояла;
• цегляні стіни товщиною у 38 і навіть 51 см за заданих умов руйнувалися;
• газобетонна стіна 40 см теж руйнувалася.

Монолітних будинків у Запоріжжі небагато, це новобудови. Більшість будинків – цегляні або «панельки».

Підтримайте нас: вступайте до Спільноти ЗЦР! Або закиньте донат на монобанку.

Це не означає, що кожна цегляна будівля небезпечна: результат залежить від вибуху, матеріалу, армування і стану конструкцій.

Але «правило двох стін» не є підставою вішати табличку. Потрібен письмовий висновок інженера з розрахунками.

Нові варіанти від уряду

Ще вчора постанова уряду зобов’язувала бізнеси облаштовувати укриття саме у себе – там, де ведеться діяльність. Традиційні для ТРЦ таблички про те, що є підвал через дорогу, не дозволяли б роботу. Особливо якщо на той підвал вже розраховують мешканці трьох будинків, супермаркет і два офіси.

Вчора Сергій Корецький повідомив, що табличка про найближче укриття таки рахуватиметься – якщо будуть «чіткі інструкції», як туди дістатися.

МВС ще 28 вересня пропонувало Кабміну у своєму листі: зараховувати сторонні укриття в радіусі 300–500 метрів і рахувати потребу за піковою кількістю людей. Пропозиції міністерства мають шанс стати нормою.

Крім того, дозволили модульні укриття, які можна купити на будь-якому складі доступні у продажі.

Але як ділити місця в одному укритті між кількома підприємцями чи орендарями однієї будівлі і хто це погоджує, не визначено ніде.

Найскладніше — орендарям

Для малого бізнесу в Запоріжжі, який здебільшого орендує приміщення, проблема не тільки стіни, а і власник.

Щоб облаштувати безпечний простір, потрібні технічна документація, доступ до конструкцій і дозвіл на обстеження. Свердлити несучі стіни самостійно не варто, особливо в чужій будівлі.

Якщо власник не надає креслень або не пускає інженера, це радять фіксувати письмово: без вихідних даних фахівець не зможе підтвердити придатність приміщення.

Нова заява Сергія Корецького не зняла всі ці питання. Тільки перенесла термін, до якого їх треба вирішити.

Що робити підприємцям до 4 березня:

• Порахувати, скільки людей одночасно буває у вас у найзавантаженіший момент.
• Перевірити, чи є укриття, споруда подвійного призначення або можливість облаштувати безпечний простір у вашій будівлі.
• Отримати у власника технічну документацію.
• Замовити обстеження й розрахунок на дію ударної хвилі, а не обмір кімнати.
• Лише після обстеження повісити табличку про наявність або відсутність захисту.
• Затвердити порядок дій персоналу і подбати, щоб сигнал тривоги чули і працівники, і відвідувачі.

І навіть погодження колективу не скасовує права людей відмовитися від роботи, небезпечної для життя – у тривогу. Це гарантує стаття 6 Закону «Про охорону праці».

Що бракує від влади?

Уряд дав бізнесу більше часу, табличку і методику з військовими розрахунками.

Решту підприємець має зробити сам і за власний кошт: знайти й оплатити інженера, домовитися з власником, подати запит до ОВА чи ДСНС. Якщо в будівлі десяток орендарів, розрахунки для одного й того самого коридору можуть замовити кілька разів. І все це в умовах, коли КМУ щомиті може внести нові зміни в порядок.

Логіка підказує простіше рішення. Технічна інформація про будівлі в державі вже існує: техпаспорти, проєктна документація, реєстри. Якби її зібрали в одному місці, підприємець міг би подати заявку за адресою свого бізнесу і отримати хоча б попередню відповідь: які зони в будівлі потенційно можуть стати безпечним простором і що там треба перевірити. Одна перевірка на будівлю, а не на кожного орендаря.

Держава вміє діджиталізувати, коли хоче. Тією ж постановою №1092 уряд доручив до 1 грудня модернізувати «Дію» для інформування про повітряні загрози.

І ще одна прогалина. Ні для жовтого, ні для червоного рівня не придумали ані покарань, ані того, хто має стежити за виконанням правил і притягати до відповідальності. Відповідальність можлива хіба що за загальними нормами трудового та кримінального права… і, найімовірніше, лише тоді, коли вже станеться трагедія.

Поки механізму немає, усе це лише бюрократична процедура, яка симулює створення укриттів та «безпечних просторів». Бізнес отримує додаткові витрати й черги в кабінетах, а люди — табличку на дверях та дефіцит товарів і послуг. Для підприємців прифронтових міст це ще один аргумент на користь закриття або переїзду туди, де менше тривог і перепон.

Ну і нагадаємо ще раз: доки уряд не змінить постанову №1092, формально діє заборона та дедлайн 4 грудня. Стежимо за документами.

Ріна Руденко