Незламність заради потужності: чому втричі скоротили запорізькі лікарні і чи точно це було потрібно?
За останні 8 років кількість медичних закладів різних типів у Запоріжжі скоротилася майже втричі. Влада говорить про стратегічний розвиток і економію. Запоріжці тижнями і місяцями стоять у черзі на безоплатні обстеження. Чому об’єднують лікарні, скільки на цьому заощадили й що чекає у найближчі роки запоріжців із серйозними проблемами зі здоров’ям, розбирався ЗЦР.
Шляхом пацієнта
Запоріжанка Катерина звернулася до сімейного лікаря з давнім болем у спині. Отримала направлення на рентген і до невролога, плюс оптимістичну рекомендацію: просто прийти і зробити обстеження.
“Просто” не було. Запис на рентген у лікарні Катерини був майже через місяць, до невролога лише на чотири дні раніше. Віконце для рентгенограми знайшли раніше в іншому районі – але уже в кабінеті виявилося, що потрібні додаткові документи.
Після трьох тижнів із болем Катерина нарешті потрапила до невролога. Тут з’ясувалося, що для повноцінного діагнозу треба зробити ще й МРТ. І от на цьому місці система зламалася остаточно: безкоштовного обстеження запоріжанці доведеться чекати місяцями.
У лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги на МРТ запис на жовтень. В обласній – запис на грудень. Тобто якщо чекати безкоштовної діагностики, то від першого звернення до встановлення діагнозу мине приблизно пів року. Така система “медичних гарантій” просто змушує піти у приватну клініку і заплатити, –
А тепер цікавий поворот: Катерина – депутатка Запорізької міської ради. Вона пройшла звичайним маршрутом пацієнта – і виявила, що красиві презентації про оновлення лікарень не показують усієї картини запорізької медицини. Катерина написала скаргу до НСЗУ.
Не нервуй на Правому
Чи справді ситуація настільки скрутна? Ми перевірили це через систему для онлайн-запису Helsi. У ній є чимало вільних місць до неврологів у Запоріжжі тиждень у тиждень. Але практично всі – до лікарів, які приймають на лівому березі Дніпра.
У 9-й лікарні, до якої відноситься Катерина, два неврологи, які доступні для онлайн-запису. Графіки обох у Helsi на два найближчі тижні розписані повністю. Далі записатися можна тільки через кол-центр закладу.
Міська лікарня № 9 – основна для мешканців Правого берега. Схоже, їм треба бути дуже-дуже спокійними, або мати гроші, час та натхнення, щоб знайти вільного невролога.
З апаратами МРТ ще цікавіше. За даними аналітичної системи Національної служби здоров’я України, у Запоріжжі їх сім – тих, що у робочому стані. Три з них – у комунальних закладах: обласній лікарні, лікарні швидкої допомоги і в обласному санаторії “Глорія”. Теоретично саме на них можна було б обстежитися безкоштовно. Всі – на лівому березі.
Якщо копнути глибше у плани влади, виходить, що досить скоро більшість серйозних обстежень будуть зосереджені в одній-єдиній лікарні – швидкої допомоги. Чому? Розповідаємо.
Втричі реформовані
Мережу медзакладів у Запоріжжі, як і по всій Україні, реформують з 2018 року. До цього Міністерство охорони здоров’я впровадило принцип “гроші ходять за пацієнтом” – коли лікарні отримують оплату не за кількістю співробітників, а за реально надані послуги. Як виявилося, на всіх лікарів хвороб у запоріжців не вистачило.
У 2022-му почався наступний етап – формування спроможної мережі медзакладів. За задумом, лікарні ділять на загальні, кластерні і надкластерні, залежно від розміру і кількості послуг, які вони надають.
Загальні лікарні мають вирішувати тільки найбільш поширені проблеми зі здоров’ям. Складніші випадки і обстеження передаються кластерним закладам – і для них “вартість” одного пацієнта рахують за підвищеним коефіцієнтом.
Тож, що більша лікарня, то більші гроші вона отримує від держави в особі Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Саме це реформування дало ті результати, які ми спостерігаємо зараз у Запоріжжі. З 2017 до квітня 2026 року мережа комунальних медзакладів у Запоріжжі скоротилася з 32-х до 10-ти – таку інформацію на запит ЗЦР надали в департаменті охорони здоров’я Запорізької ОДА. Заклади, підпорядковані області, “порізали” ще серйозніше – з 54 до 9-ти, вшестеро.
Зараз Запорізькій міськраді підпорядковані три центри первинної медико-санітарної допомоги – поліклініки по-старому, чотири дорослих лікарні, одна дитяча, а також дві стоматологічні поліклініки.
Є ще Запорізька обласна клінічна лікарня, яка підпорядкована, відповідно, ОДА, але запоріжці можуть пройти там обстеження і лікування; обласна інфекційна – для специфічних хвороб; плюс декілька спеціалізованих обласних центрів.
Як об’єднували запорізькі лікарні?
Щонайменше три злиття за останні роки викликали гучні скандали.
У 2023-му влада намагалася приєднати лікарню швидкої допомоги (колишню п’яту) до міської лікарні №6. У п’ятій для цього навіть поміняли керівника. Але об’єднання не задалося: колишній директор закривався у своєму кабінеті і двері доводилося вибивати рятувальникам із “Кобри”, персонал перекривав новому керівнику дорогу. Медики казали, що з досвіду колег знають: кожне злиття призводить до скорочення, і далеко не тільки керівного складу.
У підсумку “швидка” вистояла – щоб за наступні три роки уже до неї по черзі приєднали ще 5 медзакладів.
Так само з протестами проходило приєднання лікарні №10 – власне, до “швидкої”. Це був окремий лабіринт із заплутаних рішень міськради.
Наприкінці 2022 року депутати проголосували за приєднання десятої лікарні до шостої. Робочий колектив пішов судитись.
Через півтора року, не скасовуючи свого першого рішення, міськрада проголосувала за приєднання “десятки” вже до лікарні швидкої допомоги. Це викликало ще одну хвилю судової тяганини. Суди за скасування рішень тривають і досі.
Найбільш гучним і неприємним за наслідками було приєднання обласного протипухлинного центру (онкодиспансеру) до обласної лікарні. Співробітники диспансеру, побоюючись скорочень, також пішли до суду – але цього разу Феміда не допомогла. Медикам запропонували приходити, коли їх право на роботу вже порушать. Об’єднання сталося.
Це призвело до несподіваного ефекту. Як розповідає запорізький журналіст Костянтин Алексєєнко, багато спеціалістів онкоцентру після злиття звільнилися з обласної лікарні. В об’єднаному закладі їх переселили до приміщення колишнього кардіодиспансеру, також злитого із ЗОКЛ. Умови на новому місці були значно гіршими.
Медики поступово перейшли до міської лікарні №4, яку з квітня 2025 року очолював брат голови ОВА Олександр Федоров. Так у міста з’явилися перспективи отримати власний онкоцентр, а не підпорядкований області.
Чого хоче запорізька влада?
Зменшити кількість медзакладів втричі – це дуже… відповідальний підхід до реформування. Навіщо це зробили?
На початку злиттів чиновники в основному говорили про те, що без об’єднання лікарні просто не виживуть. Зараз аргументація стала більш детальною.
ЗЦР вирішив розібратися в аргументації чиновників від медицини: ми подали низку запитів на міський департамент з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення.
Погляньмо на аргументи тих, хто розраховує, що і з чим зливати.
Неспроможні до спроможності
Основна мета реорганізації – власне, підготовка до входження до спроможної мережі медзакладів, яку створює НСЗУ. Тієї самої, для якої лікарні поділять на звичайні, кластерні і надкластерні, з відповідними бонусами чи “знижками” при оплаті за пацієнта.
Саме щоб створити кластер, із запорізьких лікарень зараз збирають своєрідний пазл.
Примітка: місцеві посадовці від медицини не дуже люблять давати коментарі, втім, на запити відповідають детально. Позиція запорізької влади та медичних топ-менеджерів викладається з отриманих нами відповідей на запити на інформацію і запити на коментарі. Особисто (в онлайні) нам вдалося поспілкуватися “всього лише” із головою НСЗУ Наталією Гулак.
Місцева влада має здійснювати стратегічне планування мережі та нагляд занею, що суттєво мінімізує дублювання функцій самих закладів. Саме ефективність та своєчасність прийняття цих рішень впливатиме на те, яка мережа лікарень буде трансформована та яку медичну допомогу населення має отримати в майбутньому. Бюджетні кошти, матеріально-технічна база, кадровий потенціал мають бути сконцентровані в потужних, перспективних та конкурентоспроможних закладах, –
Таким потужним закладом у Запоріжжі стане колишня лікарня №5, тепер – лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги. До неї за останні роки приєднали 5 інших медзакладів: пологовий будинок №3, лікарні №№ 6, 10, а на початку цього року – ще й четверту, до якої також раніше доєднали третю.
З усього цього різноманіття має вийти кластерна лікарня. У ній буде сконцентрована значна частина вузьких спеціалістів і обстежень. Зокрема, тут зберуть офтальмологію (спеціалізацію “четвірки”), отоларингологію, ендокринологію, онкологію, ментальне здоров’я. Попутно приберуть “конкуренцію за пацієнта” між лікарнями.
Основною метою цього процесу було підвищення доступності та якості спеціалізованої медичної допомоги, концентрація кадрових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів, а також забезпечення відповідності закладів критеріям, визначеним Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України, –
Але не те щоб Національна служба здоров’я видавала Запоріжжю прямі вказівки взяти і злити п’ять медзакладів в один.
НСЗУ, відповідно до нормативно-правових актів, не втручається у фінансово-господарську діяльність надавача медичних послуг. Від слова “зовсім”. Ми не даємо рекомендацій, які виходять поза наші повноваження, ми не впливаємо на рішення засновника. (…) Що стосується реорганізації, ми не беремося оцінювати, до чого має призвести реорганізація, –
Засновником міських лікарень є міська рада. Тож що саме і як саме об’єднувати, вирішують на місці. У “швидкій” підкреслюють: до злиття лікарні були неспроможні:
Жоден із закладів охорони здоров’я, які увійшли до складу об’єднаної лікарні, окремо не відповідав усім вимогам, необхідним для функціонування як кластерний заклад. Саме реорганізація дозволила об’єднати кадровий потенціал, спеціалізовані структурні підрозділи, обладнання та клінічні компетенції, ліквідувати кадровий дефіцит за окремими напрямами, забезпечити цілодобову роботу необхідних служб та створити єдиний багатопрофільний медичний центр, який повністю відповідає вимогам спроможної мережі та умовам контрактування з НСЗУ.
То що ж, у запорізької влади так чи інакше немає вибору, треба об’єднувати? Тут виникає найцікавіший нюанс.
Щоб і як би не зробили прямо зараз у Запоріжжі із лікарнями – до спроможної мережі вони не увійдуть. Бо крім площі, спеціалістів та спеціалізацій, є ще один вагомий фактор: до реформи долучені тільки області, де не ведуться активні бойові дії. У Запоріжжі, Херсоні, Миколаєві, Донецькій, Луганській областях і Криму спроможну мережу не створюють. Після закінчення воєнного стану ці регіони матимуть ще пів року на формування своїх пропозицій для формування кластерів.
Чим Запоріжжя з його КАБами, шахедами та FPV відрізняється від Сум з їхніми КАБами, шахедами та FPV – до кінця не зрозуміло. Але логіка у такому обмеженні є.
У методичках МОЗ прямо записано: близько до пацієнтів лікуватимуть тільки найпростіші захворювання. Зі складнішими доведеться їздити до кластерної лікарні. У Запоріжжі це буде “швидка”.
Мешканці Бабурки, Верхньої Хортиці або Бородінського можуть починати готуватися до покращень. Схоже, їм доведеться їздити через мости під обстрілами, щоб полікувати нерви. Ну або спину.
То може, у міністерстві все ж таки праві – і не треба бігти попереду паротягу?
Хто рахує гроші краще?
Другий (а насправді основний) аргумент – гроші. Ми вже згадували про те, що кластерні лікарні будуть отримувати оплату за пацієнта з коефіцієнтом 1,2, а звичайні – лише 0,8.
За умов орієнтовного річного фінансування закладу на рівні близько 1 млрд гривень різниця між застосуванням цих коефіцієнтів може становити до 400 млн гривень на рік, –
У перспективі це так. Але до кластерної лікарні і підвищеного фінансування ще ну точно не менше, ніж пів року. Прямо зараз є інші можливості.
НСЗУ має відповідні інструменти для того, щоб підтримувати лікарні прифронтових територій. До прикладу, ми використовуємо спеціальний пакет 57. Він називається «Готовність надання медичної допомоги на прифронтових територіях». Ми розуміємо, що на прифронтових територіях пацієнтів стає менше. Тому ми використовуємо цей пакет, щоб закуповувати хірургію та спеціалістів за кількістю послуг, які були ще до початку широкомасштабного вторгнення. Але це є добровільний пакет, і багато закладів Запоріжжя його не використовують. Багато захисників і захисниць у Запоріжжі, які користуються цивільною медициною, тож окремі заклади повноцінно використовують хірургічний стаціонарний пакет за кількістю послуг, яка є на цей час, –
Хірургія – це прерогатива якраз “швидкої”. Але інші лікарні також мають можливість отримати бонуси вже зараз:
Ми маємо 49-й пакет – забезпечення збереження кадрового потенціалу, тому що ми розуміємо, що лікарі на прифронтових територіях працюють в більш небезпечних умовах, ніж в Івано-Франківській області, Закарпатській. І тому ми маємо спеціальний пакет, за яким ми додаємо до заробітної плати певну суму коштів, яка має йти на підвищення заробітної плати для лікарів, які працюють в лікарні. Окремий механізм ми маємо для екстреної медичної допомоги, і окремий механізм ми маємо для первинної медичної допомоги (колишніх поліклінік – ред.), –
Щоб отримувати ці пільги, лікарня має знаходитися на території можливих бойових дій (що справедливо для Запоріжжя) і бути у переліку закладів, який ОВА подасть на НСЗУ.
Економимо на керівниках
Поки “кластерні” гроші лише в перспективі, запорізькі чиновники знаходять інші фінансові аргументи. Зокрема, говорять про можливість заощадити, скорочуючи адміністративні і дубльовані посади:
Об’єднання закладів охорони здоров’я, один з один з яких має потенціал кластерного, а інший має високу здатність для розширення послуг, дозволить (…) оптимізувати адміністративно-господарський апарат та спрямувати вивільнені кошти на закупівлю сучасного обладнання та підвищення заробітних плат медичному персоналу. Прогнозований додатковий дохід – 200 млн гривень на рік, –
І отут уже є в чому покопатися.
На сайті Національної служби здоров’я України можна знайти величезну кількість статистики за усіма областями України, зібрану у вигляді аналітичних панелей. Ми вибрали із відповідної кількість і зарплати керівників усіх медзакладів, які послідовно доєднували до п’ятої… і поки економії не дуже видно. Навіть якщо враховувати інфляцію з 2022-го.
Не зменшилися витрати і на керівників структурних підрозділів – хоча кількість посад також скоротилася.
Ну а якщо порахувати кількість саме адміністративних посад, уже в іншому дашборді НСЗУ, то про урізання не йдеться й поготів: кількість таких ставок з 2023 до 2026-го зросла з 58 до 86.
Ми попросили коментар директора лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги Олександра Федорова стосовно наших розрахунків. І отримали таку відповідь:
Згідно з офіційною звітністю закладу охорони здоров’я, поданої до Національної служби здоров’я України, станом на 15.06.2026 у лікарні фактично зайнятих посад керівників 15. Враховуючи загальну кількість працюючих працівників, частка керівників складає менше відсотка, тобто мізерно малий відсоток. З наведеної офіційної звітності вбачається скорочення посад керівників в об’єднаному закладі порівняно з розрізненими закладами до об’єднання, що фактично призвело до заощаджень зокрема і фонду оплати праці у закладі охорони здоров’я.
Мізерний відсоток – так. Економія? Не схоже.
Ще один із ключових аргументів за об’єднання лікарень виявляється вкрай сумнівним.
На чому справді економлять
Але заощаджувати таки вдається, стверджують чиновники. У департаменті охорони здоров’я нам надали результати скорочення мережі комунальних медзакладів за 2024-2025 роки.
Скільки заощадили на скороченні лікарень у 2024-2025 роках? Дані міського департаменту охорони здоров’я
Приєднання КНП «Міська лікарня №3» ЗМР до КНП «Міська лікарня №4» ЗМР:
- Період: 2024 рік.
- Скорочено ліжок: 40 ліжок.
- Економія: заощаджено 3,4 млн грн.
Приєднання КНП «Міська лікарня №6» ЗМР та КНП «Пологовий будинок №3» ЗМР до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР:
- Період: 2024 рік.
- Скорочено ліжок: 20 ліжок (з дублюючими функціями).
- Економія: заощаджено 1,1 млн грн.
Приєднання КНП «Міська лікарня №1» ЗМР до КНП «Міська лікарня №7» ЗМР:
- Період: 2024 рік.
- Скорочено ліжок: 200 ліжок.
- Економія: заощаджено 1,7 млн грн.
Приєднання КНП «Пологовий будинок №4» ЗМР та КНП «Пологовий будинок №9» ЗМР до КНП «Міська лікарня №9» ЗМР:
- Період: 2024 рік.
- Скорочено ліжок: 167 ліжок (з дублюючими функціями).
- Економія: заощаджено 5,7 млн грн.
Приєднання КНП «Міська лікарня №10» ЗМР до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР:
- Період: 2025 рік.
- Скорочено ліжок: 95 ліжок (з дублюючими функціями).
- Економія: Заощаджено 24,8 млн грн.
Приєднання КНП «Центр первинної медико-санітарної №6» до КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної №2» ЗМР:
- Період: 2025 рік.
- Результат: Оптимізовано витрати на утримання адміністративно-господарчого персоналу.
- Економія: Заощаджено 4,1 млн грн.
Приєднання КНП «Центр первинної медико-санітарної №9» до КНП «Правобережний центр первинної медико-санітарної» ЗМР:
- Період: 2025 рік.
- Результат: Оптимізовано витрати на утримання адміністративно-господарчого персоналу.
- Економія: Заощаджено 2,7 млн грн.
Приєднання КНП “Патанатомічне бюро” ЗМР до КНП “Міська лікарня №9” ЗМР:
- Період: 2025 рік.
- Результат: Створено патологоанатомічне відділення як структурний підрозділ, розширено спектр медичних послуг (секційні дослідження).
- Економія: Заощаджено 1,1 млн грн.
За даними департаменту, за два роки вдалося заощадити майже 45 млн грн. Але лише у двох випадках посилаються на скорочення адміністративно-господарчих посад. В основному поруч зі словом “економія” стоїть фраза “скорочені ліжка” – місця для пацієнтів.
Судячи з наданої інформації, за 2 роки у Запоріжжі стало на 522 ліжка у лікарнях менше. Про 282 з них вказано, що вони виконували дублюючі функції – тобто йдеться про відділення з однаковою спеціалізацією.
Чи на часі це прямо зараз – коли запорізькі лікарні додатково завантажені не лише пораненими військовими, а й постраждалими від щоденних російських обстрілів?
Звідки черги у лікарнях?
Власне, на це є ще один показник у статистиці НСЗУ. Одна з аналітичних панелей присвячена тому, скільки різних направлень виписують лікарі – і скільки з них виконується.
Результати по Запоріжжю досить показові. За даними дашборду, за два останні роки частка виконаних направлень на діагностичні обстеження і візуалізації (комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію) та консультації вузьких спеціалістів помітно знизилася.
Дашборди НСЗУ – складна штука. Ми попросили департамент охорони здоров’я прокоментувати цю інформацію. І оперативно отримали таку відповідь:
Фактично департамент повідомляє, що обсяг проведених обстежень і консультацій знизився лише на 11% – через виїзд людей з-під обстрілів. І це правда – але не вся.
Для додаткової перевірки ми ще раз вибрали у дашборді НСЗУ усі медичні заклади, підпорядковані Запорізькій міській раді, і порівняли кількість виписаних і виконаних направлень за трьома вказаними у листі департаменту напрямами: візуалізації (рентгени, МРТ, КТ), консультації вузьких спеціалістів та лабораторні аналізи.
У відповіді департаменту загубився один нюанс. Хоча кількість виконаних обстежень і справді знизилася незначно, але кількість направлень за останні два роки зросла набагато більше. Особливо це помітно якраз у “Візуалізаціях”.
Тож кількість виконаних направлень і правда зменшилася незначно. А от потреба у них зросла в рази.
Направлень на рентген, МРТ та КТ стали виписувати майже втричі більше. А виконувати – лише незначно більше. Тож з усіх виписаних направлень закривається лише приблизно кожне п’яте. Частка виконаних направлень до вузьких спеціалістів впала з 62% до 37%.
Ці дані не слід трактувати лінійно.
Може бути декілька причин. Може бути і причина того, що існують черги, хоча більшість погашених направлень, ми бачимо, були виконані в рамках місячного терміну. Ті, які не погашаються – це або йдуть у приватний сектор, або ще не настав час погашення. Наприклад, для онкопацієнтів контроль має здійснюватися через декілька місяців. Тому направлення може бути видане, а погашене воно буде пізніше. І, безумовно, для запорізького напрямку важливо пам’ятати про міграцію населення. Багато жителів, і ми це бачили по електронній системі, якщо виїхали в більш безпечне місце, продовжують користуватися послугами своїх лікуючих лікарів, які можуть дати направлення. Але вони ще не знайшли заміну на новому місці, –
Досвід Катерини показує: і справді, запоріжці йдуть у приватний сектор. Але не за власним бажанням. Судячи з даних аналітичних панелей НСЗУ, діагностична мережа Запоріжжя шалено перенавантажена – можливо, через потік поранених і постійні обстріли. Тому МРТ через пів року після першого звернення дивує вже менше.
Що продовжує дивувати, так це бажання прямо зараз скорочувати медичну мережу під “плюшки”, до яких ще з пів року після закінчення війни.
Прямо зараз, коли їздити за безкоштовною медициною через пів міста – не найкраща ідея. Коли кількість тих, хто потребує допомоги, продовжує збільшуватися і через обстріли, і через величезний стрес, у якому живуть формально не постраждалі мешканці Запоріжжя.
Чи стане недоступність медицини для когось останньою краплею, щоб залишити прифронтове місто? Може, так, а може, й ні.
Але поки виходить, що переваги від об’єднання лікарень “швидше, більше, краще” для запоріжців скоріш віртуальні. Поки це більше схоже на скорочення заради скорочення і утримання запорізьких медиків в стані “перманентного приголомшення”. А от проблеми із доступністю лікарів і обстежень – реальні.
І десь у цьому місці стратегічне планування влади стає важливішим за щоденні небезпеки і проблеми містян.
P.S. Через два тижні після нашого листування з медичними структурами (і через кілька тижнів після скарги Катерини до НСЗУ) влада публічно звернула увагу на проблеми з лікарнями.
Голова ОВА Іван Федоров повідомив: за тиждень до цього розпорядився провести опитування пацієнтів запорізьких лікарень. І з’ясував, що одна із ключових їхніх проблем – це, власне, недоступність КТ і МРТ.
Іван Федоров пообіцяв скору появу нових апаратів за допомоги МОЗ. В інших лікарнях, за його словами, провели роботу над адміністративними помилками, і обстеження стали доступнішими.
Хоча голова області посилається на скарги у коментарях до його дописів, ми скромно віримо, що у приверненні уваги можновладців є і наша заслуга.
Ольга Сидорова, Сергій Сидоров
Це розслідування проведене в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.
Обговорення