Громадські слухання у Запоріжжі: вразливість Програми зниження викидів та невідома доля протоколу

Обговорення мали стати довгоочікуваним фіналом у боротьбі активістів за чисте повітря. Дискусія навколо недоліків екопрограми була гострою. А деякі учасники навіть спробували зірвати слухання. “Запорізький центр розслідувань” розповідає, чи змогли небайдужі містяни і активісти відстояти право на безпечне довкілля

Протягом майже двох годин учасники обговорили одну із найбільш наболілих проблем містян – забруднене повітря в Запоріжжі.

Останні чотири років запоріжці активно відстоювали право на безпечне та чисте довкілля. Для цього законодавство має відповідний механізм – Програму поетапного зниження викидів. Цей документ фіксує зобов’язання для підприємств знижувати забруднення повітря.

У результаті довготривалої боротьби вимогу містян задовольнили. На замовлення міськради документ розробив Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва. Після оприлюднення проєкту активісти зауважили, що зміст не відповідає технічному завданню на розробку Програми.

Вони відзначили низку недоліків екопроєкту. Зокрема, відсутність заходів боротьби із фенолом та формальдегідом. Відтак ухвалення документа в поточній версії узаконить його недієвість. А передбачені Програмою заходи можуть потрапити до дозволів на викиди Запоріжсталі та Запоріжкоксу.

Щоб цього не допустити, запорізькі активісти ініціювали громадські слухання для обговорення пропозицій і усунення недоліків майбутньої Програми.

Голосувати (не) можна

У обговоренні взяло участь 107 людей. Захід провели у змішаному форматі – близько половини учасників долучилися онлайн. Серед присутніх були члени ініціативної групи слухань, громадські активісти, представники влади та інституту ім. М. О. Марзєєва.

Хоча планували, але до обговорень так і не долучилися представники Держпродспоживслужби та Олександр Казанцев, начальник департаменту захисту довкілля Запорізької обласної військової адміністрації.

Суперечка на слуханнях почалася з першого спікера. Заступник міської голови Андрій П’ятницький почав сперечатися щодо предмета обговорень. Головуюча Валерія Морозова пояснила, що активісти чітко окреслили предмет слухань в ініціативі про їх проведення.

Наступний спікер – наступна суперечка. Начальник міського департаменту екобезпеки Гліб Золотарьов наполягав, що голосування на громадських слуханнях не передбачене законом. Валерія Морозова відповіла: але і не заборонена. Позицію головуючої підтримав народний депутат Сергій Штепа.

Чому питання принципове для сторін? Нещодавно відбулися публічні обговорення дозволів на викиди двох заводів. Тоді учасники висловили різні пропозиції – і жодну з них не була врахована як рекомендація для Міндовкілля. У протоколі обговорень обласний департамент екології зазначив міністерству, що пропозиції громадськості не були узгоджені. Тому для узгодження пропозицій учасників слухань і потрібне голосування.

Не заводами єдиними

Предметне обговорення розпочала онлайн-доповідь Олени Турос, заступниці директору інституту ім. О. М. Марзєєва. Вона пояснила, чому до проєкту Програми інститут не включив заходи боротьби з фенолом та формальдегідом. 

На думку представниці інституту, не тільки підприємства можуть бути джерелом викидів цих речовин. Тож потрібно глибше дослідити можливі джерела цих речовин – і тільки потім розробляти заходи боротьби із ними.

Екоактивіст Микола Ралик у відповідь заявив: відсутність заходів щодо фенолу і формальдегіду у проєкті – це пряме свідчення того, що Програма не відповідає технічному завданню на її розробку. 

До дискусії долучилася й провідна співробітниця інституту Аріна Петросян, яка підтримала думку Олени Турос. І додала, що високий вміст отруйних речовин інститут зафіксував навіть у містах, де немає промислового забруднення повітря. Аріна Петросян вважає, що таке явище потребує додаткового дослідження.

Громадська активістка Ольга Гайдаш спробувала розширити фокус розмови. Вона спитала в представниці інституту, за якими критеріями громаді оцінювати дієвість екопрограми. Однак, Аріна Петросян запропонувала повернутися до питання фенолу та формальдегіду. На думку активістів це могло свідчити про неготовність інституту відповідати за розроблену Програму.

Питання щодо дієвості Програми підтримав учасник слухань Ігор Данілов. Він вважає, що мова йде лише про цифри та дані інституту. Але “очевидну картину викидів” містяни спостерігають вже довгий час. За його словами, протягом останнього року він вже не може дихати в місті без ліків.

Тоді задля зниження градуса дискусії слово взяв Сергій Штепа. Народний депутат подякував представникам інституту та місцевої влади за розробку екопрограми. Він також відзначив вагомість думки громади та активної дискусії сторін. Сергій Штепа наголосив, що така Програма розробляється вперше в Україні. І Запоріжжя є унікальним в цьому контексті. 

Сергій Штепа вважає, що міська рада має забезпечити доопрацювання документа відповідно до пропозицій громади. Адже прийняти Програму без урахування заходів стосовно фенолу та формальдегіду – це взяти в борг у наступних поколінь містян. 

Водночас він додав, що необхідно надати інституту можливість вивчити джерела цих речовин. А вже згодом включити заходи боротьби з отруйними речовинами до екопрограми.

Запропонувати “на доріжку”

За результатами обговорень проєкту Програми учасники подали свої пропозиції. Змістовно їх можна поділити на дві групи. 

Низка активістів подала свої зауваження до програми: від простої пропозиції Миколи Ралика привести документ у відповідність до техзавдання – до 6 сторінок конкретних правок від Тетяни Ярмохіної. 

Ольга Гайдаш вимагала чітких та зрозумілих індикаторів дієвості програми. За встановлення на підприємствах автоматизованої системи екомоніторингу виступила Тетяна Жавжарова, очільниця ГО “Екосенс”. Вона також запропонувала звернутися до Держекоінспекції для здійснення регулярних позапланових перевірок на підприємствах.

До другої групи увійшли прихильники думки, що Програму необхідно ухвалити у поточній версії.  Народний депутат Сергій Штепа та депутат обласної ради Ігор Чумаченко запропонували, щоб інститут дослідив інші джерела фенолу та формальдегіду. І вже згодом включив заходи на зниження цих речовин до Програми. 

Пропозиції депутатів підтримала група викладачів ЗНУ. Серед них були Олександр Рильський, Валерій Горбань, Наталя Воронова та Карина Бєлоконь. Читачі “ЗЦР” можуть пам’ятати частину з них за публічними обговореннями дозволів на викиди двох промпідприємств – “Запоріжсталі” і “Запоріжкокса”. Тоді представники ЗНУ одностайно висловилися на підтримку заводів. 

Після цього президія отримала цілу низку однотипних пропозицій на підтримку Програми. Їх автори мали спільні риси. У більшості вони читали свої пропозиції із роздруківок і вагалися, коли їх просили викласти текст своїми словами. Після виступу майже одразу виходили із зали, не залишаючись навіть, щоб підтримати власну пропозицію на голосуванні.

Крім того, один із учасників у своїй роздруківці посилався на конкретні вислови попередніх спікерів. Хоча мав би роздрукувати свій виступ ще до початку слухань – у залі принтера не було.

Звідки така однотипна поведінка? І чи не є вона свідченням зрежисованості виступів? “Запорізький центр розслідувань” пошукав у мережі імена і прізвища авторів “роздруківок”. З’ясувалося, що принаймні деякі з них – співробітники ПАТ “Запоріжсталь”, ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод” (колишній цех “Запоріжсталі”), і профспілки Запорізького алюмінієвого комбінату. Ще один автор – Дмитро Греков, імовірний співзасновник адвокатського обʼєднання “Гарантії захисту” – разом з Ігорем Чумаченком. 

Бойкотом до дверей

Представники влади витримали свою позицію стосовно голосування: щойно воно почалося, посадовці почали залишати свої місця. Втім, на прохання Тетяни Ярмохіної таки залишилися.

На голосуванні містяни підтримали пропозиції, щодо необхідності внести зміни до Програми. І привести її відповідно до техзавдання на розробку. Головуюча запропонувала об’єднати пропозиції “схвалення екопрограми” та проголосувати за них пакетно. Присутні підтримали таку ініціативу. Надалі одноголосно висловилися “проти” цього пакету. 

На завершення містяни підтримали резолюцію, до якої потрапили лише узгоджені пропозиції. На цьому громадські слухання завершилися.

Чого чекати після слухань? По-перше, зростання суспільного інтересу до громадських слухань. На думку Миколи Ралика, такі заходи при будь-якому завершенні збільшують розголос серед містян.

По-друге, стійкої позиції влади щодо голосування під час обговорень. Активісти передадуть протокол слухань на розгляд до міського екодепартаменту. На думку начальника міського департаменту екобезпеки Гліба Золотарьова, міськрада “вважатиме цей протокол нікчемним”.

Тому, активісти вже готуються відстоювати результати слухань.

Читайте також: “Запоріжсталі” відмовили в дозволі на викиди: що це означає для громади