Школа як полігон: як Росія мілітаризує дітей в окупації

Після повномасштабного вторгнення система освіти на тимчасово окупованих територіях України фактично перестала існувати у звичному вигляді. Тепер це не навчальні заклади – це інструмент контролю та підготовки до війни. Розповідаємо, як школи на ТОТ стають частиною воєнної системи

Як повідомляє Суспільне Новини, станом на 2025–2026 роки понад 1 900 шкіл на ТОТ переведені на російські стандарти, а сотні тисяч дітей змушені навчатися за програмами РФ. Офіційно це подають як «інтеграцію». Фактично йдеться про витіснення української освіти – без можливості обирати мову, зміст навчання чи навіть трактування історії.

Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!

Самі окупанти пояснюють це так: нібито десятиліття життя під впливом української пропаганди призвели до поширення «русофобії» та «бездуховності». А тепер от треба сформувати у молоді «правильні цінності», відновити «історичну пам’ять» і «національну самосвідомість».

Втім, головна зміна – не в підручниках. А в тому, що сама школа на ТОТ змінила свою роль.

Школа як частина системи війни

Школи на окупованих територіях все більше перетворюються з місця навчання на інструмент контролю та підготовки до війни. У програми додають військову підготовку, дітей залучають до кадетських і «патріотичних» ініціатив, а війну подають як норму.

І це не лише теорія. Рух «Жовта Стрічка» постійно фіксує факти мілітарізації школярів на ТОТ. Так, підлітків із окупованої Херсонщини відправляють до Криму на збори «Шторм-Крим-2026» у Бахчисараї, де їх навчають тактиці, стрільбі, роботі з БПЛА та іншим військовим навичкам. У Криму просувають гру «Семейная зарница», яку подають як родинну активність. Фактично ж через школи змушують формувати «команди» і залучають дітей від 11 років.

У Генічеську планують відкривати «кадетські класи», де викладатимуть люди з бойовим досвідом. А на Херсонщині школярів уже залучають до стрілецьких змагань – фактично навчаючи поводженню зі зброєю.

А ще в школах ТОТ постійно проводяться «уроки мужності». Учні зустрічаються з «СВО-никами», які розповідають дітям  про озброєння, захист і першу медичну допомогу.

Усе це – формування культу війни та підготовка дітей до майбутньої військової служби.

Від «Юнармії» до «Молодої гвардії»

Одним із ключових інструментів мілітаризації молоді в Росії та на окупованих територіях є рух «Юнармія» – загальноросійська військово-патріотична організація, створена Міністерством оборони РФ у 2016 році. За офіційними даними, вона налічує понад мільйон учасників і працює через школи та регіональні осередки.

Формально рух позиціюється як виховний: дітей залучають до «патріотичного навчання», стройової підготовки, базових навичок медицини, стрільби та орієнтування. Проте, за оцінками дослідників і правозахисників, «Юнармія» фактично виконує функції підготовки молоді до служби в армії та формування лояльності до військової системи РФ.

Окремим елементом цієї системи є Центр «ВОЇН» – російська структура військово-спортивної підготовки молоді, створена у 2023 році. Вона активно розширюється в регіонах РФ і працює на тимчасово окупованих територіях України. У центрі підлітків навчають тактичній підготовці, стрільбі, роботі з БПЛА, базовій медицині та іншим військовим навичкам. Фактично це ще один інструмент системної підготовки молоді до армійської служби.

На ТОТ філія цього центру нещодавно відзначила свої два роки з початку роботи. Як звітують самі окупанти, за цей час навчання в ньому пройшли 10 тисяч юнаків. Зокрема, на тимчасово окупованій частині Запорізької області – близько тисячі.

За даними українських і міжнародних моніторингових організацій, на окупованих територіях ці структури працюють особливо активно: дітей залучають до таборів, тренувальних зборів і «патріотичних» програм, які виконують роль первинної військової підготовки.

Паралельно в пропаганді використовується історичний образ «Молодої гвардії» – радянської підпільної антинацистської організації часів Другої світової війни. У сучасній інтерпретації його подають як приклад «правильного патріотизму», жертовності та відданості державі.

Фактично формується єдина система впливу, де молодіжні організації, військові центри та історичні символи працюють разом. Її мета – виховати покоління, для якого військова служба і війна сприймаються як звична та природна частина життя.

Кадрова політика окупантів: хто навчає дітей на ТОТ

Через нестачу вчителів до шкіл на окупованих територіях залучають людей без педагогічної освіти, а також російських військових. Офіційно це пояснюють «кадровим дефіцитом», але фактично йдеться про залучення носіїв військового досвіду, які можуть формувати потрібні окупаційній владі погляди.

Паралельно ведеться робота і з самими педагогами. За даними руху «Жовта Стрічка», на тимчасово окупованих територіях РФ впроваджує програму «Орлята Росії», яка нібито спрямована на виховання «традиційних цінностей» у молодших школярів і подальше залучення їх до підконтрольних організацій.

Для реалізації цієї програми педагогів централізовано готують через підконтрольні виші. У Криму та Севастополі цим займається Армавірський педагогічний університет, де вчителів навчають спеціальним методикам «виховної роботи».

Далі система масштабується через мережу «флагманських шкіл», які використовують для поширення ідеологічних наративів у навчальному процесі.

У підсумку школа поступово перетворюється з навчального закладу на інструмент ідеологічного впливу.

Система тотального контролю

Вплив окупантів на дітей не обмежується лише школою. Фіксують примус до перегляду пропаганди, переслідування за проукраїнську позицію, тиск на батьків і вчителів, випадки депортацій дітей, а також контроль за позашкільними заняттями й участю в різних заходах.

Усе це працює як єдина система, де контроль і тиск супроводжують дітей щодня і майже не залишають простору для вільного вибору.

Мілітаризація освіти має кілька ключових цілей: закріпити контроль над територіями через формування лояльності у дітей, створити кадровий резерв для армії, витіснити українську ідентичність та поступово зробити війну звичною частиною життя.

Тихий спротив: як на ТОТ зберігають українську освіту

Попри постійний тиск і контроль, окупаційній владі не вдається повністю взяти освіту під контроль. Частина батьків переводить дітей на українське онлайн-навчання, використовуючи дистанційні школи, які продовжують працювати після релокації закладів освіти з 2022 року.

Вчителі на місцях також інколи саботують нав’язані програми або виконують їх формально, без реального залучення до пропагандистського змісту. Деякі сім’ї взагалі використовують окупаційні школи лише «для галочки», зосереджуючись на альтернативній освіті вдома або онлайн. У результаті, попри жорсткі умови, українська освітня система частково продовжує існувати навіть у форматі прихованого або онлайн-навчання.

Отже, школи на окупованих територіях уже мало схожі на звичайні школи. Вони поступово перетворюються на інструмент впливу та підготовки дітей до війни.

Через змінені програми, військові заняття, пропаганду і різні організації дітей привчають до думки, що війна – це норма, а лояльність до російської системи – обов’язкова.

Ксенія Світлова

Матеріал створено у співпраці з Центром протидії інформаційній агресії та окупації.