Два «вороги» запорізької відбудови – дощі й невідомість

Ми стоїмо посеред кімнати у старій «сталінці» по вулиці Синенка, 45. Над нами висить калюжа

Вода накопичилася у натяжній стелі під відремонтованим після прильоту дахом.

«Мені кажуть взяти голочку і обережно проколоти, щоб вона вийшла», – говорить власниця квартири Марина. Ремонтувати нову покрівлю найближчим часом ніхто не планує: обслуговуюча компанія каже, що не вистачає людей.

На шляху між обстрілом і ремонтом запоріжці проколюють натяжні стелі, розставляють відра по кімнатах під час злив, зміцнюють кладку або замінюють вікна. Адже в середньому від обстрілу і тільки до першого тендеру на початок капремонту у Запоріжжі проходить близько пів року*.

Ми опитали мешканців обстріляних будинків і зібрали картину того, що відбувається до, під час і інколи – після ремонту. ЗЦР розбирався, від чого залежить тривалість процесу – і які сюрпризи можуть відбутися за цей час.

Сезон неприємних сюрпризів

Осінні дощі «добивають» обстріляні будинки у Запоріжжі. За декілька тижнів ми отримали цілу купу звернень від мешканців: їхні квартири топить, у деяких випадках – від горища до першого поверху. Люди щодня сподіваються, що ситуацію виправлять: почнеться повноцінна заміна дахів.

Дахи будинків 45 і 47 по вулиці Синенка були знесені обстрілом ще торік. Зараз роботи завершені… зовні. Пані Оксана з будинку №47 показує нам акт про залиття квартири, яке відбулося ще під час ремонту.

На стелі її квартири – жовті плями від води і відсирілі шпалери, що звисають цілими сегментами.

Ми підіймаємось на горище, всіяне битим шифером, і намагаємося не пошкодити численні кабелі інтернет-провайдерів. Попри те, що за тиждень у Запоріжжі був лише один невеличкий дощ, у двох місцях ми знаходимо темні вологі місця. Відремонтований дах явно підтікає.

Поки ми лазимо по горищу, Оксана читає домовий чат, спільний на три будинки, та показує нам фото з сусіднього під’їзду. Там – така ж біда.

За пів кілометра звідси, по Синенка, 23, шлях до ремонту тільки починається.

«Приліт був через дорогу. Все пішло на будинок, наш і сусідній. Дах підняло вибуховою хвилею, і воно все опустилося. Всі ці дерев’яні перекриття, всі балки, все розбите. Дах розсипаний весь. Все, що змогли самостійно зробити – ну, це домик Наф-Нафа і Ніф-Ніфа. Підклали кусок OSB, підложили розламану шиферину, щоб воно хоч якось щось там трималося», – розповідає Оксана, мешканка будинку №23.

Обстріл «свіжий», 17 жовтня 2026 року. За 10 днів, що минули між ним і нашою розмовою, будинок так і стоїть під «дахом Ніф-Ніфа»: ані комісії, ані ремонтників у ньому на той момент ще не було, каже Оксана. Погода була тепла і суха, але дощі обіцяють вже найближчими днями.

Ми не можемо не співчувати пані Оксані – ще минулої зими автори цього матеріалу самі розставляли по квартирі з десяток відер, бо даху над квартирою фактично не було, а тимчасова заміна не захищала від дощу.

І з власного досвіду, і з аналізу документів ми знаємо: чекати на повноцінний ремонт покрівлі можна місяцями. На ремонт будинку – роками.

Розтин покаже

До кінця цього року у Запоріжжі завершать 9 із 45 будинків, за капремонт яких відповідає міський Департамент з управління ЖКГ, говорить його директор Петро Чекер. Решту дороблятимуть у 2027-му.

Це означає, що деякі мешканці чекатимуть близько 2 років. І ми говоримо не про катастрофічні випадки, як на Зестафонській, 8: часто це відносно незначні пошкодження.

Ми питаємо керівника департаменту, чому ремонти тривають так довго:

«Є процедура, яка законодавчо затверджена. По-перше, йде технічне обстеження, яке, залежно від складності руйнування, триває від 3-х тижнів до 2-х місяців. Потім йде розробка проєктно-кошторисної документації, яка в середньому триває від 2-х до 5-6 місяців, залежно від того, які руйнування. Потім торги і виконання робіт», – нагадує Петро Чекер, директор Департаменту з управління ЖКГ Запорізької міської ради.

За словами посадовця, тривалість усіх етапів залежить, в першу чергу, від характеру пошкоджень.

«Два будинки – Моторобудівників, 26 і Чарівна, 153-А – на сьогодні найбільш складні. Ми демонтували всередині будинка (на Моторобудівників, – ред.) по 6-7 плит перекриття, перегородки. Зараз Перша Ливарна – теж буде складний будинок, там теж всередині будинку треба буде робити демонтажні роботи. А будинок на Незалежної України, 71, ми, грубо кажучи, за два місяці зробили. Там було, скажімо так, дві квартири пошкоджені. Тобто все залежить від того, наскільки складні руйнування», – розповідає Петро Чекер.

У 80% випадків після демонтажу пошкоджених конструкцій «вилазять» додаткові роботи, додає він:

«Як кажуть, «розтин покаже»: починаєш демонтувати – щось вилазить, десь якісь тріщини, щось ще просадку дало, і так далі».

Але ми проаналізували перебіг тендерів на ремонти пошкоджених будинків і бачимо: питання не лише у ступені пошкоджень.

Ієрархія відбудови

У запорізькій відбудові є своя ієрархія.

Згідно з нашим аналізом, найбільші або найбільш проблемні об’єкти, як от та ж Зестафонська, відходять ДП «Місцеві дороги Запорізької області». Менш пошкоджені будинки ремонтує Департамент з управління ЖКГ. Там, де побило лише дахи, вікна або місця загального користування – горища, сходові клітини – роботи замовляє, а інколи і виконує КП «Запоріжремсервіс».

Ми зацікавилися в першу чергу «середньою» категорією: будинками, сумарна вартість відбудови яких складає до 50 млн грн.

Зазвичай це 1-2 потрощені квартири плюс дах плюс певні проблеми у під’їзді – тріщини у стінах, пошкоджені комунікації тощо. Той самий випадок, коли може здатися, що до кінця ремонту лічені місяці.

«Здатися» – це правильне слово.

Із наданого нам списку ДепЖКГ на чотири десятки будинків нашим критеріям відповідали 33 адреси. Щоправда, 19 із них були пошкоджені тільки нещодавно – для них просто не встигли замовити робіт більш ніж на 50 мільйонів.

Менш із тим, на 33 адреси станом на середину вересня припадало ні мало, ні багато – 118 закупівель. Від обстежень і тимчасових покрівель до додаткових робіт на капремонтах – вся хронологія запорізької відбудови лежить на серверах системи електронних закупівель. І у ній можна побачити цікаві й водночас не дуже оптимістичні тенденції.

Купол, злива, FPV

Дуже осіння історія – це, звісно, ті самі ремонти дахів. Це – єпархія КП «Запоріжремсервіс», тож у списку Департаменту ЖКГ будинків, для яких покрівлю замовляли окремо, лише шість. Але певні закономірності видно і за ними.

До середини 2025 року заміну даху замовляли без торгів і за 6 і 10 днів після обстрілу. А з середини 2025-го почали оголошувати тендери – через місяць, два, а то й чотири після пошкодження.

Ми проаналізували окремо тендери КП «Запоріжремсервіс» на ремонти покрівель після обстрілів за 2025-2026 роки. Будинків у цьому списку значно більше – ніж у переліку ДепЖКГ – більше 100 тільки за два роки.

Аналіз підтвердив наші висновки: ще у першому півріччі 2025-го ремонт дахів коштував помітно дешевше – близько 800 тис грн в середньому, а договори укладали напряму, без тендерів. У першому півріччі 2026-го вартість ремонту в середньому наближалася вже до 2 млн грн, і ремонти вже проводили через закупівлі.

Але що більша вартість, то довше чекати на новий дах. Офіційно ремонти покрівлі після обстрілів мають назву «Поточний ремонт» – тож ті, що дорожчі за 200 000 грн, мають проходити як повноцінний тендер, з тижнями очікування на пропозиції від підрядників, затвердженнями переможців та іншими «часомісткими» процедурами.

Директор КП «Запоріжремсервіс» Євген Деркач підкреслює: 200 тисяч – нереалістичний варіант.

«Зазвичай вартість робіт дуже висока. Вона не може бути 200 тисяч апріорі. Якщо обстріл, то там ремонтується весь дах. Половина як мінімум, 70-80%», – пояснює Євген Деркач.

Чому раніше закупівлі на мільйон проходили за прямими договорами? Імовірно, тому, що нормативні акти про закупівлі постійно «підкручують» під умови воєнного стану, і зміни в них вносять що декілька місяців, а інколи і що декілька днів.

Керівник «Запоріжремсервісу» не погоджується із тим, що ремонти дахів уповільнилися:

«У нас максимально прискорений робочий процес, щоб пошкоджені дахи виходили на тендер якомога швидше – технічне обстеження і проєктування розплановані ретельно»

Покрівлі – це пріоритет, додає він.

Мешканці будинку по Володимира Українця, 59 можуть не погодитися із цим твердженням. Вони чекали на новий дах понад 4 місяці.

Коли ЗЦР разом із виданням ЗaБор провели опитування про проблеми із відбудовою, найбільше скарг ми отримали саме за цією адресою. Ми не могли не відправитися на місце.

Огляд журналісти ЗЦР проводили у дуже специфічних умовах. Ця адреса – самий краєчок Південного. Щоб зняти проблемний дах, довелося двічі ховатися від російських FPV-дронів. Один із них зрештою поцілив у спортзал на «Ромаксі» і завдав поранень відвідувачці.

Натомість ми встигли ґрунтовно поспілкуватися із мешканцями будинку. За їхніми словами, будинок обстріляли наприкінці червня 2026 року. Дах закрили тимчасовою спорудою практично одразу.

Сухе запорізьке літо він пройшов без проблем… а 23 вересня у Запоріжжі після довгої перерви трапилася перша велика злива. Крізь тимчасовий захист вода пройшла аж до першого поверху.

Під час опитування нам писали:

«Купол протікає, під час дощу заливає весь підʼїзд та квартири. Купол – це зложили дошки над діркою і вкрили їх брезентом. Брезент здуває вітром і ніякого толку від цього куполу немає. Стіни після вчорашньої зливи всі мокрі, сирість – поки дойде справа до капремонту, все розрушиться, що з проводкою буде – взагалі страшно.. У квартирах вже все прийшло в негодність саме після дощу, а не після прильоту».

«На покрівлю положити целофанку, временно. Яку під час першої зливи вже зірвало. І толку від неї нема, якщо два верхніх поверхи зруйновано».

Пан Станіслав (ім’я змінене), який проживає тут і проводив нас на дах, показав: за два тижні після зливи мешканці уже встигли самі облаштувати відвід води з даху. Але і це рішення явно тимчасове і від щільних дощів листопада-грудня не врятує.

Мешканці запевняють, що зверталися і до влади, і до активістів. Почули їх через місяць після «великого затоплення»: 27 жовтня «Запоріжремсервіс» нарешті замовив для будинку покрівлю. Виконавець знайшовся швидко: угоду уже підписують. Від дня обстрілу до оголошення тендеру минуло 4 місяці без лічених днів.

Початок закупівлі, одначе, зовсім не гарантує, що скоро стане сухо.

Тендер на дах для будинку по вулиці Незалежної України, 84А оголосили менш ніж через місяць після обстрілу, наприкінці грудня 2025-го. Нова покрівля замість брезенту з’явилася лише наступної весни.

У перші тижні після обстрілу мешканці верхніх поверхів чи не чергували на горищі. Застилали брезент над квартирами, вичерпували з нього воду і сніг.

У квартирах розставляли відра. Через якийсь час рідина знаходила нові шпарини у перекритті – і відра спішно переставляли.

Водяний апокаліпсис завершився після того, як «Запоріжремсервіс» суттєво переробив тимчасове покриття. Потопи припинилися.

Чому течуть дахи?

Якщо мешканців затоплює дощами, то «Запоріжремсервіс» «тоне» у пошкоджених дахах. З початку року їх закрили вже більше 400. З початком стабільних дощів, комунальники, імовірно, потонуть і у скаргах.

«Спочатку роблять тимчасове накриття. Але, на жаль, тарпаулін не дає 100% ефекту, тому що десь вітер підірвав планку, десь щось ще. Можна сказати за дах, коли він вже виконаний в профлисті, або в оцинковці, або в рубероїді – тоді це буде ефект. А це тимчасове, це відвести воду», – пояснює Петро Чекер.

Тарпаулін – це матеріал, схожий на легендарні клітчасті сумки 90-х – полотно, що складається із переплетених поліпропіленових або поліетиленових стрічок. На відміну від сумок, тарпаулін додатково захищають ламінованою плівкою, тож він має бути водонепроникним. На практиці, як бачимо, не завжди.

Багато що залежить від якості цього «тимчасового», із яким доводиться жити місяцями. Це доводить досвід будинку по Незалежної України. На Володимира Українця, як кажуть, тимчасове укриття також уже покращують.

«Ті плити, котрі лежали на даху, накриті рубероїдом, візуально не були пошкоджені – але в них, як потім виявилося, були тріщини. І потекло. На сьогодні було прийнято рішення зробити тимчасовий дах, але вже такий, який буде з уклонами, з усім», – інформує Петро Чекер.

За його словами, роботи із переоблаштування тимчасового «куполу» почалися у передостанній тиждень жовтня.

У «Запоріжремсервісі» також кажуть, що тимчасову покрівлю на будинку посилили:

«Ми переробили дах на Володимира Українця, 59. Вже з елементами профнастилу, і на прохання голови ОСББ навіть на непошкодженій частині даху промазали шви мастікою», – уточнює директор КП Євген Деркач

Гроші є, але це не точно

Але найдовший етап у відбудові – це, звісно, сам капремонт. Від початку вторгнення і до вересня 2026 року «на рахунку» Департаменту з управління ЖКГ лише чотири повністю завершені будинки – проти 45, де роботи або тривають, або ще не почалися.

І будьмо відверті, тривалість цього процесу залежить не лише від типу пошкоджень і нових «знахідок» під час демонтажу.

Навесні і на початку літа 2026 року ДепЖКГ підписав сім договорів на капремонти – на будинки по Іванова, 81А; Чарівній, 153А; Вишневецького, 32; Яценка, 1А; Героїв полку «Азов», 146; Дніпровській, 4; Незалежної України, 84А.

У кожному випадку на 2026 рік передбачили лише по 100 000 грн на будинок. Явно недостатньо для завершення, хоча пошкодження були дуже різні. А потім почалися цікаві фінансові пригоди.

За лічені місяці для деяких будинків тричі змінювали доступні суми витрат – і строки завершення ремонтів теж.

У будинок по вулиці Дніпровських порогів, 15Ж ще у березні 2025-го влучив шахед. Один зі складних випадків: квартир пошкоджено небагато, але руйнування прямо посередині будинку, працювати складно.

Капремонт замовили у грудні 2025-го. Вже у лютому 2026-го додатковою угодою майже всі виплати за ремонт перенесли… аж на 2027 рік. Ремонт обіцяли закінчити теж аж наприкінці 2027-го.

Після цього гроші на будинок знаходили по дещиці: 6,6 млн у квітні, 5,8 млн грн у червні.

У вересні трапився «фінальний ривок»: уряд пообіцяв Запоріжжю та іншим прифронтовим містам субвенцію на відбудову. У ДепЖКГ явно вирішили хапати кошти, поки дають: останньою додатковою угодою підрядник зобов’язався завершити ремонт до кінця 2026-го, а замовник – виплатити йому всю суму теж у цьому році.

Тричі переносили терміни ремонту у найскладнішому будинку по Моторобудівників, 26. На вулиці Героїв полку «Азов», 146 визначитися також не могли довго – строк ставили то на 31 грудня 2027-го, то на 31 січня 2027-го, то на 31 грудня 2026-го. Поки зупинилися на ближчій даті. І це лише декілька прикладів.

Петро Чекер про вплив фінансування на строки робіт говорить стримано. Підкреслює, що у 2026-му Запоріжжя вже виділило на відбудову 130 млн грн із власного бюджету. І лише наприкінці нашої бесіди промовляється, що було б непогано, щоб держава швидше виділяла кошти – тоді і роботи ішли б швидше.

Підрядник на одному із будинків більш відвертий – правда, на умовах анонімності. За його словами, Казначейство вимагає для проведення оплат купу папірців. Виплати йдуть повільно. Фірма не може закупити матеріали для наступного етапу робіт, хоча будинок ще з кінця літа виглядає як уже майже завершений – і з початку осені фігурує як майже готовий у парадних звітах влади про відбудову.

25 вересня для Департаменту ЖКГ і деяких будинків стало маленьким святом. У цей день уклали допугоди одразу для п’яти будинків на швидке завершення робіт коштом державної субвенції.

Через місяць на гроші все ще чекали – під час нашої розмови із Петром Чекером вони ще не надійшли.

Витримати невідомість

Поки чиновники і підрядники не знають, коли у них будуть гроші, мешканці деяких будинків не знають… практично нічого. Принаймні, так вони скаржилися у нашому опитуванні. Коли буде ремонт, що ремонтуватимуть, чи ремонтуватимуть взагалі – повторювані запитання.

З Синенка, 23 нам писали: десять днів чекають на комісію і не знають, що робити далі.

Мешканці будинку по Перемоги, 133, куди тричі влучали російські КАБи, не знали цього і через два місяці.

«Немає навіть інформації, коли почнуться роботи, хоча наш будинок – це пам’ятка архітектури», – скаржаться мешканці будинку на вул. Металургів, 3.

Ми говорили про це із Петром Чекером. Він каже, що на всі прильоти із прямим влучанням виїздить сам і спілкується з людьми. Крім того, інформацію надають головам ОСББ.

«Там, де будинки ОСББ, де ведеться спілкування з головами ОСББ, коли ми приступаємо до якихось робот, ми збираємо обов’язково людей, тому що нам потрібен доступ до їхнього житла. Я не можу такого сказати, що десь хтось не розуміє», – впевнений директор Департаменту.

Втім, ми по собі знаємо, що коли рахуєш кожен день до закінчення ремонту (а особливо переставляючи відра під протіканнями) – скупої інформації про «триває технічне обстеження» може і не вистачати. Тим більше, що часто голови ОСББ не надають і її.

В цілому, невизначеності на таких об’єктах стає все більше – через нестачу і людей, і грошей. Втім, сподіваємось, що запоріжцям, чиї квартири постраждали від обстрілу, після нашої статті буде більш зрозумілим шлях на рік-півтора-два, що їх чекає попереду. І що на цьому шляху доведеться запастись терпінням, відрами та голкою для натяжної стелі.

*за результатом аналізу 15 об’єктів, де укладені договори у 2026 році й замовником виступав Департамент з управління ЖКГ Запорізької міської ради

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров, Анна Бартощук

Це розслідування проведене в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.