«Кинути» австрійця – і все Запоріжжя: історія занепаду Народного дому на площі Свободи

Перший кінотеатр тоді ще Олександрівська – це головне, що знають про цю будівлю у Запоріжжі. А от про схеми впливових колись фінансових груп, які привели будинок до розрухи, майже ніхто не пише. Розповідаємо історію однієї з найкрасивіших пам’яток Запоріжжя, яку зараз використовують як стихійний туалет 

В інтернеті нескладно знайти історію появи будівлі і перших десятиліть її роботи. Їй більше 100 років: Народний дім добудували у 1902-1903 роках під своєрідний «народний університет». Тут мали читати лекції, проводити курси і надавати юридичні консультації. Втім, як писала колись газета «Прав.Да», із великими планами не склалося: у будинку відкрили лише бібліотеку та чайну. А ще тут з’явився перший у місті кінозал.

Протягом ХХ століття тут перебували товариство «Просвіта», архів Запоріжжя, Клуб червоноармійців, Клуб радторгслужбовців, спільнота Покровського собора і, зрештою, кінотеатр імені Леніна. 

А от про те, як будівля дійшла до її поточного стану, пишуть мало. Офіційний сайт Туристичного інформаційного центра твердить, що це відбулося, бо будівля використовувалася як господарський склад. Але це дуже «причесана» версія того юридично-схематозного хаосу, що відбувався з нею у 2000-2010 роках. І хаосу було багато.

Насправді пам’ятка стала жертвою оборудок, до яких були тісно залучені ключові на той час фінансово-промислові групи Запоріжжя. Зокрема, група «Індустріалбанка»-«Запоріжсталі».

Яким чином комунальна будівля у 2000-х роках перейшла у приватні руки, не пам’ятають зараз навіть ті, хто спеціально цікавився історією будівлі. Швидше за все, мер Євген Карташов віддав її за борги «Міських тепломереж». А у 2011 році навколо будівлі розвернулося відверте шахрайство.

Тут у нашій історії з’являється несподівана фігура: австрійський експерт-філателіст, тобто оцінщик унікальних марок, такий собі Хаймо Турін. Свої накопичення – кілька мільйонів євро – він вирішив вкласти… у запорізьку нерухомість. Для інвестицій йому запропонували красивий будинок із багатою історією у центрі міста – Народний дім. 

Для цього будівлю передали ТОВ «Проект мастер». Фірма через засновників була пов’язана зі структурами, пов’язаними з «Індустріалбанком» та «Запоріжсталлю». 

Через схеми будинок перейшов у власність нового приватного підприємства – «Ріал Проперті 2011». Хаймо Турін володів 50% цієї фірми через запорізького представника Юрія Сосну. Інша половина належала запоріжанці Інні Поляковій. 

Але трапилася нова оборудка: запоріжці «кинули» австрійця. Спочатку запорізький представник Туріна продав від його імені його половину Поляковій. Потім Полякова за третину вартості передала «Ріал Проперті 2011» назад «індусівському» «Проект мастеру». 

Таким чином, Народний дім повернувся до групи «Індустріалбанка». Просто по дорозі австрійський інвестор втратив купу грошей, а Запоріжжя – репутацію.

Втім, у 2013 році Хаймо Турін вирішив судитися за своє майно. Суди тривали роками, але оборудку зрештою було визнано шахрайством.

У 2015 році, поки суд на короткий період зняв арешт з нерухомості, Народний дім встигли знову продати. «Проект мастер» за 12 мільйонів передав права на будівлю менеджеру вже іншої групи – «Мотор Січі». Гроші пішли на рахунки «Індустріалбанка» за борги «Проект мастера». 

Юристи Хаймо Туріна зрештою спромоглися визнати цю угоду недійсною. Будинок повернули «Ріал Проперті 2011» – а Туріну повернули половину цієї фірми. 

Тож зараз Народний дім належить наполовину австрійцю, наполовину – запоріжцям. Яким – уже навіть ми точно не скажемо.

«Розпополамлена» будівля занепадає. Поки ми знімали відео до цього тексту, до Народного дому забігли двійко цілком пристойних чоловіків, один із них – водій непоганого авто. Історичною будівлею вони скористалися як стихійним туалетом…

Читайте також: Ковід, «смотрящій» і війна: чому занедбана площа Фестивальна у Запоріжжі