Укриття в Запоріжжі: від чого вони рятують? Міфи, мільйонні експерименти влади і коментарі експертів. Частина друга
Куди йти, якщо у темряві за вікном диринчить шахед? Багато хто у Запоріжжі обирає варіант «нікуди». Кадри палаючих квартир створюють враження, що у цьому нема сенсу. Але це не так. Стара забудова у Запоріжжі як захист на диво краща, ніж красиві київські висотки. ЗЦР за підтримки Big Recovery Portal розбирався у бюджетних витратах, порадах експертів і думках містян щодо укриттів
Шевченківський район Запоріжжя – із найбільш обстрілюваних у місті. Мешканці одного з його невеликих шматочків порахували, що з початку вторгнення до кінця 2024 року до них «прилітало» щонайменше 12 «Іскандерів», 10 ракет С-300 та 17 КАБів. Не дивно, що до безпеки тут ставляться серйозно: дехто системно ночує не вдома, а в укриттях. Прихищають їх сховища у школах.
Найпростіші укриття у навчальних закладах
За даними запорізької програми цивільного захисту, приблизно половина усіх коштів на облаштування укриттів припадає на департамент освіти – тобто на укриття у навчальних закладах. За 2022-2026 роки у Запоріжжі мають привести у готовність 129 таких захисних споруд. На це передбачено 894,5 млн грн. Частину грошей дає UNICEF та інші «міжнародники».
Як раніше розповідав ЗЦР заступник директора департаменту освіти Віталій Лисенко, у позанавчальний час мешканці цілком комфортно можуть розташуватися у шкільних укриттях:
Із 17 години до 7 години людям забезпечується вільний доступ до укриттів під час повітряної тривоги. У нас дуже багато хто і ночує в них, і з дітьми, і з тваринами, і ми до цього ставимося з розумінням. О сьомій ранку просимо звільнити, якщо це навчальні класи і кабінети, для того, щоб технічні працівники встигли підготувати простір для освітнього процесу: помити підлогу, прибрати, якщо десь хтось насмітив.
Під час навчання прийти до шкільного сховища теж можна. Але вас попросять розміститися поза межами навчального простору – у передбаннику або в коридорі.
Згідно з мапою укриттів у Запоріжжі, шкільні підвали відносяться до найпростіших укриттів. Це споруди, які мають прихистити людей на період не менш ніж 48 годин «з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій». Клас захисту для них не розраховується. Вони – основний спосіб швидко наростити фонд захисних споруд, але – тільки в умовах недостатності інших об’єктів.
За надійністю укриття у школах співставні із підвалами багатоповерхівок… але є нюанс. На відміну від житлових будинків, у школах не зносять несучі конструкції. Як буде видно далі, саме цей фактор робить школу кращим прихистком, ніж звичайний дім – ну а підвал за замовчуванням є кращим захистом, ніж коридор у хрущовці.
Тож якщо маєте школу поблизу і «шахеди» на підльоті – є сенс переміститися у найпростіше шкільне укриття. Шанси залишитися неушкодженими сильно зростають.
«Підземні школи» та укриття у лікарнях
Інша справа – протирадіаційні укриття-«підземні школи», які зараз активно будуються у Запоріжжі та області. Це вже цілком офіційні захисні споруди визначеного класу із визначеною стійкістю. Заглиблення має врятувати їх і від дії вибухової хвилі, і від ураження уламками. Оскільки розташовують їх в основному під спортивними майданчиками шкіл, вони захищені також від завалів будівель.
Що ж до прямого влучання «Іскандера» або КАБа, то перевірок тут не проводили. Але, як раніше розповідав ЗЦР експерт Артем Гончаренко, попередні випробування бетонних укриттів під Києвом дають підстави для оптимізму. Додатковий захист забезпечують 2-3 метри ґрунту над конструкцією. Вони мають розподілити удар ракети по ділянці навколо школи і захистити бетон.
Таким чином, «підземні школи» та інші протирадіаційні укриття – найкращий варіант сховатися під час великих ракетних обстрілів. За даними Big Recovery Portal, у Запорізькій області зараз будується 19 таких об’єктів, включно зі спорудами у лікарнях. Частина вже завершені і навіть працюють як школи, хоча офіційно ще не введені в експлуатацію.
Підвал багатоповерхівки: йти чи ні?
4-8 хвилин від попередження у моніторинговому каналі до прильоту КАБа. Лічені хвилини від повідомлення «Мопеди на Космос!» до диринчання за вікном. Для більшості запоріжців головним «укриттям» залишається власна квартира.
Навіть попри заклики ДСНС-ників перейти хоча б до підвалу, у Запоріжжі це роблять нечасто. І це попри те, що за три попередні роки у Запоріжжі на капітальний і поточний ремонт найпростіших укриттів у підвалах житлових будинків витратили сумарно 178 млн грн.
З вуличного опитування, яке провів ЗЦР:
– Ми нікуди не ховаємось. Сидимо у чотирьох стінах. Бо живемо на п’ятому поверсі без ліфта.
– У нашому домі є укриття. Але там дуже грязно, нікуди присісти.
– Треба, щоб укриття комфортні були. А не так, що стоїть скамійка, холодно. Треба, щоб витяжки були, вентиляція. Комфортні.
– У нас дом і так розвалюється, панелька, що можна хотіти. Нас у тому підвалі і завалить.
ДСНС-ники та експерти одноголосно погоджуються: підвали багатоповерхівок не такі безнадійні, як вважають запоріжці. Начальник відділу інженерно-технічних заходів обласного управління ДСНС Сергій Ткаченко розповідає «Суспільному.Запоріжжя»:
Коли був приліт в одному з районів Запоріжжя, була зруйнована вщент будівля. Ми з сусіднього під’їзда безперешкодно зайшли в укриття, яке знаходилося в будівлі. І безпосередньо там, де було руйнування, можна було знаходитися у цьому підвальному приміщенні і вийти через інший під’їзд.
Президент International Technology Transfer Association, керівник ГО «Агенція Відбудови України» Артем Гончаренко говорить: підвал буде надійним, якщо у будівлі не захоплювалися перебудовами.
Все це залежить від того, який це тип снаряда. Якщо ми говоримо про «шахеди», то в трьох чвертях випадків будинок не завалиться так, щоб його прям завалило в підвалі. Якщо ми говоримо про прямий «прильот» (балістичної ракети, – ред.), то, в залежності від того, в яку частину конструкції він попаде і в якому технічному стані знаходиться будинок, прям повністю він його не розвалить. Але якщо будинок піддавався при цьому ремонтним роботам, зносам стін і так далі, якщо був змінений його конструктив – то да, він може завалитись.
Бомбосховища за замовчанням надійніші за найпростіші укриття-підвали. Переконатися в тому, до якого типу належить «ваша» захисна споруда, неважко: якщо у ній два входи – ви щасливчик.
«Дві стіни»… а краще – більше
Ну а як із відомим правилом «двох стінок»? Чи має воно взагалі сенс? У тому ж сюжеті «Суспільного.Запоріжжя» журналісти із посиланням на ДСНС твердять: перебувати у під’їзді або коридорі небезпечно через ризик обвалу конструкції. Ідеться про повне руйнування під’їзду або декількох його поверхів.
Але ми дозволимо собі не погодитися із таким тлумаченням ситуації. За даними Big Recovery Portal, у Запоріжжі від початку повномасштабного вторгнення розпочали відбудову 12 житлових будинків, які зазнали аж настільки серйозних руйнувань. Але під час кожної атаки страждає кілька десятків будівель навколо епіцентру прильоту: у них вибиває шибки, пошкоджує дахи.
Серед поранених чимала кількість страждає саме від цих вторинних уламків. Скільки саме – ніхто не рахує. У кількох ключових лікарнях міста на запитання, яка частина постраждалих потрапляє до них через уламки скла або цегли, відповіли: таку статистику не ведуть, а прикидувати «на око» не хочуть. На офіційний запит відповіли тільки, що до лікарень після прильотів у 2023 році звернулося 119 людей, у 2024 – 176. Тих, хто отримує допомогу на місці, в рази більше.
Не мають статистики поранень від уламків і рятувальники – просто передають усіх постраждалих медикам. Але ще у лютому у відповіді на запит місцевого екоактивіста Миколи Ралика посилалися на дані Департаменту з питань безпеки ООН. І повідомляли, що «80% постраждалих загинули або отримали поранення від осколків бомб, начиння бомб, частин будівель, каміння та розбитого скла. Із цих видів осколків скло спричинило 80% травм і смертей».
Тож у цій відповіді управління таки пропонують користуватися «правилом двох стін» – звісно, якщо немає можливості потрапити до укриття.
Артем Гончаренко радить користуватися будь-якою можливістю захиститися. За його словами, навіть чавунна ванна краща, ніж нічого.
Якщо ми говоримо про хрущівки або панельні будинки, то там все ж таки бетон. Якщо там бетон або хоча б полуторна або подвійна цегла, а ще плюс якщо її утеплювали або робили фасад хоч із чогось – то це відіграє помітно кращу роль, ніж скляні панелі київських багатоповерхівок. Якщо ми говоримо про уламки або кулі, то ховатись треба між стінами – в коридорах, коли у вас з одного боку кімната і з іншого боку кімната. Між двома глухими стінами, але всередині будівлі. Якщо ми говоримо про стандартне планування хрущівки, то найкраще ховатися біля вхідних дверей.
Що більше стін між вами і джерелом вибуху, то краще, говорить експерт. Ванна – додатковий бонус.
Чому говорять ховатися в ванні – бо ванна найчастіше чавунна, або металева, або з якогось сплаву, який ще спробуй проший уламком. А у випадку завалу її просто накриє зверху. Ми говоримо у цьому випадку, що чим більше стін в залежності від характеру удару, тим краще.
Звісно, ані ванна, ані коридор не замінять повноцінне укриття. Але це набагато краще, ніж слухати вибухи, лежачі просто у ліжку. Зрештою, як емоційно сказав не під запис один із запорізьких медиків, до якого ми звернулися за коментарем: «Кількість поранених уламками скла у Запоріжжі дорівнює кількості тих, хто страждав фігнею замість того, щоб сховатися».
Ховатися чи не ховатися?
Одна справа – витратити мільйони на укриття. Інша – подолати втому і зневіру людей, які вже давно звикли покладатися на долю і не думати про погане. Чималий внесок робили і «максималістські» заклики за кожної тривоги іти до укриття, з одного боку, – і кадри страшних прильотів, від яких нібито не могло врятувати нічого, з іншого.
Реальність не така максималістська. Дійсно, ніяке укриття не дає гарантій від прямого прильоту. Але і страждає від них набагато менше людей, ніж від уламків скла, цегли і бетону, які розлітаються на сотні метрів навколо.
Потрапити до лікарні, бо не відійшов від власного вікна у коридор – сумнівна і недешева розвага. А декілька сходових прогонів униз, до підвалу, можуть і поготів врятувати життя – і заощадити рідним гроші на похорон.
То чому б не сховатися?
Це друга частина нашого проєкту про укриття у Запоріжжі. Першу, про мобільні конструкції, читайте за посиланням.
Матеріал створено у рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / This article was supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Вам також буде цікаво:
- Укриття в Запоріжжі: від чого вони рятують? Міфи, мільйонні експерименти влади і коментарі експертів. Частина перша
- Підземні школи у Запоріжжі: чому їх досі не ввели в експлуатацію?
- Звільнення директорки «підземної школи» у Запоріжжі: звідки конфлікт і що залишилося за лаштунками
- Запорізькі кіоско-укриття: продали з аукціону лише 4 місця з 25
- У Запоріжжі розповіли, чому закриті деякі укриття в підвалах багатоповерхівок
Обговорення