Запорізька Громрада і її розпуск: що відбувається і що можна було б зробити

В Запоріжжі можуть розпустити і “переобрати” Громадську раду при виконавчому комітеті. Гучна подія у вузьких близькополітичних колах – і тихий незрозумілий процес для широкого загалу. Запоріжці, як це часто буває, дізнаються про існування Громради, лише коли вона “помирає, щоб народитись знову”. “ЗЦР” розповідає, що це за рада і який конфлікт триває навколо її розпуску

Ідеальна Громрада

Громадська рада при виконкомі – це такий спеціальний запобіжник від свавілля на місцевому рівні. Ідеальна Громрада, як описано в постанові Кабінету міністрів 996, має моніторити рішення влади ще на стадії їх прийняття. Рада має право на “окрему думку” до дій та рішень влади, ну а можновладці повинні цю “окрему думку” якось враховувати.  

Для прикладу згадаймо сумнозвісну Муніципальну варту. Коли проєкт рішення про її створення ще тільки починав свій шлях у коридорах і комісіях мерії, то проти нього виступали тільки три депутати. 

Якби у місті була діюча активна Громрада, члени якої ходять на комісії міськради, то вони б ще на цій стадії мали “робити галас”. І, що важливіше, вони могли б вимагати від посадовців чітких офіційних відповідей, навіщо створювати таку Мунварту. Для цього саме у Громради є інструмент – вона може ініціювати окремі консультації з громадськістю.

Або питання “На що зараз доцільно витрачати гроші?”. Є “Запоріжелектротранс”, який все ще “тягне” з міського бюджету грошей, хоча проїзд вже і платний. Чи можна щось зробити, щоб він “тягнув” менше? А на які статті витрат доцільно давати гроші МФК “Металург”?  Громрада може дати депутатам чіткі рекомендації: не підтримувати рішення про зайві витрати під час війни. А потім посадовцям чи депутатам доведеться ще пояснювати, чому ж це вони проти громадськості пішли. 

Коротше, “ідеальна Громрада” – не дуже зручна для місцевої влади річ.

Громрада в українських реаліях

Постанову про “ідеальну Громраду” ухвалили у далекому 2010-му році, під час чергового раунду євроінтеграції. І влада, тоді ще від Партії регіонів, зрозуміла, що така участь громадськості їй не потрібна. 

Тому в Громради почали набирати насамперед громадські організації, наближені до партій влади. Або згодні на невеликий компроміс – лояльність в обмін на стабільний офіс десь в районній адміністрації  або бюджетні гроші на їх заходи. 

Нелояльні владі були у меншості.

Після Революції гідності ситуація почала змінюватися на краще. В Громрадах стало більше нелояльних активістів або експертних організацій. Проте влада додала собі ще один важель впливу на ГО-шки – Громадський бюджет. Нам важко казати за всю країну, але в Запоріжжі, щоб отримати фінансування на свої проєкти із Громадського бюджету, було важливо входити до міської Громради і бути лояльним до тодішньої міської влади.     

Запорізька специфіка

Взагалі Громадська рада – досить динамічна структура. Це не депутати міськради, яких обирають раз на 5 років, а щоразу, як хтось із них іде, трапляється невеличка сенсація. 

Тим часом активісти, які сидять в Громрадах, перестають бути активістами. Або вирішують, що саме в Громраді їм робити нічого. Або переїздять до іншого міста. І ще купа приводів для змін у складі. 

Тому ГР зазвичай потроху оновлюють щопівроку. І роблять “великий перезапуск” через невеликий час після місцевих виборів. Голосувань до Громради не буває: старий склад просто розпускають, на його основі створюють “ініціативну групу”, до якої всі зацікавлені подають документи і умовне резюме/портфоліо. Старий керівний склад Громради та, можливо, хтось зі складу міського Управління внутрішніх справ розглядають ці резюме і роблять вибір. При цьому чітких критеріїв ані для формування такої “атестаційної комісії”, ані для вибору членів наступної Громради немає.

Коли Володимира Буряка переобрали в 2020 році, до такого “великого оновлення” не дійшли: протягом наступного року точилася політична боротьба за більшість у міськраді, і оновлювати раду активістів та громадськості було не на часі. Анатолій Куртєв теж не встиг запустити процес: він займався перерозподілом влади на більш важливих ділянках аж до самого вторгнення.

Після 24 лютого декілька членів запорізької ГР виїхали з країни. Серед них була і голова ради Катерина Акула. Але ще більшою втратою виявилося те, що значна частина старого складу, який не оновлювався з 2016 року, просто втратила інтерес до Громради.  

Що відбувається зараз?

З кінця 2023 року керівництво поточної Громадської ради перебуває в конфлікті з Управлінням внутрішньої політики, яке “опікується” активістами. Посадовці вказують на те, що кооптація нових членів була проведена в грудні 2023 року некоректно і її треба проводити  наново. Громрада твердить, що все зроблено правильно. Підстави для суперечки: помилкова дата, внесена у протокол, плюс один із новообраних членів ради, який одночасно є депутатом райради –  а це заборонено.

У виправленні цих помилок ніяк не зійдуть з мертвої точки: Громрада немає кворуму, щоб провести збори з кооптації повторно. Управління пропонує просто розпустити поточний склад і разом набрати нову ГР. Члени “старої” Громради відмовляються. Можливо, вони не хочуть потенційно опинитися в меншості серед нових організацій. І так воно тягнеться вже більше ніж півроку.   

Це взагалі законно? 

Як твердять представники поточного складу Громради – ні. Один з ключових аргументів – розпуск ГР під час воєнного стану суперечить правкам до тієї самої Постанови 996, які були прийняті влітку 2022 року.

Але у тексті Постанови є вичерпний перелік тих, кого зараз розганяти точно не можна: 

“Строк повноважень громадських рад при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністраціях продовжується на період воєнного стану на території України до затвердження органом виконавчої влади нового складу громадської ради”

Запорізька Громадська рада – це ГР при виконавчому комітеті, органі місцевого самоврядування, а не при державному органі, які перелічують в Постанові. І представник уповноваженого з прав людини у Запоріжжі Михайло Волков нагадував про цей нюанс сторонам конфлікту під час останнього раунду. 

Навіщо цей двіж взагалі зараз і що може бути?

Крім того, що робоча Громрада потрібна за європейськими стандартами, є й більш приземлені поводи відновити її роботу. Під час оновлення влада має шанс отримати трішки більше легітимності –- створити лояльнішу до себе Громраду. Можливо, за рахунок входження в неї всіх тих організацій, які входять до “малих” галузевих рад чи комісій – безбар’єрності, ветеранської політики, благоустрою, які зараз активно оновлюються. У в.о. мера Регіни Харченко краще виходить спілкуватися з активістами, ніж у попередників. 

Але може йтися і про конкретні гроші. Якщо Громрада почне працювати, то з’явиться шанс отримати з-за кордону фінансування на відбудову та покращення Запоріжжя. Іноземні донорські структури люблять давати гроші не просто так, а під чітко визначені цілі, виписані в красивих стратегіях. “Красиві стратегії” повинні виробляти не тільки і не стільки посадовці, скільки громадськість. У Запоріжжі є Рада відновлення, яка уже займається цим питанням. Але про лояльність до влади тут не йдеться – тільки про готовність до співпраці.

Модне слово “інклюзивність” –-  не тільки про людей з інвалідністю. Воно і про те, що рішення треба приймати, спитавши думку всіх дотичних. Громадська рада може бути “вузлом зв’язку” між владою, громадою і експертами, які разом сядуть і зроблять стратегію розвитку всього хорошого. А на частку цього хорошого ще й грошей не з бюджету дадуть.

Черговий етап перемовин між “старою” Громрадою та міською владою запланований вже на завтра, 21 серпня. Чи до чогось домовляться – важко сказати. Але якщо ви побачите в місцевих телеграм-каналах чи фейсбуці пости про те, що треба розпускати Громраду, чи не треба – у вас вже буде більше розуміння, довкола чого воно все.   

Дисклеймер. Якщо ви дочитали до цього місця, то у вас вже могло народитись питання “Вам в ЗЦР взагалі цей розпуск як?”. Ми в ЗЦР ставимось до перспектив розпуску нейтрально-позитивно. Поточна ситуація стала тупиковою: Громрада фактично не працює так, як мала б. Якщо оновлений склад зможе бодай на 50% запустити ті механізми, які окреслені в розділі “Ідеальна Громрада” – це вже буде добре. 

Сергій Сидоров, директор ЗЦР