Грошей на відбудову в Запоріжжі все менше, а бігти за донорами треба учора 

В Запоріжжі все менше грошей: і з власного бюджету, і з державного. Треба шукати і гроші, і техніку в донорів. Але для «вдалого полювання» ще треба вчитись.

 «Сухий» початок року

Майже завжди перші місяці кожного бюджетного року дуже «тихі й стримані». Влада усюди не поспішає оголошувати нові тендери, натомість дивиться, який в неї вимальовується баланс і план доходів-видатків. Так, коли наприкінці року всі місцеві ради поспішають ухвалити свій бюджет, то це – дуже «чернетковий» варіант, який ще доведуть до ладу в кращому випадку в лютому.

Втім, у Запоріжжі період «бюджетної невизначеності» розтягнувся ще мінімум на три місяці. І не тільки через політику, заміну в.о. мера  і перерозподіл портфелів та крісел у мерії. В міста взагалі лишилось не так вже й багато грошей, які вже зараз треба розподіляти на тендерах.

Наприкінці лютого обласна влада у особі нового голови ОВА Івана Федорова довела до усіх місцевих рад і військових адміністрацій для громад «в екзилі» свої плани з витрат на оборону. До 17 відсотків від загального обсягу доходів треба віддавати в якості субвенції до обласної адміністрації. Для Запоріжжя цей показник виявився завеликим через чисельні витрати. Зараз в міській програмі обороноздатності зафіксована субвенція до обласного бюджету в 400 мільйонів гривень. Це трохи менше 5% від загального обсягу доходів міста. 

Відтак, зараз і по тендерах, і по платежах тиша. Проплачують лише захищені статті, зарплати і комуналку насамперед. На відбудову обстріляних будинків, на Зестафонській, 8 і Соборному, 44 вже бракує коштів.

За перший квартал всі міські департаменти, комунальні підприємства та лікарні-школи  “протендерили” трішки менше 1,2 мільярдів. З них витрати на комуналку і пальне складають 800 мільйонів, ще близько 180 мільйонів – ліки. На ремонти-реконструкції, включно з поточним латанням доріг, провели торгів максимум на 120 мільйонів. 

У порівнянні з минулим роком, коли в міста був військовий ПДФО, обсяг торгів за перший квартал по будівництву, ремонтам і реконструкціям зменшився майже втричі. Зараз “тендеритись” немає за що.   

Як ми вже розповідали в березні, два місяці тому, Запоріжжю дали з державного бюджету не так вже й багато грошей – і значна їх частка припадає на погашення боргів минулого року за роботи на обстріляних будинках.

Отже, з грошима в місті не дуже. Але все одно гроші потрібні – на ті ж обстріляні будинки, на садочки, на лікарні. Місту треба починати «фандрайзити» і шукати донорів по всьому світу.

Який досвід в Запоріжжя вже є

Насправді, в нас за ці два роки вже є непоганий досвід і «портфоліо» проєктів. Завдяки донорській допомозі від великих фондів і окремих міст Запоріжжя змогло оновити і запустити низку хабів та просторів. Медична галузь отримала обладнання і швидкі. Подекуди вони були вже вживаними і застарілими за західними стандартами, але в прифронтовому місті їм теж раді. Особливо коли місто є оперативним тилом, куди доставляють поранених з фронту.

Знову ж таки, завдяки донорським програмам комунальні підприємства змогли компенсувати свої втрати у важкій техніці, яку в них вилучала армія.

«В 2023 Запоріжжя отримало допомоги на загальну суму до 600 мільйонів гривень. Це не тільки обладнання і техніка, але й програми грошової допомоги для постраждалих від обстрілів, набори речей для них. Але, ми бачимо тренд, що від нашої історії, яка триває вже третій рік, на Заході вже починають потроху «втомлюватись», принаймні на рівні муніципалітетів. І тому ми маємо виходити до них вже з іншими пропозиціями, не тільки рівня «дайте, бо дуже треба», – розповідає Вікторія Агєнтаєва, директорка «Інституту розвитку міста Запоріжжя». Вона професійно займається муніципальним фандрайзінгом вже 9 років і вважає, що головне – це люди з «проектним мисленням» в головах, на яких зараз дефіцит, на жаль.

«Нам в Інституті важко працювати з міськими Департаментами, бо в людей не усталилась в головах відповідь на питання «Щоб що?». Наприклад, з якогось структурного підрозділу міськради нам кажуть, що треба трішки «пофандрайзити» на оновлення меблів і оргтехніки, адже десь в Німеччині чи Фінляндії списують ноутбуки службовців кожні три роки, чому б нам не передати? Але нам треба одразу доводити і показувати, що це покращить в нашій роботі, який вплив створять ці ноутбуки на загальну ефективність департаменту. Подібне сприйняття в нас зараз лише точково усталюється. От є Водоканал, є Умвельт – в них є стратегія, є розуміння, що в них на підприємствах відбувається і навіщо.

Якщо ми хочемо змінювати ситуацію – то не тільки нам в Інституті треба бути проєктними менеджерами. Зараз я намагаюсь навчити проектному менеджменту мінімум по одній-дві людини з кожного департаменту чи управління міськради, щоб до нас в Інститут приходили вже з якісними драфтами пропозицій, а не просто з бажанням», — вважає Агентаєва. 

Але зараз, якщо треба залучати гроші не на техніку чи невеликі ремонти, а на капітальне будівництво, то треба вже йти в Dream. 

І що там «у мріях»? 

Dream – це великий портал, де кожна громада презентує ті проєкти, на які хоче отримати гроші. І ті, що постраждали від обстрілів, і ті, що через війну не були розпочаті. Або ті, що зараз є важливими для повноцінного “перезапуску” громади після деокупації. І націлений він насамперед на закордонних донорів, інвесторів, кредиторів – великі банки і світові фонди.

Офіційно Dream називається «Єдина цифрова інтегрована інформаційно-аналітична система управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури» і його робота регулюється декількома постановами Кабміну. 

Як розповідає керівник і автор проєкту Віктор Нестуля, зараз головне – це довести потреби, їх обгрунтованість і показати, що саме вирішить побудова школи чи утеплення лікарні. 

“Наша платформа, наша екосистема Dream – це не тільки відкритість, це ще й вміння розповісти всьому світу, чому твій проект потрібен людям в твоїй громаді.  

В Україні склався стереотип, що головне – скласти велику теку проектно-кошторисної документації. Стереотип сформований роками бюджетного процесу, коли була субвенція Кабміну, субвенція з Держфонду регіонального розвитку та інші. Тоді той був молодець, хто перший зробив ПКД для якогось об’єкту на своїй території,  добіг з ним до Київа до кінця бюджетного року, і вписався в плани по субвенції на наступний рік.

Але так не буде працювати з західними донорами. Ми можемо показувати їм ці великі томи кошторисів, але їх більше цікавить запит від громади, обгрунтування, що саме цей об’єкт є критичним чи принаймні важливим для цієї громади.

Наприклад, треба відбудувати обстріляну школу. Тому що до громади повернуться люди, коли побачать, що є школа, в якій можуть навчатись діти. І, відповідно, це повинно бути на Dream з певними кількісними показниками – школа на 200 чи 600 дітей, завдяки якій до громади повернуться 400 чи 800 дорослих працездатних людей, що позитивно вплине на економічне відновлення громади.

А проєкт і кошторис до такої школи донори й самі можуть замовити. І цілком можливо, що за  ПКД донорів буде дещо інша школа ніж планували – з двома поверхами, а не трьома, як було раніше. Тому що подивляться на фактичне наповнення школи до 24 лютого і дійдуть висновку, що на три поверхи там учнів не набереться” – розповідає Віктор.

Як зауважує керівник Dream, громади повинні показувати, що вони спроможні отримати допомогу і належним чином її «проадмініструвати». Щоб не було затримок і ексцесів з вибіром підрядника, щоб перша черга робіт пройшла добре, немає позапланових витрат, звіт зданий без зауважень і що можна «фандрайзити» на другу чергу будівництва.

І так, попри близькість Запоріжжя до лінії фронту, донори все одно можуть допомогти з грошима. “Комунікації, обстріляний житловий фонд – на це можна і треба просити зараз допомогу” – підкреслює Нестуля. 

Запорізькі мрії – поки на підготовчій стадії

У Запорізькій міськради зараз вже почали роботу з Dream і вивантажують ті проєкти, на які зараз місто сподівається отримати допомогу. 

“Зараз ми долучили до роботи над платформою всі департаменти міськради і заповнюємо її. Чи важко нею користуватись? Якщо системно підходити до роботи – ні. На платформі працює швидкий якісний саппорт, нам оперативно допомагають, якщо виникають проблеми. 

Ми концентруємось на ключових для міста об’єктах, які мають підвищену пріоритетність. Ті, під які вже заплановані субвенції з держбюджету, або під які ми можемо отримати. Коли хтось з нашої команди їде на форум, або навіть на нараду до Київа – об’єкти, про які може зайти мова, повинні бути на Dream” – розповідає Наталія Новак, керівниця Департаменту економічного розвитку.

Від Запоріжжя на платформі представлено 71 проєкт на 5,7 мільярдів гривень. Від Запоріжжя – це не тільки департаменти чи КП міста, але й об’єкти від обласної адміністрації, і від місцевих вузів. 1,8 мільярди, майже третину суми складає відбудова будинків, зруйнованих обстрілами. І так, сюди входять і ті гроші, що вже дали – з місцевого бюджету, з державного, від міжнародних донорів. Якщо давати загальний нарис – то крім обстріляних будинків, вносять “заявки” на відновлення шкіл та садочків. Йдеться не тільки про ремонт, але і про термомодернізацію, чи обладнання нових харчоблоків. Тепломережі також непогано презентували свої проєкти (хоч і не дуже нові) з газової когенерації. 

Загалом, зараз місто знаходиться в ТОП-10 за кількістю проєктів – разом з іншими прифронтовими містами, які постраждали від обстрілів. 

Щоправда, розуміння Dream, як “майданчика для змагання”, певного “маркетплейса”, ще треба усталювати. Поки він є опціональним, але останні півроку його роблять головним і єдиним майданчиком-”посередником” між донорами і громадами, які шукають на донорську допомогу. 

Проєктний офіс DREAM залучає до співпраці регіональних менеджерів та партнерів, що допомагають впроваджувати екосистему в різних регіонах України. У Запорізькій області до команди DREAM долучилася відома мелітопольська громадська діячка Ольга Леонтьєва.

«Громади Запорізької області лише починають активно працювати з екосистемою DREAM.  Якщо в деяких регіонах України є громади, які вже мають більше 100 заведених проєктів, то відповідно до модулю аналітики DREAM в нашій області поки налічується 83 проєкти відновлення чи модернізації. І наша задача, щоб їх ставало не лише більше, але щоб вони були якісні. Вже зараз громади області, що гідно репрезентовані на платформі, почали отримувати першу підтримку від донорів. І коли DREAM запрацює «на повну потужність», а його використання стане обов’язковим,  такі громади вже матимуть гарну фору. Тому я буду спілкуватися з усіма зацікавленими особами та навчати місцевих посадовців роботі в екосистемі», – розповідає Леонтьєва. На її думку, зараз і місту, і громадам потрібно вносити більше проєктів на платформу та наповнювати власні профілі детальною інформацією.

І зараз одна з головних задач Ольги – пояснювати, як ці профілі робити більш привабливими для донорів.

До чого нам прагнути? Різниця зрозуміла, якщо зайти на ті проєкти, які знаходяться в розділу “ТОП” на Dream. Наприклад, ось об’єкт “Будівництво Дитячого садка на 100 місць (на 4 групи) в с. Калини, Тячівського району”. Тячівський район – це Закарпаття, саме по південній межі цього району проходить кордон з Румунією і тече меметична річка Тиса.  

Технічне рішення оформлене, як цілісна розповідь. Можемо порівняти це з запорізькими проєктами, які зараз здебільшого оформлені дуже “базово”.

 До речі, можна зрозуміти, хто вже краще адаптований до нових реалій і хто може приділити більше часу. Цей майже порожній профіль – його робив міський Департамент охорони здоров’я.

А тепломережі набагато “красивіше” пояснюють, навіщо їм треба дати більше двох мільярдів на когенераційні установки, аби заощадити на витратах газу.

 Втім, головне питання – а грошей точно дадуть? 

Так, дадуть. Щоб точно дали, треба робити профілі окремих об’єктів повнішими і “красивішими”. Бути трішки “продажніком”. А також – диверсіфікувати “портфоліо” проєктів за різними профілями. Освіта, життєзабезпечення, культура, вдопостачання, і так далі. В світі існують десятки різних програм, з донорськими грошима або дешевими кредитами, які працюють за різними напрямками – надати доступну якісну освіту, або додати якісне харчування до діючої освіту, або налагодити водопостачання. Якась програма точно “вистрелить” в цьому році, а в наступному – інша. І поки Україна лишається в центрі уваги – треба “якорити” ці програми в українських містах. Зокрема і в Запоріжжі.

Адже інших грошей в нашого міста в найближчий час буде дуже мало. 

Сергій Сидоров

Матеріал підготовлений у рамках проєкту ГО “Антикорупційний штаб”: “Розбудова спільноти активних громадян задля прозорої комунікації відновлення інфраструктури України внаслідок руйнувань, завданих російськими військовими”, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.