Небезпечні заправки Запоріжжя

“Приліт” по АЗС, вибух цистерни з газом, палаюче пальне – страшна, але абсолютно ймовірна подія зараз. Російські обстріли тривають. А що станеться, якщо заправна станція розташована поруч із житловим будинком або зупинкою транспорту? “Запорізький центр розслідувань” побував на кількох небезпечних заправках міста і з’ясував, хто мав би їх контролювати. Спойлер – з контролем щось не дуже

Нелегальні АЗС або, щонайменше, збудовані з порушеннями  – явище непоборне. Вони є у кожному районі Запоріжжя, причому деякі працюють десятиріччями. Власники заправок розміщують свої об’єкти на зручних для них ділянках, незважаючи на небезпеку для найближчих будинків та самих містян. Зараз, через постійні ракетні обстріли навмання, ризики від таких АЗС зросли у рази.

Харківська пожежа

Не минуло й місяця від одного із найстрашніших прикладів того, до чого може призвести вибух на АЗС. 9 лютого росіяни обстріляли Харків.

Під час обстрілу Харкова дронами-камікадзе сталося влучання по АЗС. Дизельне пальне та бензин розтеклися по вулиці з приватними будинками, через що спалахували нові і нові ділянки. Палаюча ріка знищила 15 домівок.

Чим більша відстань між небезпечними резервуарами та будівлями і деревами, тим більше шансів у рятувальників швидше приборкати пожежу. Саме тому в Державних будівельних нормах (ДБН) до дрібниць прописана безпечна дистанція до кожного виду об’єкту, починаючи від електропідстанції і закінчуючи складом лісових матеріалів.

Небезпека у центрі Запоріжжя

У самісінькому центрі Запоріжжя, неподалік від Критого ринку, маємо вибухонебезпечний об’єкт – два роки тому біля автостанції №2 по вулиці Рекордній з’явилася заправка впритул до іншої забудови.

Автомобільну газозаправну станцію спорудила мережа автозаправних станцій “NPG”. Ми звернули на неї увагу, бо резервуар із пальним знаходиться дуже близько і до платформи маршруток, і до торговельних приміщень. Автостанція під час війни не працює, але маршрутні рейси до сел області фактично відправляються. Як можна було розмістити небезпечний об’єкт у такому місці? Ми подали запит до Департаменту архітектури та містобудування – і отримали цікаву відповідь.

За ДБН відстань між зупинкою громадського транспорту і заправкою з пропаном –  мінімум 100 метрів. Від наземного резервуару з пропаном та платформою немає і 30 метрів. 

Дистанція між заправкою та будівлями, у яких знаходяться торговельні точки, АТБ та сама автостанція – менша за 30 метрів, замість мінімальних 60-ти. 

Газовий резервуар на цеглинах

Ще одна точка з пальним, яку ми навіть не змогли знайти в офіційному реєстрі ліцензіатів, знаходиться на виїзді із Запоріжжя на Донецькій трасі. У спорудження стаціонарної заправки власник не вкладався. В різні роки на цьому місці можна було побачити авто з причепом, на якому знаходилася невелика бочка, “задута” газом. Зараз тут встановлено великий газовий резервуар на цеглинах.

І хоча ця “АЗС” знаходиться далеко від житлових будинків, вона небезпечна для лісу і для комунікацій. Газовий резервуар розміщений в 10 метрах від автомобільної дороги – замість 25-ти, які вважаються безпечними. Позаду цистерни тягнеться лісова смуга. До неї також має бути мінімум 25 метрів дистанції. Натомість дерева похилені і нависають над резервуаром. У випадку пожежі лісова смуга спалахне за лічені хвилини. На додачу над АЗС пролягає лінія електропередач.

Про засоби протипожежної безпеки – пісок, штикові лопати чи водопостачання – не йдеться. “Заправка” споруджена нашвидкоруч, без зайвих затрат. Незважаючи на великий перелік порушень, об’єкт продовжує перебувати на цьому місці роками.

Що мало б відбуватися?

Виявивши АЗС, розташовану у небезпечному місці, органи архітектурно-будівельного контролю мали би видавати забудовнику припис про усунення порушень та визначити строк для добровільного виконання припису. Якщо забудовник не встигне виконати його самостійно, то держконтроль має подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат на демонтаж. Але під час воєнного стану все стало складніше. 

Ми зателефонували до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Запорізької міської ради. Але і вони, як виявилося, не мають до АЗС відношення. Як твердять співробітники, зараз Інспекція займається тільки тими будинками, які зазнали руйнувань через ракетні обстріли РФ.

Небезпека ще на стадії планування

І так, міська влада, коли роздає землю, ніби взагалі не зважає, як на цій землі будуть вписуватись заправні станції. Показовий приклад – стара історія, яка тягнеться ще з 2019 року. На перетині вулиці Української та Прибережної автомагістралі є майже гектар землі, призначений для АЗС. Для цього забудовник просив змінити цільове призначення землі через Детальний план території (ДПТ): відпочатку на вільній ділянці мала б з’явитися не заправка, а житловий будинок.  

Що таке ДПТ? Це коли дуже хочеш побудувати багатоповерхівку на ділянці під магазин чи навпаки. Треба замовити у приватних фірм розробку такого плану, провести навіть слуханням з сусідами, чи не мають вони щось проти таких намірів, і потім нести весь пакет документів у Департамент архітектури. Саме в Департаменті мали б виявити порушення по зонах і відстанях. 

В перших двох історіях місто не дозволило б будувати заправки, тому до нього за дозволом і не зверталися. Але у випадку із АЗС на Прибережній магістралі порушення було ухвалене офіційними інстанціями. Адже будувати заправку на цій ділянці ніяк не можна: відстань між нею та житловим будинком буде менша за дозволену норму.

Крім того, зміна цільового призначення земельної ділянки, якщо вона не відповідає плану зонування території та детальному плану території, – забороняється. Це – саме той випадок.

У 2023-му, після кількох років тиші, дозвіл на зведення АЗС дали й запорізькі депутати. 

Знайти кінці в цих порушеннях – складно. Контролю від міста немає. Кожен з держорганів показує пальцем на інший. Тим часом заправки впритул до будинків, магазинів чи ЛЕП спокійно працюють роками. Та якщо по цих АЗС влучить ракета чи дрон-камікадзе, відповідальних за безлад буде знайти важко.

Читайте також: В Запоріжжі громадян кличуть на суд з фірмою Кальцева по землі під сквером Тарасова (Яланського)