«Мутна вода» запорізької відбудови: схеми, підрядники і фейкові директори на сотні мільйонів гривень. Частина перша

Ніч на 24 вересня 2022 року. Запоріжжя просинається від вибухів. Російська С-300 вперше влучає прямо у житловий будинок – триповерхівку по Кияшка, 22. Так починається страшна запорізька осінь 2022-го. Влучання буквально йдуть одне за одним: Соборний, Зестафонська, Новицького

Вже за декілька днів після тієї страшної атаки підписують першу угоду на проєкт відновлення будинку на Кияшка. Так в місті розпочинається процес, навколо якого роками триватимуть скандали, розслідування і викриття – процес запорізької відбудови. Поборотися бізнесу у зраненому атаками місті є за що. Голова ОВА Іван Федоров говорить, що від початку вторгнення у місті так чи інакше пошкоджена обстрілами кожна четверта багатоповерхівка, з яких 25 – частково і повністю зруйновані, а шість вже взагалі не підлягають відновленню. 

Тож як виглядає відбудова по-запорізьки? Чи вплинула на неї зміна владних облич? Чи змінилися правила гри, а головне – хто ж стоїть за процесом, на який виділяються мільйони гривень? 

З усім цим і розбирався ЗЦР. В першій частині матеріалу розповідаємо про початок відбудови в місті, який сьогодні вже сміливо можна назвати «дофедорівською епохою». 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Свій до свого по своє

«Хаос». Саме цим словом можна охарактеризувати початок відбудови у Запоріжжі. Заради справедливості зауважимо, що такий же хаос відбувався і в решті регіонів, включно зі столичним. Тоді, на старті, було ще геть незрозуміло, хто ж саме має відповідати за роботи, де брати гроші, а де – будівельників. «Кураторство» над зруйнованими багатоповерхівками в результаті розділили між Департаментом з управління ЖКГ та КП «УКБ» – найближчими до будівництва міськими структурами. 

В цьому хаосі швидко виокремлюються основні дійові особи. Так, зірковий час починається у головного проєктувальника відбудови у Запоріжжі – ТОВ «Анстрой проект». За збігом обставин, фірма встигла отримати потрібний досвід, адже лише за кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення саме вона почала проєктувати відновлення будинку, пошкодженого вибухом газу. 

Відтак, ось той перший договір на розробку відбудовчої документації по будинку на Кияшка, який уклали в рекордні 6 днів після обстрілу, дістався саме цій структурі. До кінця 2022-го в портфелі «Анстрой проект» опиняються також і проєктні роботи на будинки по Новицького, 3, Соборному, 151 та Зестафонській, 8 – тобто фактично на всі обстріляні на той момент багатоповерхівки. 

У наступні роки вони ж проєктуватимуть ще 5 об’єктів. Останні на сьогодні тендери – зовсім свіжі, від листопада 2025 року. Формально і зі значною натяжкою, це можна було назвати «локальною монополією». Яка, що логічно, майже завжди призводить до зловживань. 

Так, восени 2023-го Держвідновлення знайшло в документації на два будинки завищення окремих цін аж до 30%. За анстроєвськими проєктами на той момент вже встигли укласти договори з дніпровським відбудовником БК «Консул». Їх спробували анулювати, але завадив Антимонопольний комітет, тож, попри виявлені «накрути», довелося домовлятися та зходитись на знижці.

Ця історія не завадила запорізьким чиновникам і надалі замовляти документацію у «Анстрой проект». Чому? Можливо, через давню і плідну співпрацю. 

«Анстрой проект» – лише одна із цілої групи фірм. І група ця дуже цікава. Перша компанія з назвою «Анстрой» з’явилася у Запоріжжі ще у 2016-му: її зареєстрував колишній керівник насосної станції на Павло-Кічкасі Антон Шуваєв. У 2018-му з’являється «Анстрой Лімітед», у 2019-му – вже той самий «Анстрой проект». 

Зрештою «Анстрої» множаться так, що заплутують навіть розслідувачів. Множаться – і змінюються. Найперша фірма, наприклад, перейменовувалася загалом тричі і щонайменше один раз змінила прописку на Одещину. 

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Зазвичай подібне відбувається не просто так: за «переїздами» і перейменуваннями традиційно стоять або перепродажі, або проблеми з законом – як існуючі, так і потенційні. Наприклад, Антона Шуваєва раніше судили за підробку документів (зрештою його таки виправдали, – ред.). 

Від «Анстрой лімітед», який і змінив назву на «Тіханджі Елейс», намагались повернути бюджетні кошти у господарських  справах щодо ремонту вулиці Шевченка. Там виявили завищення обсягів робіт. Суд став на бік фігуранта, бо ж замовнику все було ОК. 

Навколо «Анстроїв» – декілька прізвищ, серед яких вже згаданий Антон та Олена Шуваєви, Павло Чорний, Артем Ічетовкин. Вони зустрічаються як директори і бенефіціари не лише «Анстроїв», але й цілої низки інших компаній: «Запоріжбудгруп», «Запоріжбудпроект», ТОВ «Тепло» тощо. 

Вся ця мережа намагається працювати у власному закритому режимі: компанії постачають одне одному товари та пересікаються на будівництві одних і тих самих об’єктів. Ба більше, і «Запоріжбудгруп», і «Анстрой проект» зареєстровані в одному місці – у селищі Петропавлівська Борщагівка, за адресою вул.Велика Кільцева, будинок 4Б, кабінет 210. 

У цьому ж офісі у березні 2025 року створили «Будівельну компанію «Кальміус» – компанію, яка, попри юний вік, вже встигла стати скандальною. Бо уже через два місяці після реєстрації вона отримала від обласної влади підряди загалом на 659 млн грн. Тобто понад півмільярда гривень одним махом віддали фірмі, яка тільки-тільки була заснована. Втім, до «Кальміуса» ми ще повернемося у другій частині нашого циклу.

Це не єдиний приклад подібних зв’язків. Наприклад, у вже згаданій нами вище БК «Консул», яка працювала за проектом «Анстроя», «влетіла» на виявлених Агенцією відновлення завищеннях цін, але в результаті  «підхопила» ще декілька нових об’єктів, був цікавий співробітник. 

У 2024-му тут технічним директором працював колишній заступник директора КП «УКБ» – того самого запорізького комунального замовника відбудовних робіт. Це, окрім натяку на можливі конфлікти інтересів, також натякає на пояснення такої довгої і вочевидь прибуткової співпраці з комунальниками.

Ширми і прокладки

Те, що компанія виграла тендер, далеко не завжди означає, що саме її люди будуть класти цеглу чи купувати анкери. Ще одна мутна штука на відбудові – це те, хто і що (і, звісно, на які суми) реально виконує чи купує. 

Це добре видно на прикладі згаданої вище групи – точніше, одного з її флагманів, «Запоріжбудгруп». Вони не відбудовують безпосередньо обстріляні будинки, але у 2023-му стають основним підрядником на декількох великих обласних проєктах. Це водогін до Лукашевого, харчоблок у Петропільському ліцеї тощо. 

Серед постачальників «Запоріжбудгруп» за цей час – уже відомі нам «Тіханджі Елейс» і ТОВ «Тепло». Історично вони були пов’язані із «Запоріжбудгруп» керівником – Антоном Шуваєвим. 

Навіщо вигравати тендери однією фірмою, а купувати – іншою? Один із варіантів: на перепродажі товарів і послуг з правої руки в ліву можна зробити чималу націнку.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Роботи «Запоріжбудгруп» виконує теж не сама. Для цього є ціла група одеських підрядників: ТОВ «НДЦСП», ТОВ «Інтерс Сіті», ТОВ «Моркомстрой», ТОВ «Трастворк», ТОВ «РСУ-9», ТОВ «Спец Техно Монтаж Плюс». Усі вони або колись були зареєстровані в Одесі, або мали одеських керівників. Один із колишніх «Анстроїв» теж свого часу перевели до міста біля моря. 

Одеські будівельники фактично відбудовували замість «анстроєвських» багатоповерхівки по Соборному, 234 і Франка, 43. Щоб бути точними, скажемо так: звітували про ці роботи в податкову.

Група «анстроєвських» може бути як пов’язана із власниками одеської мережі, так і бути лише «воротами» для входу у новий для одеських регіон – через фірму із напрацьованими зв’язками у місцевій владі. Для Запоріжжя ж результат такий: що більше ланок у ланцюжку – то дорожчий результат. А відбудовник, у випадку криміналу, підставить під провадження лише одну ланку – але не ключове підприємство групи.

Втім, «Анстрой» все одно не втримає звання головного обличчя запорізької відбудови. У 2023 році тендери на великі проєкти у Запоріжжі починають «забирати» вже немісцеві компанії. Соборний, 151 відбудовує «Укрінтек» із Кам’янського Дніпропетровської області. Будинки по Незалежної України і Новицького, після спорів в АМКУ, – все те саме дніпровська БК «Консул». Вона ж отримала на відбудову будівлю на вулиці Миру, 14. 

Багатостраждальні Запорізьку 2-а і 2-б, а також Кам’яногірську, 6 мало робити київське «Міське будівництво». Будинок по Сталеварів, 16 – дніпровський «Стройінвест». 

Деякі з них працюють за знайомою схемою. Наприклад, кам’янський «Укрінтек» також відбудовував Соборний, 151 не самотужки. Реальні будівельні роботи на об’єкті – принаймні, вже у 2024 році – виконувала ТОВ «БГ “Євро Стандарт”».  І ця фірма варта уваги.

Директори з вулиці

Ще одна типова «мутка» компаній, задіяних у великому будівництві у Запоріжжі 2022-2023 – несподівані або відверто підставні директори. Тут якраз і буде показовим приклад «БГ “Євро Стандарт”».

Історія у фірми цікава. Вона ніби київська: сама прописана на околицях столиці, її досить юний керівник Артур Солошенко – у висотках лівого берега. Компанія теж не стара: її створила у 2023 році Тетяна Рибалко з Бучанського району Київщини.  

Все поруч, все реалістично. Насторожує хіба що вік директора: 21 рік на момент перереєстрації на нього фірми.

Тут ще одна дивна трансформація. В одній квартирі на Харківському житломасиві прописані Артур Юрійович Солошенко і Артур Олегович Галюк, які народились в один день. Або, ймовірно, це одна людина, на яку в різний час було зареєстровано декілька фірм і яка з тих чи інших причин змінила по-батькові та прізвище. 

Наприклад, на Солошенку – ще одна фірма-постачальник «Укрінтека», ТОВ «Міжнародна будівельна група». Зараз її вже перейменували. На Солошенку ж висить або висіло ще декілька компаній. 

Можливо, Артур Юрійович у юному віці і справді відкрив у собі управлінські таланти. Або він – підставна особа, на яку просто було зареєстровано фірми-«прокладки».

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Ну і ще один приклад. Він стосується ТОВ «Трастворк», яке працювало на «Запоріжбудгруп». Розкажемо цю історію так, як її встановили слідчі.

14 грудня 2020 року в Одесі такий собі Дмитро Чабаненко, діючи за попередньою змовою з невставленими в ході досудового розслідування особами, з корисливих мотивів, які полягали у отриманні останнім грошової винагороди у розмірі 3000 гривень щомісяця, злочинно став директором ТОВ «Трастворк». Для цього він підписував завідомо неправдиві документи про викуп компанії, виготовляв завідомо неправдиве рішення загальних зборів та акт прийому-передачі частки у статутному капіталі. 

Допомагали йому, нагадаємо, невстановлені особи. Одна з цих не встановлених слідством осіб, яка на той момент числилася директором «Трастворка», ще й подала ці документи до нотаріуса.

Слідству на замітку: заглянути до аналітичної системи YouControl і дізнатися, що невстановленим директором був Євген Дітківський, займає менше 3 хвилин. Це не менш цікава людина, але до Запоріжжя уже зовсім не має відношення.

Дмитро Чабаненко отримував свої 3 000 грн на місяць аж до серпня 2023 року. Потім його замінили на іншу директорку – а «Трастворк» активно включився у роботи в Запоріжжі на проєктах «Запоріжбудгруп».

Допроботи, допугоди і коригування

Для чого всі ці схеми і «мутняк»? Повернемося до відбудови обстріляних багатоповерхівок. Нагадаємо, поки ми говоримо про «дофедорівський» період, а це 2022-2023 роки. 

Мабуть, жоден із об’єктів, які почали відбудовувати тоді, не «вклався» у заплановану від початку суму. 

Будинок по Сталеварів, 16 хотіли відремонтувати за 60 млн грн. Остаточна сума ремонту перевищила 80 млн грн. Відбудова багатоповерхівок по вулиці Запорізькій тільки днями подорожчала на 35 млн грн – з іншим підрядником… і вже не вперше.

На Соборний, 151 уклали спочатку угоду на 138 млн грн, а потім ще одну – на 147 млн грн. А потім не пускали держаудиторів на об’єкт, коли вони приїхали подивитись, на що витрачають стільки грошей. 

Будинок по Кияшка мав би коштувати 50 млн грн, а затягнув ще на 20 млн грн дорожче.

Частина цих «надбавок» точно мала об’єктивні причини. Як говорять у Службі відновлення в Запорізькій області, відбудова – це не будівництво з нуля. Складніше прорахувати усе від початку, тож доводиться дораховувати. 

Плюс інфляція. Плюс, у деяких випадках, пошкодження після нових прильотів.

Але схеми на закупівлях, підставні директори – та і просто виявлені завищення у кошторисах – ставлять запитання: чи тільки в цьому причини?

Нова мітла

Схоже, такі ж запитання виникли у лютому 2024 року у новопризначеного керівника Запорізької ОВА Івана Федорова. Він почав коригувати ситуацію. 

З 2024 року основним замовником усіх великих будівництв у Запорізькій області стає ДП «Місцеві дороги Запорізької області», підпорядковане Федорову. Воно, попри суто дорожню назву, замовляє «підземні школи», нові корпуси лікарень і ледь не облаштовує на третину мільярда новий ветеранський хаб.

Чи стало після цього менше хаосу? Розповімо уже в наступній частині.

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров, Анна Бартощук

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми