Чому у Запоріжжі підвищили ціни на проїзд і що не так із розрахунками?

100 грн, щоб з’їздити на роботу чи до лікарні. З 16 травня для частини запоріжців це стає нормою. Але проблема не лише у самому підвищенні цін на проїзд у Запоріжжі. Проблема ще й у тому, що його обґрунтованість майже неможливо перевірити

Маршрутки на межі зникнення

Напередодні підвищення цін підприємства-перевізники були на межі закриття, розповідав на брифінгу начальник управління з питань транспортного забезпечення та зв’язку Михайло Скороходов. Після підвищення цін на пальне їм довелося скоротити кількість машин на маршрутах. Стало гірше і запоріжцям, які довше стоять на зупинках у надії вміститися у салон «Спринтера», і самим підприємствам: почали звільнятися водії.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

Як стверджує Михайло Скороходов, ще одна причина – демографія. Із Запоріжжя виїхала чимала частка платоспроможного населення. А серед вимушено переміщених мешканців області, які переїхали до міста, значна частина – пільговики, говорить чиновник.

Про підвищення почали говорити ще у березні, після початку війни в Ірані. Тоді запорізькі перевізники показували розрахунки, згідно з якими середня вартість однієї поїздки мала б складати 34 грн 42 коп. Цей розрахунок проводився за середньої вартості палива близько 79 грн за літр.

Відтоді ціни на пальне зросли ще більше, говорить Михайло Скороходов. 

Втім, зважаючи на воєнний стан та соціальну важливість, від перевізників «надійшла пропозиція зменшити рівень обґрунтованих тарифів на послугу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в порівнянні з розрахунковим до 25 грн», уточнив Михайло Скороходов. Знижку зробили «за рахунок зниження відсотку рентабельності та загальновиробничих витрат». 

Не найдорожчі в Україні

Запоріжжя підвищило ціну одним із останніх, підкреслювали на брифінгу: сподівалися, що війна в Ірані от-от закінчиться і ціни на пальне стабілізуються. 

У київських маршрутках ціна на проїзд на початку березня одномоментно зросла з 12-15 грн до 20 грн. Але 18 травня оприлюднили проєкт нових тарифів для муніципального транспорту… і це 30 грн за поїздку. Впроваджуватимуть їх з 15 червня – до цього триватимуть обговорення.

На початку травня до 23 грн підняли вартість проїзду у Дніпрі. Синхронно із Запоріжжям ціни підвищили у Львові – до 23 грн за поїздку у муніципальному транспорті, і це – найдешевший із кількох варіантів. 

На цьому тлі 15 грн безготівкою у муніципальних трамваях і тролейбусах Запоріжжя виглядають як щастя. Але є декілька проблем.

Регуляторні надії

Про одну із них ми вже писали. Зміна тарифів на проїзд – це регулювання загальноміського значення. Документи, які затверджують такі зміни, є регуляторними актами. Вони мають проходити аналіз, тестування і обговорення – як от запускають зараз у Києві. І в запорізькій мерії про це теж знають.

Вартість проїзду у Запоріжжі так чи інакше планували переглянути у 2026-му році. Як говорить голова бізнес-спілки «Порада» Олена Єрьоменко, це питання було внесено до плану з підготовки проєктів регуляторних актів. 

Попереднє, минулорічне підвищення на сайті мерії розміщене у переліку регуляторних актів. Якщо зміни у ціні обговорювали ще із березня, на процес оприлюднення і тестування вистачило б часу. Імовірно, посадовці і правда чекали, що війна в Ірані з дня на день закінчиться і без непопулярних заходів зможуть обійтися.

Але якщо вже не обійшлися, то давайте поглянемо на питання серйозно. Звідки взялися 25 грн і наскільки потужна соціальна відповідальність перевізників?

Коротка відповідь: про це не дізнатися.

Метод розрахунків: чіткий, потужний, неробочий

Як взагалі рахують ціну проїзду «за правилами», а не шляхом перемовин між перевізниками і владою? 

Є окрема Методика розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затверджена Міністерством транспорту і зв’язку ще в 2009 році. 

Формула ніби проста та чітка: до собівартості послуг на маршруті додати прибуток, поділити на очікувану кількість пасажирів 

Але у слові «собівартість» є трохи магії. До собівартості вносять витрати на все: паливо, мастила, технічне обслуговування і ремонти, зарплати водіїв та їх медогляд, навіть друк квитків. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! 

З одного боку, все це повинно бути обліковано «вбілу» та зараховано до витрат фірми-перевізника за всіма бухгалтерськими стандартами, щоб пережити будь-яку перевірку податкової. 

А з іншого боку, майже неможливо простежити, чи коректно всі ці речі порахували. 

Бачиш «Спринтер»? А це «Богдан»!

Теоретично на маршруті мають працювати виключно машини автотранспортного підприємства, з яким уклали про це договір. Але у галузі розповідають: насправді до офіційного перевізника може прийти «запрошена команда» – від 2 до 5 маршруток іншого власника, які не обліковуються в бухгалтерії підприємства, з водіями або без. Для них це заробіток, для АТП – гнучкість і можливість не витрачатися на техобслуговування машин.

Простір для маніпуляцій може бути і в завищенні кількості маршруток чи у внесенні до паспорту маршруту більш дорогих моделей. Так, великий «Богдан» споживає десь на половину більше палива і мастил, ніж «Спринтер». Крім того, для «Спринтерів» простіше купити вживані або неоригінальні деталі. Це і є відповідь на давнє запорізьке запитання «Чому ми їздимо у ЦЬОМУ?» – в сенсі, у тісних і низеньких маршрутках не першої свіжості.

Якщо подивитися, наприклад, на офіційний автопарк «Січ Альянс Груп», яке обслуговує маршрути №№ 36, 54, 58, 62, 84, 96, то у ньому можна нарахувати цілу сотню «Богданів». А на практиці побачити на цих маршрутах великий жовтий мікроавтобус буде дивиною. Такі ж питання є і до інших перевізників.

Крім того, щоб порахувати реальну кількість маршруток, які виходять на дороги, треба було б проводити окреме дослідження. Вони і досі не відображаються у додатках відстеження GPS, хоча ця умова внесена до договору, а за відсутність засобів GPS навіть передбачено штраф.

То для яких машин вираховували собівартість поїздки – для дешевих «Спринтерів» чи дорожчих «Богданів»? А для якої кількості? А ці гроші точно підуть на обслуговування машин – чи технічні моменти залишаються на реальних власниках маршруток?

Цілком можна повірити, що різке підвищення цін на пальне «добиває» запорізьких перевізників: надто часто вдень бачиш у салонах по 2-3 людини. 

Проблема в тому, що вірити доводиться на слово. Причому постійно.

Такі прозорі, що аж невидимі

Ще декілька років тому, щоб зробити вірусне відео для соцмереж, було б достатньо попросити у водія маршрутки талончик. Реакція майже завжди була видовищною – від скандалу до подарованого повного рулону талонів. Бо талон у маршрутці був документом про проїзд виключно у договорі. На практиці – швидше обов’язковою декорацією.

Скільки пасажирів на день обслуговує кожен маршрут, невідомо. У минулому році «Запорізька політехніка» на замовлення управління транспорту проводила дослідження пасажиропотоку, але дані про фактичну кількість перевезень тоді нам відмовилися надати – з міркувань безпеки. 

Виходом могли б стати валідатори. Точнісінько у день, коли у Запоріжжі вперше почали платити по 25 грн за проїзд, у чатах міста Суми панувала обережна радість: прилади безготівкового розрахунку з’явилися у перших міських маршрутках.

У Львові валідатори у «Богданах» та «Рутах» встановлені вже не перший рік. Щоправда, поговорюють, що водії деякі пристрої просто вимикають.

Безготівкові розрахунки мають робити грошовий обіг прозорішим, запобігати необлікованим перевезенням і просто «уходу наліво» частини грошей.

У запорізьких маршрутках прозорість поки що така прозора, що аж невидима.

Що далі?

Поки містяни в шоці. Робітники заводів рахують, чи є взагалі сенс виходити на роботу у дні, коли трамваї на Кічкас не ходять. Мешканці Великого Лугу, приписані до 9 лікарні, скаржаться: муніципального транспорту у них немає взагалі, тож 100 грн за «побачення» із лікарем невідворотні. Ті, хто добирається з правого берега на роботу на Шевченківський із двома (!) пересадками, висловлюються в основному нецензурно.

На суботу, 23 травня, запланували мітинг за відміну рішення, ухваленого із порушенням процедури. У місті намагаються зареєструвати одну петицію – за валідатори у маршрутках, і іншу – знов-таки, про відміну рішення міськвиконкому з новими тарифами. 

Міська рада у повідомленнях підкреслює: тариф на проїзд у муніципальному транспорті безготівкою не змінився. Мешканці вже зараз намагаються адаптуватися до графіку руху автобусів. А в коментарях у ЗЦР обговорюють дивне: нібито водій на 61 маршруті сьогодні повертав по 5 грн з кожного отриманого «четвертака». Сподіваються, що рішення йде на відкат.

Поки ситуація нестабільна. Виходів вбачається два: або реакція громади змушує владу і перевізників передомовитися про нижчий тариф – або високі тарифи передбачають реальну зміну якості запорізького транспорту. І почати варто з валідаторів, прозорого обліку і реального контролю за  виконанням красивих договорів, підписаних між владою і перевізниками. 

Сергій Сидоров, Ольга Сидорова

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!