Аналітичний бріф щодо проблем Запорізької області напередодні місцевих виборів

Від ГО «ЗЦР»: «Запорізький центр розслідувань», разом з іншими громадськими організаціями, долучився до роботи Регіональної виборчої ради — експертного органу, який працює над покращенням якості політичного процесу. Один з публічних продуктів Виборчої ради — це аналітичний бріф щодо проблем області та способів вирішення цих проблем. Аналіз потрібен для того, щоб порівняти його з місцевими програмами партій і зрозуміти, наскільки якісними вони є, чи можна стверджувати, що певна партія в своїх програмних заявах і обіцянках справді зважає на проблеми регіону

________________________________________

Регіональна Виборча Рада Запоріжжя проаналізувала головні проблеми Запорізької області задля того, щоб допомогти виборцям зробити усвідомлений та зважений вибір на майбутніх місцевих виборах. Рекомендації, надані в аналітичному матеріалі, мають за мету привернути уваги не лише виборців, а й кандидатів, які повинні розуміти прогалини місцевої політики. Адже усвідомлення проблем – це перший крок до їх вирішення.

Застереження щодо інституційної невизначеності

Станом на жовтень 2020 року адміністративна реформа не є завершеною, адже низка ключових норм щодо нового формату розмежування повноважень між обласними радами, обласними державними адміністраціями, об’єднаннями територіальними громадами ще не імплементовані в чинне законодавство.

Регіональна Виборча Рада у своїх висновках, пропозиціях, оцінках тощо, не може відштовхуватись від законопроєктів, які розроблені та внесені до Верховної Ради, але так і не набули статусу законів, а тим більше – від концепцій, які тільки обговорюються в експертному середовищі. Відтак, ми утримуємось від надання рекомендацій щодо т.зв. «виконавчих комітетів», які обласні ради мали б формувати на заміну структурним підрозділам ОДА. Зауваження щодо бюджетного процесу надаються відповідно до чинного законодавства. Також, Виборча Рада значно обмежена в наданні рекомендацій щодо систем охорони здоров’я та освіти через перехідний етап законодавчого розмежування в цих галузях між ОТГ, державними органами виконавчої влади та обласною радою. 

МАЙНО: НЕРУХОМІСТЬ І ЗЕМЛЯ

Комунальні заклади, установи, підприємства обласної ради мають на своєму балансі низку непрофільних активів. У містах – це нерухомість, у сільській місцевості зазвичай – це земля. Частина нерухомості надається в користування тим чи іншим державним і муніципальним структурам, але переважна частина перебуває в оренді приватних осіб. Відсутність прозорої системи оренди та продажу майна призводить до недоотримання громадою коштів і до формування загальної корупційної вертикалі в системі комунального майна.

Необхідні кроки:

1. Аудит (з залученням громадськості) наявного майна, договорів оренди та користування;

2. Оприлюднення у відкритому доступі та інтерактивному вигляді (мапа, дешборд) бази усього наявного нерухомого майна, що знаходиться на балансі комунальних підприємств, закладів, установ обласної ради, з оприлюдненням договорів оренди;

3. Запуск процедури здачі в оренду майна через майданчик Прозорро. Продажі;

4. Запуск процедури продажу непрофільних активів через майданчик Прозорро. Продажі;

Очікуваний ефект:

1. Збільшення надходження коштів до бюджету;

2. Розвиток легального бізнесу шляхом виходу ресурсів «з тіні»;

3. Знищення корупційної «екосистеми»;

Питання майна і землі завжди є актуальними для багатьох політичних сил.  Як завжди у програмах партій зазначається про прозору систему продажу та оренди майна/ землі, протидію рейдерству та запровадження контролю за дотриманням законодавства. Радикальна Партія Олега Ляшка активно виступає за проведення незалежної інвентаризації земель громади та повернення у комунальну власність незаконно відчужених земельних ділянок.  Досить унікальним є пункт Партії Зелених, в якому зазначається про охорону земель сільськогосподарського призначення, особливо цінних ґрунтів. 

БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС І БЮДЖЕТНІ ПРОГРАМИ

На сьогодні за рішеннями Запорізької обласної ради діє 27 бюджетних програм різних напрямків. Реалізація окремих бюджетних програм досить часто може містити елементи популізму та бути політичною рекламою, особливо під час виборчого процесу. Згодом адміністрування і виконання цих програм стає зайвим тягарем для розпорядників коштів, вони саботуються і провалюються. 

Необхідні кроки:

1. Ревізія чинних бюджетних програм щодо фактичного виконання, як у частині освоєння коштів, так і в частині виконання проектних показників;

2. Чітке дотримання вимог Бюджетного кодексу щодо планування, погодження бюджетних програм, планів закупівель до них, іншої документації;

3. Утримання від створення зайвих бюджетних програм;

4. Створення автоматизованої публічної системи відображення транзакцій з бюджетних програм.

Очікуваний ефект:

1. Зниження корупційних ризиків;

2. Зниження витрат на адміністрування бюджетних програм;

3. Ефективне використання бюджетних коштів за планом;

Тема подолання корупції, створення прозорої системи розподілення бюджету та усунення зайвих перепон є актуальною від виборів до виборів. Проте такі партії, як “За майбутнє”, “Партія Шарія” та “ОПЗЖ” навпаки обіцяють створити та запустити нові бюджетні програми з підтримки соціально незабезпечених громадян, фермерів, МСБ, та інших цільових груп своєї електоральної бази.  

До того ж партії у своїх програмах визначають шляхи формування місцевих бюджетів. Так, партія “ЄС” наполягає на тому, що місцеві кошти та ресурси повинні залишатися у місцевих бюджетах. А “Опозиційний Блок” стверджує, що менш як 70% податків і зборів, що збираються, повинні залишатися в розпорядженні громад. Водночас партія “За майбутнє” планує домогтися залишення 90 % екологічного податку в Запорізькій області. Партія “Наш Край” наполягає на тому, що місцеві бюджети повинні отримувати суттєву частину від платежів за розробку надр. 

КРИТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА 

Обласна рада досі є власником КП «Облводоканал», яке здійснює централізоване водопостачання до низки населених пунктів, які віддалені від джерел води у необхідному для їх населення обсягу. Головним містом-користувачем послуг КП є Бердянськ, позбавлений власних джерел питної води. Ключовими проблемами «Облводоканалу» є загальна зношеність розгалуженої інфраструктури. Ця проблема в довгостроковій перспективі веде до деградації підприємства. 

Необхідні кроки:

1. Надання незалежності КП, створення наглядової ради з 50% незалежних директорів, і правління, орієнтованого на прибуток і мінімізацію збитків;

2. Нормативно-правове закріплення принципу невтручання в роботу КП.

Очікуваний ефект:

1. Відсутність збитків у КП «Облводоканал»;

2. Початок модернізації мережі водопостачання в регіоні завдяки мобілізації коштів.

Крім того, партії згадують питання контролю та зниження тарифів, побудови доріг, створення сміттєпереробного заводу, а також реалізації енергоощадних заходів. Проте проблема водопостачання майже не згадується в програмах партій. Лише партія “Порядок” обіцяє модернізувати систему водопостачання у Запорізькій області, а партії “Батьківщина” та “Радикальна партія Олега Ляшка” обіцяють не голосувати за підвищення тарифів за водопостачання та  розв’язати проблему великих заборгованостей громад за водопостачання відповідно. Однак, у всіх випадках ці заяви не підкріплені конкретними механізмами втілення.  

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Запорізька область має значний туристичний і рекреаційний потенціал, особливо – у частині Приазовського узбережжя. Втім, наявна інфраструктура для розвитку цього потенціалу або зношена, або не існує взагалі. Йдеться насамперед про базові елементи, які потребують не стільки приватної ініціативи, скільки суспільних витрат і нормативного втручання. Це водопостачання, якісні дороги та зручні маршрути. Одночасно з цим, туристична галузь в Кирилівці, Бердянську та інших туристичних осередках є хаотичною і неврегульованою. 

Необхідні кроки:

1. Впровадження централізованого водопостачання і водовідведення в Кирилівці на косах та в інших туристичних кластерах шляхом залучення грантових і кредитних коштів;

2. Створення реєстру ліцензіатів з провадження туристичної та рекреаційної діяльності, і підключення до створюваних комунікацій лише за умови наявності в реєстрі;

3. Створення і просування туристичних маршрутів, які б охоплювали більшу частину області.

Очікуваний ефект:

1. Зростання кількості туристів;

2. Збільшення тривалості туристичного сезону;

3. Початок виходу туристичної галузі з тіні та збільшення надходження коштів до бюджетів.

Питання туризму прописане в програмах лише декількох партій. Проте в половині випадків мова йде про загальні речі: збільшення привабливості громад (Партія В. Буряка “Єднання”), розвиток туристично-рекреаційного та курортно-оздоровчого комплексу (“Партія Шарія”). Про проєкт розбудови та інвестицій у Приазов’я зазначають лише партії “Батьківщина” та “Порядок”.  

СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК І ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Обласні ради протягом усієї історії свого існування в незалежній Україні були значно обмежені в виробленні візій і стратегій розвитку, а також в подальшому їхньому втіленні. Це відбулося через покладання функції розпорядження коштами, розробки й імплементації політик на структурні підрозділи обласних державних адміністрацій. Відтак, функції облради та її депутатів зводились до дорадчих і погоджувальних.

На сьогодні зазначена ситуація знаходиться в перехідному стані через задекларований, але фактично не закріплений законодавчо і не імплементований перехід до формування виконавчих комітетів облради. Формування галузевих підрозділів відходить в підпорядкування обласної ради, а в ОДА залишаються суто контрольні функції. Втім, вже зараз в межах чинного законодавства можливо надати місцевим депутатам більшу організаційну та інтелектуальну спроможність.

Необхідні кроки:

1. Створення проєктного офісу у форматі «Агенції регіонального розвитку» (КП чи КЗ) з розробки стратегій розвитку галузей, і розробки драфтів бюджетних програм на їх основі.

2. Залучення громадськості, профільних фахівців з навчальних закладів до розробки стратегій;

3. Залучення донорської організаційної та проєктної допомоги для покращення потенціалу агенції, переходу до вищих стандартів інклюзивності та прозорості, підготовки до отримання значних обсягів грантової допомоги;

Очікуваний ефект:

1. Громада отримує більше залучення до формування бюджетних програм і стратегій розвитку

2. Зростання спроможності обласної ради, як органу влади, підвищується її готовність до отримання нею виконавчих владних повноважень

3.  Обласна рада отримує орган, який своїми політиками та процедурами відповідає вимогам міжнародних донорських структур і здатен адмініструвати значні грантові кошти.

Зазначений сегмент не відображений в програмах партій. 

ВИСНОВКИ

На сьогодні на сайті ЦВК представлена інформація щодо політичних партій та кандидатів, які візьмуть участь у виборах до Запорізької обласної ради. Загалом – це 13 політичних сил. 

Головним недоліком програм всіх політичних сил, які планують взяти участь у виборчих перегонах до Запорізької обласної ради є відсутність чітко окреслених механізмів реалізації поставлених завдань. Проте, на жаль, у своїх програмах політичні партії в більшості випадків вдаються до популізму та необґрунтованих обіцянок. В деяких випадках виконання передвиборчих обіцянок в цілому неможливо через відсутність відповідних повноважень в обласної ради. Крім того, такі партії, як-от “Європейська Солідарність” і “Батьківщина” активно звертається до критики та будують свою програму на нівелюванні опонентів. Водночас партія “Слуга Народу” та “Опозиційна платформа – за життя” взагалі не висвітлює специфічні проблеми Запорізької області. Їхня програма містить перелік загальноукраїнських проблем. 

Політичні партії у своїх програмних заявах торкаються насамперед видаткової частини обласного бюджету, обіцяючи розподілити його на користь цільових груп свого електорату. Також через реформу децентралізації основні функції обласної ради зараз є не до кінця визначеними, за виключенням її ролі в бюджетному процесі.

Попри перехідний етап децентралізації, Виборча рада Запоріжжя вбачає в функціях обласної ради значний потенціал для розбудови регіону на кращих засадах ефективного ринкового менеджменту, детінізації непрофільних активів, залучення нових управлінських стандартів і збільшення інклюзивності в прийнятті рішень.