Запорізьким депутатам презентували програму зниження викидів у повітря: зацікавилися одиниці

Запорізькі депутати в основному проігнорували презентацію Програми поетапного зниження викидів. Її провели у мерії перед голосуванням за проєкт на наступній сесії міськради. На захід прийшло 8 депутатів – і кілька десятків активістів

Депутати Запорізької міськради отримали запрошення на презентацію ще у вівторок, 15 квітня. Разом із нею надсилали схвальні рецензії на проєкт від кількох київських науковців. Цікаво, що відгуки згадували основні проблемні питання, які піднімає запорізька екологічна спільнота – і твердили, що з ними все в порядку.

Запрошення було не першим повідомленням до депутатів щодо Програми. Увесь попередній місяць рух «Маю право дихати» писав до них звернення, збирав доручення від виборців і приходив на комісії міськради, щоб презентувати свою позицію стосовно проєкту. 

Основних претензій до нього декілька:

• Усі розрахунки побудовані не на реальних викидах запорізьких підприємств, а на запланованих у документах обсягах. Реальність може сильно відрізнятися від звітності;
• Хоча запорізьке відділення Українського гідрометцентру щотижня фіксує перевищення концентрацій фенолу і формальдегіду у повітрі, у програмі написано, що перевищень немає. Імовірна причина розбіжностей – якраз розрахунки розробника не на реальних замірах, а на «паперових даних»;
• За проєктом «Запоріжсталь» має закрити лише один мартен. У дозволі на викиди, яке підприємство отримало від Міндовкілля, записано, що до кінця 2027 року мають бути замінені всі мартени завода.

Розробник на це відповідає таким:

• Реальних даних про викиди кожного окремого підприємства або їх сукупність просто немає: у Запоріжжі не вистачає постів екологічного моніторингу. Паперові дані – єдині доступні;
• Причина неспівпадіння з Гідрометцентром щодо фенолу і формальдегіду у повітрі – неправильна методика розрахунків, яку багато років використовує Гідрометцентр;
• Програма взагалі необов’язкова до виконання заводами, тому кількість закритих мартенів у ній непринципова. 

Але ані звернення активістів, ані пряме запрошення від апарату міськради не збудили інтересу депутатів до якості запорізького повітря. На презентацію спочатку прийшло п’ять обранців, пізніше до них доєдналося ще троє. У міськраді 63 депутати, хоча декілька із них повністю відсторонилися від роботи. Грубо кажучи, прийшов кожний восьмий. 

Не було, зокрема, секретарки міськради Регіни Харченко. ЇЇ відсутність спричинила чималі незручності. Ще перед початком презентації під мерією відбувся мітинг екологічних активістів. Коли ж вони захотіли потрапити на презентацію, виявилося, що дозволити їм це нема кому. 

Протягом години учасників акції перенаправляли між управлінням внутрішньої політики (відповідає за взаємодію з громадськістю), управлінням екологічної безпеки (замовник програми) та заступником мера Андрієм П’ятницьким, який координує процес. Намагалися відправити і до Регіни Харченко – але її не було у мерії. 

Зрештою, відповідальне рішення взяв на себе керівник УВП Євген Коваленко. Громадськість пустили до зали. У підсумку на презентації для депутатів самих обранців було менше, ніж активістів.

Реальний інтерес до програми виявили троє. Геннадій Васильчук із фракції «Єднання» провів детальний аналіз проєкту. І виявив серед наукових джерел, на які посилається розробник – Інститут громадського здоров’я імені О.М.Марзєєва – студентську магістерську роботу. 

Колега Васильчука за фракцією Олег Корольов, а також депутат від «Європейської солідарності» Євген Мусійченко зосередилися на питанні запоріжсталевських мартенів. І чимало дратували цим представницю Інституту Марзєєва, заступницю директора установи Олену Турос.

Спілкування вийшло на досить високий градус. Зрештою, ситуацію довелося залагоджувати Андрію П’ятницькому, який краще за київських науковців розуміє претензії запоріжців. 

Попри невирішені питання, схоже на те, що влада наполягатиме на ухваленні поточної версії програми. Її прийняття затягнулося вже майже на зайвий рік: ухвалити проєкт мали влітку 2024-го. 

Відтоді науковці провели ще одне додаткове дослідження щодо фенолу і формальдегіду – але знов «паперове», за документами. І нових робити не налаштовані: від відкладеної оплати проєкту залежить виплата зарплат в Інституті Марзєєва. 

Андрій П’ятницький, підсумовуючи обговорення, назвав поточний проєкт програми балансом між інтересами промислових підприємств і здоров’ям громади. 

Чи згодні на такий баланс запорізькі депутати? Сесія міськради відбудеться 30 квітня. Тоді і дізнаємось.

Також вам буде цікаво:

• Запорізька програма зниження викидів: первісток, якому поки не щастить
• Запорізьке повітря проти бюрократії: знов не кінець
• У Запоріжжі продовжили термін розробки програми зниження викидів у повітря
• «Новий берег» Дніпра, загублені історії та екологічна недбалість: шукаємо джерела цементних відкладень у головній річці Запоріжжя
• Передня Померанія і Запоріжжя, «Газпром» та «Запоріжсталь». Що спільного?