У Запоріжжі після підриву Каховської ГЕС активізувалися “чорні археологи”: чому це погано

Екоцид, який влаштували росіяни, підірвавши Каховську ГЕС, спрацював на руку так званим “чорним археологам”, які вийшли на берег обмілілого Дніпра в пошуках скарбів. Чому “чорна археологія” шкодить історичній спадщині України та що загрожує недобросовісним українцям – у нашому матеріалі

Знищення греблі Каховської гідроелектростанції сталося близько 3 ночі 6 червня. Менш ніж через тиждень після цього в соцмережах почали з’являтися перші знімки скарбів, які стали знаходити в місцях, де раніше була вода. Наприклад, журналіст і блогер Денис Казанський опублікував фото німецької каски та зброї, зазначивши, що ці знахідки були виявлені у районі Нікополя.

А 14 червня почали з’являтися повідомлення про перших “чорних археологів” на території Національного заповідника Хортиця та урочища “Вирва” (яке також входить до складу Нацзаповідника). Відео та фото зі знахідками почали надходити і з території “Великого лугу”, вся місцевість якого раніше належала Запорізькій Січі, та який вважається скарбницею української історії.

Археологічні дослідження (розкопки) проводяться згідно з встановленими законами та обумовлюються певними критеріями. Одним із таких критеріїв є наявність профільної освіти та робота в державних структурах, таких як університети, музеї, Інститут системи НАН України тощо. 

Крім того, Міністерство культури виділяє спеціальні дозволи археологам, що дають їм право на проведення досліджень археологічних об’єктів, таких як кургани, могильники, городища тощо. Україна налічує приблизно три сотні активних археологів, які займаються дослідженнями на місцях. 

З іншого боку, люди, які не відповідають зазначеним критеріям, не мають права проводити археологічні розкопки: продавці, колекціонери, корумповані чиновники та інші. Їх можна називати різними термінами, такими як “чорні археологи”, “нелегальні копачі” або “детектористи”, оскільки вони використовують металодетектори для своєї роботи. Іноді вони можуть намагатися прикриватися назвами, які звучать невинно або поважно: “краєзнавці” або “колекціонери”. Попри деякий ступінь їхньої зацікавленості в культурній спадщині, їх дії пов’язані з порушенням закону.

“Чорним археологам”, як правило, цікаві самі артефакти минулого, а не наукове дослідження чи історичні висновки. Їхні дії не враховують наукових принципів археології: методи збереження, реєстрація та аналіз знахідок і так далі.

Науковий прогрес та зростаюче розуміння цінності артефактів минулого призвели до підвищеного інтересу до предметів старовини: кераміки, зброї, простих статуеток тощо, серед приватних колекціонерів. Цей попит, власне, і став причиною виникнення так званої “чорної археології”.

Через недобросовісних аграріїв, забудовників та “чорних археологів”, Україна зазнає втрат своєї археологічної спадщини. Це стосується всіх речей, що накопичувалися протягом тисяч або навіть десятків тисяч років на нашій землі і пов’язані з життям минулих цивілізацій: зброї, знарядь праці, прикрас, предметів мистецтва, залишків столів та людських решток. 

Для археологів важливо знати, у якому ґрунтовому шарі знахідка знаходиться, як вона розташована, чи є поруч інші артефакти та які хімічні речовини можуть залишитися на її поверхні. 

Для того, щоб зробити наукові висновки, археологи повинні враховувати безліч деталей. Якщо знахідка втрачає свій контекст, її наукова цінність значно зменшується або навіть повністю втрачається. Проте, знахідки типу мечів чи прикрас, можуть залишатися естетично привабливими і мати свою матеріальну цінність: наприклад, золото залишається цінним металом. Проте, для науки, все, що витягують з землі не археологи, є втраченими матеріалами без цінності.

За повідомленням директора Департаменту культури та інформаційної політики ЗОВА Владислава Мороко, правоохоронні органи будуть проводити ретельні перевірки всіх осіб, які займаються пошуками цінностей на обмілілих берегах Дніпра або Каховського водосховища. 

Ці заходи, повідомляє Мороко, спрямовані на боротьбу з “чорною археологією” та забезпечення захисту культурної спадщини. Органи правопорядку активно займаються попередженням та припиненням незаконних археологічних розкопок з метою збереження історичних цінностей для майбутніх поколінь.

В Україні чорна археологія вважається злочином і регулюється статтею 298 Кримінального кодексу України. Згідно з цією статтею, штрафи для «чорних копачів» — від 67 до 114 тисяч гривень. Втім, можлива й кримінальна відповідальність. Це залежатиме від цінності незаконно здобутих артефактів.

Це є важливим правовим заходом, спрямованим на захист культурної спадщини та забезпечення законності в археологічних дослідженнях. 

Окрім цього, повідомляє Владислав Мороко, після деокупації бум археології прогнозують у Запорізькій області. За даними ЗОВА, на обмілілих після підриву Каховської ГЕС територіях знаходяться 15 загальнонаціональних культурних пам’яток.

Світлана Охріменко, тимчасова виконувачка обов’язків генерального директора Національного заповідника «Хортиця», розповіла “Запорізькому центру розслідувань” під час брифінгу, присвяченому темі “чорних археологів”, про те, що, внаслідок підриву Каховської ГЕС, наразі не було зафіксовано жодних пошкоджень, які були б небезпечні для пам’яток історії та археології, а знахідки, зроблені на узбережжі Дніпра, можуть бути маркерами для подальших цікавих досліджень.

Попри розхожу назву “чорні археологи”, науковці наголошують на тому, аби слово “археологи” до цих діячів не застосовували: 

— Археологи – це наукове звання: треба вчитися, отримати диплом, і тоді вже будеш археологом. А ці люди – це копачі. І краще називати їх копачами, а не чорними, білими, синіми археологами, – розповів науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника Анатолій Волков.

Так, Волков зазначив, що речі, які знаходять на оголених ділянках заповідника, такі як уламки кераміки, металеві речі середньовіччя або давні уламки кременю, не мають значної матеріальної цінності. Проте, вони мають велике історичне значення, оскільки допомагають встановлювати повну картину культурного прошарку на тих ділянках, де вони були знайдені. Ці речі допомагають розуміти і вивчати історію і культуру тих часів.

Представники Національного заповідника “Хортиця” інформують про те, що робити у випадку виявлення людей із металошукачами: набирати 102 або подзвонити за номером 095-30-50-324. Якщо ви випадково знайшли якийсь цінний на вашу думку артефакт — надішліть за вищезазначеним номером фото з геолокацією або принесіть до музею — так ви збережете його для наступних поколінь.

Читайте також: Запорізька область: як йти до відбудови під обстрілами і в очікуванні деокупації

Здійснено в рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовʼязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.