Попередники, суди й борги: як і чому в Запоріжжі заблокували рахунки Департамента освіти
У Запоріжжі протягом тижня відбувається страшне. Педагоги злидарюють, освітянські рахунки заблоковані, діти плачуть, бо їх не пустять до школи… але це не точно. Точно те, що у міському Департаменті освіти склалася дуже неприємна ситуація. Когось із чиновників можуть звільнити, а хтось може отримати ще одне кримінальне провадження — не перше
Від початку тижня у запорізьких телеграм-каналах і соцмережах «несеться». Пишуть про те, як приватний підприємець, чоловік судді, заблокував рахунки Департаменту освіти – і як у цьому винні виключно «попередники», які дали змогу накопичити такі борги.
ЗЦР неодноразово писав про судові спори ТОВ «Інфініті Груп» із містом щодо оренди дитсадка «Пілот», але ми не очікували, що історія стане настільки вибуховою. Розповідаємо, що відбувається насправді.
Дуже короткий зміст попередніх серій
У 2000-х роках дитсадок «Пілот» у Бородінському мікрорайоні перейшов у приватну власність.
На початку 2021 року міська влада уклала з власниками — ТОВ «Інфініті Груп» — договір оренди з оплатою 300 тисяч гривень на місяць.
Після початку повномасштабного вторгнення в будівлі офіційно не було дітей, але рахунки за оренду надходили.
Дитсадок «Пілот». Фото: Ксенія Гурська, maps.google.com
У 2023–2024 роках договір нібито вже й не діяв, але його «недорозірвали».
У 2024 році почалися суди. Спочатку — через несплачену орендну плату. Потім — через те, що орендарі не звільнили приміщення після офіційного розірвання договору: за прострочений період нарахували плату в подвійному розмірі.
Наприкінці 2025 року міська рада ухвалила програму погашення боргів, але суму в ній вказали в кілька разів меншу, ніж фірма вже відсудила. Тому «Інфініті Груп» подала ще один позов із вимогою скасувати цю програму. Детальніший розбір судових баталій між департаментом і орендодавцем читайте за посиланням.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Минулого тижня апеляційна інстанція у Дніпрі підтвердила, що бюджетну програму мають скасувати. Після цього, за твердженням посадовців, відбувся прямий арешт рахунків Департаменту, який і призвів до публічного скандалу.
Перший конверт із трьох: винні “попередники”
Департамент освіти надав журналістам досить розлогу позицію. Якщо викласти її коротко, то в усьому винна Юлія Погребняк, яка очолювала Департамент за часів Анатолія Куртєва. У коментарі її не називають на прізвище, але період описаних подій і фемінітів у коментарі чітко вказують саме на Погребняк.
Зокрема, у тексті від Департаменту йдеться:
Почалося повномасштабне вторгнення Росії, фактично дитячий садок не працював і не приймав дітей. Попри це, за даними Департаменту, колишня керівниця Департаменту продовжувала погоджувати документи, пов’язані з використанням будівлі та оплатою оренди. Саме рішення та дії колишньої керівниці Департаменту, на нашу думку, стали однією з ключових причин формування багатомільйонних фінансових претензій до міста.
Посадовці стверджують, що Погребняк давала усні вказівки робити так, щоб борги наростали.
Вимоги щодо оплати продовжували надходити до Департаменту. За наявними матеріалами, відповідні документи неправомірно погоджувалися посадовими особами Департаменту за вказівкою колишньої керівниці Департаменту. Таким чином, рішення та управлінські дії колишньої керівниці призвели до ситуації, коли місто отримало значні фінансові зобов’язання за будівлю, яка фактично не використовувалася за призначенням
У Департаменті зазначили, що загальна сума вимог орендодавця вже перевищує 10 мільйонів гривень. З «Інфініті Груп» намагалися домовитися про реструктуризацію боргів і певне «взаємозарахування»: зараз із фірмою почали судитися ще в одній справі, нарахувавши їй борг з оренди землі.
Утім, домовитися мирно не вдалося:
Найбільш критична ситуація виникла після того, як на вимогу ТОВ «Інфініті Груп» були арештовані бюджетні рахунки Департаменту освіти і науки. У результаті під загрозою опинилося фінансування освітньої мережі міста та підготовка закладів освіти до нового навчального року. Фактично через фінансові наслідки договору, укладеного за рішенням колишньої керівниці, сьогодні ризики виникли вже не лише для бюджету, а й для нормальної роботи шкіл і дитячих садків Запоріжжя
Посадовці також запевняють, що готові подати заяву про злочин щодо колишньої колеги та стягнути через суд з неї кошти, які вони змушені сплатити фірмі. Щоправда, виникає питання, чому цього не зробили ще два роки тому і коли ж ці гроші вдасться відсудити. Але про це згодом.
Хто, що й коли підписував?
Ми зателефонували Юлії Погребняк, яка зараз у Києві очолює державну установу «Український інститут розвитку освіти».
«Я не підписувала цей договір. Це територіальне відділення освіти. Подивіться, яке саме і хто тоді його очолював», — відповіла вона.
Перечитуючи матеріали справ, ми справді побачили, що Департамент розповідає про події із певними… неточностями.
Договір оренди уклали у січні 2021 року, коли міським головою ще був Володимир Буряк, а департамент очолював Станіслав Романчук. Підписував договір не Департамент, а його відокремлений підрозділ — територіальний відділ освіти Дніпровського району. Зараз це Правобережне відділення освіти. І тоді, і зараз його очолює Яна Литовченко.
На момент підписання договору до призначення Юлії Погребняк на посаду залишалося ще десять місяців.
Претензії до неї можливі. Але значно більше питань може виникнути до офіційних підписантів договору й «платіжок»: саме з них запитуватимуть першими.
Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат! Або закиньте на монобанку.
Що каже власник дитсадка?
Директор і власник «Інфініті Груп» Антон Бриль має просту позицію: він хоче отримати гроші та не розуміє, чому посадовці ситуацію довели до такого цейтноту.
Протягом багатьох років, з 2009 до 2021 року, фірма не брала орендної плати за садок. Ми вирішили укласти цей договір у 2021 році. У нас є докази, що, попри повномасштабну війну, садочок використовували: там проводили онлайн-навчання. Є рахунки за воду й електрику, я сам приїздив до будівлі протягом цих років і бачив там людей. Департамент нам писав листи, що їм потрібна ця будівля, і вони шукають фінансування, додавав свої запити на асигнування до фіндепартаменту.
Підприємець взагалі не розуміє, чому Департамент доводить ситуацію до все більшого зростання боргів.
Замість того щоб домовлятися, ми отримуємо все оце. Я Погребняк бачив один раз за все своє життя — вже після підписання договору. А за час, відколи міськрада з нами судиться, вони вже сплатили близько п’ятисот тисяч гривень судового збору та компенсації витрат на правничу допомогу — замість того, щоб спрямувати ці гроші на погашення боргів
Антон Бриль не має інформації, чи справді арештовані рахунки Департаменту освіти. Але припускає, що саме так мало статися після того, як апеляційний суд у Дніпрі ухвалив рішення на користь його бізнесу.
Втім, якщо подивитися на транзакції Депосвіти за понеділок-вівторок, то там справді можна побачити лише один платіж, схоже – технічний.
Хто судив і чи варто було заявити самовідвід?
У матеріалах, які масово викладали у телеграм-каналах у перші дні тижня, натякали: суд пішов на блокування рахунків через вплив дружини Антона Бриля, судді Запорізького окружного адмінсуду Юлії Калашник.
Насправді ситуація дещо складніша. Рахунки заблокували вже після постанови Третього апеляційного адміністративного суду в Дніпрі, який остаточно скасував бюджетну програму з замалими для фірми виплатами. Навряд чи Юлія Калашник має на нього вплив – і на це, власне, і не натякають.
У постах на захист департаменту кажуть про те, що справа «Інфініті Груп» взагалі не мала розглядатися у Запоріжжі – або конкретно за місцем роботи Юлії Калашник.
Але оскарження бюджетних програм Запорізької міськради може відбуватися лише в Запорізькому окружному адмінсуді. На випадок конфлікту інтересів існує інший механізм – самовідвід. Якщо суддя вважає, що він заангажований, він просто оголошує, що не буде розглядати цю справу. При чому для нашої конкретної ситуації це не обов’язок, а право – закон такого зобов’язання не містить.
У першій інстанції, в Запорізькому окружному адміністративному суді позов «Інфініті Груп» розглядала інша суддя — Лілія Максименко.
Чи справді Максименко мала заявити самовідвід у справі, де позивачем є компанія чоловіка її колеги Юлії Калашник? Ми звернулися за коментарем до експертів.
Громадська рада доброчесності аналізує подібні випадки, коли постає питання про кваліфікаційне оцінювання суддів. Її членкиня й адвокатка Ольга Веретільник зазначає, що межа досить тонка. Однозначно відповісти «так» або «ні» можна лише після детального дослідження реальних зв’язків між двома суддями й «аномалій» у конкретній справі.
Ми думаємо, що ризики упередженості на користь позивача в подібних випадках справді є — через дружні стосунки з іншими суддями. Тому зазначаємо це як факт, зазвичай не стверджуючи, що він свідчить про недоброчесність судді. Варто проаналізувати, що це була за справа, наскільки вона типова, чи були там нестандартні обставини, які вказують на те, що позивач отримав незвичайні привілеї: нетипове забезпечення позову, незвичайно швидкий розгляд справи, розгляд за відсутності іншої сторони або без її повідомлення. Тобто треба дивитися, чи є ще щось, крім того, що там працює дружина або чоловік
На думку експертки, описана ситуація підпадає під широку категорію «інші обставини, які викликають сумнів». Справді, існує практика самовідводу через певні особисті стосунки зі сторонами, але цю норму можна трактувати дуже широко.
Утім, як зазначає Ольга Веретільник, суддям варто зважати й на те, яке враження їхні дії справляють на сторонніх спостерігачів.
Ми знаємо випадки, коли до суду справді надходила справа, пов’язана із суддею, і всі судді цього суду заявляли самовідвід. І я вважаю, що, як на мене, це правильно. Бо, знову ж таки, підстав може й не бути, але в окремих випадках переконати в цьому сторонніх спостерігачів було б дуже важко
Втім, навіть якщо в окружному адмінсуді і міг бути певний вплив, то апеляційна інстанція все одно вважає рішення своїх колег обгрунтованим.
Що буде далі?
Зараз ця історія насправді нагадує спробу Депосвіти скинути із себе частину відповідальності. Так, за часів Буряка або Куртєва міг бути політичний вплив і вказівки щодо того, що підписувати та погоджувати. Але у кримінальному провадженні досліджують досить формальні речі: чий підпис стоїть на документах і хто в конкретний момент мав відповідні повноваження.
Також, несвоєчасний виїзд із садочка і через це програш у другій справі на 4,5 мільйона відбувався вже без участі Куртєва та Погребняк, у 2024-2025 роках.
Тепер з рахунків Департаменту спишуть гроші, щоб розблокувати фінансові процеси. 10 мільйонів — сума велика й помітна, але для Департаменту освіти з його загальним бюджетом під мільярд не така вже й критична.
Навіщо тоді “віяльні матеріали” про утиски дітей під час війни? Тому що ця сума цілком достатня, щоб поліція прийшла до департаменту з’ясовувати, куди зникли «бюджетні кошти в особливо великих розмірах».
Можна пояснювати, що це сталося через платежі й вимоги, які погоджувала Юлія Погребняк у 2022–2023 роках. Але цю втрату можна трактувати і як наслідок судових справ, програних Департаментом уже під керівництвом Віталія Лисенка у 2024–2026 роках.
Другий варіант більше відповідає звичному «шаблону» дій правоохоронців. Тому нинішній очільник Департаменту освіти може отримати ще одне повідомлення про підозру… і стати своєрідним рекордсменом на цій посаді.
Сергій Сидоров
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат. На монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Обговорення