«Безкоштовна медицина» на ТОТ: великий фейк окупантів

Ситуація із медициною у Запоріжжі… не дуже. Лікарні об’єднують, вузьких спеціалістів не вистачає, молодший медичний персонал шукають за оголошеннями. Нам є на що поскаржитись. А от мешканці ТОТ можуть навіть не скаржитись. Не тому, що все добре. Тому, що скарги їм не допоможуть

Якщо ваші рідні з ТОТ живуть не в Мелітополі – швидше за все, за нормальною медициною вони їдуть аж до Криму. Від великої лікарні Токмака до ЦРЛ Більмака (колишнього Куйбишева) – медичні заклади тимчасово окупованої області залишаються і без обладнання, і без лікарів.

Окупанти роблять медицину однією із глянцевих картинок в удаваній картині «красивого життя на ТОТ». Реальність визирає з-під обкладинки в анонімних телеграм-каналах і коротких скаргах рідних з окупованої. У ній – примусове закріплення за лікарями, торгівля «безкоштовною медициною» і чиїсь заробітки на чужому горі.

Не хворійте на ТОТ

Дві з половиною години із хімічним опіком ока у приймальному покої – щоб почути, що тебе не хочуть приймати. Це одна із численних анонімних історій, якими діляться мешканці ТОТ в окремому телеграм-каналі.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Авторка розповідає: приїхала до лікарні о сьомій ранку із гострим болем. І до 9:30 сиділа у приймальному покої офтальмології… щоб до неї вийшла завідувачка і сказала, що її не приймуть без направлення.

У цієї історії щасливий кінець: жінку оглянув інший лікар. Але – лише через три години після того, як вона звернулася до лікарні із терміновою проблемою.

Насправді це – один із найкращих варіантів отримати медичну допомогу на ТОТ.

Мелітополь – парадний і «нерезиновий»

Нове обладнання, приїзди досвідчених лікарів, безкоштовна медицина. Це – картинка, яку створює окупаційна пропаганда. І у ній не вистачає одного маленького елемента.

«Покращують» виключно парадні центри – Мелітополь і Бердянськ. Але на всю окуповану територію Запорізької області цього критично не вистачає. «ЗЦР» поспілкувався  з колишньою жителькою одного з окупованих містечок Запорізької області.

Анна (ім’я змінено) виїхала з окупації у 2022-му. Тоді медицини на ТОТ як такої не було взагалі:  

Анна виїхала з окупації, але частина її родини залишилася – як і у багатьох інших запоріжців. Медицина – одна із небагатьох тем, про які вона відносно вільно спілкується із рідними. Ті розповідають: ситуація ніби й покращилася, але – тільки у великих містах.

Тим часом медичні пункти в інших містах і містечках тимчасово окупованої Запорізької області занепадають. Місцеві розповідають: велика районна лікарня у Токмаку, яка раніше приймала сотні людей, зараз не отримує нового обладнання. Проблеми і з лікарями. Токмачани підтверджують: за лікуванням їздять до Криму.

Але найгірше – у невеликих віддалених селах або у населених пунктах біля лінії бойового зіткнення.

Анатолій (ім’я змінене) виїхав з ТОТ у 2024-му, після того, як потрапив до лікарні. У чоловіка з Більмака (колишнього Куйбишева) стався апендицит. На операцію йому довелося їхати аж до Бердянська: ЦРБ, яка працювала у Більмаку, занепала. Лежачи в лікарні після операції, Анатолій став шукати способи виїхати з окупації – бо хворіти на ТОТ смертельно небезпечно. Це було дорого, але вартувало того, каже Анатолій.

Облаштовувати лікарні поза великими містами окупанти і не планують. Кажуть, недоцільно: у будь-який момент обладнання може бути знищене обстрілом.

Проблеми віддалених населених пунктів намагаються вирішити такими собі «медичними рейдами». З Росії на декілька днів привозять вузьких спеціалістів, які приймають людей у відносно великих містах – наприклад, в Енергодарі. Консультація «на бігу» – краще, що можуть запропонувати.

Зате «безкоштовно»?

Якщо пощастить. У Росії діє система ОМС – обов’язкового медичного страхування. Нещодавно її почали впроваджувати на ТОТ. ОМС мало б гарантувати мешканцям безоплатну медичну допомогу – і первинну, і спеціалізовану, і швидку. От тільки в окупаційних реаліях система фактично не діє.

Підтримайте нас: підпишіться на щомісячний донат!

Натомість у Мелітополі зародився цілий бізнес із продажу «безкоштовної медицини», розповідає Анна. Її слова підтверджують коментатори із телеграм-каналів з ТОТ.

Щоб запобігти спекуляціям, окупанти поступили своєрідно. Вони примусово закріпляють людей за конкретними спеціалістами. Якщо «твій» спеціаліст не має вільного часу – не хворій. До інших тобі не можна.

Під час розподілу у пацієнтів не питають згоди, не попереджають, не дають права вибору. Якщо людина відмовиться – погрожують проблемами з рецептами, довідками та направленнями. 

Не лише війна, а й гроші

Проблеми з медициною на ТОТ можна було б легко пояснити війною… але не все так просто.

Не отримуючи допомоги у державній лікарні, люди звертаються до приватних клінік. І тут виявляється, що медичне обслуговування можливе, навіть попри війну. Людей приймають ті ж лікарі, що й у «державних» закладах – але за гроші пацієнтів до них вже краще ставлення.

«Похорон дорожчий», – підсумовують мешканці ТОТ. Ті, хто може собі дозволити платний прийом, радо користуються можливістю.

Інші звертаються до лікарів у крайньому випадку. Намагаються лікуватися самостійно, самі призначають собі ліки, використовують народні методи.

Кому належать приватні клініки Мелітополя після окупації? У цьому питанні ми спробуємо розібратися вже найближчим часом.

Ксенія Світлова

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!