Сім мільярдів за вибором чиновників: як працюють публічні інвестиції Запоріжжя… і як мали б

Зображення завантажується
Колаж створено за допомогою ШІ

Майже 7,75 млрд грн на три роки. Стільки Запоріжжя заклало у план публічних інвестицій на 2027–2029-й. Грошей поки нема, їх ще потрібно знайти. А от пріоритети вже визначені – і варіантів вплинути на них у містян небагато

Від того, що потрапить у пріоритети, залежить, які мережі модернізуватимуть, де будуватимуть укриття і як відновлюватимуть житло. Тобто йдеться про розвиток міста на найближчі роки.

Запоріжці можуть стежити за окремими проєктами, звертатися до посадовців і депутатів. Однак між можливістю висловитися та можливістю змінити рішення залишається велика відстань.

Підтримайте нас: вступайте до Спільноти ЗЦР! Або закиньте донат на монобанку.

На що розписали мільярди

Публічні інвестиції — це вкладення коштів (бюджетних, грантових, приватних) у такі проєкти, як відбудова будинків, модернізація водогону чи будівництво укриттів. У цьому випадку «інвестиції» не означають, що до Запоріжжя прийшов бізнес і приніс місту майже вісім мільярдів.

Реформа управління публічними інвестиціями (PIM) має призвести до того, щоб держава, області, міста та селища мали єдині пріоритети. Замість розрізнених програм «на відбудову», «на освіту», «на спорт» громади мають формувати інвестиційні портфелі – враховуючи реальні фінансові можливості та реальний ступінь готовності тих чи інших об’єктів.

На найближчі три роки складають середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій. Туди і йтимуть великі гроші. Інформацію про проєкти публікують на державному порталі DREAM.

Запорізький виконком затвердив трирічний план 25 серпня 2026 року. Це фінансова рамка для майбутніх проєктів. Розподіл у ній показує, які сфери міська влада вважає першочерговими.

Розподіл 7,75 млрд грн середньострокового плану публічних інвестицій Запоріжжя на 2027–2029 роки: комунальна інфраструктура — 2,87 млрд (37,1%), освіта — 2,61 млрд (33,6%), житло — 1,16 млрд (14,9%), транспорт — 668,3 млн (8,6%); решта сім напрямів разом — 5,7%
Таблиця: розподіл коштів плану за напрямами
НапрямПлан на три роки, грн
Комунальна інфраструктура та послуги2 873 000 000
Освіта і наука2 605 600 000
Житло1 156 800 000
Транспорт та послуги поштового зв’язку668 300 000
Охорона здоров’я234 200 000
Громадська безпека75 000 000
Соціальна сфера72 400 000
Цифрова трансформація35 500 000
Спорт та молодіжне виховання24 500 000
Культура та інформація1 800 000
Енергетика1 500 000
Разом7 748 600 000

Суми округлено. Це граничні планові обсяги на 2027–2029 роки, а не вже виділені чи витрачені гроші.

Майже 71% усієї суми припадає лише на два напрями — комунальну інфраструктуру й освіту. Разом із житлом і транспортом вони забирають понад 94%.

Решта сім галузей ділять між собою менш ніж 6%.

Найбільший шматок — 2,87 млрд грн — передбачили на комунальну інфраструктуру. Серед пріоритетів — оновлення водопостачання й теплопостачання, встановлення сонячних електростанцій та газопоршневих установок, які одночасно виробляють електрику і тепло. Це, власне, про те, чи буде вода з крана і чи залишатимуться батареї теплими після чергового удару по енергетиці.

Друга за розміром сума — 2,61 млрд грн — припадає на освіту. Основні витрати тут – на «підземні школи» та протирадіаційні укриття в інших закладах. Отже, освітні мільярди значною мірою мають піти на можливість навчатися очно під час війни. Для батьків це про те, коли їхня дитина зможе повернутися до класу.

На житло заклали 1,16 млрд грн — майже 15% усіх запланованих інвестицій. Цей напрям охоплює відбудову пошкоджених багатоквартирних будинків і створення соціального житла.

Відбудова пошкодженого обстрілом будинку на вул. Сталеварів, 16 у Запоріжжі
Відбудова пошкодженого обстрілом будинку на вул. Сталеварів, 16 у Запоріжжі. Фото: Запорізька міська рада

Транспорт отримав у плані 668,3 млн грн. Ідеться про оновлення електротранспорту, електронний квиток, ремонти доріг і мостової інфраструктури. Навіть усередині цього напряму є вибір: скільки спрямувати на рухомий склад, скільки — на інфраструктуру, які проблеми розв’язувати першими. Одна загальна сума цього вибору не пояснює.

Значно менші обсяги передбачили для медицини, соціальної сфери, громадської безпеки, спорту, цифровізації та культури. Порівнювати їх із комунальними чи освітніми мільярдами варто обережно: це план інвестицій, а не весь бюджет міста. З нього не можна робити висновок, наприклад, що всі видатки на культуру обмежаться 1,8 млн грн.

Окремо у таблиці є енергетика з 1,5 млн грн. Водночас встановлення генерувального обладнання передбачене й у комунальному напрямі. Тому малий рядок «Енергетика» не означає, що на енергетичну стійкість міста планують витратити лише цю суму.

Когенераційна установка, передана Запоріжжю за підтримки ЄС і ПРООН
Когенераційна установка, передана Запоріжжю за підтримки ЄС і ПРООН. Фото: Запорізька міська рада

Стратегічні пріоритети без стратегії

Але щоб оцінити пріоритети, потрібно знати й те, як їх обрали: які потреби порівнювали, чиї пропозиції врахували та чому інші відклали.

Одна з основних проблем із цим трирічним планом — те, що він не базується на жодному документі, погодженому з громадою. У Запоріжжі немає оновленої Стратегії розвитку громади або затвердженого Плану відновлення та розвитку.

У результаті складніше оцінити, чому одні проєкти отримують пріоритет перед іншими та як їхня реалізація вплине на розвиток Запоріжжя.

Саме на цьому етапі громада мала б впливати на майбутнє міста.

Хто обирає замість громади

Нова система мала впорядкувати відбір проєктів і зробити його зрозумілішим. У запорізькому плані описано передусім роботу виконавчих органів: профільні підрозділи подають пропозиції, економічний департамент їх зводить, а фінансовий визначає доступні межі. Як містяни можуть змінити цей набір пріоритетів до затвердження, сам план не пояснює.

Теоретично саме на це мала б працювати цифрова система DREAM – її, власне, і створювали для того, щоб громади могли обирати, оцінювати, давати відгуки.

Але. DREAM дає доступ до даних про проєкти. А от для впливу не дає. На платформі колись з’являться можливості для проведення слухань, обговорень та голосування. Поки ж сайт їх тільки обіцяє.

Підтримайте нас: вступайте до Спільноти ЗЦР! Або закиньте донат на монобанку.

Переглянути картку будівництва можна; подати пропозицію, та ще й так, щоб її врахували – значно складніше.

Подавати пропозиції можуть депутати міськради – через свої комісії. Але і тут нуль гарантій, що їх врахують: виконавчі органи можуть відмовити – наприклад, через фінансові обмеження.

А далі додається залежність від обласної та державної влади. Наприклад, під час відбору шкільних укриттів на державне співфінансування важливу роль відіграють ОВА і Міністерство освіти. Отже, розвиток міста залежить ще й від рішень за межами міського самоврядування.

Схема ухвалення середньострокового плану публічних інвестицій Запоріжжя: пропозиції готують департаменти міськради, план затверджує виконком; ОВА і міністерства впливають через співфінансування; депутати можуть лише подавати пропозиції, а для мешканців формального способу змінити пріоритети немає

На цьому тлі звернення мешканців і пропозиції депутатів мають дуже обмежену вагу.

Показовий приклад — підземна школа на території колишньої гімназії № 90. Частина сусідів виступила проти обраного місця: кажуть, після початку робіт поглибилися тріщини у стінах будинків.

Мешканці Космічного району протестують проти будівництва ПРУ біля колишньої гімназії № 90
Мешканці Космічного району виступають проти місця будівництва ПРУ біля колишньої гімназії №90. Фото: В’ячеслав Твердохліб

Обласна влада запевнила, що все буде добре, і роботи навіть не зупиняли для обговорення.

При цьому раніше школу №90 закривали. З часом в області вирішили, що будувати «підземку» треба саме тут – і 150 млн грн вкладають у те, що раніше визначили непотрібним. А що придумають завтра?

Звісно, захищати дітей потрібно. Але і ігнорувати сусідів якось… не дуже.

Так складається модель, у якій містом керують без залучення людей. Мешканцям залишається переважно реагувати на вже обране.

Віртуальні гроші впливають на реальні рішення

Основний масив із майже 7,75 млрд грн планують інвестувати у перший і другий роки трирічного плану: 3,12 млрд — на 2027-й, 2,68 млрд — на 2028-й і 1,94 млрд — на 2029-й. Утім, цифри у таблиці – це ще не гроші у бюджеті.

За фінансовою структурою плану, близько 3,78 млрд грн очікують із державного бюджету, 2,20 млрд — із місцевого, 1,26 млрд — від місцевих запозичень, ще 522 млн — з інших джерел. Тобто майже половину суми пов’язують із державним фінансуванням.

Якщо субвенція затримається, будівництво теж може посунутися – це особливо відчувають на собі мешканці обстріляних будинків. За довгу паузу роботи здатні подорожчати, а кошторис доведеться переробляти.

Джерела фінансування середньострокового плану публічних інвестицій Запоріжжя на 2027–2029 роки: державний бюджет — 3,78 млрд грн (49%), місцевий бюджет — 2,20 млрд (28%), місцеві запозичення — 1,26 млрд (16%), інші джерела — 522 млн (7%). За роками: 2027 — 3,12 млрд, 2028 — 2,68 млрд, 2029 — 1,94 млрд

Та навіть поки мільярди існують переважно на папері, вибір пріоритетів має наслідки. Під обрані напрями готуватимуть проєкти й шукатимуть фінансування. Те, що залишилося поза ними, матиме гірші шанси.

Тому долучатися до вибору потрібно ще до того, як на будівництво прийдуть гроші.

Що означало б реально впливати

Місту потрібна зрозуміла відповідь на просте запитання: як пропозиція мешканців може змінити перелік об’єктів або черговість робіт. Для цього обговорювати пріоритети слід до їх затвердження, коли ще можна порівняти варіанти.

Міська влада має показувати, які пропозиції розглядала, за якими критеріями їх оцінювала і чому відхилила альтернативи. Депутатська чи громадська пропозиція повинна отримувати конкретне пояснення: чому вона поступилася іншій і що потрібно, аби її розглянули знову. Самого посилання на брак коштів замало, коли гроші розподіляють між кількома можливими рішеннями.

Так само потребує обговорення загальна мета розвитку міста. У плані є посилання на Стратегію розвитку Запоріжжя до 2028 року. Але є маленька дрібничка: писали її у 2017 році. Запоріжжя… дещо змінилося з того часу.

Щоб реально розвивати місто, Стратегію треба оновити, а також затвердити План відновлення та розвитку – щоб гроші ішли на те, що визначили загальними пріоритетами.

Є питання і до вищих рівнів. На державному треба створити більш прозорі методики розподілу субвенцій – щоб рішення про те, куди іде обмежений ресурс, реально враховували потреби громад.

Ще один практичний крок — підготовка заздалегідь якісних проєктів і кошторисів для пріоритетних об’єктів. Якщо в умовного моста через Дніпро вже є готовий пакет документів – міжнародні донори дадуть на нього гроші швидше і більш охоче.

Поки ж запоріжцям переважно показують, що саме за них уже обрали. Але для того, щоб громада справді впливала на розвиток міста, їй потрібна можливість змінити цей вибір — із відкритим розглядом пропозицій і поясненням кожної відмови.

Особливо коли на папері розподіляють майже вісім мільярдів гривень.

Ріна Руденко

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Вступайте
до Спільноти. Донату на монобанку теж будемо раді.
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі