Хто ви, містере окупант: чим живуть рускіє ванькі, які захоплювали Енергодар (ч.1)

Міський голова Енергодару Дмитро Орлов нещодавно опублікував список військових рф, які скоювали злочини на території міста. Спецслужби України вже заочно оголосили їм підозри та проводять досудове розслідування для притягнення енергодарських “героїв” до відповідальності

Список, який опублікував Орлов, налічує понад 30 імен. Спираючись на цей список, журналістки “Запорізького центру розслідувань”, завдяки соціальним мережам, вивчили особистості тих, хто приїхав тероризувати жителів Запорізької області, та готові розповісти про найяскравіших представників та їхні родини. Більшість з них приїхали до нас з міста Саров, яке знаходиться за понад 1000 км від Енергодару.

Сім’янин Васілій

Васілій Трутнєв, народився у селі Лєсогорск, Краснодарський край. Васілій – примірний сім’янин, у якого навіть на аватарці у соціальній мережі стоїть фото із родиною. Васілій вже видалив свою сторінку, але скріншоти не горять.

Судячи з підписок, Васілій любить полювання та риболовлю, дивитися кіно, та типовий для соціальної мережі Вконтакє гумор.

У 2011 році Васілій опублікував фото у військовій формі.

Більше згадок про військову службу на його сторінці немає, тому переходимо до акаунта дружини. Знайомтеся, Юлія Трутнєва, у дівочості Торунова, уродженка міста Саров – щаслива матір двох дітей та дружина енергодарського терориста. Навіть знаходячись далеко, кошмарячи населення українського міста, Васілій зміг привітати свою дружину з 8 березня.

Васілію пощастило відсидітися в Енергодарі, не потрапити під вогонь деокупації ЗСУ та повернутися додому живим. Російського окупанта радісно зустрічала вся родина:

Хтозна, чому Вася опинився вдома. Скоріш за все, у нього скінчився контракт і він вирішив його не подовжувати, бо зрозумів, що запахло смаженим. Але Васілій повинен розуміти, що рано чи пізно він отримає своє покарання.

Молодий філософ

Наступним в наш приціл потрапив 21-річний Андрєй Кокарчьов родом з Краснодарського краю. На своїй сторінці в Однокласніках він навіть турботливо уточнив, де саме проживає: хутір Маріїнський у Тбіліському районі. А, судячи з його сторінки у Вконтактє, станом на 2022 рік Андрєй продовжує служити у військовій частині 3662, яка розташована у Сочі того ж Краснодарського краю.

Ще у січні цього року Андрєй опублікував фото, зроблене в Сочі під час хокейного матчу, а вже через деякий час він опинився на території України, щоб “кошмарити” місцеве населення Енергодара.

Андрєй – типовий хлопець з росії: фото з братвой, пивко у пластиковому стакані, фото на фоні автомобілів. Кокарчьов має більш актуальну сторінку, яку, на жаль, адміністрація Вконтактє заморозила за “підозрілу активність”. Тож, якщо у вас буде можливість, повідомте Андрєю про те, щоб розблокував її. А то ми переживаємо, як-би із ним нічого не трапилося в окупованому його армією місті, де можуть працювати українські партизани.

Звернемо увагу на його сторінки у Однокласниках. Під час підготовки матеріалу журналістки ЗЦР помітили, що практичного у кожного руського є мінімум дві сторінки в популярних соцмережах. Чи то вони не взмозі запам’ятати власні паролі, чи то їм просто соромно за старі дописи і вони таким чином намагаються почати “життя з чистого аркуша”. Ми знайшли дві сторінки Андрєя: з часів, коли він був зовсім юним, та у більш дорослому віці.

Почнемо з “юної”. Там ми знайшли: фото з моря, фото у кріслі, фото в капюшоні і так далі. Загалом, жодних натяків на те, що через 9 років Андрєй поїде окуповувати українське місто. Зі смішного: фотожаба з експрезидентом росії дмітрієм мєдвєдєвим та відверто неграмотні дописи малого Андрєя.

Другий акаунт Андрєя в Однокласніках – це все ті ж фото з братвою, типовий пацанський репчик та фото зі школи.

Крім того, Андрєй виявився молодим філософом: нам вдалося знайти його сторінку на ресурсі “Мой мір” від mail.ru. 6 років тому, коли йому було 15, хлопець відзначився тим, що надав дуже глибоку пораду з приводу сімейних відносин:

Наразі невідомо, чи й досі Андрєй Кокарчьов знаходиться на території Енергодара, але його ім’я знають працівники українських спецслужб, тож покарання для терориста – лише питання часу.

Ідейний з Лисичанська

Олексій Пронічєв, 33 роки, родом з Лисичанська, відзначився тим, що його подав у розшук Лисичанський відділ поліції ГУНП Луганської області за створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності.

Олексій намагався сховатися та не “палити” свою сторінку у соціальній мережі Вконтактє, тому перейменувався там на Єлєну Воронцову, але його акаунт забанили за “підозрілу активність”. Втім, в інших соцмережах Олексій був менш обачним. Так, він має акаунт у Фейсбуці, який явно давно не веде, але там є фотографії із його обличчям, а також має сторінку в Однокласніках. І там вже набагато цікавіше.

Звідти дізнаємося, що Льоха – ідейний зрадник України, який воює на боці так званої ЛНР ще з 14 року та має “нагороди” – “За освобождение Донбасса” та “За Дебальцево”.

Олексій – артилерист, адже на його сторінці ми знайшли привітальну листівку та фото на тлі артилерійської системи. 

А почуття гумору – не найсильніша сторона вояки:

У 2017 році терорист одружився з дівчиною на ім’я Аліса. Сторінку у Вконтактє вона видалила, а акаунт в Однокласніках – порожній. Весілля пройшло як треба: із “казаками”, георгієвською стрічкою та з фотографуванням на фоні меморіалів.

У тому ж 17 році тепер вже законна дружина (хоча чи можна вважати законним шлюб, укладений на території квазіреспублік – це велике питання) вітала Олексія із поверненням.

Але, судячи з того, що ім’я терориста родом з України виплило у списку окупантів, які приїхали та окупували Енергодар, увесь цей час Олексій продовжував “воювати”, тільки перестав світити це у соціальних мережах.

Маргарита ОГНЕВА для “Запорізького центру розслідувань”

___________________________________________________________________________________________________

Ця стаття була представлена ГО «Запорізьким центром розслідувань» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни». Зміст статті  є винятковою відповідальністю ГО «Запорізький центр розслідувань» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війти та миру.