У Запорізькій області треба перейменувати 1000 вулиць: що стоїть за цифрою

Зображення завантажується
Колаж Юлії Савчук

Проєкт «Деколонізація. Україна» оновив мапу з кількістю вулиць, які треба перейменувати в рамках декомунізації/деколонізації. Запорізька область на ній – «антилідер»: дослідники нарахували 1000 вулиць, що підпадають під декомунізацію. Це втричі більше, ніж у Харківській області, яка посіла друге місце. ЗЦР розбирався, звідки взялася ця тисяча

У мешканців Запоріжжя «кругла» 1000 на мапі може викликати подив. Перейменування вулиць декілька років складали основну кількість рішень міської ради. 

Мапа вулиць, які підлягають перейменуванню, за оцінкою проєкту «Деколонізація. Україна»

Як повідомили ЗЦР у робочій групі з питань міської топоніміки, найбільшим невирішеним питанням в обласному центрі залишилося питання із площею Маяковського. Всупереч поширеній думці, локація і досі має цю назву: рішення про перейменування так і не ухвалили. 

Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!

Запоріжжя і досі має свій Комунарський район, парк Пушкіна тощо. На сесії 28 травня частина вулиць і провулків отримає нові назви. Тим не менше, 1000 об’єктів у нас не нарахуєш. То звідки ж взялося колосальне число, яке у коментаторів проєкту «Деколонізація» викликало думки про «сепарську владу» прифронтових регіонів?

Так виглядає ,що московські іскандери і шахеди недостатньо «лікують» місцеву владу цих регіонів ,що постійно під їхнім обстрілом . А може місцева влада ,це просто банальні сепари ??

З коментарів до дописа проєкту «Деколонізація. Україна»

Ми зв’язалися зі сторінкою проєкту, щоб отримати докладніші дані.

Як з’ясувалося, основна частина вулиць, що залишилися не декомунізованими, перебуває на ТОТ або у найближчих до фронту населених пунктах. ЗЦР надали перелік топонімів, на підставі яких Запорізька область отримала своє «антилідерство».

Зокрема, близько 100 вулиць зі старими назвами залишилося у Бердянську, приблизно стільки ж – у Мелітополі, яким до вторгнення керував нинішній голова Запорізької ОВА Іван Федоров. 

Приморськ нараховує 20 старих топонімів, Кам’янка-Дніпровська – 18, Василівка – 17. У Бердянському районі є такий собі «осередок застарілих назв» – село Осипенко, яке і саме за законом треба було б перейменувати. Його показник «побив» навіть помітно більший Приморськ – 21 вулиця.

На підконтрольній території Запорізької області нарахували 130 вулиць. На Запоріжжя припадає 31. Найбільше їх, за підрахунками проєкту, у Дніпровському районі. Зауважимо: йдеться тільки про назви вулиць.

З документу, наданого проєктом «Деколонізація. Україна»

Досить багато неперейменовних вулиць припадає на міста і села, які і дійсно мають дещо більш нагальні потреби – наприклад, Оріхів, Гуляйполе тощо. Можна припустити, що щоденні обстріли трохи зміщують фокус уваги з питань деколонізації.

Так чи інакше, проєкт обіцяє «дотискати громади, поки цифри не будуть дорівнювати 0». Але кого дотискати, коли більшість вулиць поки не підконтрольні Україні? Автори посилаються на досвід Херсону.

Херсонська обласна адміністрація зробила так, що навіть на окупованих територіях майже всі назви вулиць перейменовано. Військові адміністрації можуть це робити.

Відповідь проєкту «Деколонізація. Україна» на запитання ЗЦР

Тоді у чому затримка? ЗЦР отримав неофіційні коментарі у декількох військових адміністраціях тимчасово окупованих громад. З’ясувалося, що у них по-різному розуміють механізм перейменування – і не у всіх він працює.

Як це працює?

У Запоріжжі все відносно просто: є робоча група по створенню реєстру урбанонімів. Її спеціально виділили із робочої групи з топоніміки, щоб займатися перейменуваннями невеликих об’єктів. За великі – на кшталт тієї ж площі Маяковського – відповідає безпосередньо група з топоніміки. 

Обидві групи проводять опитування місцевих мешканців, збирають пропозиції щодо перейменувань радянських назв і складають проєкти рішень для міської ради. Перейменування остаточно затверджують депутати.

Що робити, коли ані комісій, ані місцевих рад уже фактично немає? Виникає слизьке правове поле. Частина керівників військових адміністрацій вважає, що може замінити рішення сесії місцевої ради своїм розпорядженням. Інша частина – що ні. 

Серед деяких голів адміністрацій побутує думка, що їх розпорядження про перейменування без місцевої ради все одно буде незаконним. Так, в одній із військових адміністрацій зробили подання про перейменування своїх вулиць на Київ. Відповіді не отримали. Кажуть, що поки мають інші проблеми для вирішення. З урахуванням того, що ця адміністрація – серед тих, що найбільш активно підтримують ЗСУ, і не лише грошима, у це цілком можна повірити.

В іншій громаді вважають, що керівник військової адміністрації має повноваження як сесії, так і виконавчого комітету. І має право видавати акти про перейменування вулиць, населених пунктів тощо. Тут усі радянські назви вулиць уже замінили. У переліку проєкту «Деколонізація. Україна», який нам надали, цієї громади немає. 

Таким чином, питання у невизначеності прав військових адміністрацій – і у політичній волі. В першу чергу на рівні області: саме обласній військовій адміністрації підпорядковані менші ВА, з яких і складається «запорізька тисяча».

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров

Вам також буде цікаво:

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі