В Запоріжжі Мунварту хочуть створити одразу з корупційними “годівничками”

В Запоріжжі міська влада хоче створити собі власну «охоронну фірму», як вже зробили в Києві, Дніпрі, та інших містах. Якщо депутати проголосують за те, що їм зараз презентують посадовці, то ця охорона може «народитись» одразу з ризиками корупції та просто свавілля – наприклад, доступу на будь-які підприємства чи офіси.

 Чому Мунварти взагалі потрібні?

Часто буває, що поліції просто не вистачає на купу дрібних кропітких речей. Хтось має ганяти стихійну торгівлю, боротись із незаконними звалищами, демонтувати кіоск без документів. В обов’язки поліції, на які не завжди вистачає рук, також входить евакуація автівок, які запаркували казна-де. Зрештою, потрібно просто патрулювати в не дуже спокійних районах…  і ще купа різних невеличких речей, які не тягнуть на злочин, але відносяться до адміністративних правопорушень.

У патрульної поліції часто не вистачає часу і натхнення займатися такими справами. До того ж, по ним ще треба й адміністративний протокол коректно скласти, на що далеко не в кожного патрульного вистачить терпіння.  

Тому міста, особливо великі, почали створювати собі в різних формах муніципальну охорону, яка і займається такими речами.  Звичайно, не безконтрольно.

Як воно робиться і звідки гроші?

Тут вже буде трішки законодавчих і бюджетних хитрощів.

В принципі, представники громадських формувань мають право користуватись кийками, травматичною зброєю та іншими спецзасобами.  Але. Такі формування за законом можуть діяти лише  під контролем Нацполіції  – як громадяни, що підтримують порядок на волонтерських засадах.

Саме тому майже завжди типова «бойова команда» для кризових дій чи патрулювання складається з одного поліцейського і двох-трьох муніципальних охоронців. Поліцейський своєю присутністю надає «муніципалам» законне право і на саме патрулювання і перевірки, і на застосування сили – у випадку необхідності.  Хоча такі випадки поодинокі.

А от у Запоріжжі міська влада надає Мунварті право діяти повністю автономно, без присутності хоча б одного поліцейського. В проєкті її Статуту вказано, що патрулювання і контроль за дотримання правил дорожнього руху “муніципали” можуть здійснювати самостійно, а не спільно з Нацполіцією. Це вже потенційне поле для достатньо серйозних конфліктів. І не тільки через відсутність довіри із боку тих, кого перевірятимуть. Постає питання, хто контролюватиме контролерів, які, хай би якими чудовими людьми не були, не є професійно навченими поліцейськими?

Тепер – про бюджети. Чому саме комунальні підприємства? Чому не просто громадянський активізм? Саме через гроші: члени громадських формувань не можуть отримувати платню за свою «допомогу в підтримці правопорядку».

А от комунальне підприємство може отримувати контракти на охорону інших КП, лікарень і шкіл, самої будівлі мерії та її департаментів. А ще влада просто може ухвалити якусь програму підтримки з бюджету, принаймні для початкового облаштування  – купити форму, спецзасоби, декілька автівок. Чи існує якийсь перерозподіл грошей між «комунальною» та «громадською» частинами муніципальних охорон – то вже таємниця і «все вирішується індивідуально».

Саме тут і виникають нюанси. Коли таке КП починає укладати контракти з іншими «частинками» міської влади на охоронні послуги, їх приватні конкуренти рано чи пізно подають скарги в Антимонопольний комітет. Бо чому ж це гроші міського бюджету йдуть не через тендер тому, хто дасть найнижчу ціну – а одразу муніципальній охороні? Де ж тут вільна конкуренція та прагнення до економії бюджетних коштів?

Тому майже в кожному місці, де вона є, муніципальна охорона традиційно має хоча б одне  провадження від антимонопольного комітету і пачку супутніх судових позовів. Колись в Україні ухвалять закон, який більш-менш нормалізує усе це, а поки маємо що маємо.

Втім, у майбутнього запорізького КП «Муніципальна варта»  набір проблем і конфліктів може виявитись набагато більшим. Принаймні, у тому вигляді КП, який зараз бачить місцева влада.

Що із запорізькою Мунвартою не ОК? 

Отже, давайте про запорізьку муніципальну варту,  проект статуту якої зараз представляють на комісіях міськради. Вже наприкінці вересня за цей проект мають проголосувати депутати на сесії.

В її завданнях є усталені прийнятні пункти – патрулювання на заходах і взагалі по місту, охорона міських об’єктів, штрафи за паркування, боротьба зі стихійними звалищами і торгівлею без дозволів і таке інше.

Але є і дещо дивні речі, через які ми і вирішили написати цю статтю. Це:

• дозволи на земельні і ремонтні роботи;
• дозволи на зовнішню рекламу і контроль за нею;
• право перевірки на усіх підприємствах.

Повну версію статуту ви можете почитати отут, а ми пройдемося саме по проблемних частинах.

Земельні і ремонтні роботи

Перше, що здивувало нас у проекті статуту – це право Мунварти спочатку готувати пакет документів на земельні роботи.  Після цього вона зможе контролювати, як  Інспекція з благоустрою видає на підставі цього пакету дозвіл на роботи.

Зрештою, Мунварта слідкуватиме, як ці роботи будуть проводитися.  Зараз таким супроводом займаються в першу чергу приватні фірми.  Ми говоримо про найбільш базові роботи – викопати яму, щоб труби поміняти,  покласти бруківку перед ганком офісу, поставити тимчасовий паркан довкола фасаду, який утеплюють, і таке інше. 

Сам процес виглядатиме якось так.

1. Спочатку бізнес чи людина звертаються до Мунварти  (або до когось іншого), щоб їй підготували пакет документів на цей дозвіл.

2. Потім бізнес чи людина подає ці документи до Інспекції з благоустрою…

3. …отримує дозвіл…

4. …і через якийсь час приходить Мунварта перевіряти, чи все зробили вчасно і чи все чистенько й охайненько.

Ніби нічого страшного, крім того, що для Мунварти це – зовсім нетиповий вид діяльності. Але маємо корупційні ризики:  в Інспекції можуть далеко не з першого разу прийняти пакет документів, який підготувала не «рідна» Мунварта, а хтось інший. Потім при перевірці Мунварта може набагато прискіпливіше ставитися до тих, в кого пакет документів не вони готували.

Перевірки благоустрою і поводження з відходами на підприємствах

Якщо статут буде затверджено у поточній формі, Мунварта зможе заходити на підприємство будь-якої форми власності і перевіряти там стан такого собі «благоустрою». Що саме мається на увазі, статут не розшифровує. Можливо, мунвартівці шукатимуть на території несанкціоновані звалища?

Можемо уявити, що зараз, коли запоріжці постійно відчувають запах смердючого диму, такі заходи навіть знайдуть відгук серед містян. Але так робити не можна: право доступу на підприємства, в офіси чи ще кудись на приватну територію місцева влада не має. Цей доступ і право робити перевірки є лише в органів державної влади (еконінспекції, держпраці) – і то зараз в дещо скороченому вигляді.

Такі перевірки можуть перетворитися на серйозний конфлікт із пораненнями: статут КП – це не Закон України. Приватні охоронці підприємств мають всі підстави нехтувати ним – і не пускати представників КП на свою територію.  Тому цілком можливі бійки із застосуванням «спецзасобів» обома сторонами.

На підставі чого керівник Мунварти буде ухвалювати рішення, що треба завітати з перевіркою на якесь підприємство – теж незрозуміло.

Регулювання в сфері зовнішньої реклами

Мунварту хочуть зробити головною у видачі дозволів на рекламні поверхні. Зараз цим займається департамент інфраструктури і благоустрою. Мунварта також зможе проводити контроль за існуючими носіями, приписами на їх демонтаж і самим демонтажем.

Для охоронної за своєю суттю структури такий функціонал більш ніж нетиповий – ми не можемо назвати жодного міста, де місцева Мунварта займалася би контролем реклами. І також, це призведе

Підсумуємо

Себто, структурі, яка за своєю суттю має бути механізмом контролю і силового примусу, хочуть віддати бюрократичні процедури, які можуть стати чималим джерелом корупції. І ця корупція націлена на невеликий локальний бізнес, в якого немає потужної охорони зі зброєю, щоб відбитись від перевірки, або окремої юридичної служби, щоб обкластись ретельно підготованими документами. 

Сергій Сидоров