Палац відбудовчої і тендерної творчості в Запоріжжі

Грошей в Запоріжжі небагато, і їх вже почали шукати в іноземних донорів. Якби ще за гроші донорів не завищували ціни і не маніпулювали з підрядниками – було б взагалі чудово.

В кожному місті є декілька бюджетних довгобудів – робити почали дуже давно, ніхто вже не згадає навіщо. Часто буває, що за довгі роки будівництва чи реконструкції змінилось мінімум два директори і три підрядники, є мінімум одне кримінальне провадження з підробки документів чи розкрадання. І ніхто вже достеменно не може сказати, скільки мільйонів вже витратили і скільки ще лишилось.

В Запоріжжі таким «царем-довгобудом» багато років були мости, але нарешті їх довели хоча б до часткового запуску, і перед війною вони запрацювали. Втім, в місті є інше будівництво, не таке значуще і менш наочне, яке вже «всмоктало» в себе чимало грошей. І збирається поглинути ще – за завищеними цінами і вже від іноземних донорів.  

Йдеться про Палац юнацької та дитячої творчості, що раніше називався Палацом піонерів. Його потроху визнають як місцеву архітектурну спадщину, відносячи до конструктивізму 70-х років, і через своє розміщення він лишається однією з найвпізнаваніших будівель міста.  

Зараз в Палаці  продовжують працювати гуртки і різні майстер-класи, але після вторгнення відвідувачів поменшало. На це вплинуло і те, що дітей в школах стало менше – люди виїхали, і приплив сімей з ТОТ не компенсував повністю відтік місцевих. І через розташування Палацу, адже стоїть будівля на високому річковому березі в двохстах метрів від Дніпрогесу, який росіяни вважають «стратегічною ціллю».

Втім, таке сусідство не заважає владі продовжувати витрати грошей на черговий раунд ремонтів. Але спочатку про те, скільки і на що грошей раніше витратили.

Ця реконструкція дорожчала швидше, ніж її робили…

Все почалося 8 років тому, ще в 2016-му. Тоді влада оголосила тендер з реконструкції Палацу на 39 мільйонів гривень. Переможцем стало ТОВ «БКГ «Базис», але робочі процеси в нього «не палали». За більш ніж два роки, що минули з укладання договору, фірма провела лише незначні початкові роботи з демонтажу на 3,1 мільйони. Тож договір розірвали на початку 2019-го року.

Протягом року в Департаменті освіти коригували технічне завдання. Додали оновлення опалювальної системи, теплоізоляцію фасаду та інші роботи на комунікаціях. Вартість реконструкції зросла до майже 70 мільйонів. В 2020-му році місто змогло залучити на новий проєкт гроші від Європейського інвестиційного банку за «Надзвичайною кредитною програмою для відновлення України». Банк давав 49,6 мільйонів, міський бюджет – решту.

Підряд у підсумку отримала фірма «Геос-УКБ». Це підрозділ київських забудовників Geos, який займається саме будівництвом.

Короткий відступ: що київські забудовники роблять в Запоріжжі і разом з ким.

У нас «Геос-УКБ» опинився, коли за часів каденції Володимира Буряка в 2018-му році їх залучили до забудови ділянки на вулиці Перемоги, поряд з Вознесенівським ринком. Землю не передавали в оренду через міськраду, а зробили по схемі «комунальне підприємство нібито замовило забудову приватному підряднику».

КП «Управління капітального будівництва» уклало інвестиційний договір з «Азимут трейдінг груп», і вони удвох стали замовниками багатоповерхівки, а «Геос-УКБ» – підрядником. «Азимут трейдінг груп» належить інвестфонду «Геліос», бенефіціаром якого вже сьогодні вписаний брат Ростислава Шурми Ігор.

Втім, з попитом на квартири не склалось, і зараз це ще один каркас багатоповерхівки, який зупинився на стадії фасаду.

Ми зробили цей відступ, адже надалі в нашій історії «тінь Шурми» буде з’являтися ще в декількох місцях. 

Отже, повернемось до Палацу творчості. За три роки, включно з часом вторгнення, фактичне фінансування цієї реконструкції склало 22,28 мільйонів.

Тендерні лабіринти

Палац стояв недоремонтований. Тож наприкінці 2023 року Департамент оголосив ще один тендер на «завершальні роботи».     

Попередньо відібрали того ж самого підрядника «Геос-УКБ». Але його «завалила» Держаудитслужба: знайшли багато порушень в поданій документації.

По-перше, в кваліфікаціях і сертифікатах спеціалізованих робітників, по-друге – документи, які підтверджували попередній досвід робіт на таких об’єктах, визнали невідповідними.

Зауважимо, що “Геос-УКБ” серед свого портфоліо “аналогічних договорів” надав договір на “реконструкцію об’єкту незавершеного будівництва під багатофункціональний громадський комплекс з об’єктами спорту, відпочинку та розваг по вул.Немировича-Данченка,64 в м.Запоріжжя”. Це стара недобудова, яку викупила і отримала під нею землю інша фірма Шурми “Дельта Класік”, зліва від готелю Four Points у кінці бульвару Шевченка. Але ж за всі ці роки там суттєвих робіт не було – скажете ви. Саме так, договір є, але що фактично за цим договором робили – зрозуміти неможливо. 

Тендер скасували, переоголосили заново, і його виграла вже інша фірма … з майже тими ж самими документами!

Замість «Геос-УКБ» перемогла фірма «Запорізький тепло-енерго проєкт». І чесно вказала, що всі роботи буде виконувати той же субпідрядник, якого вказував і «Геос-УКБ» – «Олімпія строй».

Єдиний нюанс – у “Геос-УКБ” на субпідряді “Олімпія-строй” планувала виконати 95% робіт, а у “Запорізького тепло-енерго проєкту” – вже 100%. 

Співвласником і директором “Тепло-енерго проєкту” є Геннадій Білоус, який в 2015 му році йшов до обласної ради від Опозиційного блоку в одному списку з вже згаданим Ростиславом Шурмою. 

Але всі ці тендерні “шаманства” не такі важливі, якщо дивитись на завищення в будівельних матеріалах. Про це – далі

Що у кошторисі? 

Кошторис від “Запорізького тепло-енерго проєкту” нам вдалось отримати лише з другого разу. На Prozorro його не стали підвантажувати і ми надіслали запит. Спочатку від нас хотіли за нього гроші, і лише з другого разу ми отримали його у файлі .pdf безкоштовно. 

Ми проаналізували близько половини ресурсної відомості – на 11 мільйонів гривень. І знайшли в цінах на ресурси завищень на 3,35 мільйони, або на 30% від проаналізованого.

Повну таблицю ви можете подивитись нижче, а тут ми зупинимось на найбільших відхиленнях. 

Так, огорожі та поручні порахували по цінах втричі і в чотири рази більше, ніж є на ринку. Невеличкі дрібнички, “кутики” для штукатурки, теж заклали в кошторис бо ціні більше ніж в чотири рази. 

В одному місці 70 тисяч “маржі”, в іншому 170 тисяч – разом і вийшло “зайвих” грошей на 3,35 мільйонів. Посадовці в Департаменті освіти традиційно кажуть, що це “інвестиційний” кошторис підрядника, в який закладають ціни “на глазок”, і що при укладанні актів всі ціни перевіряються. 

Втім, в нас вже є невеличкий досвід цін “по факту” – взимку ми запитували акти на ремонти з облаштування укриттів в шкільних підвалах. Департамент спокійно підписував акти з цінами, завищеними саме за кошторисами підрядників. 

Що зараз відбувається в Палаці?

Довкола палацу тривають роботи навіть зараз, і вигляд будівля має дещо … сирий. Ще бракує чимало дрібної кропіткої праці. 

Поклали бруківку, але по періметру будівлі немає опалубки і водостоків. 

Фасад зробили “під каппучіно”, довкола чого три роки тому було зламано чимало списів поціновувачами архітектури і посадовцями. Але зовнішній бік фасаду, що дивиться на Дніпро, ще не доробили.

Перший поверх такий же, як і раніше – чи то архаічно-радянський, чи то в стилі “атмосферного конструктивізму”. То вже в різних людей різне сприйняття цих лаштунків. 

На інших поверхах, де розташовуються гуртки, триває ремонт і діти туди не ходять. Нас теж не пустили. Тому зрозуміти, що зробили з заміни комунікацій, ми не змогли.  

Що буде далі?

Міська влада попри близькість до ДніпроГЕСу має плани на цей рік продовжувати роботи в Палаці. Принаймні, за кредитні кошти. В коригуваннях бюджету, які нарешті відбулись наприкінці травня, було вказано, що Запоріжжя на умовах співфінансування сподівається отримати на подальші ремонти 53,9 мільйонів гривень з Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, якщо докладе з міського бюджету 37,5 мільйони.  

Разом виходить 91 мільйон в планах на 2024 рік, якого лишається вже половина. І знову ж таки, ця сума дещо більше, ніж той бюджет, що лишилось освоїти “Геос-УКБ” на тендері 2020 року і плюс ті “додаткові завершальні роботи”, які може робити “Запорізький тепло-енерго проєкт” і чий кошторис ми тільки що розбирали. 

Як підкреслює директорка Департаменту культури і освіти Юлія Погребняк, робити треба, бо це зобов’язання міста перед Києвом і донором. 

“Є чотиристороння угода між Мінфіном, Мінрегіоном, колишнім міським головою і департаментом освіти, і це проєкт міжнародного рівня. Є певні обов’язки щодо завершення ремонту і введення в експлуатацію. Є постанови, які регламентують фінансування по цьому об’єкту. Не дивлячись на те, що десь, як ви кажете, поряд є об’єкти стратегічні, ми розуміємо, що об’єкт треба завершувати. Тому що є певні моменти , пов’язані з вимогами виконання зобов’язань. Згідно Меморандуму, наприклад, якщо вчасно не буде завершено об’єкт, є позиція, що можуть розглядати повернення коштів субвенції з міського бюджету. Тобто є гарантійні позиції, яких треба дотримуватися” – підкреслює Юлія Валеріївна.

І як підкреслює посадовиця, всі кошториси перевіряють. 

“Перевіряє не тільки технічний відділ департаменту освіти. Перевіряють представники Мінрегіону, перевіряють представники ПР ООН, проходять аудити постійно по Надзвичайній кредитній програмі – це і 53-тя школа, і міський Палац творчості” – каже пані Погребняк. 

Втім, судячи з побаченого і наживо, і в кошторисах, навряд чи ці перевірки є серйозними. 

текст: Сергій Сидоров, фото: Анна Лєвєнцова

Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win