Місто без рук: яких спеціалістів уже не вистачає у Запоріжжі — і як впливає на це відтік молоді

Незакриті вакансії лікарів, водіїв, зварників, викладачів. Запоріжжя втрачає кадри – і молодь, яка могла б їх замінити. Тим часом офіційний ринок праці за чотири роки війни постарішав і сфемінізувався сильніше, ніж будь-коли. ЗЦР продовжує вивчати проблему виїзду молоді і її довгостроковий вплив на місто – першу частину читайте за посиланням

Що по роботі?

Запоріжжя — місто, де завжди були потрібні токарі, зварники, інженери, електрики, медики, вчителі. Офіційна відповідь Запорізького обласного центру зайнятості на запит ЗЦР показує, який дефіцит зараз існує у названих професіях.

Станом на 1 липня 2026 року в базі даних центру зайнятості були наявні вакансії у таких галузях:

У Запоріжжі великий дефіцит лікарів та медсестер: багато хто з початком війни перейшов з лікарень у військові шпиталі. Багато медичних працівників пенсійного та передпенсійного віку – проблема щороку стає актуальнішою. 

В освіті — попит на викладачів закладів вищої освіти та лаборантів: протягом 2024–2025 років систему освіти залишили близько 40 тисяч педагогів — це 12% від загальної кількості.

Дебет із кредитом не сходиться

Ринок праці Запоріжжя за чотири роки війни радикально змінився за віком і статтю тих, хто шукає роботу.

До повномасштабної війни кожен третій зареєстрований безробітний у Запорізькій області був молодшим за 35 років. У січні-червні цього року частка молоді серед шукачів роботи становить лише 17%, тоді як людей 50 років і старше — вже 43%. Молодь або виїжджає, або не звертається до державної служби зайнятості, шукаючи роботу інакше.

Змінилася й гендерна структура: у 2022 році жінки становили 57% зареєстрованих безробітних в області, у першому півріччі 2026-го — вже 77%. Центр зайнятості пояснює це мобілізацією: чоловіків, які традиційно працювали на фізично важких вакансіях, стало менше, а більшість поданих роботодавцями вакансій якраз потребують фізичного навантаження.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.

Загальна кількість зареєстрованих шукачів роботи в області теж різко впала: 

Джерело даних: Запорізький обласний центр зайнятості

Але центр зайнятості прямо попереджає: це падіння не можна автоматично трактувати як доказ відтоку населення. Причин кілька одразу — окупація частини території, масштабна вимушена міграція працездатного населення за межі країни, мобілізація і структурна невідповідність між навичками шукачів роботи та вимогами роботодавців. Крім того, статистика за регіонами не оприлюднюється з початку повномасштабного вторгнення, тож центр зайнятості аналізує ситуацію лише на основі власних даних, які не охоплюють увесь ринок праці.

Окремо центр зайнятості зазначив: 38% шукачів роботи, які перебували на обліку в першому півріччі 2026 року, — внутрішньо переміщені особи. Переважна більшість із них має професії й навички, притаманні іншим територіям — аграрний напрямок або сфера обслуговування, тоді як ринок праці прифронтового міста потребує іншого.

Робота

За тими ж даними, 42% зареєстрованих безробітних мають вищу освіту, тоді як найбільший попит у Запоріжжі мають на таку категорію, як робітники з інструментом (32% усіх поданих вакансій у січні–червні 2026 року). Ті, хто шукає роботу, і ті, кого шукають роботодавців, — здебільшого різні люди.

Технічні спеціальності

За даними центру зайнятості, у 2024 році роботодавці подали до служби зайнятості 6,4 тисячі вакансій, у 2025-му — 9,3 тисячі, за перше півріччя 2026-го — 6,6 тисячі. Структура попиту між 2024 роком і першим півріччям 2026-го змінилася так:

• кваліфіковані робітники з інструментом (обслуговування устаткування та обладнання): з 30% до 32%
• професіонали (зокрема лікарі, вчителі закладів загальної середньої освіти, фахівці державної служби): з 16% до 18%
• фахівці (медичні сестри, бухгалтери та ін.): з 11% до 13%
• працівники сфери торгівлі та послуг: з 15% до 10%
• керівники та менеджери: з 8% до 7%

Серед конкретних професій, які роботодавці найчастіше не можуть закрити цього року: водій, електромонтер з ремонту електроустаткування, електрогазозварник, слюсар-ремонтник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, токар, тракторист-машиніст, швачка, оператор верстатів з програмним керуванням. Це, зокрема, підтверджує проблему з водіями громадського транспорту, про яку так часто говорять, пояснюючи проблеми з маршрутками у Запоріжжі.

Громадський транспорт

В.о. міського голови Регіна Харченко навесні 2025 року навела такі цифри: у приватних перевізників Запоріжжя не вистачає 570 водіїв, у комунальному «Запоріжелектротрансі» — ще 170 вакансій водіїв автобусів, трамваїв і тролейбусів.

«Так, в нас проблема з водіями. Я хочу, щоб ви розуміли на цифрах, наскільки вона є глобальною», — сказала посадовиця.

Причини відомі: мобілізація забрала частину чоловіків, частина родин виїхала разом. Можливо, техніка є і маршрути можна було б відкрити — але, скоріше за все, головна проблема саме в тому, щоб знайти, кому сісти за кермо.

Комунальні підприємства

Регіна Харченко також казала, що місту не вистачає працівників для «ЕЛУАШ», «Запоріжремсервісу», «Водоканалу» — служб, які ліквідують наслідки обстрілів і підтримують інфраструктуру. Загальна відповідь центру зайнятості це підтверджує опосередковано: у сферах водопостачання й каналізації — 47 вакансій, постачання електроенергії й газу — 30, але центр не деталізує по конкретних підприємствах.

Чи компенсує вступ до запорізьких вишів цю проблему хоча б у найближчі роки – чи вона буде тільки погіршуватися?

Вступ до вишів

За даними ZN.UA, кількість вступників до українських університетів (усі рівні й форми навчання) зменшилася зі 230,7 тисячі у 2021 році до 202 тисяч у 2024-му. Втім, порівняти ці показники саме для запорізьких вишів не виходить – не вистачає даних за 2021-й рік. Втім, цьогоріч деякі факультети Запорізького національного університету, наприклад, взагалі не приймають абітурієнтів – надто малий попит. І це вже показує тенденцію.

Але справа не лише в тому, що вступників стало менше — вони ще й дедалі рідше обирають спеціальності, які місту насправді потрібні. Конкурс на факультети ЗНУ за 2025 рік показує цей розрив дуже наочно.

Найбільший попит — на психологію, право, філологію з англійською та менеджмент: це спеціальності, за якими держава й так щороку випускає більше фахівців, ніж може працевлаштувати. Натомість на педагогічні спеціальності — тобто на майбутніх учителів, яких місту бракуватиме вже за кілька років, подано лише поодинокі заяви на вчителів математики, географії, інформатики, фізики та астрономії. 

Подібна картина в інженерії: на спеціальності, під які місто і держава тримають величезні ліцензійні обсяги, реально подано лише невелику кількість заяв — електрична інженерія, металургія, теплоенергетика залишаються практично незапитаними. Тобто дефіцит формується не лише через демографію й виїзд молоді, а й через структурний перекос у виборі професій: абітурієнти масово йдуть у гуманітарну та управлінську сферу, тоді як попит міста — на вчителів, інженерів і технічних фахівців — залишається практично незакритим. 

Бачимо дефіцит спеціалістів, який найближчим часом буде тільки збільшуватись. 

Чому варто залишитися 

Регіна Харченко у грудні 2024-го казала: «Ми робимо все, щоб люди залишалися. Бо ми ж розуміємо, що будь-яка громада складається з людей. Якщо поїдуть люди, то громада просто буде на стадії якоїсь сірої зони і вимирання».

Що для цього роблять? У 2024 році в Запоріжжі відкрили перший з часів незалежності міський молодіжний центр — ініціатива, яку запустили молоді мелітопольці, що втратили домівки через окупацію, за підтримки ПРООН і ЄС; простір на 317 квадратних метрів включає коворкінги, навчальні кабінети й кухню. Працює Обласний центр молоді.

Працюють Молодіжна рада з програмою «Молодь Запоріжжя на 2025–2027 роки», розробленою на основі результатів опитування U-Report, та U-Point — локальний майданчик ЮНІСЕФ для залучення молоді до опитувань та ініціатив. 

У 2026 році з’явився ще один рівень молодіжного представництва — Молодіжний конгрес. Створено Палату регіональних молодіжних конгресів: у кожній області, зокрема, у Запоріжжі, влітку 2026 року пройшли установчі засідання регіональних конгресів, делегати яких формують всеукраїнську Палату. 

Втім, усю молодь у представницькі органи не запхаєш — на те вони й представницькі, що брати у них участь мають тільки ті, кого висунули. 

Інша діяльність для утримання молоді полягає зараз в основному у переоблаштуванні технікумів та інших закладів профтехосвіти за рахунок міжнародних донорів. Це дійсно дає кращі можливості отримати спеціальність і опосередковано робить навчання у таких закладах престижнішим — тим більше, що і коштує воно, порівняно із вишами, сильно дешевше, а то й взагалі безкоштовне.

Але відкритими залишаються питання: чи буде в місті дуальна освіта (коли студент навчається одночасно у двох місцях: частину програми проходить у виші чи коледжі, а частину — безпосередньо на підприємстві)? Стипендії від підприємств? Замовлення міста на конкретних фахівців?

Висновок

Запоріжжя щодня витримує КАБи, «Герані», пожежі та руйнування — і водночас переживає повільніший, менш помітний процес: виїзд дітей, студентів і молодих фахівців. Дані обласного Центру зайнятості показують це навіть точніше, ніж будь-які слова. 

Люди їдуть не «просто так», а через конкретні причини — безпеку, відсутність перспектив для роботи чи навчання. І поки точних даних про те, скільки з них планують повернутися після війни, немає, місту доведеться рахувати не лише зруйновані будинки, а й порожні парти, аудиторії та незакриті вакансії. 

Анна Бартощук, Ліза Зацарна

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!