Укриття в Запоріжжі: від чого вони рятують? Міфи, мільйонні експерименти влади і коментарі експертів. Частина перша

Ольга Сидорова 28 Квітня 2025

Поділись!

Майже два мільярди в планах на укриття… до яких запоріжці практично не ходять. Від початку повномасштабного вторгнення у місті експериментували з різними типами захисних споруд – від «будиночків гобітів» до протирадіаційних укриттів – «підземних шкіл». Деякі дороговартісні експерименти вже відкладено. Деякі тривають

ЗЦР за підтримки Big Recovery Portal розбирався у бюджетних витратах, порадах експертів і думках містян. З’ясовуємо, де є сенс ховатися, чи працює правило двох стін і як мешканці оцінюють ефективність рішень влади.

Облаштувати і привести до ладу запорізькі укриття коштуватиме щонайменше 1 млрд 858 млн грн. Це – цифра із програми розвитку цивільного захисту населення. Вона розрахована на 2022-2026 роки і протягом цього часу постійно коригується. За три роки «підросла» щонайменше на 300 млн грн.

Привести укриття в готовність – це не лише відремонтувати їх, а й підключити електрику, відновити вентиляційну систему, встановити пожежну сигналізацію, покласти аптечку з медикаментами тощо. За 2022-2024 роки на все це вже пішло 815 млн грн з різних бюджетів – і місцевого, і державного, і від міжнародних спонсорів. Це без урахування «підземних шкіл», які сумарно коштують ще більше мільярда і фінансуються окремою програмою.

Втім, якщо опитати запоріжців, з’ясується, що більшість із них тривоги уже практично не чують. Ігнорують навіть торохтіння «мопедів», що пролітають поруч. Чому? Бо впевнені, що укриття просто не врятують. Чи це правда? Сьогодні розбираємо на прикладі модульних варіантів. У другій частині поговоримо про інші види споруд.

Укриття «швидкого реагування»

Один із постійних запитів громади – швидка доступність укриттів. Не дивно: за місяць у місті може пролунати від 100 до 200 сирен, тобто до 7-8 на день. Рекордом став серпень 2023 року – тоді у місті 280 разів оголошували повітряну тривогу. Тож запоріжці мають чітку звичку – до останнього ігнорувати і сирени і думати про укриття лише тоді, коли у цьому є конкретна і нагальна потреба. Тобто якщо вже «бахнуло»… і ще не припинило. Тоді швидка доступність стає головним запитом.

Швидко сховатися при безпосередній загрозі – здавалося б, оптимальний варіант. Тому у програмі цивільного захисту ще у 2022 році окремі 19 млн грн були закладені на швидкоспоруджувані модульні захисні споруди («будиночки гобітів»). Ще 31 млн грн відвели на модульні конструкції вже у 2025 році.

Але на наступні роки такі витрати поки не планують. Чому? Бо ефективність експериментів сумнівна.

Від «будиночків гобітів» до модульних конструкцій

Починалося все із «хоббіт-хаусів» – заглиблених модульних укриттів, які закупали міські КП переважно для свого персоналу. Їх загальна вартість на межі 2022-23 років склала 17,4 мільйони. Розміщували їх переважно у парках. Але споруди відверто не відповідали елементарним вимогам до укриттів – не мали другого виходу, натомість мали нічим не захищений вхід тощо. Були й претензії до постачальника. Експеримент помер.

Заглиблене укриття у Вознесенівському парку. Фото Катерини Рождественської

Наступною версією швидкодоступних сховищ вже у 2023 році мали стати так звані «кіоскокриття». Так із легкої руки запорізьких журналістів назвали захищені комерційні об’єкти із додатковим приміщенням під укриття. Проєкт впроваджували близько року: єдиний такий кіоск із великими проблемами підключали до електромереж.

Кіоск-укриття на бульварі Шевченка у Запоріжжі. Фото Інни Якуніної

Втім, перший відкритий об’єкт викликав чималий резонанс. Інші прифронтові регіони вважали комерційні укриття чудовою ідеєю: витрат з бюджету немає – захисна споруда є. Але минуло 9 місяців, а нові подібні об’єкти у Запоріжжі так і не з’явилися. Схема, вигідна для бюджета, була не такою привабливою для підприємців.

Попри досить низьку ставку оренди на ділянки, майже ніхто з бізнесменів не наважився взяти на себе витрати в обсязі близько 1,3 мільйони гривень. Саме в таку орієнтовну суму оцінили побудову укриття-кіоска з усіма вимогами до безпеки. Із 56 лотів протягом зими 2024-2025 купили право оренди лише на п’ять ділянок.

Зрештою, після жахливого обстрілу 8 січня 2025 року, коли загинуло 13 осіб і було поранено 113, для міста терміново закупили бетонні модульні конструкції. Їх встановлювали на зупинках і у парках. Проєкт завершили у березні… і його ефективність неоднозначно оцінила навіть сама влада.

Модульне НЕукриття у Запоріжжі на етапі спорудження. Фото Юлії Савчук

Чому запоріжці не ходять до модульних споруд? Проста відповідь: від часу їх встановлення не було денних протяжних тривог, які потрібно було б перечікувати – тільки швидкі балістичні удари.

Але є й інший фактор. Мешканці не вважають модульні споруди надійними. Нам розповіли про це під час вуличного опитування щодо того, які укриття реально потрібні Запоріжжю.

– Мені здається, ті укриття, що є в Запоріжжі – вони не виконують своїх функцій. Ми сьогодні їхали повз модульне укриття, і я розумію: якщо буде щось, то це не врятує. Якщо буде десь далеко, то може, і вистачить. Мені здається, що то повинні бути підземні укриття. Просто у нас і власний будинок був пошкоджений, і квартира була пошкоджена. Я бачила, що це. Тому я не знаю, чи врятує модульне укриття, – говорить нам учасниця опитування у парку Трудової Слави.

– Підземні кращі, напевно, ніж надземні. І щоб вони були завжди доступні людям, – розмірковує інша запоріжанка.

Від чого рятують вуличні споруди?

ЗЦР вирішив з’ясувати технічні характеристики модульних конструкцій. І перше, про що ми дізналися: офіційно їх навіть не можна називати укриттями. Адже такого поняття немає у державних будівельних нормах і стандартах.

– Ми не можемо встановлювати ні первинні, ні мобільні укриття, тому що на даний момент немає жодного технічного документу – ДСТУ, ДБН, – згідно з яким встановлені якісь технічні характеристики цієї споруди. Тому, назвавши його первинним мобільним укриттям, ми ризикуємо, що за місяць-два вийдуть ДСТУ, характеристики будуть не співпадати, і нам скажуть: «Куди ви витратили гроші?». Воно називається «модульна залізобетонна конструкція», – такий коментар ще у січні давав представникам громадськості керівник управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Олександр Назаров.

Втім, назва – не головна проблема. Головне – від чого можуть врятувати модульні НЕукриття? ЗЦР подав запит.

Відповідь на запит ЗЦР від запорізького міського управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Витримати ударну хвилю надмірним тиском 500 кПа – це стандартна вимога із державних будівельних норм до сховищ класу А-1, тобто найбільш стійких укриттів. Принагідно зазначимо: жодна захисна споруда офіційно не повинна витримувати прямий прильот «Іскандера» або КАБ. Ідеться тільки про захист від уламків та стійкість до вибухової хвилі.

Таким чином, виходить, що модульні конструкції за надійністю – практично як Незламний хаб, найбільше підземне укриття міста? Викликає деяку недовіру.

Заковика в тому, що вказані характеристики підтверджуються лише техпаспортами конструкцій. Якщо їх реальна перевірка і проводилася, то в міському управлінні цивільного захисту про це не знають. Адже методологія тестування зафіксована лише у тому ж іще не затвердженому держстандарті.

До ЗЦР зверталися представники запорізьких будівельних компаній, які сумніваються у реальній здатності конструкцій витримати заявлені навантаження.

Є й інші підстави для сумнівів. На сайті ДСНС є проєкт ДСТУ для мобільних укриттів – і в ньому йдеться лише про ударну хвилю надмірним тиском у 100 кПа. Це найнижчий клас укриття. Показник вп’ятеро нижчий, ніж заявлений виробником модульних конструкцій, що встановили у Запоріжжі. Але проєкт держстандарту, нагадаємо ще раз, поки не затверджений.

Ми вирішили отримати коментар незалежних експертів. Зокрема, ми звернулися до президента International Technology Transfer Association, керівника ГО «Агенція Відбудови України» Артема Гончаренка. Він має доступ до результатів випробувань найрізноманітніших конструкцій, які останнім часом проводили в Україні.

– Укриття виробляють різні: модульні закопані і не закопані, якщо воно просто стоїть. Більшість цих укриттів насправді захищають від уламків. Стоячі – це суто протиуламкова історія, – говорить Артем Гончаренко.

Але і захист від уламків – це чимало. Особливо якщо зважати, що технічно від прямих прильотів не дає гарантії нічого, навіть протирадіаційні укриття.

Запоріжжя найчастіше обстрілюють 1-2 ракетами, а от від шматків скла, цегли і каміння страждають досить великі території. Так, після обстрілу 22 квітня Державна екологічна інспекція зафіксувала забруднення уламками будівель на площі близько 3,5 тис. кв м.

Тож ховатися в модульних укриттях цілком має сенс – це вбереже вас від уламкових поранень, в тому числі достатньо тяжких.

А що робити під час вечірніх і нічних нальотів шахедів? Чи є сенс у «правилі двох стін»? Чим «хрущовка» краща за сучасний висотний будинок? Про все це розповімо вже завтра у другій частині нашого тексту.

Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Вам також буде цікаво: