Аналітика Усі пости Аналітика

Повітря, яке можна побачити: чому Запоріжжя не очолює рейтинг найзабрудненіших міст України

Майже кожного дня запоріжці відчувають завісу диму між ними і свіжим повітрям…

Кожні півроку Центральна геофізична обсерваторія ім. Срезневського публікує «Огляд стану навколишнього природного середовища на території України», в якому формує рейтинг міст з найвищим індексом забруднення. В перелік потрапляють майже 40 населених пунктів України, а з першої п’ятірки чи десятки журналісти створюють  інфографіки та поширюють їх у своїх ЗМІ. І саме ці інфографіки стають приводами для обговорення серед громадян.

Запоріжці у соціальних мережах та серед свого оточення вже не перший рік обурюються місцем, яке займає Запоріжжя. Один із найбільших промислових центрів країни чомусь знаходиться у кінці десятки, а не майорить на перших місцях, хоча руде небо та їдкий смог вже стали візитівкою «столиці козацтва».

Чому так відбувається, що впливає на рейтинг і чи насправді він відображає справжній стан атмосферного повітря нашого міста, «Запорізький центр розслідувань» вирішив знайти відповіді на ці питання.

Інформація для огляду базується  на основі даних мережі спостережень Національної гідрометеорологічної служби України. Всього в мережу входить 39 населених пунктів зі 129 стаціонарними постами спостережень. В Запоріжжі таких постів 5.

Вони розташовані за адресами:

  • Пров. Черкаський, 19
  • Вул. Рекордна, 2
  • Вул. Миру, 1
  • Бул. Шевченка,25
  • Вул. Шкільна, 23

Розпитати про роботу постів спостережень за забрудненням атмосфери та гідрометеоролічної служби ми вирішили у заступниці начальника Запорізького обласного центра з гідрометеорології Тетяни Сорокіної.

Національна гідрометслужба України є частиною Державної служби з надзвичайних ситуацій, а ця служба підпорядковується Міністерству внутрішніх справ. І саме наказом МВС у 2018 затверджена програма спостережень за забрудненням природного середовища  по всій Україні. В ній виписані 39 міст України, в кожному з них визначена кількість постів та проб, що відбираються, – розповідає Тетяна Петрівна.

Річний план по відбору проб для кожного обласного гідрометцентру на основі програми розробляється вже самою Національною гідрометслужбою.

Частину проб ми обробляємо на місці в наших лабораторіях, а частину відібраних проб (наприклад, на важкі метали) – відправляємо до Центральної геофізичної обсерваторії імені Б.Срезневського (ЦГО). Для цього і повинна бути така велика програма. Від цього залежить штатний розпис кожного обласного центру з гідрометеорології, – каже Тетяна Сорокіна.

Однак чому ж у Запоріжжі саме 5 постів? Для такого великого міста здається, що це недостатньо.

Стаціонарні пункти спостережень за забрудненням атмосферного повітря розташовані відповідно до вимог Руководящего документа «Руководство по контролю загрязнения атмосферы». Цей документ був розроблений та підписаний ще за часів Радянського союзу і діє по цей день.

В цьому році вже затверджений новий документ про порядок розміщення постів. Всі пости мають однаковий вигляд, вони стандартні, розроблялися на Мукачівському заводі, всюди однаковий підхід, однакові методики відбору проб і аналізу. Тобто вся Україна працює за єдиною схемою, – пояснює Тетяна.

Єдина схема потрібна для того, щоб можна було порівнювати міста і на основі цих даних розрахувати індекс забруднення, який публікує в огляді ЦГО ім Б.Срезневського.

Щодо нового документу, то Тетяна Сорокіна розповідає, що він розроблявся київськими фахівцями на основі директиви ЄС «Про якість атмосферного повітря», там практично ті ж самі правила розташування постів, але враховані сучасні норми.

Ідея в тому, щоб не збільшувати кількість постів, а й автоматизувати їх. Відповідно до європейських директив. За результатами проведеного аналізу відповідності існуючої мережі спостережень за забрудненням атмосферного повітря вимогам Директиви 2008/50/ЄС, виявилося, що 3-4 пости для Запоріжжя достатньо, а в нас їх 5. Їх треба тільки оснастити автоматизованими приладами.

Модернізація постів передбачена постановою Кабміну «Про затвердження Державної цільової екологічної програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на 2022-2024 роки». Однак постає проблема в фінансуванні, бо такі пости в Україні не виготовляються, а ціна імпортних стартує від 4,5 мільйонів гривень. Оскільки вартість оснащення постів автоматичними приладами досить велика, період поступового переходу буде тривати деякий час.

План з автоматизації постів перспективний, але невідомо, коли його почнуть втілювати. За словами Тетяни Сорокіної наша “непершість” у рейтингу может також залежати від місць розташування постів. 

Правила, за якими розташовані пости, також прописані в документі (РД). Пости розташовані на територіях, розміщених поза зоною впливу конкретних джерел забруднення (викидів), в житловій забудові. Проби повітря відбираються на постах щоденно, крім вихідних та святкових днів, чотири рази на добу: у строки 01,07,13,19 годин.

Окрім вимірювання забруднення атмосферного повітря, фахівці Запорізького обласного центру з гідрометеорології здійснюють прогнозування метеорологічних умов високого забруднення повітря в Запоріжжі (МУВЗ) та метеорологічних умов формування рівнів забруднення повітря в Запоріжжі фенолом, формальдегідом, пилом та двоокисом азоту. На підставі цих прогнозів складаються попередження першого, другого та третього ступеню про небезпеку забруднення. Ці попередження передаються департаменту екології ЗОДА, управлінню екології Запорізької міськради, підрозділу Державної екоінспекції в Запорізькій області та до Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ. Потім попередження розсилаються підприємствам-забруднювачам, яких зараз в переліку 47.

За словами Тетяни Петрівни, сенс таких попереджень в тому, щоб підприємства зменшували свої викиди, коли є умови, що не дозволяють домішкам розсіюватися.

Де подивитись інформацію:

Подивитися, де розташовані станції моніторингу якості повітря Запорізького обласного центра з гідрометереологі, а також “Середню концентрацію забруднюючих речовин по постах спостережень” за минулий місяць можна за посиланням: http://zapcgm.com.ua/pollution

Про місця розташування постів спостережень каже і еколог Максим Сорока. Однак відмічає він не тільки це. В першу чергу Максим вказує на те, що не у першості сенс, а в тому, що Запоріжжя останні 5 років постійно знаходиться в десятці.

Якщо ми уважно подивимося на дані, які оприлюднює Центральна геофізична обсерваторія, Запоріжжя останні 5 років завжди знаходиться у зоні підвищеного небезпечного рівня забрудненості атмосферного повітря. Ми маємо розуміти і дивитися не на місця у цій страшній першості, а на той факт, що індекс забрудненості атмосферного повітря перевищує безпечне значення, – каже Максим Сорока.

Еколог виділяє чотири причини, чому так відбувається.

Перша причина – це неактуальність місць розміщення стаціонарних постів спостережень. 

Місця розташування постів спостереження в Запоріжжі застарілі і не відповідають сучасній картині розподілу забруднення у місті. Досвід показав, що у районах, де немає стаціонарних постів спостереження, – найбільша кількість звернень громадян на гарячу лінію і кількість виїздів мобільної лабораторії для проведення вимірювань. Тобто, за роки існування цих постів відбувся перерозподіл найбільш забруднених територій міста. На це треба звернути увагу, – відмічає Максим.

Друга причина – це особливості обчислення індексу забруднення, де використовується середнє арифметичне.

Для Запоріжжя середнє арифметичне не є найкращим методом розрахунку індексу забруднення. Є дні з високим вмістом забруднюючих речовин, є і з малим вмістом, але коли ми усереднюємо ці дані, то дні з низькою концентрацією розбавляють дні з високою концентрацією. Виходить, що підхід середнього арифметичного не працює для Запоріжжя, що створює певний дисбаланс.

За словами Максима, це пов’язано з поширенням несприятливих метеорологічних умов на території міста.

Третя причина – це недосконалість системи вимірювання.

Державна система не враховує дрібнодисперсний пил. В цей час, дані супутникових спостережень показують, що це є величезною проблемою у Запоріжжі у порівнянні з іншими територіями України. Також люди скаржаться на постійний смог. Дійсно незалежні дослідження підтверджують, що у Запоріжжі поширеною є проблема одорації (запах – прим. авт) повітря та присутність значної кількості летких органічних речовин. Проте далеко не всі пости моніторингу обладнані вимірюваннями на формальдегід і серед усіх летких органічних речовин досліджується тільки формальдегід, – каже еколог.

 Четверта причина – враховуються виключно дані гідрометеорологічної служби.

 – Досі на цей індекс не впливають інші дані, окрім даних гідромета. Наприклад, дані лабораторного центру МОЗ, дані супутникового спостереження, дані громадських постів спостережень, і навіть дані наукових досліджень місцевих вчених.

 Якщо перші три джерела не мають відповідно сертифікації, то все-рівно не зрозуміло, чому під час формування індексу не враховують дані лабораторних центрів МОЗ, наукових установка та оприлюднені у дисертаціях дані.

 – У Запоріжжі за останні 10 років я пам’ятаю мінімум 4 дисертації, пов’язані з якістю повітря. І їх дослідження, на жаль, не впливають на формування індексу. Хоча ці дані підтверджені та верифіковані десятками вчених, – каже Максим.

Де подивитися інформацію

Дізнатися інформацію про цілодобову роботу мобільної лабораторії моніторингу довкілля, підпорядковану Запорізькому обласному центру профілактики хвороб МОЗ можна в розділі “Новини” на сайті: https://oblses.zp.ua/

Кожного дня на сайті публікуються дані щодо роботи лабораторії та забрудненню повітря в тих місцях, де працювала бригада.

Окрім системи постів спостережень гідрометцентру в Україні також існує і громадський моніторинг «EcoCity», який цілодобово відслідковує стан забрудненості атмосферного повітря.

В Запоріжжі силами активістів та громадян встановили всього 34 станції. На жаль, зараз в роботі тільки 19, але і вони показують, що ситуація з повітрям в нашому місті гірша, ніж хотілось.

Що стосується Запоріжжя, то ми фіксуємо дуже часто високі піки забруднення, – каже куратор громадського моніторингу якості повітря EcoCity Олексій Трелевський. – Це скоріш за все пов’язано з великими підприємствами-забрудниками, які розташовані саме в місті Запоріжжя. Коли ми відвідували Екофорум, то ввечері було чутно цей сморід від коксового заводу, а небо все було руде від Запоріжсталі.

Олексій каже, що у них вже є приклади, коли міські ради зверталися за даними с постів, щоб вивчити їх. Перші такі міста – це Вінниця і Луцьк.

На жаль, Запорізька міська рада поки що не виявила таку ініціативу. Однак в Запоріжжі є ті, кому співробітництво цікаве. В рамках спільного проекту з Чехією «Чисте повітря для України» меморандум з командою EcoCity підпише Запорізький національний університет.

Найближчим часом буде встановлено дві станції громадського моніторингу в Запорізькому національному університеті. Вони встановлять їх для того, щоб студенти могли долучитися до аналізу даних, щоб могли писати наукові роботи і щоб вони на практиці побачили, як змінюється забруднення в повітрі. ЗНУ буде мати можливість отримати повний архів даних з усіх станцій за будь-який період, – каже Олексій.

Зараз станції громадського моніторингу мають більше 40 різних датчиків.

Наша операційна система, яку розробив член команди Дмитро Обухов, мультифункціональна. Ми підтримуємо три різні типа пиломірів, 5 метеорологічних сенсорів, 30 сенсорів газоаналізаторів в повітрі. Також моніторимо радіаційний фон, ультрофіолет типу А і В.

За словами Олексія, якщо Запорізька міська рада виявить бажання співпрацювати, то після підписання меморандуму також зможе отримати архів даних для аналізу. 

Де подивитись інформацію:

Подивитися інформацію щодо стану якості атмосферного повітря зі станцій EcoCity ви можете на сайті: https://eco-city.org.ua/ 

Там знаходиться мапа зі станціями, а місто, в якому ви перебуваєте, визначається автоматично за геолокацією. Обираєте на мапі станцію і праворуч є інформація про поточний стан. Знизу під мапою є часова шкала, як можна потягнути і подивитися стан атмосферного повітря на всіх станціях у вибраний час.

Також можна завантажити додаток на смартфон: https://eco-city.org.ua/article?id=17 

Як виявилось, те, що Запоріжжя у рейтингу стоїть не на першому місці, не так важливо. Важливо те, що воно останні роки стабільно знаходиться у зоні підвищеного небезпечного рівня забруднення атмосферного повітря. 

Однак, все рівно залишається дивно, чому Запоріжжя нижче за Миколаїв, Одесу чи Вінницю.

Максим Сорока виділяє декілька причин:

1) Неактуальність місць розташування постів

Місця розташування постів, які були визначені ще за часів Радянського союзу, бажано було б передивитись. Тому що, наприклад, люди частіше визивають пересувну лабораторію в Запоріжжі на ті вулиці, де немає постів спостереження гідрометслужби за якістю повітря. 

2) Особливості обчислення індексу забруднення

Для Запоріжжя не підходить спосіб обчислення індексу забруднення через те, що є дні з високою концентрацією та з малим вмістом. Але при використанні середнього арифметичного дні з низькою концентрацією “розбавляють” дні з малою. 

3) Недосконалість системи вимірювання

Державна система не враховує дрібнодисперсний пил, а для Запоріжжя це є великою проблемою. А серед летких органічних речовин, через які люди чують сморід, вимірюється тільки формальдегід. До того ж не всі пости обладнані вимірюваннями на на цю речовину. 

4) Враховуються виключно дані гідрометеорологічної служби.

Поза увагою таких рейтингів залишаються дані не тільки отримані від громадського контролю, але і дані пересувної лабораторії МОЗ, яка в Запоріжжі є, а також дисертації, хоча ці дані підтвердженні десятками вених. 

Модернізація постів передбачена постановою Кабміну і якщо виділять кошти, то ситуація може стати краще. Також нещодавно розпочалося створення системи моніторингу повітря, про яку ми розповімо наступного разу.

А поки що людям залишається контролювати якість повітря, застосовуючи для цього всі існуючі методи – це дані гідрометслужби, пересувної лабораторії та дані громадського моніторингу. Та писати про свої спостереження у соціальних мережах, відмічати в публікаціях депутатів, чиновників і ставити їм питання: Коли в місті будуть нові пости, коли виділять на це кошти, коли стане легше дихати? 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі