Обстріли і гроші: запорізька освіта вчиться фандрайзити
За лічені години після того, як поруч із багатоповерхівкою “прилітає”, її мешканці отримують спеціальний буклет. У ньому розписано, як отримати компенсацію за пошкоджене житло. У приватному секторі все складніше. Але і тут, швидше за все, допоможуть – якщо не держава, то благодійники. А от що робити, якщо ти – директор запорізької школи, у якій обстрілом вибило вікна, а грошей на ремонт у бюджеті немає? Деякі освітяни вже мають небанальні відповіді
Повномасштабне вторгнення значно посилило потік фінансової допомоги Україні від різноманітних міжнародних організацій. Там, де грошей не вистачає у бюджеті, потенційно є можливість “закрити діру” за рахунок тих чи інших благодійників з-за кордону. Втім, це аж ніяк не простий шлях… і Запоріжжя має на ньому парочку додаткових перепон. “ЗЦР” розповідає історії двох шкіл, які успішно цей шлях долають.
Найкращий вчитель – необхідність
Запорізька гімназія №61 постраждала від одного з найбільш страшних російських масованих обстрілів. Закладу “пощастило” більше, ніж за два тижні до цього – розташованому поруч приватному сектору і багатоповерхівкам на Зестафонській. Школа відбулася вибитими шибками і деякими пошкодженнями стін.
21 жовтня 2022 року недалеко від гімназії був приліт. Внаслідок вибухової хвилі у закладі було вибито 108 вікон, пошкоджено двері та стіни. Ми забили вікна ОСБ на першому поверсі самостійно, а вже на другому та третьому нам допомогли комунальники.. Але частину вікон вимушені були забити плівкою – не вистачило OSB. Ми розуміли, що треба ці вікна замінювати. І з цього все почалося. Ми почали звертатися до різних організацій та фондів…
Як розповідає керівниця навчального закладу, писали чимало. Зверталися і до фондів Притули та Зеленського, і до місцевих депутатів, і, власне, до міжнародних донорів.
Ми писали в ООН, Союз студентів Європи, Швейцарсько-український проєкт, фонд Притули та фонд Зеленської, U-LEAD, ЮНІСЕФ тощо. Всього було написано більш ніж 20 листів.
А що з міським бюджетом?
Невже місто не може саме поставити вікна у школі? Ми багато чуємо про порожній запорізький бюджет, але перевірити загальні фрази конкретними цифрами ніколи не завадить.
Витрати міста на навчальні заклади прописані у програмі “Освіта на 2022-2024 роки”. У ній, зокрема, передбачені гроші на реконструкції будівель, капремонти, облаштування укриттів і, власне, на поточні ремонти. В останній версії програми на поточні ремонти шкіл закладено близько 19 млн грн.
Чи багато це? Повернемося до досвіду гімназії №61. Після тривалих пошуків освітяни зрештою знайшли того, хто відгукнувся на їх прохання про допомогу.
Ми написали більше ніж 20 листів у різні організації. І ось нарешті відгукнулися представники з Норвезької ради у справах біженців. Після чого ми почали вести діалог щодо заміни вікон. Вони приїхали, подивилися і сказали, що готові нам виділити 200 000 (гривень, – ред.). Наступна наша задача полягала в тому, що ми повинні були порахувати, скільки вікон зможемо замінити на цю суму. Викликали підрядника. Він порахував, що це буде шість вікон.
Тільки у цій школі вибито 100 вікон. 19 запорізьких мільйонів на поточні ремонти у школах перестають виглядати великою цифрою.
Шкіл у Запоріжжі – більше 100. Звісно, від обстрілів страждають не всі, але всі потребують тих чи інших поточних ремонтів. Їх директори мають вибір: або намагатися зібрати гроші із батьків, або таки вчитися шукати фінансування від донорів.
Початок: молочні коктейлі і цибулини квітів
Насправді запорізькі навчальні заклади почали брати участь у різноманітних конкурсах на підтримку і розвиток ще до початку повномасштабного вторгнення. Директорка гімназії №89 Ірина Патрушева розповідає про те, як вона долучилася до грантових програм:
Мене призначили на посаду директора у вересні 2022-го року. До цього я опікувалася цим питанням на попередньому місці роботи і мала практичний досвід залучення колективу школи до різноманітних конкурсів та проєктів. У наш час зазначений напрямок неймовірно важливий з декількох причин: по-перше, утримати контингент дітей і батьків, по-друге, зацікавити сучасних підлітків навчанням. Підвищувати рівень мотивації дітей ми почали з конкурсів.
Запити на той час, звісно, були дещо інші.
У 2022 році у всеукраїнському проєкті Flowers4School ми реалізували власний STEM-проєкт «Квітни, рідна школо 89!». У травні 2023 року ми отримали кубок “Найгарніший шкільний квітник України” та бокс з понад тисячею цибулин різноманітних квітів. У тому ж вересні ми долучилися до всеукраїнського конкурсу “День шкільного молока”. Головний приз у 50 тисяч гривень на закупівлю STEM-обладнання нам не вдалося вибороти, бо ми не змогли виконати одну із основних умов – проведення великої кількості офлайн-заходів. Запоріжжя – прифронтове місто! Але запорізька гімназія №89 стала єдиним призером з 284-х закладів України від нашої області та отримала спеціальний приз – молочні коктейлі для кожного учня. Від конкурсів ми перейшли до написання грантових заявок. У минулому навчальному році ми отримали 180 тисяч гривень від двох міжнародних організацій – LEGO Foundation та ChangeX. У співпраці з БФ “Фонд освітніх ініціатив” закупили омріяне STEМ-обладнання. Це дало змогу відкрити Мобільний STEM-хаб для учнів гімназії.
Результати – на фото:
Процес пошуку грантів і написання заявок Ірина Патрушева вважає для своєї школи своєрідним шляхом для самовдосконалення. Каже, що грантові заявки у 89-ці пишуть навіть учні. І мають успішні кейси.
У нашому закладі цим напрямком займається творча група педагогів, але як керівник ініціативу беру на себе. Допомагає реалізовувати ідеї заступник директора, який опікується цим питанням. З представниками творчої групи ми обмірковуємо ідеї, шляхи їх реалізації та описуємо у грантових заявках. Якщо отримуємо фінансування, проєкт реалізуємо силами всього колективу. Наші учні 7-8 класів також долучаються до написання грантових заявок. Команда 8-А класу отримала 80 тисяч гривень на власний екологічний проєкт у рамках всеукраїнської програми «UPSHIFT Україна». Діти продовжують облаштовувати пришкільну територію, і ця ініціатива є чудовим продовженням проєкту Flowers4School.
У 61-й гімназії пошук грантів – в першу чергу задача самої директорки та її заступника. Інші вчителі, зі свого боку, розповідають Наталії Сотніковій про грантові можливості, які побачили або про які почули. Але написанням звернень та листів керівниця опікується особисто: каже, ніхто інший не знає так достеменно потреб, які підходять для тих чи інших конкурсів. Найбільша складність на цьому шляху – власне, пошук можливих спонсорів.
Для мене особисто важко знайти, до кого можна звернутися. Існують сайти, групи у телеграмі щодо проєктів, але майже всі вони стосуються малого бізнесу і дуже мало щодо відновлення пошкоджених шкіл. Наприклад, коли для облаштування укриття, нам потрібні були біотуалети, я писала депутатам. Але мені відповідали: “Вам повинно бути відомо, що депутатські фонди станом на зараз не мають фінансування взагалі”.
Укриття у школах: хочеш чи не хочеш, а фінансувати треба
Шкільні укриття – одна із проблемних для Запоріжжя тем. Скільки гнівних коментарів викликають у запоріжців новини про відкриття чергового з них! Пишуть про недоречність, про те, що це підвали, а не укриття, про те, що у випадку прямого прильоту це може бути “братська могила”…
Батьки мають право відмовитися від виходу дитини в офлайн. Але є і ті, хто вже давно просить про очні уроки. Єдиний спосіб запустити хоча б змішане навчання у школі – це облаштувати укриття. Але чи є на це гроші?
Тендери, які зараз проводить Департамент освіти і науки, демонструють: в середньому облаштування одного сховища коштує близько 9-11 млн грн, далі можливі додаткові витати. Частину грошей “підкидає” держава. Частину фінансує ЮНІСЕФ. Але потреби в укриттях більш ніж 100 запорізьких шкіл за цим цінником сумарно “затягують” на мільярд гривень.
Тому деякі навчальні заклади для облаштування укриттів збирають гроші з батьків. Або, як Наталія Сотнікова, намагаються залучити до процесу інших спонсорів. Гімназії №61 у цьому допомагає та ж Норвезька рада у справах біженців
Представники ради самі запропонували: “Давайте ми краще виділимо кошти на облаштування укриттів. Тому що все одно в кабінетах ви сидіти не будете під час очного навчання”. Відвідавши укриття закладу, дійшли висновку, що краще виділити гроші саме на них. Також пообіцяли, що за можливості фінансування буде збільшено.
Завдяки допомозі міжнародного фонду у шкільному укритті оновлять вентиляцію.
У нас там є вентиляція, але вона природна. А тепер нам будуть ставити вентиляцію, яка буде навіть взимку обігрівати дітей. Всі кошти вже перейшли на рахунок. Зараз договір на стадії підписання.
На цьому співпраця не завершується.
Нещодавно до мене знову приїздила Тетяна Вільхова, яка є куратором від Норвезької ради. Була розмова про те, що, можливо, вони виділять ще нам фінансування. Розглядається питання на інший ремонт, на інші потреби цих же укриттів, бо нам взагалі потрібно більше.
Загальна ситуація
Кейс гімназії №61 – найбільш успішний у відновленні постраждалих від обстрілів шкіл, але не єдиний. За даними, які надав “ЗЦР” міський департамент освіти і науки, допомогу на заміну вікон від міжнародних спонсорів отримали також запорізькі гімназія №93 та академічний ліцей №34.
Сам департамент також включений у роботу з фандрайзингу. У мерії збирають та оприлюднюють інформацію про потреби шкіл та розташованих у них пунктів незламності, пишуть численні обґрунтування, розподіляють отримане і пишуть звіти про нього. До процесів залучений також міський Центр професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП). Разом із працівниками Депосвіти представники центру…
…беруть участь у форумах, які організовуються в рамках Східного освітнього саб-кластеру за координацією дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ», організовують зустрічі з представниками міжнародних фондів, громадських організацій, які об’єднані в саб-кластері, обговорюють з ними нагальні потреби у сфері освіти міста, досягають домовленостей щодо подальшої співпраці.
А ще – проводять численні тренінги для педагогів. Розповідає Ірина Патрушева:
Департамент освіти і безпосередньо Центр професійного розвитку педагогів вже понад три-чотири роки впроваджують цей напрямок. Для освітян проводяться тренінги, семінари з фандрайзингової діяльності та тематичні зустрічі з представниками благодійних фондів. Це допомагає вчительській спільноті активно розвиватися в напрямку написання власних грантових заявок.
З вересня 2023 по лютий 2024 року ЦПРПП проводив у Запоріжжі проєкт “Консультативний супровід грантової діяльності педагогічних працівників закладів освіти”. Навчали плануванню проєктів, складанню робочих планів, моніторингу і оцінці, бюджетуванню, формуванню кошторису, команди проєктів тощо. За інформацією Депосвіти, навчання пройшло майже 200 освітян і працівників інклюзивно-ресурсних центрів.
А з березня 2024 року Центр проводить “Школу фандрейзингу”, де навчаються 57 осіб.
Програма виглядає більш ніж практично:
Модуль 1. Теоретичні основи фандрейзингу.
Вебінар «Сутність, принципи та основні поняття фандрейзингу».
Вебінар «Фандрейзингова діяльність та форми її підтримки» (Аналіз ситуації. Де брати ідеї для проєкту? Стратегічні документи. Цільова аудиторія. Постановка проблеми та дерево проблем).
Модуль 2. Практичні аспекти фандрейзингу.
Тренінг «Фандрейзинг – як механізм залучення додаткових коштів».
Тренінг «Залучення фінансування від спільнот»: краудфандинг – з чого почати? як залучати ресурси від спільнот.
Тренінг «Бюджет та результат діяльності фандрейзингу»: оцінка та моніторинг проєкту; показники ефективності проєкту; бюджет проєкту.
Тренінг «Партнерство та ресурси проєктів».
Тренінг «Вступ в проєктний менеджмент»: введення в проєктне управління; методології управління проєктами; гнучке управління проєктами.
Тренінг «Як створити громадську організацію».
Труднощі
Навчання, навіть найбільш практично орієнтоване, – не гарантія відсутності труднощів в реальності. Запорізькі освітяни мають декілька додаткових труднощів, які ускладнюють отримання допомоги.
По-перше, це побоювання частини донорів виділяти кошти на відбудову чогось, що може бути зруйноване наступним прильотом. Тому деякі грантодавці просто не розглядають Запоріжжя як регіон для вкладень.
Якщо грантова програма не підтримує певний регіон, наприклад, Запоріжжя, то при подачі заявки його неможливо знайти в переліку. Більшість сайтів пропонують інтерактивні карти, які допомагають швидко зорієнтуватися і побачити територію, яку покриває грант.
Деякі грантодавці вважають заміну вікон або біотуалети в одній конкретній школі занадто невеликим проєктом. Найбільший спонсор відновлення запорізьких шкіл – Норвезька рада у справах біженців – воліє надавати підтримку декільком закладам одночасно.
Також наш заклад відвідали представники UNOPS UKRAINE для оцінки стану будівлі після обстрілів. Вони сказали, що їм дуже добре, якщо це буде не одна школа, а декілька. Після чого мені надали (інформацію представники департаменту освіти, – ред). в кого скільки пошкоджено вікон (об’єктів, – ред.). Тобто я відправляла інформацію не тільки про свій заклад, а й про інші.
Якщо одні донори стимулюють гуртуватися, то інші просто відхиляють заявки. За словами Наталії Сотнікової, найгірший варіант – коли відповідь просто не надають.
От дивіться, я написала 20 листів. Я отримала декілька відповідей: від фонду Притули, фонду Зеленської, U-LEAD, які відповіли, що не мають змоги задовольнити запит. А інші взагалі відповіді ніякої не дали. Тобто сидиш і чекаєш: прочитали, не прочитали, щось виділять чи не виділять, писати далі, не писати далі?
Значно полегшує життя фандрайзерів-освітян така проста річ, як форма заявки. І хоча заповнити її не завжди буває просто, це зрештою краще, ніж самому вигадувати, як донести до донора невідкладність своєї проблеми.
Зрештою, проєкти шкіл виставлені і на платформі DREAM, про яку ми неодноразово писали. Серед них – дві заявки від гімназії №89: на облаштування укриття і на ремонт їдальні.
Департаментом освіти і науки на платформі DREAM зареєстровано дві заявки нашої школи: на будівництво протирадіаційного підземного укриття та на капітальний ремонт харчоблоку. Ми чекаємо на їх фінансування. Паралельно як директор гімназії намагаюся знайти додаткове фінансування, щоб пришвидшити реалізацію цих проєктів. Мною надіслано ряд листів-звернень різним благодійним організаціям. Деякі вже надали відповідь, що не можуть підтримати, інші – чекаю. Ми не зупиняємося і продовжуємо цю діяльність. Розміщення заявок на платформі DREAM значно полегшує мою задачу, бо є офіційно підтвердженими.
Що може допомогти запорізьким освітянам?
Ми поставили це запитання директорці КУ “Інститут розвитку міста Запоріжжя” Вікторії Агентаєвій. Інститут – структура, яка безпосередньо проводить переговори із потенційними донорами, презентує запорізькі проєкти і щільно опікується позабюджетним фінансуванням міської інфраструктури. На думку Вікторії Агентаєвої, ключовими є три фактори:
Зараз донорам від Запоріжжя потрібна в першу чергу гарантія, що їх допомога переживе наступний обстріл. Тому якщо школа планує втілювати певний проєкт – то найкраще втілювати його на базі вже облаштованого укриття. По-друге, донори оцінюють вплив своїх “інвестицій” за дещо іншою сіткою координат, ніж ми звикли в Україні. Для нас все ще важлива матеріальна база, її цілісність, як самоціль. Коли ми просимо на “матбазу”, то треба додавати в такі запити “м’який” розвитковий компонент. Яку проблему з освітою скількох дітей це вирішить, які освітні втрати допоможе наздогнати? Донорам важливі вікна чи комунікації в школі саме як інфраструктура для навчання дітей. Якщо школа не працює офлайн – навіщо надавати їй допомогу? Якщо для занять в онлайні, наприклад, потрібні лише 5 чи 7 класів на всю школу, то навіщо робити ремонт в усій школі? І по-третє – співфінансування. Готовність або влади, або батьківської спільноти додати від себе бодай 20-30% загальної вартості робіт – це завжди добре і показує донорам реальну мотивацію людей, те, що їм справді потрібна ця допомога. Повертаючись до умовної заміни вибитих вікон – чимало донорів можуть просто профінансувати закупівлю склопакетів. Але сплачувати роботи з їх встановлення можуть, за своїми внутрішніми правилами, в десять разів менше донорських структур. І тому на нові откоси та самі роботи зі встановлення краще долучати “локальний” сегмент – локальних благодійників, місцевих депутатів, бізнес, який може забезпечити внесок працею.
Післямова
Очікування і відмови – велика частина процесу отримання грантів. Для когось вона може бути складною. Що залишається освітянам?
Не втрачати віру і писати, писати, писати. Ми пишемо. Нам не відповідають або відмовляють… і ми знову пишемо. Не втрачати віру і йти далі. Як би не було банально, але треба стукати, щоб відкрили.
Ми створили цей матеріал як учасники Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
“Запорізький центр розслідувань” висловлює подяку Наталії Сотніковій, Ірині Патрушевій, а також керівниці ГО “Хочу вчитись” Катерині Звєрєвій за допомогу у підготовці матеріалу, а Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради – за оперативно надані грунтовні відповіді на наші запитання.
Обговорення