БРЕХНЯ голови ради федерації Валентини Матвієнко про гуманних солдатів РФ, високоточну зброю і «перемогу»

Якщо 1 вересня у цивілізованих країнах – День шанування знань, то у ерефії – день шанування брехні та поширення чергової порції отруйної пропаганди на аудиторію школярів. Чи не одна з одіозних фігур кремлівської верхівки голови ради федерації Валентини Матвієнко «з високої трибуни» через персональне звернення до дітей шкільного віку вливала їм у вуха класичні брехливі наративи про «гуманізм російських солдатів, високоточну зброю і перемогу РФ на полі бою вже ось-ось…». Тож вкотре зафіксуємо де брешуть кремлівські посіпаки. http://surl.li/cwpue

МЕСЕДЖ 1. «Российские военнослужащие действуют гуманно. Они не используют мирных граждан в качестве «живого щита», не ведут обстрел городских кварталов, не уничтожают объекты социальной и коммунальной инфраструктуры. Не запятнали себя расправами над военнопленными»

За даними ООН, з 24 лютого до 22 серпня включно через воєнні дії загинуло щонайменше 5 587 цивільних і 7 890 – отримали поранення. Більшість втрат – від вибухової зброї, зокрема, артилерії, балістичних ракет, реактивних систем залпового вогню або авіаударів. http://surl.li/cwpup

Через війну, за оцінкою Офісу генпрокурора, з 24 лютого до 23 серпня загинуло 374 дитини, 723 – поранено. http://surl.li/cwpux

Проте реальні цифри загибелі цивільних є набагато вищими, оскільки ні ООН, ні Україна не можуть поки точно встановити кількість жертв на тимчасово окупованих територіях. Так за оцінками різних фахівців, представників військової адміністрації кількість жертв серед мирного населення Маріуполя може сягати 20-22 000 людей.

Від початку війни в Україні росія у 60 разів частіше обстрілювала цивільні об’єкти, ніж військові. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України. У цифрах це 17,3 тисячі ударів по цивільних об’єктах і близько 300 – по військових. Насамперед окупанти завдають ударів по цивільній інфраструктурі міст, розташованих уздовж лінії фронту. http://surl.li/cwpwi

За оцінкою Київської школи економіки, під час бойових дій пошкоджено 24 800 км дороги. Постраждало або захоплено 388 заводів і підприємств, 19 аеропортів, 206 000 одиниць транспорту, 2290 освітніх закладів і 131 300 житлових будинків. Загальна сума прямих збитків від руйнування інфраструктури на 22 серпня – $113,5 млрд. http://surl.li/cwpwo

Щодо «незапятнали себя расправой над военнопленными», то ситуація із вбивством українських полонених у колонії у селищі Оленівка – красномовний приклад звортнього. Офіс генерального прокурора України розслідує удар по колонії в окупованій Оленівці, який призвів до загибелі 42 та поранення понад 130 українців, серед яких полонені військовослужбовці ЗСУ та цивільні.

За даними слідства, 29 липня держава-окупант завдала удару по території виправної колонії № 120 у тимчасово окупованому селі Оленівка Волноваського району Донецької області (…). Справу відкрили за ч. 2 статті 438 КК України – порушення законів та звичаїв війни, пов’язане з умисним убивством. http://surl.li/cwpxn

Крім того, від початку повномасштабної війни в Україні Офіс генпрокурора зафіксував більш ніж 36 тисяч різноманітних злочинів з боку російських окупантів. За інформацією Генпрокуратури, з 24 лютого зареєстровано 24 820 злочинів агресії та воєнних злочинів, до яких відносяться порушення законів та звичаїв війни, планування, підготовка або розв’язання та ведення агресивної війни, пропаганда, вбивство. http://surl.li/cwpyg

Отакий гуманізм…

МЕСЕДЖ 2. «Не вызывает сомнений, что у нас хватит ресурсов для победы – ресурсов не только материальных, но и интеллектуальных, моральных. Отечественные вооруженные силы оснащены самым современным оружием и техникой».

А от в цьому питанні якраз є сумніви і великі. Днями, фахівці видання The Insider провели аналітичне дослідження і дійшли висновку, що до кінця року росія зіткнеться із величезними проблемами у забезпеченні своїх військ зброєю – вона просто може закінчитися. Далі коротко по ключових меседжах аналітики. http://surl.li/cwqgx

СНАРЯДНИЙ ГОЛОД ТА ЗНОШЕННЯ СТВОЛІВ АРТИЛЕРІЇ

Одна з недооцінюваних проблем – кінцівка російських запасів артилерійських снарядів і знарядь. Серед експертів, оглядачів і громадян, які просто цікавляться питанням, існує стійке уявлення про наявність величезних запасів артилерійського озброєння, які дісталися Росії у спадок від СРСР. Проблема в тому, що радянські снаряди для ствольної артилерії не могли зберігатися довго, і вже влітку 2002 року в ході другої чеченської кампанії російська армія зіткнулася з дефіцитом артилерійських снарядів основних калібрів 122 мм і 152 мм.

Арсенал снарядів був ґрунтовно зменшений не лише двома чеченськими війнами та швидкоплинною грузинською кампанією, а й військовою кампанією в Україні у 2014–2015 роках і, ймовірно, навіть більшою мірою – кампанією в Сирії.

При цьому варто розуміти, що темпи витрати снарядів у ході двох чеченських воєн були кратно нижчими, ніж у ході нинішньої війни, коли вони досягають 40000–60000 снарядів усіх типів на добу за високої інтенсивності бойових дій, знижуючись до 24000 на добу в періоди дуже умовного. «затишшя».

За півроку агресії проти України росія мала витратити не менше 7 млн снарядів, без урахування втрат прифронтових складів внаслідок українських ударів. Іншими словами, за збереження інтенсивності війни на нинішньому рівні, москва вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії.

Крім снарядів, існує також проблема зносу стволів. У нарізних гармат артилерійських, так само як і у танкових гармат, стволи зношуються набагато швидше. Так, наприклад, стволи російських танків мають ресурс від 210 пострілів бронебійними підкаліберними снарядами до 840 пострілів осколково-фугасними та кумулятивними снарядами. У той же час артилерійські нарізні стволи в залежності від калібру, типу снаряда та дальності пострілу, мають ресурс до 2000–3000 пострілів.

Так підприємства з виробництва боєприпасів та артилерійських стволів на рубежі 2000-2010-х років пройшли технічне переозброєння і отримали закордонне обладнання.

Але 2014 року всі ці коопераційні зв’язки почали поступово згортатися та рватись, обладнання зношувалося швидше, ніж оновлювалося (якщо взагалі зберігалася можливість його оновлення). На це накладався дефіцит кадрів та природна неритмічність оборонного замовлення, що веде до додаткових збитків або, як мінімум, нових витрат.

Будучи відрізаними від поставок західного обладнання, запчастин і матеріалів і одночасно обмеженими за людським капіталом та продуктивністю праці, російські виробники артилерії та боєприпасів неминуче зіткнуться в найближчій перспективі не стільки зі стагнацією, скільки зі скороченням виробництва. Можливо, що у 2022–2023 роках вони ще зможуть підтримувати набрані у попередні роки темпи виробництва, але у наступні роки неминуче їхнє зниження. У міру сил здійснюватиметься підтримка та ремонт закупленого раніше обладнання, але кількість і якість продукції почне скорочуватися.

РАКЕТИ

Росія вже маскує дефіцит далекобійних ракет використанням комплексів ППО/ПРО С-300/С-400 для ударів по наземних цілях. Обсяги виробництва російських високоточних ракет дальністю понад 300 км становлять 225 одиниць на рік. Однак цього суттєво недостатньо, щоб хоча б відновити той потенціал, який був у рф на початок війни 24 лютого – за півроку повномасштабного вторгнення окупанти вже використали понад 3500 ракет. Тобто в середньому – 580 ракет на місяць. Тобто співвідношення витрат і виробництва – разюче.

БРОНЕТЕХНІКА

Темпи виробництва та модернізації бронетехніки у 2010-х роках становили приблизно 650 танків та бойових броньованих машин на рік. З цього числа на танки припадало: не більше 160–170 одиниць Т-72Б3/Б3М на рік у 2011–2020 рр. і 45-50 одиниць Т-80БВМ у 2017–2021 рр. Що ж до виробництва танків Т-90М, як і модернізації танків Т-90, випущених 1990–2000-х роках, їх серійне виробництво розпочато лише наприкінці 2021 року. І можна з упевненістю говорити, що поки що це виробництво вимірювалося парою десятків на рік, і воно може бути збільшене лише за рахунок потужностей, зайнятих сьогодні модернізацією танків Т-72.

До початку війни російська армія мала близько 2000 модернізованих танків з 3300 танків, що знаходилися у військах. А з більш ніж 16000 бойових броньованих машин усіх типів нових і модернізованих припадала приблизно чверть.

Враховуючи, що вже у березні-травні були зупинені виробництва нових танків, то рф може розраховувати тільки на модернізацію старого парку, для поповнення втрат.

АВІАЦІЯ

Виробничі потужності і тут є фундаментальним обмежувачем. Якщо в десятиліття напередодні повномасштабної агресії Росія щорічно виробляла 30-35 бойових літаків і 25-30 ударних вертольотів, а модернізувала від 130 до 200 одиниць різної авіатехніки, то запланований раніше на 2020-і роки перехід на нове покоління бойових літаків на користь нової якості. Тепер же технологічне ембарго навряд чи дозволить цей перехід успішно здійснити з огляду на те, що він і так затримувався протягом ще 2010-х років.