У Запоріжжі починається третя хвиля об’єднання шкіл: дітей у вісім разів менше, ніж колись планували

У Запоріжжі стартує третя велика хвиля оптимізації освітньої мережі від початку повномасштабної війни. На найближчу сесію міської ради виносять проєкти рішень про об’єднання 14 навчальних закладів у 7. Причина все та ж: кількість дітей продовжує скорочуватися, а держава відмовляється фінансувати школи, де учнів менше за норматив – навіть у прифронтових містах

Для запоріжців це питання – не лише про школи. Зменшення освітньої мережі вже третій рік поспіль сприймається як ще одна ознака скрутних часів, які переживає прифронтове Запоріжжя. Це про масовий виїзд і про те, як далі розвиватиметься місто, із якого вивозять дітей. Втім, чиновникам поки доводиться вирішувати проблеми, які виникають прямо тут і зараз.

Які школи планують об’єднати

Нагадаємо, що об’єднують цьогоріч. Як уже повідомляв ЗЦР, зараз пропонується:

• Хортицький академічний ліцей приєднати до ліцею №45;
• гімназію №27 — до гімназії «Контакт»;
• гімназію №68 — до гімназії №4;
• гімназію «Основа» — до ліцею №71;
• початкову школу «Еврика» — до гімназії №73;
• ліцей «Альтернатива» — до Запорізького технічного ліцею;
• гімназію №91 — до гімназії №92.

Поки що йдеться лише про проєкти рішень, які мають розглянути депутати міської ради. Тож минулого тижня директор департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Віталій Лисенко пояснював на засіданнях профільних комісій, чому для об’єднання обрали саме ці заклади.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

З його слів випливає, що під час підготовки пропозицій аналізували не лише наповнюваність класів. Також враховували кількість майбутніх першокласників, наявність укриттів та можливість зберегти звичний навчальний процес для дітей після реорганізації.

Навіщо робити класи по 30 дітей?

Для багатьох батьків невеликі класи мають очевидні переваги. Учитель може приділити більше уваги кожній дитині, а навчальний процес стає комфортнішим. Втім, питання комфорту зустрічається з іншим – питанням грошей.

Основне фінансування шкіл забезпечує держава через освітню субвенцію. На місця передають десятки мільйонів гривень, які йдуть на зарплати вчителям та деякі інші витрати. Решту коштів мають знаходити місцеві бюджети.

Однак щоб отримати субвенцію, школа має відповідати ключовому критерію: середня наповнюваність класів повинна становити не менше 27,5 учня. Якщо показник нижчий, оплачувати зарплату вчителям доведеться із місцевого бюджету, який наразі має чимало інших проблем.

За словами Віталія Лисенка, система освіти міста створювалася для зовсім інших масштабів навчання. Планова потужність шкільної мережі становить 200–220 тисяч учнів. Натомість зараз, за підрахунками департаменту, у Запоріжжі фізично перебуває близько 41 тисячі дітей. Якщо враховувати тих, хто продовжує навчатися дистанційно, загальна кількість становить трохи більше 60 тисяч. Тому кількість шкіл скорочують вже третій рік поспіль.

Як проходили попередні хвилі злиття шкіл

Нинішня кампанія є вже третьою з початку повномасштабного вторгнення.

Найбільший суспільний резонанс викликала перша хвиля. 5 червня 2024 року міська рада ухвалила оптимізацію (читай «закриття») 14 закладів освіти, серед яких були сім шкіл, ліцеїв і гімназій, дві початкові школи та п’ять дитячих садків.

Проти чиновників зіграла кулуарність: перші повідомлення про закриття шкіл були раптовими, не обговорювалися і не були обгрунтовані. У Запоріжжі це не працює: батьки почали протестувати. Протягом кількох місяців громада вимагала громадського обговорення планів.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

Десятки відео у соцмережах і звернення до різноманітних інстанцій таки спрацювали. За участі освітнього омбудсмена міська влада організувала обговорення. Воно не зупинило процес, однак дозволило батькам висловити свої вимоги та вплинути на окремі деталі майбутніх об’єднань.

При цьому первинні плани скорочення могли бути значно масштабнішими: вчителі з інших шкіл повідомляли, що їм також анонсували закриття, яке, втім, так і не сталося.  Судячи з усього, частини скорочень вдалося уникнути завдяки активному громадському спротиву та розголосу в медіа.

Нові навички комунікації запорізьких чиновників

Схоже, департамент освіти таки вчився на власних помилках: друга хвиля скорочень відбулася у 2025 році вже без масштабних протестів.

Після попереднього досвіду посадовці приділили значно більше уваги комунікації з батьками, тож скарг на об’єднання не було. Виключення склала лише одна зі шкіл, якій під час об’єднання пообіцяли відремонтувати укриття – але руки так і не дійшли. Питання традиційно вдалося вирішити після розголосу, а також втручання депутатки Запорізької міської ради Катерини Звєрєвої.

Під час нинішнього етапу дискусії виглядають значно спокійнішими. Водночас не всі заклади, які потрапили до списку на об’єднання, мають критично низьку наповнюваність класів. У деяких випадках вирішальним фактором стають інші показники.

Показовим прикладом є гімназія «Основа», розташована поблизу площі Фестивальної.

За словами Віталія Лисенка, заклад може претендувати на отримання субвенції, однак уже другий рік поспіль стикається з проблемами набору першокласників. Школа має відремонтоване укриття, де навчання відбувається у дві зміни.

Саме тому «Основу» пропонують об’єднати з ліцеєм №71 біля ТЦ «Україна». Такий крок, на думку департаменту, дозволить збалансувати кількість класів та ефективніше використовувати наявні приміщення.

Що обговорюють із батьками і вчителями

За інформацією департаменту освіти, консультації з батьками цього разу проводять більш детально. За необхідності зустрічі відбуваються неодноразово.

Судячи з розповіді Віталія Лисенка, із батьками досить детально обговорюють плани об’єднання, і за потреби зустрічаються не один раз. Так, батьки з 91-ї гімназії, наприклад, просять, щоб навчальний заклад, який створять на базі їхньої і 92-ї гімназій, мав нову назву і нову історію. Втім, це вирішуватиме педагогічний колектив новоствореного об’єднання.

У департаменті також запевняють, що прагнуть зробити процес максимально комфортним для дітей. Там, де це можливо, учні продовжать навчання у звичних будівлях. Через це найбільше зміни можуть вплинути саме на педагогічні колективи, а не на школярів.

Крім того, чиновники заявляють про намір зберегти всі шкільні приміщення. Водночас попередній досвід залишається неоднозначним. Раніше частину будівлі однієї зі шкіл передали Пенсійному фонду без окремого громадського обговорення рішенням міськвиконкому.

Вже зараз зрозуміло, що ця хвиля об’єднання – не остання. Якщо дроновий терор Запоріжжя не ослабне, дітей у місті, швидше за все, стане ще менше. Виникає і питання, чи безпечно взагалі вести учнів до школи, коли тривають повітряні атаки. Запоріжцям залишається хіба що сподіватися, що до вересня у місті стане безпечніше. 

Анна Бартощук, Ольга Сидорова

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!