Повернення сонячної енергетики до Запоріжжя: рятувати немовлят навіть без світла

У Запоріжжі під обстрілами впроваджують зелену енергетику і економлять на споживанні електрики. До цього спонукають як вимкнення, так і загальне подорожчання енергії

Запорізька область до повномасштабного вторгнення була одним із топових українських виробників сонячної електроенергії. Головні “угіддя” СЕС розташовані на території, що зараз в окупації. Це був бізнес, орієнтований саме на комерційне вироблення електроенергії та її продаж за зеленим тарифом. 

Запоріжці почали потроху встановлювати панелі для самозабезпечення вже десь за рік до початку вторгнення. Агресія РФ пригальмувала загальний тренд, але після атак на генерацію і постійних вимкнень у місті почали повертатись до “сонячного” вектору.

Зараз у міськраді на стадії прийняття Концепція розвитку сонячної енергетики та

систем зберігання енергії. 

Документ визначає пріоритетні галузі, які треба виводити на енергонезалежність в першу чергу. Це лікарні, інфраструктурні КП, адмінбудівлі, школи і садочки, заклади культури і туризму. 

І за цією концепцією вже почалися певні процеси. Зараз в одній із дитячих лікарень завершується монтаж і налагодження системи сонячних панелей та всієї інфраструктури до них. 

За розрахунками, відділення реанімації новонароджених буде майже повністю забезпечене електрикою. Це стосується медичного обладнання, комп’ютерів, холодильних камер тощо. У літню спеку надлишок енергії не буде втрачатися: його будуть спрямовувати на заживлення великого харчоблоку, що обслуговує всю лікарню. 

“Потужність сонячних модулів – 43 кВт, а інверторна група дає 34 кіловат-годин*. Акумулятори мають ємність 72 кВт, цього вистачає на повноцінну роботу відділення протягом доби без додаткового живлення. Для підстраховки акумулятори мають ще резервний генератор на дизпаливі, який може їх зарядити”, – розповідає Борис Розсоха, заступник директора Департаменту економічного розвитку міськради. В Департаменті він очолює управління енергетичного менеджменту та інвестицій – і є головним менеджером проектів із сонячної енергетики. 

* Це як споживання 2-2,5 повноцінних домогосподарств на добу

Визначний маркер робіт – те, скільки небайдужих долучилися разом до проєкту і скільки в ньому було внесків від комерційних підприємств та громадських організацій у тих чи інших формах.

Так, “залізо” безоплатно надійшло від двох фірм. Компанія Sunlux безкоштовно надала сонячні панелі, а ТОВ «СОЛАР ІНВЕСТ ГРУП» передало акумулятори та інвертори для будівництва сонячної електростанції. 

Запоріжців підтримав чеський фонд “Незігнуті”, який запускав у себе на батьківщині краудфандінгову акцію “Сонце для України”. Наші сусіди зібрали близько мільйона чеських крон – 1,9 мільйони гривень у перерахунку за поточним курсом. 

Ці гроші пішли на оплату монтажних робіт, налагодження і запуск всього обладнання в єдиному контурі. Українським партнером чеського фонду стала рівненська організація “Екоклуб”, яка провела тендер і відібрала підрядника для монтажу. 

А внеском від запорізької влади стали саме проєктна документація і технічний нагляд за роботами. Це коштувало 140 тисяч гривень із міського бюджету. Встановлення панелей з усією інфраструктурою не потребує дозволів на будівництво і прийняття в експлуатацію, що останнім часом стало біллю для запорізької відбудови.

Як зазначає Борис Розсоха, проєкт буде продовжено – перевага надається лікарням із пласкими дахами. Роботи вже почалися в одній із лікарень Шевченківського району та в одній із міських гімназій. У найближчих планах – терапевтичний корпус у центрі міста. 

Щоправда, за темпами ми трохи відстаємо від південних сусідів, які теж неподалік від лінії фронту – Миколаєва та Одеси. Ще минулого року в Миколаєві встановили сонячні панелі на місцевих лікарнях і ЦНАПі. За своїми параметрами вони на 60-70% потужніші за запорізьку СЕС. 

В Одесі наприкінці 2024-го також почали розташовувати сонячні панелі на медзакладах. В обох містах обладнання надходило централізовано – від Єврокомісії, яка надала панелі загальною потужністю до двох мегават для всіх українських закладів здоров’я. 

Втім, Запоріжжя зекономило і на інверторно-генераторній частині, яку надали приватні донатори, і на витратах на монтаж і запуск-налаштування. У Миколаєві та Одесі ці елементи оплачували з бюджету. 

Період окупності подібних СЕС складає 4-5 роки, а з новими тарифами на електроенергію може бути і меншим. 

Якщо оцінювати повну вартість таких сонячних станцій, то вона складає близько 5-7 мільйонів гривень, залежноі від потужності. Але повну ціну зараз платить мало хто з органів влади: отримати панелі та інше обладнання можливо за численними “зеленими” програмами від донорів. На Prozorro замовники з місцевого самоврядування і держвлади переважно оголошують закупівлі окремих частин, як от інверторів чи монтажних робіт. А “під ключ” СЕС замовляють здебільшого силові структури (Нацгвардія, прикордонники, тилові частини ЗСУ), для яких впроваджено набагато менше різних грантових програм. 

Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.