Опоблок, “слуги” і локальні партії: хто ще, крім ОПЗЖ, пішов у колаборанти
У кого більше шансів стати колаборантом, коли Росія захоплює черговий шматочок України? Насправді крім ОПЗЖ, потенційних зрадників вистачає і в інших партіях. Це і “Опоблок”, і “Слуги”, і невеличкі локальні іменні партії.
Харківщіна: “слуги”, “нащадки Кернеса” і “світличні”
На Харківщині, вже на звільнених землях, на співпрацю з росіянами пішли не тільки представники Опозиційної платформи, але й “Слуги народу”, і представники з місцевої партії “пам’яті Кернеса”.
Вже колишній голова Південноміської ОТГ, обраний цього разу від СН, Олександр Брюханов 27 лютого 2022 року, виступаючи перед зібранням порядку 70 місцевих мешканців, заявив, що чинити опір окупантам не потрібно.Також він розповів, що видача вогнепальної зброї для захисту міста місцевим мешканцям здійснюватись не буде.
Спочатку йому оголосили про підозру в державній зраді, а після взяли під варту і статтю перекваліфікували на більш легку, посягання на територіальну цілісність України. В результаті Київський райсуд міста Харкова визнав голову Південної міськради Олександра Брюханова винним у посяганні на територіальну цілісність України і призначив йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі, зі звільненням від покарання з іспитовим терміном у два роки. Суд також скасував арешт та відповідно звільнив Брюханова з-під варти.
Ніяких обмежень щодо зняття з посади в мера в нього не було, але 25 липня Брюханов звільнився з посади. Він був мером Південного вже третю каденцію, у 2010-му році від “Партії регіонів”, а у 2015-му році як самовисуванця.
Окрім Брюханова, правоохоронці затримали за підозрою у держзраді і секретарку Вільхівської сільської ради Надію Антонову. Вона балотувалась та пройшла до ради від партії “Слуга народу”. Антонову підозрюють у тому, що вона налагодила контакт із командиром російських військових із позивним «Вітязь» у Кутузівці, і передавала російським окупантам персональні дані місцевих ветеранів АТО/ООС, правоохоронців і мисливців, а також змушувала мешканців носити білі пов’язки.
Крім цього заочну підозру оголосили Вадиму Кудікову, депутату Липецької сільської ради (Харківський район) від “Слуги народу”. На початку російської агресії, Кудіков пішов на співпрацю з російськими окупантами та став так званим “головою адміністрації Липців”. Свого часу він був досить відомим на Харківщині футболістом, грав за “Металіст” та запорізький “Металург”, потім захопився політикою. Був помічником колишнього голови Харківської обласної ради Артура Товмасяна.
“Кудіков ще на початку повномасштабної збройної агресії Росії зрадив Україні, пішов на співпрацю з окупантами і обійняв посаду так званого “голови адміністрації Липців”. На цій посаді Кудіков надавав окупантам доступ до адмінбудівель Липців і Глибокого, розповідав військам загарбників про шляхи пересування територіями, здавав місцевих, які брали участь в АТО/ООС”, — заявив голова ХОВА Олег Синєгубов.
Є питання і по Валерію Люботі – голові Куп’янської РДА. Мер Куп’янська Геннадий Мацегора 27 лютого заявив про перехід міста під контроль російської армії та поновлення роботи дитячих садків, шкіл та інших закладів.
Тоді ж з аналогічною заявою до мешканців Куп’янського району звернувся голова місцевої райдержадміністрації Валерій Любота, однак, потім заявляв. що його звернення було під тиском.
“Коли ми зібралися їхати, до нас у машину сів чоловік у цивільному з маскою на голові і під дулом пістолета мені довелося сказати ті слова, які я вчора сказав. Вибачте мене…, трохи… не злякався, ні — звернувся до жителів міста для того, щоб попередити їх, що йдуть війська”, — пояснив Любота.
Після свого пояснення Любота зник з публічної плоскості.
Його син, нардеп від “Слуги Народу” Дмитро Любота вже з’явився на звільнених територіях, а ось інформації про місцезнаходження батька немає. В.о. голлови Куп’янської РДА, за даними Дмитра Люботи, є Андрій Канашевич.
“Блок Кернеса – Успішний Харків!”
Партія, заснована Кернесом для експлуатації власного образу “успішного господарника” Кернеса, висувалась не тільки в обласному центрі. Політики в декількох громадах по області теж вирішили долучитись до бренду, нібито абстрагованого від політики і націленого на благоустрій та добробут. І з початком окупації вони вирішили продовжувати цей благоустрій вже під російським триколором.
З березневих відео з вже звільненої Балаклії стало відомо, що голова Балаклії Іван Столбовий пішов на співпрацю з російськими окупантами. На тих самих відео, Столбовий виступає перед мешканцями Балаклії і говорить про те, що планує комунікувати та співпрацювати по господарським питанням міста з російськими військами.
Пізніше стало відомо, що Столбовий взагалі покинув місто і виїхав до росії. Про його нинішнє місцеперебування нічого не відомо. Наприкінці квітня прокуратура заочно повідомила Столбовому підозру у державній зраді. Він був у політиці з 2006 року – спочатку у Партії регіонів, в 2015 році обрався самовисуванцем на посаду мера Балаклії. А в 2020 році переобрався на цю посаду від партії “Блок Кернеса – Успішний Харків!”.
Разом з Іваном Столбовим покинув територію України й його син, депутат облради Павло Столбовий, який минулого року активно працював у передвиборчому штабі Ігоря Терехова. До повномасштабного вторгнення він очолював КУ “Офіс реформ Харкова”, з якого його звільнили лише у серпні. Майже півроку мерія Харкова тримала його на посаді, незважаючи на зраду.
Ще одним колаборантом з партії “Блок Кернеса – Успішний Харків” виявився депутат Вовчанської міськради Євген Євтушенко. Він розпочав збір петицій за проведення антидержавного референдуму на окупованих територіях громади.
Євтушенко позиціонував себе як “депутат “єдиної росії”. Він розповідав, що в бюлетенях буде два варіанти вибору: приєднання до російської федерації або “автономна незалежність” окупованих росіянами територій. Сам референдум, за словами депутата-зрадника планували провести в жовтні цього року.
Але вдалий наступ ЗСУ зірвав плани окупантів.
“Блок Світличної Разом!”
У народної депутатки Юлії Світличної, близької до одного з лідерів ОПЗЖ Ігоря Райніна, на Харківщині є своя “іменна” партія, висуванці від якої також потрапили до переліку колаборантів.
На російських пропагандистських відео в березні цього року разом з гауляйтером Харківської області Віталієм Ганчевим засвітилася і староста Козачолопанського округу Дергачівської тергромади Людмила Вакуленко. Прокуратура на початку травня заочно повідомила про підозру Вакуленко у державній зраді.
За даними слідства, староста Козачолопанського старостинського округу Дергачівської тергромади Людмила Вакуленко перейшла на бік ворога. За даними прокуратури, вона проводила роботу з налагодження поставок так званої “гуманітарної допомоги” з РФ. Сюжети з нею з’являлися в російських ЗМІ. Також її звинувачували в тому, що жінка вербувала з числа місцевого населення осіб, які зможуть працювати в інтересах агресора.
Але після звільнення громади від окупантів, українські правоохоронці не спішили затримувати Вакуленко.
В 2020 році до Дергачівської міської ради Вакуленко пройшла від “Блоку Світличної “Разом!” До об’єднання громади Вакуленко була секретарем Козачолопанської селищної ради.
Крім того, на початку липня стало відомо, що окупанти призначили так званим “міністром охорони здоров’я Харківської області” російські Аббяса Пякішева. Пякішев був керівником лікарні у Куп’янську. В 2010 році його обрали від “Партії регіонів” до Куп’янської міської ради. В 2020 році Пякішев балотувався у мери Куп’янська від партії “Блок Світличної “Разом!” та набрав 12% (1443 голосів), і був першим номером в списку цієї партії на Куп’янську міськраду. В сюжетах для російських пропагандистів Пякішев відмічав, що налагоджує зв’язок з міністерством охорони здоров’я Білгородської області.
Запоріжжя: Опоблок і “За майбутнє”
В Запорізькій області, крім ОПЗЖ, “провідними колаборантами” стали ще й депутати Опозиційного блоку. Пояснимо дуже коротко різницю. “Опозиційна платформа – за життя” – це Віктор Медведчук і Сергій Льовочкін. “Опозиційний блок” – це співвласник Метінвесту і партнер Ахметова Вадим Новінський.
“Опоблок” довкола Балицького
Почнемо з “найяскравішого” колаборанта депутата Запорізької облради Євгена Балицького, якого окупанти призначили головою військово-громадської адміністрації Запорізької області.
На початку повномасштабного вторгнення, він добровільно надав можливість ретрансляції каналу Росія 24 на базі свого телеканалу МТВ-Плюс – одна з найбільших телекомпаній в Запорізькій області. Цікаво, що на той момент Балицький заперечував свою співпрацю і навіть записав відеозвернення.
Однак, згодом почав з’являтися в роспропаганді і на заходах окупантів. Ось, наприклад, чоловік розповідає про те, що ЗСУ обстрілює Запорізьку АЕС, а тут розповідає про проведення референдуму в Мелітополі. Нагадаємо, Євген Балицький є депутатом Запорізької обласної ради, його депутатство досі не можуть скасувати через правові нюанси. До цього він обіймав крісло нардепа у Верховної Ради (2012 і 2014-му роках) від Партії Регіонів і Опозиційного блоку. Детальніше про нього в цьому матеріалі.
Для висвітлення своїх подвигів Євген Балицький створив нову сторінку в “Вконтакте”, де він постійно звітує про роботу, коментує головні події, хвалить росію. Єдиний “друг” на цій сторінці Галина Данильченко, про яку ми й розповімо далі.
До слова, однопартієць Балицького, депутат Запорізької обласної ради Микола Пастушенко також перейшов на сторону ворога. Починаючи з травня, Пастушенко є самопроголошеним “мером” міста Дніпрорудне. Статус депутата чоловік поєднував з посадою голови профкому у “Запорізький залізорудний комбінат”. Також Пастушенко – голова осередку політичної партії “Опозиційний Блок” в Дніпрорудне.
Депутатку Мелітопольської міськради Галину Данильченко росіяни призначили в.о мера окупаційної адміністрації. Раніше, вона була помічницею вже згаданого Євгена Балицького, а потім працювала директоркою його підприємства “Мелітопольського заводу підшипників ковзання”.
Данильченко двічі обіймала депутатське крісло від “Опозиційного блоку” і була секретарем у Мелітопольській міській раді. На початку вересня 2022 на сесії міської ради повноваження Данильченко призупинили, як і ще 6 інших депутатів-зрадників.
Серед них і однопартійці Данильченко Сергію Золотарьов та Олександр Фалько, які аналогічно перейшли на сторону ворога.
Олександр Фалько займався залученням місцевого криміналітету до здійснення рекету та грабежів мирного населення, здебільшого приватних підприємців. Про діяльність Золотарьова мало що відомо.
Позбавили повноважень і депутат Мелітопольської міськради Олег Шостак, який став одним з очільників виборчого штабу “Єдиної Росії”. А також головою департаменту по зв’язкам з громадськістю при окупаційній адміністрації.
Як і попередні колаборанти, Олег Шостак також пов’язаний з Балицьким. Чоловік очолював його приватний телеканал ТРК МТВ-плюс. До слова, ця компанія у 2016 році показала карту України без Криму. А також керівником Рекламної агенції “Бріз”, знову ж таки сім’ї Балицьких.
Шостак двічі обіймав крісло депутата у 2015-му і 2020-му році, обидва рази від “Опоблоку”.
А от депутата Пологівської районної ради Валерія Шаповалова призначили “начальником відділу молоді та спорту адміністрації Токмака”. З 2013 року він працював керівником Відділу у справах молоді та спорту Токмацької міської ради. У 2015 – балотувався в депутати Токмацької міської ради від партії “Опозиційний блок” і був обраний. Нещодавно, Запорізька обласна рада позбавила Валерія Шаповала орденів “За заслуги перед Запорізьким краєм” ІІІ та ІІ ступеня, через його підтримку окупантів.
Погодився співпрацювати з росіянами і Анатолій Сергієнко – депутат Розівської селищної ради. За свідченнями місцевих, чоловік є представником славнозвісного Дениса Пушиліна – голова “Донецької Народної Республіки”.
Крім того, він “засвітився” в сюжетах пропаганди про гуманітарку. Детальніше про його діяльність можна прочитати тут. Під час спілкування люди пригадали і колегу по партії Любов Славську. Однак жінка поки що не з’явилася в сюжетах пропаганди.
Інші партії
Також прихильність до агресора виявив і депутат Мелітопольської міськради “За Майбутнє” Тарас Генов. Так, Генов “запустив” флешмоб по зриванню табличок з українськими назвами. На своїй сторінці в Facebook від підтримує комуністичні настрої та СРСР. Раніше, він двічі обіймав депутатське крісло – у 2010 році від КПУ і у 2020 році від партії “За майбутнє” до Мелітопольської міськради.
Перейшов на сторону ворога і депутата Великобілозерської сільради від “За майбутнє” Володимир Баранов. Чоловік забезпечив окупантів паливом, авто та їжею. Крім того, допомагав з блокпостами. Наразі, Баранов став одним з небагатьох колаборантів, яких вдалося затримати. Він перебуває у слідчому ізоляторі в Запоріжжі.
А це Андрій Хрущ депутат Мелітопольської міської ради, обраний від партії “Команда Сергія Мінька“. Він став керівником новоствореного ЖЕКу, якому підпорядковуються три захоплених підприємства з обслуговування будинків. На новій посаді Хрущ – обіцяв зниження квартплати на 10%, а також ввів заборону на гніздування ворон, масово спиливши дерева.
Спокійний Кропивницький
В силу свого географічного розташування та рівновіддаленості від усіх кордонів Кіровоградщина залишається однією з областей, де превалюють доволі ліберальні та стійкі політичні вподобання. Тут рідко з’являються локальні політпроекти, та й ті не настільки кланові за структурою та радикалізовані до опонентів, аби зачисляти їх до тих що потребують окремої уваги.
Якщо ж зазирнути до обласних осередків партій проросійського спрямування можемо побачити наступну картину. Регіональна організація політичної партїі “Опозиційний блок” у Кіровоградській області знаходиться у стані припинення. З серпня 2019-го року т.в.о керівника організації, а в подальшому і її ліквідатором значиться Ярослав Турчин, який виконував аналогічні функції ліквідації партійних осередків ще при “Партії регіонів”. В 2015 році Ярослав Турчин балотувався від “Опоблоку” до Кропивницької міської та Кіровоградської обласної рад, а в 2019-му навіть до Верховної ради, однак безуспішно. Маємо в регіоні й Кіровоградську обласну організацію політичної партії “Партія Шарія”. Очолює осередок, що прописаний в Олександрії, Артем Хазан. Однак у березні цього року чоловік виклав на своїй сторінці у мережі Facebook відеозвернення, у якому відмовився від співпраці з партією, назвавши Анатолія Шарія “пропагандистською хвойдою”. Звісно, що серйозного впливу на життя в регіоні дана політсила не мала. Як власне і обласна організація партії “Ліва опозиція” під керівництвом Олександра Хомича, про яку в області знали хіба реєстратори, які вносили відповідні дані в дежреєстр.
Висновки
Якщо подивитись на невеличкі міста, то ми можемо бачити серед колаборантів ще й чималий відсоток місцевих “феодалів” – посадовців-депутатів, які стало знаходяться при владі вже 10-15 років і балотуються за тих, хто “сьогодні в моді”. А також, як можна бачити на прикладі Запоріжжя – коли на окупантів починає працювати очільник партійної структури, то він досить швидко інтегрує до колаборантів чималу частину своїх “партайгеноссе”.
Читайте також: Зрадники в Розівці: депутат “Опоблоку”, “засланий казачок” і колишній очільник селища
Обговорення