У центральному сквері Запоріжжя висадили дерева на згадку про загиблих воїнів

Ольга Сидорова 28 Жовтня 2024

Поділись!

У центрі Запоріжжя з’явилася Алея спогадів. Родини загиблих воїнів висадили у сквері Тарасова 30 саджанців горобини. Кажуть: це не тільки про спогади, а і про місто, в якому можна вільно дихати

Сонячний суботній ранок у Запоріжжі. Найяскравіша пора осені: дерева навколо скверу Тарасова уже в золоті, але ще не скинули листя. Повітря прозоре і прохолодне.

Навпроти центрального універмагу Запоріжжя збираються люди: від малечі до пенсіонерів. Де-не-де видно державну символіку, але більшість – у щоденному одязі. Жінок помітно більше, ніж чоловіків. Це – родини загиблих воїнів із Запоріжжя і ті, хто прийшов їх підтримати.

На них уже чекає реманент: бури і лопати, а ще – саджанці горобини і таблички. На кожній – ім’я і вік героя, та QR-код. Посилання веде на сторінку, де родина загиблого ділиться інформацією про нього. Неподалік стоїть цистерна з водою. Сьогодні тут з’явиться Алея спогадів.

На згадку і задля міста: запоріжці висаджують Алею спогадів у сквері Тарасова. Автор фото: Олександр Харчук

Ідея виникла у Катерини Тарасової, дружини загиблого запорізького активіста Дениса Тарасова. Її підтримали інші учасниці проєкту «Коханий, я живу», який об’єднує коханих воїнів, які втратили життя, боронячи Україну.

Ярина Геращенко, засновниця проєкту «Коханий, я живу»

Ярина Геращенко, засновниця проєкту, розповідає: горобину обрали не випадково.

Чому горобини? Тому що це суто українське дерево. І дуже символічне. За деякими легендами, горобина – це дівчина, яка втратила свого коханого. Вона прийшла до нього на могилу і перетворилася на горобину.

Ярина Геращенко, засновниця проєкту «Коханий, я живу»

На кожне деревце – по дві, або й більше, пари рук. Запоріжці працюють злагоджено. Автор фото: Олександр Харчук

Не випадково обрали і місце для розташування Алеї спогадів.

Ми її так і назвали: «Алея спогадів». І створюємо, в тому числі, щоб намагатись зберегти парк, названий на честь загиблого Дениса Тарасова, який бився за цей парк і в судах, і в фізичному плані також. Тому що були, як всі знають, протистояння за цей парк фізичні. Тому дуже символічно саме тут розпочати такий процес.

Ярина Геращенко, засновниця проєкту «Коханий, я живу»

Навколо пробурюють ямки для саджанців, розширюють їх лопатами. Листя горобини тремтить на тендітних гілках, коли саджанець встановлюють у лунку. Люди працюють злагоджено, допомагають одне одному. Деревця прив’язують до кілків, щоб підтримати, поки вкорінюються. Поруч встановлюють таблички.

Відтепер у Запоріжжі на 30 дерев більше. Автор фото: Олександр Харчук

До висадки дерев не менш ніж 70 запоріжців. Люди приходили, допомагали з висадкою і йшли. Але кожен тепер знає: він зробив своє місто трошки кращим.

Висадка дерев – вона не тільки про пам’ять. Вона і про екологічність, і про розвиток нашого міста. Не як індустріального, а як міста, в якому можна дихати, буквально можна дихати. Тому горобини.

Ярина Геращенко, засновниця проєкту «Коханий, я живу»

Горобина – одне із найкращих дерев для очищення ґрунту від важких металів. У центрі Запоріжжя це точно не буде зайвим.

Гроші на висадку збирала запорізька громада. Проєкт підтримав місцевий бізнесмен Максим Дрозденко. Організаторки кажуть: він допоміг і фінансово, і з ідеями. Втім, витрати виявилися більшими, ніж планували. Тож збір коштів триває.

Допомогти родинам загиблих героїв оплатити саджанці можна на банку: https://send.monobank.ua/jar/8yaTdxrp9r

Читайте також: Історія запорізької фотографині, що через фото розповідає про війну в Україні всьому світу