Незламність і непоінформованість: що ускладнює роботу запорізької “комісії з єВідновлення”
Український народ незламний. І з тією ж незламністю, з якою він переживає війну, обстріли, чергові страшні новини та відключення світла, він також штурмує рідну владу у сподіванні отримати всі належні йому компенсації. Або й неналежні. Про це не з чужих слів знають так звані “комісії з єВідновлення”, які працюють у постраждалих від обстрілів містах
Навантаження на комісії бувають вдвічі, або й втричі більші, ніж мали б бути. І хоча головна причина – це російські обстріли, вона не єдина. “Запорізький центр розслідувань” розбирався, як працює місцева комісія і що могло б пришвидшити розгляд заявок постраждалих запоріжців.
Яка комісія, яке єВідновлення?
Міська комісія з питань надання компенсації по програмі єВідновлення – таку офіційну назву має команда з 12 осіб, яка періодично збирається у запорізькій мерії. Минулого року до її складу включили також представників громадськості. Частота зборів напряму пов’язана із інтенсивністю російських обстрілів: після них мешканці будинків, що постраждали, подають через “Дію” електронні заявки на компенсацію завданої прильотами шкоди.
Термін обов’язкового розгляду заявки – 30 днів. За цей час до пошкодженого будинку має виїхати районна комісія. Вона оглядає та фіксує пошкодження житла, складає акт і передає його на розгляд міської комісії. Саме тут ухвалюють остаточне рішення щодо того, чи отримає постраждалий гроші від держави за програмою “єВідновлення”.
Станом на 9 травня 2024 року запорізька комісія затвердила компенсації за 430 заявками на загальну суму майже у 26,5 млн грн, пише видання “Відбудова.Запоріжжя”. Фактично отримано більше 22 млн грн.
Після прильоту
Що відбувається після того, як російські ракети або “шахеди” пошкоджують житло?
Одразу після того, як військові та ДСНС дозволяють розпочати роботу, “на локації” (у місці концентрації пошкодженого житла) з’являється намет від міської влади. У ньому місцеві мешканці, крім іншого, можуть отримати інформацію щодо того, як подати заявку на компенсацію шкоди, завданої росіянами. Гроші виділяє наша держава – розрахунок на те, що вони повернуться у формі виплат від Росії.
Як розповідає голова міської комісії з питань надання компенсації Віктор Гординський, інформують у різні способи.
Віктор Гординський надав “ЗЦР” електронний варіант брошюри. Інформація стосовно програми “єВідновлення” виглядає у ній так:
Щоб отримати компенсацію за пошкоджене або знищене житло, необхідно подати заявку на відповідну послугу у “Дії”. Якщо йдеться про приміщення, які ще можна відремонтувати, необхідно відкрити картковий рахунок для отримання грошей, подати заявку на виплату і чекати на дзвінок із районної комісії.
Робота реєстратора починається кожний ранок з того, що він під своїм цифровим підписом заходить до Реєстру пошкодженого майна, заходить у дашборд і вивантажує нові заяви, які надійшли протягом останньої доби. Всі вони опрацьовуються, за всіма адресами виїжджають комісії і складають акти про пошкодження.
Кожне приміщення, щодо якого надійшла заявка, має оглянути виїзна комісія з районної адміністрації. Перший “квест”, який не завжди закінчується успішно, – зв’язатися з власником і отримати доступ до квартири або будинку. Далі ретельно обстежують приміщення, складають чек-ліст та роблять фото пошкоджень: вони мають виступити підтвердженням під час затвердження компенсації.
Під час виїзду можуть трапитися найнесподіваніші речі. Наприклад, “житлове приміщення” (а програма виділяє гроші тільки на ремонт житла) виявляється магазином чи взагалі свинарником. Або з’ясовується, що власник вже відремонтувався власним коштом, а тепер із погрозами не пускає оглядачів у дім – боїться, що побачать ціле приміщення і не дадуть компенсацію.
Виїзна комісія складає акт, який підписують усі її члени і власник житла. Акт передають до загальноміської комісії, яка й затверджує остаточне рішення.
Просто? Ні. Найперша зі складнощів, які виникають у цьому процесі, – перевантаженість районних адміністрацій.
Люди або гроші?
Про початок роботи запорізької комісії Віктор Гординський розповідає так:
Коли публічна послуга (з компенсації за пошкодження житла – ред.) запрацювала, у Запоріжжі вже був накопичений масив руйнувань. Побачивши обсяг роботи, ми зрозуміли, що робити його будемо дууже довго. Але послуга має термін реалізації у 30 діб. Для цієї роботи було потрібно точно рази в два або в три більше людей, ніж у нас працює на сьогодні.
Як ми вже писали, основна робота з фіксації пошкоджень лягає на плечі районних адміністрацій. Зрозуміло, що навантаження нерівномірне: хоча безпечних місць в Україні зараз немає взагалі, деякі райони Запоріжжя обстрілюють значно частіше, ніж інші.
Після останнього масованого прильоту у нас було чотири локації по місту. Навантаження лягло на два райони, по дві локації в кожному – в Дніпровському і в Хортицькому. На ці два райони лягло подвійне навантаження.
Згідно з відкритими даними, лише з 1 січня 2024 року і до моменту написання цього тексту Запоріжжя щонайменше 16 разів атакували ракетами та “шахедами”. Практично кожного разу страждала житлова забудова. Компенсувати мають навіть вибиті шибки, тож роботи виїзним комісіям, на жаль, вистачає.
Етапи роботи комісії закріплені законодавчо. Прибрати той чи інший з них неможливо, хоча у деяких випадках (наприклад, коли зруйновано сходові клітини і потрапити до квартири просто не вийде) обстеження або проводять поверхнево, або не проводять взагалі. Але найчастіше заощадити час не вдасться.
Що можна зробити? Логічним виглядало б збільшення кількості комісій.
Було б раціональніше взагалі зробити окремий підрозділ відновлення в кожному органі самоврядування (місцевій адміністрації – ред.). Але ж ми розуміємо, що це питання фінансування, бюджету і всього іншого.
Ухвалений у грудні 2023 року, бюджет Запоріжжя вже п’ятий місяць коригується в ручному режимі – депутати з різних причин не можуть зібратися на чергову сесію. Але навіть якщо б вона відбулася, конкретно комісіям з єВідновлення це не допомогло б: за словами можновладців, у скарбничці Запоріжжя цьогоріч і на першочергові потреби грошей недостатньо.
Колообіг заявок: встигнути отримати ВСЕ
Втім, збільшення фінансування – не єдиний можливий вихід. Було б дуже непогано зменшити кількість заявок на компенсацію – і для цього, на диво, є простір. І отут ми, власне, й підходимо до щирої української незламності та не менш щирого оптимізму частини заявників.
Згідно з даними, які оприлюднені на сайті запорізької мерії, з грудня 2023 року міська комісія з єВідновлення розглянула 275 заявок на компенсацію за пошкодження майна від обстрілів. Більше третини з них – 102 штуки – були з різних причин відхилені. Ось що говорить з цього приводу учасниця комісії від громадськості, керівниця ГО “Хочу вчитись!” Катерина Звєрєва.
Люди подаються на всі програми і комісії по колу, створюючи штучну чергу. Частина – навіть якщо раніше вже отримували від комісії відмову у компенсації.
Показовим є випадок одного з найбільш постраждалих від обстрілів будинків – багатоповерхівки за адресою вул.Зестафонська, 8. Страшні кадри “будинку з дірою” бачила вся Україна. Що робити із напівзруйнованою будівлею, вирішували майже півтора роки – і от у березні зрештою визначилися: 2 під’їзди відбудують, мешканцям ще двох передадуть сертифікати на житло.
Обидва варіанти фінансуються за іншими програмами. Але у травні, через півтора місяці після ухвалення рішення, на розгляд комісії з єВідновлення знов було передано заяви мешканців будинку на компенсацію пошкоджень – вже щонайменше вдруге. Змучені очікуванням люди не вірять в єдиний варіант вирішення їх проблеми. Не розглянути заявку комісія не має права.
На деяких засіданнях відхилених заявок буває більше половини. Інколи їх значно менше, але без них не буває жодного засідання.
Як позбавитися від нічим не фільтрованих повторних заявок, не знають ні у Запоріжжі, ні в Києві. Експерти ГО “Інститут законодавчих ідей”, які, власне, і пролобіювали включення представників громадськості до складу “єкомісій”, підкреслюють, що обмежувати людей у праві подавати заяву не можна. Тому відкриті до пропозицій, але своїх не мають.
Проблема, що має вирішення
Ще один вид заявок, які доведеться розглядати завідомо безрезультатно – від людей, що перебувають за кордоном. Вони “подаються” на компенсацію дистанційно, через “Дію”. Але деякі процедури потребують присутності власника житла – допустити комісію на огляд приміщення, поставити підпис під актом.
Можна провести огляд приміщення і без його власника, що перебуває за кордоном. Але для цього потрібно спочатку оформити довіреність у країні, де живе людина. Зазвичай це коштує помітну суму. Далі довіреність передають до України і роблять нотаріально завірений переклад – це теж час і гроші.
Найчастіше ж закордонні власники подають заявку через “Дію” без жодних кроків у цьому напрямку. Просто сусіди розповіли, що “прилетіло” і треба податися. Як каже Катерина Звєрєва, через такі заявки марнується багато часу.
Ще одна учасниця комісії від громадськості, юридична радниця ГО “ЗЦР” Аліна Родіна має з цього приводу свої пропозиції.
Чому б не зробити для людей з-за кордону можливість замість довгого і недешевого оформлення довіреності просто скористатися електронним підписом? Звісно, тут постає питання довіри до того, хто в Україні запускатиме комісію до квартири або будинку, та законності цього механізму. Якщо докласти зусиль, то потім можна через суд оформити незаконне проникнення у приміщення, тож ідею треба “докрутити”. Але базово використання ЕЦП могло б спростити оформлення для тих, хто виїхав за кордон.
Другий поверх – чи нульовий?
Зрештою, чи не найбільша проблема і районних, і міської комісій з єВідновлення – пошкодження будинків у приватному секторі.
Найбільша завантаженість – коли це (прильот – ред.) приходиться на приватний сектор: там і пошкодження великі, і, на жаль, в приватному секторі завжди проблемних питань більше. Власники вважають, що якщо це їх сімейна ділянка, то вони можуть на ній будувати будь-де і будь-як: “Я власник, що хочу, те й роблю”. Мало хто обізнаний з точки зору законодавства, як треба будувати, за якими нормами треба будувати.
Далеко не поодинокі випадки, коли мешканці приватного сектору не узаконюють прибудови і додаткові приміщення свого житла. Така будівля вважається не введеною в експлуатацію – а виїзна комісія просто не може в чек-листі відобразити пошкодження у приміщенні, якого за документами не існує. Тож нарахувати компенсацію неможливо.
В нас є такий кейс, коли будинок фактично поділений на дві окремі частини, які мають двох різних власників, але одну адресу. Господарі мають документи про спільну власність в різних долях. В одній з частин є неузаконена добудова. Будинок постраждав від обстрілу. Оскільки це спільна власність і одна адреса, то подати заявку може тільки один співвласник за згоди іншого – на весь будинок одразу. Відповідно, одна з родин має проблеми через сусідів, які добудувались багато років тому, але не оформили документи.
Оформлювати добудови необхідно ДО моменту прильоту, пізніше оформлення не матиме зворотної сили.
Станіслав живе у приватному секторі Вознесенівського району, неподалік від бульвара Гвардійського. В той день, коли влучили по вулиці Сталеварів, інша ракета впала на їх провулок. Він має інший погляд на проблему пошкоджених прибудов і недобудов.
До війни запоріжець заходився робити другий поверх в будинку своїх батьків. Точніше, в тій половині будинку, яка належить його батькам. Адже у другої частини – інша власниця, Алла. “Прильотом” пошкодило увесь будинок, побило вікна, а в стінах залишились уламки.
Отримати компенсацію мешканці будинку не можуть. Станіслав розповідає про свою проблему так.
Нам кажуть, що в нас неузаконена прибудова і тому не буде компенсації. Але чому не можуть видати компенсацію бодай за заміну вікон на першому поверсі? Адже на перший поверх техпаспорт є. Чому не може отримати компенсацію принаймні наша сусідка за свою частку будинку, де немає жодних перебудов? Оцей другий поверх, який неузаконений, як кажуть посадовці – ми б його оформили вже по завершенні робіт. Нам кажуть зараз, що треба було принаймні вносити декларацію про початок будівельних робіт. Але хто їх взагалі подає на свої власні будинки?
На комісію з єВідновлення він ходив з мамою та сусідкою вже неодноразово. Посадовці пропонують йому писати звернення з детальним викладенням історії на Мінвідновлення. Там мають дати своє тлумачення, що робити в такій ситуації. А Станіслав поки не впевнений, чи хоче починати ще один раунд листування з владою.
У мами стрес від усього цього. Я взагалі не знаю, чи є сенс надалі просити компенсацію, я не бачу, щоб мою проблему хотіли вирішити
Єдине, що можна зробити в цій історії – це звернутися до всіх запоріжців з приватного сектору.
Якщо у вашому будинку є прибудова, яку ви зробили, а в техпаспорт не внесли – оформіть її за законами та нормами прямо зараз! Потім буде значно легше отримати компенсації, якщо прилетить.
Що робити?
Аліна Родіна впевнена: принаймні частину “зайвих” заявок можна було б прибрати, якщо б інформування про реальну роботу комісії проводилося краще.
На офіційних каналах подається мало інформації. От, наприклад, що робити людині, яка перебуває за кордоном – подавати їй заявку чи ні? А якщо людина вже отримала благодійну допомогу на ремонт – чи вона має право на допомогу держави? Про все це можна було б інформувати заздалегідь.
Катерина Звєрєва погоджується з тим, що про роботу комісії пишуть однобоко.
Пишуть в форматі: “Зібрались і виділили гроші на компенсацію”. Все.
На думку Аліни Родіної, якби запоріжці дізнавалися зі ЗМІ не тільки про те, які суми виділяють на компенсації, а й про те, кому і через що у них відмовили – це могло б стати для них попередженням.
Голова комісії Віктор Гординський погоджується з юридичною радницею “ЗЦР” тільки частково.
Ми, чиновники, вже звикли, що перед тим, як щось зробити, ми читаємо законодавство. Мешканці його ніколи не читали, вони слухають сусідів, вони слухають, що їм кажуть з телевізора, вони читають, що їм пишуть телеграм-канали. От це вони слухати полюбляють, і самі роблять потім відповідні висновки. Може, й треба зробити (кампанію з додаткового інформування – ред.)
Втім, на думку Віктора Гординського, непоінформованість – далеко не єдина причина повторних або неправомірних заявок. Із досвіду роботи голова комісії говорить також про особисті почуття заявників. Наприклад, заздрість сусіду, чия квартира постраждала більше – і, відповідно, компенсація за її пошкодження була значно більшою. Бувають і інші мотиви.
Я, мабуть, з одним заявником вже скоро буду спілкуватися особисто. Він просто постійно подає заяви. З ним зв’язувались члени комісії. З ним зв’язувалась Наталія Новак (директор департаменту економіки Запорізької міської ради, – ред.). У нього в будинку капремонт. Згідно з постановою №381 (постанова КМУ від 21.04.2023 №381 – ред), одна із умов відмови – це коли будинок підлягає відновленню або проведенню капітального або поточного ремонту. Він каже: “Добре, я зрозумів. Вибачте, але я все одно буду подавати заяви”.
Одна із районних адміністрацій Запоріжжя пішла далі роздумів: в Олександрівському районі створили інформаційну групу, яка має пояснювати населенню, як користуватися послугою “єВідновлення”. Ми спробували звернутися до цієї групи за телефонами, вказаними на сайті мерії.
Експеримент, на жаль, був невдалим. Після декількох спроб ми додзвонилися за мобільним номером, вказаним на сайті. Але його власниця сказала, що не в курсі роботи інформаційної групи, запропонувала нам телефонувати Марині Миколаївні і відключилася. У контактах інформаційної групи жодна Марина Миколаївна не позначена.
Є риси українського характеру, які перебороти дійсно складно – і не факт, що потрібно. Втім, “ЗЦР” готовий взяти участь в експерименті з більш детального висвітлення роботи комісії з єВідновлення. І причин відмов, і будь-якої іншої інформації, яка могла б заощадити сили як членів комісії, так і тих, заради кого все це робиться – людей, що постраждали від російських обстрілів.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Обговорення