Аналітика Усі пости Аналітика

Будівництво крематорію в Запоріжжі: замість сучасного об’єкту – “ламповий телевізор” з загадковими підрядниками

У Запоріжжі нарешті будують крематорій. Це позитивна новина, але якщо закопатися глибше, то виявляється, що замість сучасного і безпечного об’єкту в місті може з’явитися просто ще одне джерело забруднення. Чому так, розповідає “Запорізький центр розслідувань” 

У січні 2017 року на сайті електронних петиції з’явилася пропозиція від мешканця Запоріжжя, Віталія Солдатенка, про необхідність будівництва крематорію.

Він писав: 

Заняття величезних площ під кладовища. Зараження навколишнього середовища і людей хвороботворними бактеріями. У нашому місті цілі мікрорайони мертвих. Ті місця, які можна було забудувати будинками, оздоровницями, парками – використовуються, як, вибачте, звалища….Звичайна, широко поширена практика – відвідувати могили своїх батьків. Могили ж бабусь/дідусів відвідуються вже набагато рідше…Могили забуті, розвалюються і заростають травою. Далі їх «реприватизують», розривають і, в кращому випадку, зсипають останки в загальні ями…
Споруда крематорію вирішує ці проблеми. У праху померлого не містяться мікроби, бактерії або віруси, а термін мінералізації останків скорочується до одного року в порівнянні з колишніми 50-ма…

І не дивно, що 762 людини підтримали це звернення, бо проблема і справді вже назріла.

Так, поховання – це вилучення величезних територій з обігу мінімум на 100 років. В Запоріжжі налічується 20 кладовищ (300 гектарів земель). 19 з них офіційно закриті, але там ще продовжують ховати людей, наприклад, могила в могилу.

Якщо порівнювати території, то 300 гектарів – це плавні Хортиці по лівому берегу. Хто хоч раз сплавлявся там на байдарках, розуміє, наскільки це велика територія.

Єдине відкрите кладовище – Кушугумське. Міським воно стало з 2010 року. Якщо приблизно порахувати його «термін придатності», виходячи з площі та статистичних даних щодо померлих у 2020 році, то вийде 39 років, 10 з яких воно вже «віджило».

Тож через 29 років потрібно буде знову шукати місце для нового цвинтаря, а цей закривати.

Один зі способів трошки полегшити ситуацію – це будівництво сучасного крематорію.

У травні 2017 року петицію на сесії міськради підтримали, а наступним рішенням було створення робочої групи. 

За кілька місяців комунальне підприємство “Управління капітального будівництва” та фірма “Проектний інститут “Запорізький промбудпроект” підписали договір на мільйон гривень про створення проектно-кошторисної документації на робочий проект будівництва крематорію на території Кушугумського кладовища. Підрядник зобов’язувався виконати роботи до березня 2018 року. 

Того ж року державне підприємство “Укрдержбудекспертиза” вносить у проект кілька правок, зменшує кошторис на 2,6 мільйона гривень і затверджує його.

За підрахунками “Запорізького промбудпроекту”, з бюджету міста на будівництво крематорію необхідно виділити майже 149 мільйонів гривень. Ця цифра включає в себе будівельні роботи (66 млн грн), устаткування (53 млн грн) та інші витрати (29 млн грн). 

До складу комплексу увійдуть:

  • Будівля крематорію
  • Два колумбарії
  • Дві вигрібні ями 
  • Два пожежні резервуари
  • Трансформаторна підстанція
  • Ритуальный майданчик
  • Стоянка для катафалків
  • Майданчик контейнерів для сміття

Крім будівництва комплексу, гроші також підуть на підключення комплексу до інженерних мереж (газо- та електропостачання) і обладнання (кремаційне та очисне).

За даними публічної електронної системі закупівель “Прозорро”, на підготовчі роботи для підключення крематорію до інженерних мереж уже найняли підрядників. Але грошей у бюджеті не вистачає, тому роботи відкладаються, а в “Прозорро” вже висить купа додаткових угод з продовженням строків. 

Однак уже зараз можна казати, що роботи виконуватимуть фірми “Центр землеустрою та геодезії”, “Анстрой Лімітед” та приватне підприємство “Елсі”. Про них – згодом, а зараз про саме будівництво по суті.

Перша фірма, “Центр землеустрою та геодезії”, взяла підрядів на 7,3 мільйона гривень і зобов’язалася зробити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок під прокладання газових та електричних мереж.

Фірма належить Глібу і Тетяні Сарбєєвим. Вона зареєстрована на вул. Лермонтова, 18. За цією ж адресою зареєстровані такі фірми, як “Верум Хаус”, 50% якого належить дружині Андрія Акритова, АБ “Акритов і партнери”, яке належить самому Акритову. Акритов в нульових роках працював у прокуратурі, і тоді, ще за часів загального прокурорського нагляду, курував роботу земельної комісії. Після Майдану він став радником тодішнього мера Запоріжжя Олександра Сіна, а у 2015 році очолив міське управління архітектури. 

Також Тетяна Сарбєєва була співвласницею та керівницею ТОВ “Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій”. Нині співвласницею фірми та її директором вказується дружина Андрія Акритова – Тетяна Акритова.

Друга фірма, “Анстрой Лімітед”, яка виграла тендер на прокладання зовнішньої мережі газопостачання для крематорію за 4,6 мільйона, належить колишньому комунальнику Антону Шуваєву і нещодавно виграла  підряд на ремонт Правобережного пляжу. Також ця фірма взяла підряд на ремонт даху будинку по вулиці Сержанта Медведєва, що нещодавно горів.

Варто зазначити, що найчастіше конкурентами на торгах цієї фірми є фірми”Белстейт” та “Белстейт ЛТД”. І там працюють  одні й ті самі люди. До речі, на тендері по крематорію конкурентом “Анстрой Лімітед” була саме фірма “Белстейт ЛТД”, пропозиція якої була дорожча всього на 64 гривні.

Третьою фірмою, що отримала підряд на крематорій, стало приватне підприємство “Елсі”. Воно виграло тендер на 6,4 мільйона на реконструкцію кількох розподільних установок для підключення до електромережі крематорію. 

ПП “Елсі” належить Сергію Вангельєву та Василю Огурцову. Минулого року в січні сайт “Наші гроші. Запоріжжя” писав про те, що поліція підозрює підприємство у поставці ПАТ “Запоріжжяобленерго” трансформаторів незрозумілого походження і виготовлення. А договір на реконструкацію підстанцій КП “УКБ” з цією фірмою підписали того ж року у вересні. Тобто фірму на момент підписання договору фірму вже підозрювали.

Головне питання стосується самого проекту крематорію та його відповідності сучасним нормам. Бо крематорій – це велика спалювальна установка, яка під час роботи викидатиме в повітря продукти горіння, які можуть забруднювати навколишнє середовище. А також нюанс суто психологічного комфорту – чи ок буде відвідувачам цвинтаря нюхати дим, який несе часточки спалених небіжчиків? 

Щоб детальніше дізнатися, ми запитали сам проект, і комунальне підприємство “Управління капітального будівництва” надіслало нам купу документації у двох архівах. З цим стосом документів ми звернулися за аналізом до авторитетного еколога Максима Сороки, який досліджував питання будівництва крематорію для міста Дніпро. 

Він дав експертний аналіз з погляду забруднення навколишнього середовища викидами. І, на жаль, висновки його невтішні.

Максим Сорока відразу проводить цікаву аналогію, що в епоху цифрових і плазмових телевізорів нам пропонують ламповий. Він непоганий і працюватиме, але при цьому залишиться ламповим телевізором.

Проект і технологічна схема, що пропонується, буде працювати і відповідає стандартам, які діють зараз в Україні. Але треба розуміти, що ці стандарти розроблялися ще у 70-ті роки минулого сторіччя.  

По-перше, еколога бентежить те, що не проводилася публічна процедура “Оцінки впливу на довкілля”.

Потрібно робити не тільки економічне і технічне обгрунтування, а і йти в ногу з часом і робити публічне обговорення. ОВД існує не тільки для того, щоб все заборонити, воно існує, в першу чергу, для того, щоб зібрати експертів, фахівців, просто людей, які б надали свої пропозиції і щоб замовик міг удосконалити технічне рішення.

Максим Сорока

Що таке “Оцінка впливу на довкілля” і навіщо його проводити – ви можете дізнатись в одному з наших попередніх матеріалів

По-друге, у проекті крематорію закладено печі з можливістю регуляції температури, що може призвести до екологічних ризиків. 

Пропонується використовувати печі з можливістю регуляції температури внутрішнього згоряння. Кремація є доволі дорогим процесом, але через різноманітні чинники для населення вартість кремації роблять меншою, ніж повинна бути. Це призводить до того, що починається режим економії природного газу, температура в камері зменшується і виникають проблеми – утворення отруйних речовин

Крім того, у 70-80 роках більшість людей носила одяг з природних тканин, і цей факт також враховували при створенні стандартів для крематорію. Зараз інші реалії – замість натуральних тканин  небіжчиків часто одягають у синтетику, для спалювання якої необхідна вища температура. 

Є країни, в яких кремують голими, є країни, в яких кремують одягненими. Коли відбувається момент кремації, то починає нагріватися та обвуглюватися неприродна матерія. Температура недостатня, і всі ці полімерні сполуки, в що одягнене тіло, активно випаровуються і під час цього випаровування утворюються високотоксичні органічні сполуки, бо це все рівно, що відбувається спалювання пластику. Тобто труп людини вдягнено насправді в пластик. Не в бавовняну тканину одягають, а використовують найдешевші матеріали, – каже Максим Сорока.

Тобто, через можливу економію газу і зменшення температури виникає ризик виділення токсичних сполук, які потраплятимуть у повітря. І тут уже постає питання про очистку.

У країнах, де кремація є основним способом утилізації тіл померлих, існує, так би мовити, “золотий стандарт” – це триступенева очистка викидів. У проект запорізького крематорію заклали тільки один ступінь. 

Щоб йти в ногу з часом, у сучасного крематорію повинні бути, окрім простого циклонофільтру, ще допалювання на каталітичних решітках, а також труба Вентурі чи додатковий електрофільтр. 

По-перше, повинно бути допалювання на каталітичних решітках. Це великий такий каталізатор, який теж додатково опалюється газом, в якому відходящі гази, після спалювання трупу, проходять через спеціальну решітку з каталізатором. Там температура ще вища, ніж в печі, і руйнуються майже всі речовини, – пояснює технологію Максим.

Другим етапом йде відповідна очистка на пилоочисному обладнанні. У запорізькому проекті вона є, але це, за словами Максима, елементарне очисне обладнання. 

При спалюванні людських рештків летить багато дрібнодисперсного пилу фракцією 1 і 2,5 мікрометри, і 10 мікрометрів, а не тільки великий та загальний пил. І цей пил, за рахунок низької температури в камері згоряння, може складатися з дуже небезпечної групи речовин, яку зараз в Європі називають “чорним вуглецем”.

А ще у сучасних крематоріях використовують третій ступінь очистки, коли додають додатковий, мокрий, метод очищення. Найчастіше це – труба Вентурі. 

Максим пояснює, що це простий, але дуже ефективний метод:

Робота цього фільтру заснована на дробленні води газом на краплі, захопленні цими краплями частинок пилу, які потім разом з водою осідають і не потрапляють у повітря

Нам відомо, що в запорізькому крематорії закладено лише один ступінь очистки, а також існує ймовірність економії газу, що робить навіть простий фільтр неефективним.

Хоча Україна світська держава, різні релігії та вірування впливають не тільки на повсякденне життя громадян, але й на їхні рішення та погляди. Такі, як кремація як спосіб поховання.

Про це каже й Максим Сорока:

– Всесвітньою практикою є позитивним використання саме крематорію як кінцевої ланки у поводженні з трупами людей. Однак тут екологи вступають у суперечку з релігійними традиціями, які є одним з головних рушіїв нераціонального використання природних ресурсів по всьому світу.

Ми поцікавилися, що думають про  будівництво крематорію представники трьох релігій – христинства, юдаїзму та ісламу. З їхніми відповідями можна ознайомитися за посиланням: “Будівництво крематорію у Запоріжжі: думка релігійних представників

Запоріжжя входить у десятку міст України з високим рівнем забрудненості атмосферного повітря. Цьому намагається протидіяти  активна частина громади. Нам важливий їхній погляд на заплановане будівництво, тому що це саме ті люди, які точно прийшли б на громадські слухання. 

Олеся Крамаренко з ГО “Дзига”, яке займається проблемами забруднення атмосферного повітря, каже, що про будівництво чула:

Таку інформацію чула. Своє ставлення висловити точно не можу, бо для цього треба почитати додатково інформацію, бо наразі я теоретично не розумію, які можуть бути наслідки від будівництва крематорію для навколишнього середовища. Але я розумію, що від крематорію менше забруднення, ніж від захоронення, яке використовуємо ми зараз. Але тема точно в фокусі моєї уваги. Я б взяла участь у громадських обговореннях 50 на 50, бо об’єкт не розташований там, де я мешкаю. Але, все, що має менші ризики для людей і для довкілля, все є ок.  

Ганна Дворна з ГО “Спільно Хаб”, яке займається темою велосипедизації Запоріжжя та області, каже, що про будівництво не чула, а на слухання точно прийшла б:

Ні, про будівництво не знаю. Крематорій – це хороша можливість вберегти довкілля і зменшити площу поховань. Серед ризиків бачу те, що мають проконсультуватись з мешканцями громади щодо місця розміщення крематорію і пояснити їм всю процедуру. Також серед ризиків є те, що не буде достатнього інформування по цій процедурі і люди змушені будуть користуватися лише методом захоронення. Так, взяла б участь у ОВД, аби зменшити ризики впливу саме на жилу територію громади та ту, де ведуться господарства

Загалом Ганна бачить крематорій за межами міста та не поряд з господарствами, а також з хорошою логістикою. Важливим вважає і якість очищення викидів, щоб було враховано всі можливі стандарти.

А от Ірина Щетиніна з ГО “Запоріжжя без сміття”, яке займається темою сортування, ставиться до будівництва крематорію негативно:

До будівництва крематорію ставлюся негативно. Так, завдяки кремації не буде використовуватися стільки дерева, як при захороненні у труні, у грунт не буде потрапляти стільки формальдегіду, яким бальзамують тіло перед захороненням, не будуть займатися нові ділянки землі під кладовища. Але кремація – не найкращий вихід для довкілля. Для спалювання тіл витрачається велика кількість викопного палива. Внаслідок чого в атмосферу виділяються тонни вуглекислого газу, який є причиною кліматичних змін на планеті.

Ірина каже, що є екологічна альтернатива захороненню та кремації – компостування останків (перетворення на добриво) або захоронення в екологічній труні (з матеріалів, що швидко розкладаються у ґрунті) на зелених кладовищах (без пам’ятників, штучних квітів, табличок, з деревами замість цього).

У громадських слуханнях участь би взяла.

Щоб дізнатися думку мешканців Запоріжжя та району про будівництво крематорію, “Запорізький центр розслідувань” провів Інтернет-опитування. Загалом у ньому взяла участь тисяча людей. 

Ось які результати ми отримали:

На опитування охочіше відповідали жінки (81,7% – жінки, 18,3% – чоловіки) із Запоріжжя (89% – Запоріжжя, 11% – Запорізький район). У графі віросповідання писали християнство (православ’я) чи вказували атеїзм.

Щодо самого крематорію, то про його будівництво знають тільки 31,4% опитаних, не знають нічого – 38,1%, а десь чи щось чули – 30,3%.

Більше 90% ставляться до будівництва крематорію позитивно (91,3% – позитивно, 7,1% – негативно, 1,6% надали відповіді з поясненнями).

Щодо ризиків, то 77,5% не вбачають в будівництві крематорію жодних ризиків, а 15,4% мають сумніви. Серед них найчастіше згадуються екологічні ризики – шкідливі викиди при спалюванні трупів через недотримання норм будівництва та достатньої кількості фільтрів.

Якби відбувалися громадські слухання про будівництво, то 60,9% респондентів охоче б на них прийшли.

Будівництво крематорію – безперечно, важливий для міста об’єкт . Однак ми з’ясували, що існують проблеми – передусім це недостатня кількість ступенів очистки викидів. Тому ми звернулися до відповідального за об’єкт комунального підприємства “Управління капітального будівництва”, щоб почути їхню думку. 

Виходячи з відповідей, стає зрозуміло, що комунальне підприємство “Управління капітального будівництва” не збирається залучати до проекту перевірки експертів, які знаються на сучасних світових стандартах будівництва крематоріїв. Збільшувати кількість ступенів очистки також не збираються. І проходити процедуру “Оцінки впливу на довкілля” з обов’язковими громадськими слуханнями не планують, бо на етапі створення проекту він пройшов стару процедуру ОВНС. 

Варто зазначити, що хоч проект створювався ще до того, як Закон “Про Оцінку впливу на довкілля” набув чинності, будівництво крематорію відбувається вже зараз, коли закон діє. Чому б не пройти цю процедуру відкрито, щоб незалежні експерти могли сказати своє слово, а головне, щоб у обговоренні могла взяти участь громада? 

Такий об’єкт, як крематорій, не можна створювати для галочки, просто, щоб було. Він важливий не тільки для міста Запоріжжя, а й для Запорізької та сусідніх областей, які не мають свого крематорію. 

І щоб Запоріжжя мало змогу показати приклад усім містам, цей крематорій повинен відповідати не тільки стандартам, що нині діють в Україні, а ще й іти в ногу зі світовими тенденціями. Адже це особливо актуальне для нашого регіону питання екологічної безпеки, бо викиди при спалюванні тіл і одягу померлих мають високу токсичність. 

На жаль, проект уже підготували, затвердили, підрядників для початкових робіт набрали, а самі роботи вже почалися, тому шанси на зміни наразі мінімальні.  

Однак опитування показало, що попит на громадські слухання в містян є. Люди цікавляться цим питанням і прийшли б поділитися своєю думкою та запропонувати оптимальне рішення. 

Закритість процесу будівництва, яку ми бачимо зараз, може призвести до витрачених мільйонів гривень платників податків на об’єкт, що був сучасним 60 років тому. Працювати він буде, але стане ще одним джерелом токсичних викидів, яких Запоріжжю і так не бракує. На жаль.

Обговорення

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі