“Бабусині солодощі”: переселенка з Пологів відкрила бізнес і допомагає ЗСУ у Запоріжжі
Пастила, натуральні цукерки, фруктові чипси, фітнес батончики — все це навчилася робити Наталія для своєї внучки, а тепер радує корисними смаколиками й інших. “Запорізький центр розслідувань” побував у гостях у переселенки з Пологів, яка все втратила, через російську окупацію. Однак знайшла в собі сили відкрити бізнес у Запоріжжі і допомагати нашим захисникам
Наталія родом з Пологів вимушена була покинути рідне місто, через повномасштабне вторгнення і російську окупацію. Жінка втратила все — будинок, машину, речі, а головне відчуття дому і орієнтир.
Зараз Наталія виготовляє смаколики на продаж – це корисні і повністю натуральні солодощі без додавання цукру. Вони підходять для всіх, зокрема дітей від 6 місяців, людей з алергією тощо. А всі виручені кошти витрачає на закупівлю продуктів, з яких вона робить всілякі смаколики і передає нашим захисникам.
З любовʼю до онучки – історія створення смаколиків
Ідея створювати щось смачне й корисне зʼявилася у жінки задовго до повномасштабної війни і переїзду у Запоріжжя.
У мене старша внучка мала алергію і дуже хворіла. І її багато чого не можна було (ред. їсти). Однак як виявилося, якщо висушити фрукти, то їх можна вживати
Наталія хотіла порадувати дівчинку. Так почалися перші спроби зробити щось справді смачне і корисне. Спочатку жінка власноруч сушила фрукти на сонці, проте згодом це виявилося не досить практично, через комах. Відтак Наталія придбала першу сушарку і робити смаколики стало набагато легше. Отримавши практичні навички жінка не зупинилася і почала робити й пастилу.
Потім я пішла на пенсію і загорілася цим всім. У який момент мені здавалося, що краще пастили нічого немає
Роботу Наталії оцінили й інші. Жінка отримувала свої перші замовлення, брала участь у ярмарках та доєднатися до Пологівського музею, куди постійно приїздили різні колективи. Їх Наталія з іншими мешканцями пригощали своїми смаколиками.
“Бабусині солодощі” після повномасштабна війна
Після початку повномасштабної війни родина жінки вимушена була перебратися до Запоріжжя. Перший час, після переїзду Наталія багато плакала й нічого не хотіла робити. Проте подруга Валентина підтримала її, допомогла згадати про корисне хобі.
Я перестала ревіти і мені треба було щось робити
Першими кроками до відновлення своєї діяльності стало отримання допомоги від Карітас. Цим коштом Наталі змогла купити дегідратор (сушка для фруктів і овочів), блендер та тістоміс.
За їх допомогою майстриня змогла відновити не тільки можливість робити пастилу, але й почала робити цукерки, фітнес батончики, чипси, сухарики тощо.
Надалі, від своєї подруги Валентини вона дізналася про програму підвищення економічної спроможності жінок в Запорізькій області від ГО “Укрпростір”. У рамках програми такі жінки, як пані Наталія, мають змогу отримати навчання і грошову підтримку на розвиток власної справи.
Жінка зізнається, що спочатку не хотіла ходити на заняття, що проводяться у Запорізькій обласній бібліотеці. Зокрема, й тому, що після вибухів переживала і не їздила сама у транспорті. Проте її підтримав чоловік. Він відвозив Наталію на заняття. Згодом виявилося, що навчання цікаве і майстриня змогла не тільки підвищити свій рівень, однак і захистила бізнес проєкт та грант на його розвиток.
Допомога українським військовим
Зараз Наталя всі гроші, які виручає з бізнесу, витрачає на закупівлю продуктів, з яких вона робить всілякі смаколики і передає нашим захисникам. Окрім солодощів і мʼясних страв, Наталя також робить дегідровані готові страви – борщ, супи, гречану кашу з грибами і куркою, курячий бульйон, грибний і рибний.
Здійснено в рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовʼязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Читайте також: “Український прапор дає віру”: історія запорізької волонтерки, що створює унікальні обереги для військових
Обговорення