Непереможне запорізьке провалля на Металургів: дірка за 10 мільйонів

Із навроченим перехрестям запоріжці вже давно “на ти”. Раз на рік, декілька років, або лише через кілька місяців воно з’являється знову. Регулярно фігурує у міських закупівлях. Не менш регулярно поглинає свою долю з міського бюджету.

Це – провалля на одному з головних перехресть Запоріжжя – на розі Соборного та Металургів. Зараз його немає. Але є всі шанси, що ми ще зустрінемося. Чому, попри бюджетні мільйони, проблему не вдається вирішити, і де ще вона може виникнути? Розбираємося

14 липня 2020 року. Після сильної зливи прямо на пішохідному переході на розі Соборного і Металургів просідає г’рунт. Чиновники, робітники, купа дорожньої техніки… Лише за добу провалля ліквідовують. Проблема лише в тому, що провалюється дорога, яку відремонтували менше року тому, за солідну суму у 7 мільйонів. А ще через три роки тут знову триватиме ремонт.

Коли все почалося?

Маємо припущення, що підвалини багатомільйонної проблеми було закладено 70 років тому, під час повоєнного відновлення цієї ділянки проспекту Соборного (тоді – Леніна).

Грунти у Запоріжжі просідають майже повсюди. А конкретно це місце вже у 21 столітті геологи офіційно охарактеризують як інженерно складне. Але тоді, у 1950-х, коли закладався архітектурний ансамбль Соцміста, це не врахували.

Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!

Наступні покоління будівельників просто підтримували створене, не проводячи системних змін.

Це – фото з ремонту ділянки, який проводили вже у 2019 році. На ньому добре видно, що за десятиріччя, які минули з часів Другої світової, ніхто так і не облаштував тут повноцінної проїжджої частини – зокрема, підсипки щебенем, вкладання бетонних конструкцій тощо.

І це при тому, що транспортний потік головним проспектом Запоріжжя зростав із року в рік. Не зменшило проблеми і сумнівне рішення прибрати з ділянки трамвайні рейки. Можливо, мешканці сусідніх будинків і перестали скаржитися на те, що у них падає посуд із полиць. А от проваллю – не допомогло.

Не виправляють проблему і зараз. Що ж роблять?

“Дорогоцінне” перехрестя

Лише за останні чотири роки ремонт проспекта Металургів і його перехрестя з Соборним щонайменше 10 разів виникали у системі публічних закупівель. Порахувати загальну вартість робіт конкретно на перехресті складно: у технічних завданнях для підрядників точні місця ремонтів не вказують.

Так само незрозуміло, скільки вклало у перехрестя КП “ЕЛУАШ”. Міські дорожники звітують лише про обсяги робіт, проведених у тому чи іншому районі, не називаючи вулиці чи їхні ділянки. Не надто прозора система.

Мабуть, найбільший ремонт за останні роки зробили тут восени 2019 року. Замовником робіт виступало КП “Управління капітального будівництва” (УКБ). А виконавцем – ТОВ “Будівельна компанія “Євробудгруп”. За часів перебування на посаді міського голови Володимира Буряка фірма одержувала на підрядах від міста досить суттєві доходи. Настільки серйозні, що її можна було охарактеризувати як “улюблену фірму Буряка”.

Із 2017 по 2020 рік “Євробудгруп” отримала підрядів на суму близько 88 млн грн. З нагоди Дня будівельника пан Буряк навіть вручив тодішній заступниці директора, а згодом директорці Ользі Вахітовій похвальну грамоту. Сама фірма була пов’язана із “Запоріжсталлю”. І хоча вона виконала у місті чимало проєктів, включно із облаштуванням Вознесенівського парку, перехрестя Металургів і Соборного не стало окрасою її портфоліо.

На місці сумнозвісного провалля підряднику замовили прокласти нову трубу, захист комунікацій та відновлення дорожнього полотна. Вартість робіт оцінили у 7 млн грн. Вони були розпочаті 13 серпня, а завершені вже 6 жовтня 2019 року.

Ані замовник, ані виконавець не врахували одного: складності перехрестя. За договором “Євробудгруп” всього лише відновила асфальт, укладений безпосередньо на просадні грунти із шаром гранітної бруківки на ньому. Ба більше, під час робіт грунт не утрамбували належним чином. Як з’ясувала експертиза пізніше, були й інші недоліки.

В результаті перехрестя почало руйнуватися вже наступного року. 14 липня 2020 року, як ми вже писали, грунт знову сильно просів. Це був той рідкісний випадок, коли від підрядника у Запоріжжі таки вимагали виконання гарантійних зобов’язань. “Євробудгруп” відновив перехрестя власним коштом.

Тим часом у мерії нарешті вирішили з’ясувати, чому ж провалюється провалля.

Географія, геологія і трохи халтури

У 2021 році Департамент інфраструктури та благоустрою замовив проектно-вишукувальні роботи, аби з’ясувати причини просідання грунту. Ми подали запит, щоб отримати результати дослідження. І це було непросто.

Замовник, Департамент інфраструктури і благоустрою, вже другий рік перебував у стані ліквідації і наші запити ігнорував. А його правонаступник, Департамент муніципального управління, перенаправляв назад, до Депінфраструктури. Лише після запиту до в.о. міського голови нам нарешті надали документ від ліквідаційної комісії.

Отже, що було в звіті?

Геологи досліджували грунт, яким засипали траншеї зливової каналізації, а також загальну ситуацію в цій локації. І виявили, що під час дощів її буде стабільно підтоплювати. Глинисті грунти утворюють водонепроникне “дно”, яке може утримувати вологу від дощів. Вона збирається у те, що у дослідженні назвали “куполами техногенних вод типу “верховодка””. Це своєрідні бульбашки води у грунті. Які, зрозуміло, можуть провалюватися.

Таким чином, ділянку охарактеризували як потенційно підтоплювану, а за рівнем складності інженерно-геологічних умов – як складну.

Проблема в тому, що глинистий грунт може отримувати не лише дощову воду, а й витоки з водогонів і каналізації, а також конденсат, який утворюється під асфальтом або покриттям мереж. І ремонт, який провели на перехресті, створив для цього додаткові умови.

Як з’ясувалось, під час облаштування зливової каналізації припустилися кількох помилок. Геологи виявили, що труба стоку не має потрібного ухилу, щоб вода стікала. Згідно з проєктом, за умовної довжини в 100 метрів труба мала б занурюватися вглиб на 1,2 метри. На практиці на деяких ділянках ухилу не було, а десь він навіть ішов у зворотній бік. Причина: грунт, на який поклали нові труби, недостатньо ущільнили, і конструкція просідала. Таким чином, вода почала застоюватися.

Тим часом залізобетонні конструкції зливу не промазали бітумом, а стики і шви між бетонними кільцями та іншими елементами не були заповнені цементним розчином. Тож вода не просто стояла – вона могла просочуватися у грунт крізь щілини. Глинисте “дно” затримувало її і створювало вимоїни під головною вулицею Запоріжжя.

Як бачимо, на цій ділянці якість робіт – критично важлива. Інакше чекай на повторення біди. І хоча після додаткового ремонту у 2020-му асфальт не чіпали ще три роки, ремонти на цьому не закінчилися.

Що далі?

У 2023 році на цій ділянці знов ремонтували зливову каналізацію. Тоді її ділянку загальною довжиною 63 метри укріпили полімерною трубою за допомогою ультрафіолету. Ремонт коштував близько 1,8 млн грн. Поки невідомо, наскільки довговічним буде таке рішення.

У тому ж році – році “бруківки” – на проспекті Металургів ремонтували дорожнє покриття. Це робили одночасно і комунальне підприємство “ЕЛУАШ”, і два приватних підрядники. Перекладання бруківки здійснювало ТОВ “АП-Магістраль”, а ремонт асфальту — ТОВ “Юнія-Транс”. Технічні завдання для обох закупівель прописані, так би мовити, “пакетно”. Тож незрозуміло, де та який саме обсяг робіт було виконано в районі сумнозвісного перехрестя.

Втім, якщо оцінювати вартість провалля сумарно за останні роки з усіма переліченими роботами, то 10 мільйонів сюди точно закопали.

Додаткова проблема в тому, що проблема може виникнути не лише тут. За висновками наведеної раніше експертизи, більшість каналізаційних колодязів на ділянці між проспектом Металургів та Фанатською побудовані з цегли. Вона не пристосована для ділянок з інтенсивним дорожнім рухом. Додамо сюди глинистий грунт і можливі підтікання старої цегли – і потенційно маємо нові провалля в інших місцях.

Нині міська влада продовжує виконувати точкові роботи, замість комплексних. Отже, логічним була би заміна комунікацій на більш сучасні та вжиття всіх заходів для їхньої безпечної прокладки, згідно діючих норм та стандартів. Після цього — улаштування дорожнього полотна, з урахуванням допущених 80 років тому помилок. А вже потім — вкладання тротуарної плитки та красивого асфальту.

Валентин Гармаш-Кравець

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!