Аналітика Усі пости Аналітика

Громадський бюджет: гроші “близьким” до мерії громадянам

Громадській бюджет – можливість для громадян впливати на розподіл частини бюджетних коштів, реалізувати свої проєкти та голосувати за важливі для них ідеї. “Запорізький центр розслідувань” проаналізував чи дійсно гроші призначені для громади, не йдуть до влади.

Громадський бюджет або бюджет участі – це програма, яка дозволяє реалізувати проекти мешканців щодо покращення міста за рахунок коштів з міського бюджету.  Це може бути спортивний майданчик, облаштування парку, заміна плитки тощо.
В Україні бюджет участі впроваджується з 2015, а в Запоріжжі в 2016-му році. Обсяг бюджету визначають депутати і саме тому в різних містах він неоднаковий. Наприклад, у Києві на 2020 рік закладено 160 мільйонів гривень, в той же час, у Запоріжжі бюджет складає 10 мільйонів.
Найактивнішим цього року були жителі Полтавської та Київської областей, найменше проєктів подали в Чернівецькій, Чернігівській та Сумській областях.

Згідно з положеннями програми, автором може бути громадянин віком від 16 років. Для участі в програмі потрібно запропонувати свою ідею, описати всі деталі та підрахувати необхідний бюджет. Потім отримати позитивну оцінку від спеціально створеної експертної групи. А далі – фінальне голосування, на якому самі мешканці і визначають, які проекти вони вважають потрібними для міста.
Всі ідеї фінансуються з міського бюджету. На маленький проєкт виділяють до 400 тисяч гривень, а на великий – не більше мільйона гривень. Також всі подані проєкти розподіляються на три категорії, на кожну з яких виділяється певна частина коштів:

  • Загальноміські великі – проєкти стосуються життєдіяльності всієї громади міста. 
  • Малі проєкти, що реалізуються на території комунальних закладів або в самих закладах й загальнодоступні для мешканців міста. 
  • Малі проєкти, що стосуються житлових будинків. Реалізуються на прибудинкових територіях.

Слід зазначити, що проєкти за які проголосують в цьому році будуть реалізовані в наступному. Тобто, якщо ваш проект підтримали в 2020-му, то зроблять його вже в 2021-му.  

Найпопулярніші в Запоріжжі серед поданих проєктів в категоріях:

А голосують найчастіше за благоустрій (47%), освіту (17%) та спорт (15%), а потім за культуру (6%) та за дороги (5%) . 

Не дивлячись на те, що однією з цілей програми є підвищення активності громадян та залучення їх до розпорядження коштами, у головних положеннях майже немає обмежень. Як результат, автором проєкту може стати посадовець-директор, депутат, помічник якого є член тієї самої комісії, що оцінює ідеї і допускає їх до голосування. 

Кому дають гроші з бюджету

Наприклад, в 2018-му році за рахунок Громадського бюджету було реалізовано 22 проєкти. Серед них декілька мільйонників.

Одним з таких був “Благоустрій зони відпочинку в парку «Металургів»” за 999 тисяч гривень. За цей кошт повинні були встановити лавочки й смітники, зробити освітлення й скульптури. Саму ідею відзначали на місцевому комунальному телеканалі “Z”, що є лояльним до міської ради.

Так, нещодавно в програмі “Акценти” глядачам знов нагадали про успішне використання громадських грошей. Й зазначили авторку, якою є Оксана Бугайчук. 

Оксана Бугайчук є помічницею депутата міськради Олександра Воронцова, що зазначено й на сайті Запорізької міської ради.
Крім того, вона також є представницею координаційної ради з питань громадського бюджету з 2019-го року. Саме ця рада оцінює проекти та дає позитивний або негативний вердикт, що в подальшому впливає на те, чи потрапить проєкт на голосування. Вона отримала, ще 300 тисяч гривень на іншу ідею в 2017 році.

Окрім того, в 2018-му році півмільйона отримав й Олександр Воронцов депутат Запорізької міської ради. За цей кошт облаштували центральний вхід в парк Заводського району. 

Проєкт Воронцова

Така ситуація повинна була викликати конфлікт інтересів, проте й цього року депутат подав новий проект стосовно облаштування зеленого парка для лікарні №10 за 270 тисяч, за нього рада проголосували одноголосно.

Слід зазначити, що бюджет не може покрити проєкти всіх бажаючих, саме тому й була створена рада та голосування за рейтингом. Отже, коли один проєкт отримує гроші, на інший просто може не вистачити. 

Валерій Литкін, що донедавна працював в КП “Запоріжміськсвітло” майстром, три роки поспіль отримував гроші з бюджету. Наприклад, в 2017 році на озеленення по вул. Військбуд на суму 300 тисяч , в 2018-му році він отримав один мільйон на дорогу по вул. Військобуд, в 2019 році на оновлення тротуарів по вул. Військбуд на таку ж суму.

Крім того, кожен проект на який виділяється кошти закріплюється за окремим відповідальним. Це може бути департамент, комунальне підприємство або райдержадміністрація. Якщо подивитися на відповідальних в розрізі всіх років, то завжди можна виокремити фаворитів за районами та структурами. Наприклад, найчастіше реалізовувались проєкти, що підпорядковані Департаменту науки, Департаменту охорони здоров’я та Шевченківській районній адміністрації.  

Наприклад, головлікар Надія Севальнєва вирала проект на парк для пацієнтів при міській лікарні №8, за мільйон гривень . Відповідальним закріпили Департамент здоров’я. До речі, Севальнєва працювала в Департаменті охорони здоров’я, а також виконавчому комітеті ЗМР. Зараз вона працює в “Міській лікарні №8”.Доречі, на сайті всього 5 чоловік віддали свій голос за цю ініціативу.

В самій назві “Громадського бюджету” закладена думка про те, що містяни можуть долучитись до розподілення коштів місцевого бюджету та реалізувати свої ідеї щодо розвитку міста. Тобто, незалежно від заходів міськради запоріжці самі вирішують що вони та як хочуть покращити. Але і в такій демократичній ініціативі, не обійшлось без участі влади. Її представники, депутати та пов’язані з ними особи стають учасниками цього проекту та отримують схвальні оцінки своїх ідей. Учасники Громадського бюджету обмежуються тільки по віку, тобто, вони нічого не порушують. Але, отримавши перемогу, ідеї “близьких” до влади витісняють ідеї звичайних містян. До того ж, “мобілізаційний ресурс” головлікаря або директора школи значно вищий – вони можуть залучить набагато більше людей до голосування, ніж, наприклад, мешканці двора. Просто можна через лікарів-медсестер і вчителів раз на два-три дні нагадувати пацієнтам чи батькам в вайбер-чатах – “усі голосуємо за наш проект”. 

Матеріал створено в рамках програми Центру журналістики KSE

Читайте також: Местные выборы 2020: как изменить свой адрес голосования (ИНСТРУКЦИЯ)

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі