Обрізка дерев під стовбур у Запоріжжі: економія, що призводить до небезпеки
У Запоріжжі знову обрізають дерева – і знову «на олівець», до голого стовбуру. Одні кажуть, що це варварство. Інші – що це раціонально. А ще є думка, що це – опосередковане свідчення того, що Запоріжжя – депресивне місто. Розбираємося
Наша історія починається із драматичного відео, знятого на майдані Митців. Автовишка, бензопила, занепокоєна пані, яка вимагає у «лісорубів» документи. Ті відмовляються, тож на місце подій приїздить Держекоінспекція у Південному регіоні. Виявляється, що документи в порядку: проходить планова обрізка дерев.
Дійові особи розходяться. На місці залишаються стовбури обрізаних грабів, трохи більше сонця, трохи менше затінку – і багато давно не нових запитань.
А так взагалі можна?
За документами – можна. Радикальну обрізку офіційно називають омолоджувальною. Згідно з Правилами утримання зелених насаджень,
…при цьому сильно вкорочують (на 1/2 – 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зріз крони до основи скелетних гілок.
Є нюанс. Таку обрізку можна застосовувати лише до дерев, які її добре переносять. У правилах згадуються ті ж самі граб, тополя, верба, липа, клен, осика. При цьому роботи омолодження можна, тільки якщо у них припинився ріст пагонів і почала засихати верхівка. А ще, як бачимо, омолодження мають проводити поступово, протягом 2-3 років.
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!
Звідки прийшла омолоджувальна обрізка? Ми знайшли дві версії. Одна – про Росію двотисячних, де почали так обрізати дерева, а «наші навчилися». Але є ті, хто знає про глибше коріння проблеми.
Все почалося із тополі
Олексій Добряков – активіст, який не один рік присвятив боротьбі із обрізанням дерев під стовбур. Він поділився із нами цікавим інтерв’ю, яке провів із викладачками Хортицької національної академії Наталією Деревянко і Оленою Сперанською ще у 2017 році.
Як розповіли фахівчині, обрізка під стовбур з’явилася після Другої світової війни. Тоді зелені насадження у містах випиляли на дрова. Щоб швидко замінити їх, довелося висаджувати звичні кожному запоріжцю осокори, або чорні тополі: це було найближче швидкоросле дерево.
Але за декілька років тополі прижилися і почали плодоносити – «пушити». Після хвилі астм та інших захворювань знайшли рішення: регулярно обрізати тополі до стовбура висотою близько 5 метрів. Дерево мало сили нагоняти крону – але вже не мало сил на сильне «пушіння».
Практику поширили і на інші види дерев, і зрештою вона стала загальною, розповідали викладачки. «Олівцеву обрізку» почали використовувати усі страни радянського простору, включно з Балтикою. Звикли – а відвикнути вже не змогли.
«Чікнули і поїхали»
Крім звички, є й більш прагматичні причини. Про них розповідає президент Асоціації ОСББ «Запоріжжя» Максим Рогальський. Саме ОСББ відповідають за те, яким чином обріжуть дерева у вашому подвір’ї… і, як випливає зі слів Максима Рогальського, запити тут невеликі.
Такі дерева просто приїхали, швидко «чікнули» і поїхали, бо година роботи – дороге діло. Через два роки те, що «чікнули», починає добре рости. І тоді вже приїздять і формують крону. Так, воно у перший рік виглядає некрасиво. Але дереву навпаки, чим грубіше, тим краще.
Обрізка дерев – ще одна із багатьох статей витрат у переліку ОСББ. І не надто популярна, особливо у нинішні зовсім небагаті часи. За можливості великі дерева у подвір’ях взагалі намагаються визнати аварійними і передати у відповідальність ДСНС і районних адміністрацій. Так, після цього їх мають спиляти – але вони хоча б не впадуть на дітей або машини, каже Максим Рогальський.
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!
Ну а на формування крон у запорізьких подвір’ях немає запиту.
В Одесі займаються формуванням крон. Але там і ціна утримання будинку не така, як у Запоріжжі. Там є садівник, який займається кронуванням, формуванням дерев. Це гра вдовгу. Запоріжжя – депресивний регіон. У Кривому Розі приблизно така ж ситуація. Хмельницький, Одеса люблять робити красу у дворах, щоб підвищити вартість квадратного метру. У Запоріжжі на таке ніхто не погодиться.
Точна наука «чікання»
Немає не лише запиту. Арборист, фахівець із догляду за зеленими насадженнями Володимир Ветроградський говорить: комунальним підприємствам часто бракує ще й знань. Тому, щоб заощадити гроші, замість догляду від дерева залишають пень. Швидко, бюджетно… і не дуже екологічно.
Попри усталені переконання, омолоджувальна обрізка підходить далеко не всім деревам. За даними Володимира Ветроградського, після неї у перший рік може загинути до третини рослин.
Ось типовий стовбур після “омолоджувальної” обрізки. Що з ним не так зараз – і що буде далі?
Володимир Ветроградський пояснює:
- Глибоко омолоджене дерево на 1-3 рік всихає після обрізування внаслідок фізіологічного голодування кореневої системи.
- Нові молоді пагони на місцях великих обрізів швидше виламуються внаслідок швидкого наростання та поганого кріплення при основі.
- Стовбур омолодженого дерева більш імовірно уражується трутовими грибами через великі обрізи гілок.
- Утворюється велика маса молодих пагонів, які більше схожі на хаотичний кущ ніж на природну крону дерева.
- Неможливість швидкого загоювання великих ран.
- Утворюються численні вертикальні пагони-щогли, що мають неприродний напрямок галуження.
- Утворюються мертві пеньки, що перетворюються на активні інфекційні волота
Наталія Деревянко і Олена Сперанська із Хортицької національної академії в інтерв’ю розповідали: у наступні 5 років засохнути ризикує до половини обрізаних «під стовбур» дерев.
Адже, по-перше, обрізку треба проводити за точною технологією: спочатку півколом підпиляти гілку знизу, а потім спилювати її зверху, щоб зріз був рівний. Зріз обробляють, щоб дерево не втрачало вологу у запорізькі посухи.
Але головне: після «олівцевого» обрізання протягом п’яти років треба щороку формувати крону. Адже омолоджене дерево, якщо виживе, стає не лише зеленішим. Воно стає ще й небезпечнішим.
Парадокси омолодження
Дерево, яке залишили без крони, починає екстрено її відновлювати – «гнати пагони». На це ідуть усі сили і усі поживні речовини. Із нових пагонів формуються нові скелетні (великі, основні) гілки.
Але деревина у цих «екстрених» гілках значно гірша – пухкіша і менш стійка, доводять дослідження. Вона легше ламається. Рослини, обрізані для безпеки, насправді стають більш небезпечними. За декілька років пагони, нарощені після екстремального догляду, будуть лежати вже під деревами – імовірно, на автівках.
Крім того, є значна імовірність, що серцевина дерева буде вражена гниллю – тобто воно струхлявіє зсередини і, знов-таки, з більшою ймовірністю впаде.
Що робити?
У арбористів відповідь одна: виховувати професіоналів. У Запоріжжі їх випускає та ж Хортицька національна академія.
Навчання фахівців плюс персональна відповідальність за результат робіт – ось рецепт від Володимира Ветроградського. І штрафи відповідного розміру. Так містам в Україні вдастся повернутися до найкращої обрізки – тієї, яку майже не помітно, каже він.
Олексій Добряков підкреслює: важливо ще й інформувати людей. Адже у Запоріжжі дуже багато тих, хто щиро вважає: що більше обріжеш дерево, то кращим воно відросте. Арбористику як науку у школах не викладають.
А от викликати поліцію мало сенсу. Хоча в Україні є міста, де радикальну обрізку заборонили, Запоріжжя до них не відноситься. Тож комунальники діють у межах власних повноважень. Переписувати треба не щоденні інструкції, видані окремій бригаді – а загальні правила гри.
Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою
5169330531391628
Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!
Обговорення