Зробити чи забити: як міська влада (не) допомагає запоріжцям, постраждалим від обстрілів РФ

Місяці невизначеності, нерозуміння, що робити, нервів та намагань достукатися до влади.  Так часи обстрілів Запоріжжя російськими ракетами запам’ятають власники напівзруйнованих помешкань.

Та 20 квітня промінь надії засяяв на сесії Запорізької міськради: депутати виділили перші кошти на капітальний ремонт кількох будинків. А точніше – на первинні роботи.

Що таке ці первинні роботи, чи достатньо у бюджеті грошей для них та як влада реагує на запити запоріжців, які постраждали від прильотів, – відповіді ми зібрали у цьому матеріалі.

Відбудувати не можна знести

Станом на 10 квітня 2023 року в Запоріжжі частково зруйновано 11 багатоквартирних будинків та 14 будинків приватного сектору. Значно пошкоджені 533 багатоповерхівки та 575 приватних помешкань.

Перші кошти на капітальні ремонти спрямували на 4 будинки: вул. Кіяшка, 22; вул. Сталеварів, 16; вул. Зестафонська, 10; проспект Соборний, 151, сума на кожен зних коливається від 20 до 27 мільйонів.  

Чому саме на ці адреси? Бо «саме по них є відповідні висновки фахівців та майже завершено розробку проєктно-кошторисної документації» – написав у своєму Телеграм-каналі в.о. міського голови Запоріжжя Анатолій Куртєв. А у коментарі журналістам зазначив, що мова про первинні роботи. Що саме до них входить? Відповідь нам надав голова профільної комісії (з життєзабезпечення міста) міськради – Олексій Басов.   

–        Проекти ділитимуться на чотири стадії: відновлення корпуса будівлі і покрівлі,  друга стадія – відновлення квартир та під’їздів, третя – термомодернізація (це сьогодні обов’язково за новими нормами ДБН), і четверта стадія – благоустрій. Тобто в розумінні «первинні роботи» мова йде про перший етап. Профільні міські служби пропонують саме такий поділ тому, що ми всі дуже чекаємо, коли в Україні буде якась державна програма фінансування відновлення пошкодженого внаслідок російської агресії житла. Отже, коли з’являться інші джерела фінансування цих робіт, їх буде легше включити в програму.

Власне, про джерела фінансування. Де міська влада збирається брати гроші на ці роботи? Наприклад, депутат Микола Бєлий вважає, що Програма відбудови радше походить на «імітацію відбудови», аніж на реальний план дій. Вже згаданий Басов визнає, що грошей бракує, і в місцевому бюджеті, і в державному.

А для деяких запоріжців такі новини – лише привід вчергове згадати про свій біль.

Будинок по Зестафонській, 8, в якому до жовтня мешкала пані Тетяна, не увійшов до списку перших, де почнеться капітальний ремонт. Та жінка цього і не хоче, як і більшість її сусідів.

–          Більшість мешканців не хоче, щоб будинок ремонтували. По-перше, бо пам’ятають, який жах тут відбувався тієї ночі, коли люди вилітали з вікон. По-друге, люди бояться, що відбудова може затягнутися на роки, і хочуть отримати грошову компенсацію.

Не дивно, чому люди реагують саме так. Бо вже не з чуток, а з власного досвіду знають, як посадовці комунікують з містянами, які постраждали від ворожих обстрілів.

–          Я знаю, що на місцях прильоту ставлять намети від міської ради. В день, коли російська ракета прилетіла в наш дім, вони також були, але я їх не бачила. До мене ніхто не підходив і не пропонував допомогу, хоча я була біля будинку цілий день. Оці 10 тисяч гривень на винайм житла я почала отримувати лише після того, як звернулася до адвоката. Це сталося через 5 місяців після прильоту. Також пообіцяли одноразову допомогу 15 тисяч гривень тим, хто належить до пільгових категорій населення. У мене – дитина з інвалідністю, тож я звернулася і за цією допомогою також. Мені відмовили, сказали, що якщо отримую допомогу на винайм житла, то ці 15 тисяч гривень вже не маю права отримати. Я знову звернулася до адвоката і тільки після цього мою заяву почали опрацьовувати, – розповіла Тетяна.

Поки міська рада не має механізму, який би передбачав виділення з міського бюджету “живих” грошей на купівлю нового житла. Та і навряд чи він з’явиться. Адже, за словами Олексія Басова, спеціалісти науково-дослідного інституту, яких долучають до огляду постраждалих будинків, зазначають, що відновленню не підлягають тільки ті будинки, які зазнали 80% руйнувань. У Запоріжжі таких немає.

А що з приватним сектором?

Серед власників приватних помешкань також є люди, які розраховують на компенсацію саме грошима. Як, наприклад, Віталій Востоков. Коло його будинку місяць тому вгатили 2 російські ракети. Щоправда його історія комунікації з владою дещо відрізняється від попередньої.  

–          У моєму будинку повилітали вікна, дах та стіни сипляться. На ранок вибиті вікна нам зашили листами OSB. Потім ще привозили різні будівельні матеріали – плівку, дошки. Мені сказали, що потрібно робити, щоб склали акт пошкоджень. Попросили зробити фотофіксацію руйнувань, а потім ці фото принести до райадміністрації. Я так розумію, що робити висновки вони будуть саме з цих фото. Та мені здається, що такий спосіб не дуже вдалий у таких випадках. От, наприклад, у мене стіна в будинку не тримається, а просто шатається. А на фото вона начебто ціла і з нею все нормально. Можливо потім ще хтось прийде безпосередньо до хати, якісь оцінювачі пошкоджень.

Суттєво допомогли Віталію, як і багатьом постраждалим від прильотів, волонтери. Часом здається, що зараз на них тримається буквально все.

–          Мені телефонували благодійники з організації ADRA. Сказали, що випишуть сертифікат на 22 тисячі гривень, щоб я отримав матеріали у будівельному гіпермаркеті, – розповів Віталій.

Погодьтесь, сума виплати пристойна, хоч її і не вистачить на повноцінний ремонт. То ж від міської ради Віталій хотів би також отримати саме грошову компенсацію.

–          Я працюю позмінно і не можу постійно бути вдома. От, наприклад, дадуть мені бригаду будівельників, щоб все полагодити. Вони прийдуть, а мене немає вдома. Тому мені було б зручніше піти у відпустку і самостійно займатися ремонтом. Тільки для цього потрібні кошти.

Та усі сподівання розбиваються об «міська рада не має механізму дій». Та і в цілому питання відбудови будинків у приватному секторі поки на місцевому рівні не стоїть.

–          Ми покладаємо великі сподівання на Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій…». 22 травня він вступить в силу і ми побачимо як він працюватиме, – зазначив Олексій Басов.

А що з нерухомістю бізнеса?

Так само покладають сподівання на Закон «Про компенсацію…» у міській раді і щодо нежитлових приміщень. Тож поки не поспішають з допомогою власникам цих приміщень.

Підприємець Максим Дрозденко і досі не може отримати повноцінний акт обстеження одного з приміщень «Запоріжжя-млин» – відомої всім будівлі поряд з Автовокзалом, у повороту на Космічний мікрорайон. Історія тягнеться з жовтня, коли у млин поцілило 2 ворожі ракети.

–          Працівники СБУ склали протокол огляду. Потім я викликав через 15-80 комісію, яка повинна була зробити акт обстеження. Чекав на них 2 тижні, дзвонив, нагадував за себе, – згадує Максим. Врешті прийшли 8 пузунчиків, подивилися на будівлю і сказали «Ми туди не підемо, там небезпечно», і пішли. Три наступні місяці нічого не відбувалося. Я пішов до райадміністрації, звідти мене направили до департаменту ЖКГ міскради. Вони спочатку ховалися від мене, а потім все ж провели повторну комісію.

Акт обстеження цієї комісії власник приміщення отримав ще через місяць. У ньому йшлося про те, що треба замовити обстеження будівлі у ліцензованої організації, і та, мовляв, має оцінити збитки. Згодом департамент все ж замовив це обстеження.

–          Три місяці робили акт за результатами, в якому написали, що будівлю пошкоджено і дуже добре було б ліквідувати її аварійність. Бо плити висять і можуть когось вбити. Цього міська рада робити не хоче, бо так гроші вкрасти значно складніше, – каже Максим Дрозденко. Але ж навіть попри ці численні комісії та акти ніхто достеменно не знає в якому стані колони, на яких стоїть будівля. Можливо, її потрібно всю розбирати. Можливо, там мінімальні пошкодження.

За підрахунками підприємця на відбудову може піти близько 50 мільйонів гривень.

–          Все, чого я можу добитися, це рішення про стягнення збитків з росіян, а потім чекати на репарації. Звісно, хотілося б отримати якусь компенсацію від міської влади, та я розумію, що мені її не дадуть. І в мене немає жодних сумнівів, що міська рада Запоріжжя нікому грошей в руки не дасть, – підсумував Дрозденко. 

Ми подали запит до міськради, щоб отримати Положення про роботу комісії. За документом, комісія має протягом трьох робочих днів повідомляти власникам, що по їх квартирам чи іншій нерухомості буде проведено вже технічне обстеження, або оприлюднювати це рішення на сайті міськради. На сайті відповідного підрозділу не існує, люди, з якими ми спілкувались під час написання тексту, про цю норму теж не знають. 

Не чекати допомоги від влади та набрання чинності Законів вирішили власники кав’ярні Coffeelab Roasters, що знаходиться у середмісті. Біля цього закладу ворожа ракета прилетіла у жовтні. Буквально за місяць підприємці відновили роботу. Зробили це власними зусиллями завдяки донатам від небайдужих.

–          Як такої взаємодії з владою не було, зі мною ніхто не зв’язувався. Комунальники зібрали сміття і зробили дах на будинку, в якому знаходиться наша кав’ярня. У самому приміщенні ми десь тиждень чи 2 прибирали скло, пил, потрощені меблі, вазони з квітами, – розповів співвласник закладу Євгеній Симоненко.

Підприємці не чекали ані на комісію, яка б обстежила приміщення, ані на компенсацію. Бо, кажуть, те, що втратили внаслідок прильоту ніяк не можна перевести в грошовий еквівалент.

–          Кав’ярня –  це витвір мистецтва, який робить власник. Поєднання світла, кольорів, квітів, дерева – це розробляється роками. Я робив стіну особисто: абстрактна композиція, яку я робив за допомогою 3-х видів фарби. Як це можна оцінити? Як можна оцінити мій час? Мій розпач? Ніхто не може це оцінити.

Та відновити роботу кав’ярні було важливо не лише для її власників, а і для її працівників.

–          Персонал дуже чекав на можливість повернутися до роботи. У нас є люди, які годують свої родини завдяки зарплатні, яку отримують, працюючи у нас. Ми також розуміємо, що наша робота – це податки, які йдуть до міського бюджету. А з нього йдуть на інші цілі. Мені не потрібна компенсація від влади, – каже Євгеній. Буду дуже радий, якщо наше місто стане кращим та чистішим за рахунок спільних зусиль усіх, хто у ньому живе та любить його. Запоріжжя дуже зелене, але трохи більше потребує уваги до рослин.

Ми описали лише 4 ситуації, які склалися у запоріжців, які постраждали від ворожих прильотів. Та насправді ж їх сотні. Очевидно, що їхні історії відбудови тільки починаються. Сподіваємось, що хтось із містян все ж зможе досягнути своєї мети – отримати гроші чи хоча б побачити Запоріжжя чистішим і без ран війни.

Анастасія Остапенко, Сергій Сидоров

Матеріал підготовлений в рамках проєкту: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.