У Запоріжжі пройшли громадські слухання щодо закриття окремих шкіл

Після кількох місяців обговорень міськрада провела громадські слухання щодо закриття гімназій №30 і 39. Вже після прийняття рішень про реорганізацію закладів. Слухання провели окремо щодо кожного закладу. Про діалог між владою та громадою – розповідаємо в матеріалі

Про плани розформування містяни дізналися наприкінці травня і це спричинило обурення громади. Батьки звернулися до ГО “Хочу вчитись!” та подали ініціативу  щодо проведення громадських слухань. Втім ініціативу проігнорували, а депутати проголосували за закриття 14 навчальних закладів. Тоді батьки та активісти залучили освітнього омбудсмена Сергія Горбачова і після цього представники міської ради погодилася на проведення громадських слухань.

Однак, слухання відбулися лише щодо двох шкіл з чотирнадцяти – №30 і 39. Решта погодилися на закриття. Окрім цих 14 шкіл повідомили й про закриття ще 5 закладів, проте завдяки активному розголосу батьків та ГО “Хочу вчитись!” уникли реорганізації.

Початок діалогу

У обговоренні участь взяли 88 містян: батьки та вчителі, депутати, представники міськради, громадських організацій та освітній омбудсмен.

Першим слово взяв заступник міського голови Сергій Білов. Він повідомив, що рішення про закриття шкіл були прийняті для забезпечення якісного офлайн-навчання. Також додав, що рішення були обґрунтовані й необхідністю реорганізації освітньої мережі. 

Зокрема, закриття шкіл в межах реорганізації передбачає вивільнення приміщень школи №30 та №39. Надалі їх об’єднання із закладами №62 та №94 відповідно. Таким чином, утворюються “нові” школи. Сергій Білов підкреслив, що міськрада разом із активістами розробила пропозиції та алгоритми щодо реорганізації закладів освіти в місті. Він також закликав присутніх до відкритого обговорення розроблених алгоритмів та пропозиції.

Безпека понад усе

Деталі реорганізації у своїх доповідях розкрили представники депосвіти. Виступи відкрив перший заступник директора департаменту Віталій Лисенко.

Він розповів, що закриття окремих шкіл було неминучим. Адже через воєнний стан та тимчасове переміщення громадян кількість учнів постійно зменшується. У зв’язку з цим, освітня мережа міста не може функціонувати в поточному вигляді. 

Основною причиною закриття окремих закладів стала відсутність належно облаштованих укриттів. Або неможливість їх створення через технічні обмеження: недостатня площа підвалу, численні комунікації в приміщенні чи під землею. Тому, школи будуть об’єднані з закладами, що мають належні укриття. Віталій Лисенко каже, що “належність” укриття визначала комісія у складі представників міськаради, військової спецслужби та ДСНС. 

Віталій Лисенко додав, що на початку навчального року батьки можуть обрати очне або дистанційне навчання для своїх дітей. Також, цього навчального року в усіх школах вперше буде впроваджено систему кейтерингу. Оскільки, їдальні за часи ковіду та війни не працювали. І швидко поновити роботу задля учнів не зможуть.

Немає дітей – немає грошей

Другою від департаменту виступила заступниця директора депосвіти Неля Ситенко Вона розповіла, що в укриттях утворених шкіл буде проведено ремонт коштом міської ради. Це забезпечить якісний освітній процес та безпеку для учнів.

Але крім безпеки, важливим питанням є наповнення класів. Неля Ситенко пояснила, що на вимогу Міносвіти – середній показник наповнення має складати 27,5. А в школі №30 та №39 він нижче. Після об’єднання шкіл кількість учнів в класі стане в межах норми.

До обговорення долучився і освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Він пояснив, що питання наповнення класів напряму пов’язано з коштами на утримання учня. Якщо в школі показник у 27,5 дотримується, то зарплату вчителям оплачує держава. Якщо ні – зарплату має компенсувати місто власним коштом. А точніше, за кошти платників податків міста, кількість яких через війну значно скоротилося. І не тільки в Запоріжжі, а в країні загалом.

Діти без шкіл та школи без дітей

Публічні обговорення виступу департаменту з представниками школи № 39 пройшли без зауважень. Палка дискусія сталася навколо закриття школи №30.

Тут батьки не вимагали очного навчання. На їхню думку, необхідно дати дітям вчитися в онлайн-форматі, а вже після війни – відправити за парти. Сергій Горбачов пояснив, що онлайн-освіта є не ефективною, зокрема для учнів 1-7 класів. Водночас Віталій Лисенко додав: якщо батьки турбуються за безпеку дітей, вони все ще можуть обрати онлайн-формат навчання після об’єднання шкіл.

Без уваги не залишилося питання про будівлю школи. А саме їх подальше призначення після закриття. Віталій Лисенко зауважив, що заклади освіти залишаються за департаментом.

Під час обговорень вчителька школи №30 зауважила, що пролунало багато слів про гроші та приміщення – і ні слова про дітей. Вона працювала в класі учнів з ТОТ, які зазнали обстрілів. Після повідомлення про закриття школи: “останній дзвоник пройшов в сльозах”. А мотивація учнів до навчання в реорганізованій школі значно знизилася.

Віталій Лисенко сказав: якщо в центрі уваги першочергово має бути психічний стан дітей з ТОТ, то перехід до “нової” школи є оптимальним рішенням. Зокрема, з урахуванням в ній належного укриття.

За “перерване” навчання відповідатиме Путін

Під час публічних обговорень департамент зазначив, що школа №30 вже зазнала пошкоджень внаслідок обстрілу. Батьки вважають недоцільним її об’єднання з гімназією №62 – відстань між школами невелика.

Вони також були стурбовані й безпекою дітей дорогою до школи та під час уроків. Особливо з врахування заявленої мети депосвіти – вивести якомога більше учнів за парти. На запитання, хто візьме відповідальність у разі обстрілу, Сергій Горбачов надав чітку відповідь.

Освітній омбудсмен додав, що жодне укриття не може захистити від прямого влучення. При цьому, “питання відповідальності” просте – людина відповідає за те, на що впливає. Сергій Горбачов поставив відкрите запитання: якщо батьки вдома залишили дитину одну і туди потрапила ракета – хіба це не відповідальність батьків? 

Надалі пояснив: під час тривоги вчитель не відвів дітей в укриття – це його відповідальність. А якщо директор не навчив вчителів евакуації, не підготував колектив до екстреної ситуації – відповідатиме директор.

Упередити на майбутнє

За результатами публічних обговорень присутні внесли усні та письмові пропозиції до рішення міськради про закриття шкіл. На кожному із громадських слухань було внесено три пропозиції.

Перша поступила від омбудсмена Сергія Горбачова. Він запропонував закріпити територію та будівлі закритих шкіл за департаментом на період дії воєнного стану та 10 років після нього. Тоді після повернення містян з дітьми до Запоріжжя закриті заклади поновлять роботу.

Другу пропозицію надала очільниця ГО “Хочу вчитись!” Катерина Звєрєва. Активістка запропонувала розробити чіткі алгоритми закриття та критерії вибору шкіл. Їх міськрада зможе застосувати щодо інших закладів в межах реорганізації. 

Третю пропозицію, як житель Запоріжжя, вніс Данило Сайков. Він запропонував, щоб міськрада офіційно затвердила обов’язкове проведення слухань до прийняття нею рішень. 

На громадському слуханні щодо закриття школи №30 поступила й четверта пропозиція. Учасниця слухань Вікторія Шульгіна запропонувала відкрити школу та не виконувати рішення міськради. Всі пропозиції присутні ухвалили.

Після громадські слухання офіційно завершилися. Надалі міська рада має розглянути пропозиції громадськості та прийняти рішення щодо їх реалізації. 

(Не) останні слухання

Попри те, що слухання відбулися після рішення міськради про закриття шкіл, громадськість змогла висловити свою думку і внести свої пропозиції. 

Досвід відкритого діалогу озвучив заступник директора депосвіти Андрій Хмельницький. Він відзначив готовність департаменту до подальшої співпраці з громадськістю.

Однак, деякі учасники громадських слухань до їх проведення поставилися скептично. Учасниця слухань Вікторія Шульгіна із сумнівом оцінила “необхідність” слухань. На її думку, обговорення були лише формальністю з боку міськради.

Варто зазначити, що проведені слухання були лише “тренуванням” для обох сторін. Адже міська рада продовжить реорганізацію шкіл. За даними Міносвіти в Запоріжжі від початку війни витрати на одного учня зросли до 17 тисяч грн/рік. До повномасштабного вторгнення у 2021 році – 15 тисяч грн/рік. При цьому, середня наповнюваність класів за останні три роки зменшилася до 25,51.

На думку Сергія Горбачова реорганізація також сприятиме рівномірному розподіленню вчителів за фахом в освітній мережі. Адже в більшості випадків майже в кожній школі є вчителі, які ведуть декілька предметів.

Тому, в майбутньому містянам варто очікувати на нові громадські слухання щодо закриття шкіл.

Читайте також: Запорізьке ДП після чотирьох запитів не надає кошториси підземних шкіл на 600 мільйоні