Від Запоріжжя до лінії фронту 23 кілометри. У Верховній Раді інтереси регіону представляє 9 народних депутатів–мажоритарників, а також є кілька політиків які пройшли у списках політичних партій – Артем Кунаєв, Михайло Крячко та Володимир Кальцев. Якщо більшість депутатів потрапили до парламенту як представники партії влади, то Кальцев, як і мажоритарник Олександр Пономарьов, – від нині забороненої партії ОПЗЖ. 

Двом політикам оголосили підозру у державній зраді. Один з них – це вже згаданий Пономарьов, а другий – Євгеній Шевченко. Він відзначився тим, що їздив до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенека перед повномасштабним вторгненням і Шевченка виключили з фракції “Слуга народу” після того, як він підтримав затримання в Білорусі опозиційного блогера. Через кілька років Кирило Буданов зізнався, що Шевченко вів перемовини в рамках домовленостей зі спецслужбами. 

Зустріч Шевченка і Лукашенка в 2021 році

Низка політиків у регіоні пов’язані із колишнім народним депутатом Вячеславом Богуслаєвим, який очолював одне із стратегічних підприємств в регіоні – “Мотор Січ” і якого судять за державну зраду. Він блокував передачу гелікоптера українським розвідникам зі словами “Спрячтє всьо, бл**!”. Через рік після того “Радіо Свобода” оприлюднила записи розмов, де з-поміж тих, хто мав допомогти Богуслаєву, фігурувало ім’я народного депутата Геннадія Касая. Саме тому дуже важливо простежити, як Касай та інші народні депутати з Запоріжжя голосували за важливі для нацбезпеки питання.

«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законодавчих ініціатив, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни у новому інструменті «Перезарядити країну тобі під силу». 

Хто шкодив нацбезпеці?

Геннадій Касай, Олександр Пономарьов та Євгеній Шевченко не голосували за закон про деколонізацію географічних назв у 2023. Більше того, через рік, коли настав фінальний етап дерусифікації, і Касай, і Шевченко не голосували за постанову щодо переіменування 333 населених пунктів. Але окрім цих двох нардепів за цю постанову не голосував і Кунаєв. Він, як і Касай, пов’язаний із Богуслаєвим. До того, як стати народним депутатом, Кунаєв працював на “Мотор Січі” заступником керівника управління з маркетингу та продажів вертолітної техніки. А батько Кунаєва був помічником Богуслаєва, коли той був народним депутатом.

Знімок екрану з сайту Верховної Ради України, який показує, як народний депутат Кунаєв унпикнув голосування за постанову №11188 у 2024 році

Кунаєв також не голосував за заборону символіки країни-агресора. 

Окремо слід акцентувати увагу, що Касай один з небагатьох запорізьких політиків, хто не голосував і за заборону проросійських партій. За інші питання порядку денного того дня він голосував як правило “за”. 

Важливо, що Касай під час голосування за закон, яким скасовується Господарський кодекс (законопроєкт 6013) голосував зеленою кнопкою. І це не випадково. Справа в тому, що через цей закон, який просував голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, держава може втратити абсолютно всі стратегічні підприємства. Закон дозволяє передати всі державні і комунальні підприємства у приватні руки без будь-якої приватизації. Тобто майно держави і громад опиниться під контролем товариств з обмеженою відповідальністю. Тоді ані держава, ані громади не зможуть впливати на те, хто і як таке майно використовує. 

По суті, відбувається завуальоване виведення держави з управління державним майном. Свого часу “Мотор Січ” не потрапила до списку підприємств, які не можна було б приватизувати, лише коли держава його втратила і усвідомила загрозу для національної безпеки, Україна вирішила, що завод, мабуть, треба знову націоналізувати.

Попри те, що війна триває не перший рік Верховна Рада досі не затвердила перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Хоча це її Конституційний обов’язок. А Конституційний суд, до якого звернулися у пов’язаній з цим законопроєктом справою, самоусунувся саме перед розглядом законодавчої ініціативи в залі.

Для Запоріжжя у контексті національної безпеки також актуальне питання боротьби з московським патріархатом – тут налічують близько 50 таких храмів.Інші конфесії навіть сумарно не мають стільки культових споруд, як московський патріархат. 

Коли Верховна Рада розглядала законопроєкт щодо заборони діяльності московського патріархату, то Шевченко був єдиним мажоритарником в регіоні, хто голосував проти. Саме він подав близько сотні правок до законопроєкту – це одна з тактик затягнути розгляд закону завдяки поправковому спаму. Зі списочників червону кнопку натис Кальцев. А Сергій Мінько та Геннадій Касай перед голосуванням вийняли картки. Щодо Пономарьова, то він у той день був відсутнім.

А коли парламент на шосту річницю Революції Гідності розглянув постанову про те, щоб визнати її одним з ключових моментів державотворення. Майже всі мажоритарники Запоріжжя голосували “за”. Утрималися лише двоє, яких судять за державну зраду, – Олександр Пономарьов та Євгеній Шевченко. Щодо списочника Кальцева, то він був відсутній. 

Ще одним важливим голосуванням для національної безпеки був за закон про деанонсування деяких угод у межах Співдружності Незалежних Держав. Зелену кнопку натиснули Яцик, Штепа, Мельник, Мінько, Соха та Кунаєв. Щодо Володимира Кальцева, то він утримався.

Боротьба з корупцією

По суті всі мажоритарники Запоріжжя голосували за скандальний закон, через який в Україні пройшли масові протести з картонками. Роман Соха – не брав участі у голосуванні, хоча за інші питання в той день голосував. Юлія Яцик, яка в 2021 році подавала свою кандидатуру на посаду директора БЕБ, а в 2022 році – на директора НАБУ, утрималася від голосування. 

У Запоріжжі, як і в багатьох містах України, громадяни виходили на протести і лише після цього політики вирішили відновити незалежність антикорупційних органів.

23 липня, протести проти закону #12414 в Запоріжжі, фото SODA

Також для області, яка зазнала масштабних руйнувань, питання прозорої відбудови є досить важливим. Якщо аналізувати, як голосувати політики за містобудівну “реформу” (5655), яку громадський сектор та міжнародні партнери розкритикували через серйозні корупційні ризики, то її підтримали Геннадій Касай, Павло Мельник, Сергій Штепа, Михайло Крячко, Артем Кунаєв, Володимир Кальцев та Марина Нікітіна. Не голосували Яцик та Соха. Сергій Мінько під час цього голосування просто вийняв карту.

Щодо скандального “закону Ігоря Мазепи” (проєкт 12089), який  був спрямований на легалізацію вкрадених в громадах чи в держави ділянок лісу чи узбереж, то свої голоси за цю законодавчу ініціативу віддали Яцик, Нікітіна, Штепа, Мельник, Кунаєв, Крячко та Соха. Не голосував лише Мінько. Закон зрештою розкритикував і Європарламент у своїй резолюції та Єврокомісія у своєму звіті.

Захист екології

Для Запоріжжя питання екології вкрай важливе з огляду на значну кількість промислових об’єктів. Аналіз парламентських голосувань показує: у питаннях, що безпосередньо стосуються захисту довкілля, депутати нерідко або не голосують, або підтримують ініціативи, які створюють додаткові ризики для природоохоронної сфери. Верховна Рада у 2021 році в один день провалила низку важливих для євроінтеграції законів – “Про зменшення промислових викидів” та закон “Про Смарагдову мережу”.

Коли голосували за закон “Про Смарагдову мережу”, то Мінько утримався, Геннадій Касай та Сергій Штепа не голосували. Щодо Штепи, то за інші питання в той день він голосував.

Пономарьов та Шевченко під час розгляду закону “Про Смарагдову мережу” були відсутніми. А коли голосували за закон “Про зменшення промислових викидів”, то кількість відсутніх збільшилася – до них доєдналися Мінько і Соха. Перед голосуванням вони вийняли картки.

Знімок екрану голосування народного депутата Сохи, який підтверджує, що народний депутат під час розгляду проєкту 4167 вийняв картку

Знаково, що Роман Соха обіцяв особисто внести до парламенту законопроєкт щодо обов’язку бізнесу компенсувати шкоду довкіллю та здоров’ю людей. Але підтримати готову законодавчу ініціативу не спромігся. Показовою тут є і позиція Сергія Штепи. Попри те, що саме він став єдиним народним депутатом в регіоні, який підтримував запорізьку громаду у боротьбі за зменшення промислових викидів, під час голосування за закон “Про Смарагдову мережу” він проігнорував голосування, хоча теж обіцяв виборцям вирішувати важливі для екології питання.

Лобісти бізнесу працюють не лише у парламенті, а й на рівні місцевого самоврядування. Так, наприкінці лютого під час засідання Запорізької міської ради долю сквера в центрі міста, який захищав загиблий на війні адвокат Денис Тарасов, вирішили на користь забудовника, якого пов’язують з Володимиром Кальцевим.

Ольга Сладкова, яка судиться з Запорізькою міською радою, щоб скасувати договір оренди ділянок зеленої зони, так коментує скандальне рішення депутатів щодо земельної ділянки: 

“Варто підкреслити, що голосували за початок розподілу ділянок як представники заборонених партій – ОПЗЖ та Партії Шарія, так і представники “Слуг народу” та “Європейської солідарності”. У тому числі голосувала і виконувачка обов’язків мера Регіна Харченко. Але ми у захисті скверу все одно будемо рухатися далі.”

Самовисуванець Сергій Мінько, який обіцяв створення нових зелених зон для відпочинку, до збереження цієї вже наявної зеленої зони так і не долучився.

Авторки: Анна Лєвєнцова, журналістка громадської ініціативи “Голка”
Ірина Федорів, співзасновниця і голова громадської ініціативи “Голка”

Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Усі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений за кошти великого українського народу і з листопада 2025 року підтримується NED.

Запорізький центр розслідувань виступає інформаційним партнером проєкту.