Багато бетону і боротьба з забуттям Запоріжжя. Як відбувалось дуже попереднє обговорення «Дерев пам’яті»

У Запоріжжі обговорили продовження Посадки у парку Металургів. Щоправда, обговорювати фактично було нема чого. Автори від «Гогольфесту», які запроєктували нові Дерева пам’яті, привезли «візію» і «ексіз». Тож на більшість запитань не відповіли, а про більшість зауважень сказали, що «це тільки на ескізі так виглядає». А ще запропонували запоріжцям порахувати дерева у парку Металургів

Насправді з дискусією не склалося. По-перше, гості настільки не готувалися до заходу, що забули навіть змінити дату у минулорічній презентації проєкту. По-друге, запрошували на захід… загадково. По-третє, ведучий обірвав обговорення, щойно воно реально почалося. Усім, хто має зауваження, пропонують надсилати їх у мерію, на електронну пошту управління внутрішньої політики uvp@zp.gov.ua . Але які можуть бути зауваження до того, чого фактично немає?

Повернемося до початку.

Що було минулого року?

Про артоб’єкт, він же інсталяція, він же меморіал «Посадка. Дерево пам’яті» у Запоріжжі заговорили минулого літа. Заговорили дуже камерно: проєкт інсталяції у парку Металургів презентували лише Координаційній раді родин померлих ветеранів війни. Місцеві мешканці зрозуміли, що відбувається, тільки після того, як у парку почали вирубувати дерева, а у соцмережах здійнявся скандал. 

Тоді і відбулися перші обговорення із авторами проєкту і представниками «Гогольфесту». Ті хотіли говорити про культурні сенси і художні форми. Запоріжці запитували про бюджет, вирубку дерев та екологічну і урбаністичну складові. Авторів проєкту це чимало здивувало.

Вже потім з’ясувалося, що меморіал встановлювали як лавочки у парку – як малу архітектурну форму. Фінансував роботи «Метінвест», генеральний спонсор «Гогольфесту».  Через «спрощену» процедуру ніхто не вимірював вплив проєкту на довкілля, тож шум від Дерева пам’яті, імовірно, перевищує допустимі норми. 

На громадських обговореннях обіцяли, зокрема, не продовжувати посадку без обговорення із громадою: багато хто тоді вимагав зупинитися на одному залізному Дереві. Втім, цьогоріч мешканців поставили перед фактом: продовження буде, а ми можемо лишень обговорити нюанси.

Незрозуміло, для кого

Цього разу Запоріжжя знову здивувало митців – численністю учасників обговорень. Втім, тут були свої нюанси. Запрошували на захід, м’яко кажучи, непрозоро. Заступник мера Сергій Білов домовився із головою Громадської ради при виконкомі Валерією Морозовою про те, що вона запросить усіх «стейкхолдерів» – читай, тих, хто минулого року висловлював незадоволення проєктом. Частину учасників запросила влада.

На широкий загал анонс просили не поширювати – мовляв, заради безпеки військових і дружин загиблих героїв. Втім, обговорення проводили у Незламному хабі, тому не зовсім зрозуміло, про які ризики йшлося.

Уже під час і після заходу з’ясувалося, що деякі його учасники взагалі не знали, куди йдуть. З їх слів, вони отримали СМС-запрошення. Але хтось зрозумів його так, що ідеться про захід із вшанування пам’яті героїв Хтось – що про висадку звичайних дерев. А от місцеві мешканці про обговорення так і не дізналися.

Як кияни запоріжців рятували

У вступному слові запоріжці дізналися, що проєкт має врятувати їх від поганої думки людей на заході України та за кордоном. Мовляв, там хтось вважає, що Запоріжжя уже окуповане – або й взагалі не знає, що у нас відбувається. Один із авторів проєкту, наприклад, хоч і підписаний на декілька місцевих каналів, але зрозуміти, чим живе Запоріжжя, із Києва не може (і це помітно). Посадка ж стане проєктом, про який говоритимуть.

Ще один обіцяний Запоріжжю бонус – посилення інклюзивності. На думку гостей, у Запоріжжі її небагато (хоча справи й покращуються). А от в оновленому парку Металургів усе буде інклюзивним. Щоправда, пандуси в «ескізі» проєкту мали на вигляд надто великий підйом для крісел колісних – але ж це лише ескіз.

Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат!

Розкритикований запроіжцями минулоріч проєкт самої Посадки не змінився. Центральну алею пропонують забетонувати. У бетоні залишити круглі газони, що символізуватимуть вирви від вибухів. І встановити нові залізні дерева із дзвіночками в пам’ять про загиблих воїнів.

Хочеться цей простір зробити для спілкування, хочеться цей простір зробити для взаємодії, для знаходження там людей з сенсами майбутнього, з сенсами нового продовження життя. Так, зараз це тригерне слово для військових, для їх сімей, але концепт в тому, що кожна посадка розквітне знову. 

Аби всі точно знали, куди прийшли, на вході до парку встановлять знак із назвою Посадки. Майже такого ж розміру, як назва, на знаку буде логотип спонсора – «Метінвеста». 

Але проєкт значно масштабніший, ніж лише Посадка. У парку планують також встановити тенісний корт, оновити футбольне поле, зробити зону для паркура, оновити дитячий майданчик. 

Одразу зауважимо, що відома старшому поколінню запоріжці «тарілка» відсутня на території парку та в ескізах реконвструкції. Будівля (чи її руїни) вже багато років знаходяться в оренді у бізнеса, який так і не знайшов на неї гроші. 

Бетон і пам’ять

Плани здивували частину присутніх ветеранів. Їм про Посадку розповідали як про місце вшанування пам’яті загиблих героїв, другу зупинку на шляху колон «На щиті». Футбол поруч із панихідою – звучить дивно.

Втім, організатори кажуть, що от це якраз про життя. Дитячий сміх біля місця пам’яті – це правильно. А у години вшанування спортивні заходи зупинятимуть.

Ті із родин загиблих героїв, які встигнули висловитися, запевнили: їх дитячі локації поруч із Посадкою не дратуватимуть. Адже вони і так водять дітей до дерева

Найбільш жваве обговорення викликали екологічні проблеми. В «ескізі», привезеному до Запоріжжя, усі об’єкти були вкриті або бетоном, або штучним покриттям. 

Розробники твердять: забетонують лише те, що і зараз вкрито асфальтом або бетоном. Але скільки це – гадки не мають. Бо це ж лише ескіз.

При цьому у презентації зелений зараз парк перетворився на відкритий сонцю простір: і спортивні об’єкти, і дитячий майданчик не мають жодного затінку. Втім, запоріжцям знов пояснили: це лише ескіз, домалювати дерева на ньому просто не встигли. 

Температурні нюанси Запоріжжя із Києва явно незрозумілі. Запоріжцям пообіцяли зберегти кожне дерево. А якщо й не кожне, то їх будуть пересаджувати (одразу зауважимо: враховуючи запорізький клімат і те, що у парку старі дерева, обіцянка виглядає порожньою балаканиною: це надто дорого, складно, а шанси, що дерева приживуться на новому місці, мінімальні). Ну а якщо якісь дерева і доведеться знести, то замість них висадять по два. Правда, виростуть вони не одразу, але ж треба розуміти, що це великий проєкт, який того вартий, говорять автори

Питання дерев очікувано викликало чимало емоцій. Нагадаємо, що в минулому році для облаштування інсталяції знесли декілька старих дерев – як з’ясувалося, без дозволів, як «аварійні». Тож і висаджувати на заміну нічого не стали. 

У запалі суперечки цьогоріч один із гостей запропонував запорожцям піти і перерахувати дерева у парку і поклеїти на них номерки. Пан Костюминський знизив градус обговорення: рахувати дерева все ж таки обіцяють ті, хто буде реалізовувати проєкт. Бо було вже дуже схоже на відому приказку «Не мала баба клопоту – і тут її вирішили врятувати від поганої думки за кордоном»…

Виникли питання і до концепції газонів-»вирв від прильотів». 

З іншого боку, присутні на обговоренні родини загиблих до проєкту поставились максимально схвально. Проєкт підтримав також начальник відділу військово-цивільного співробітництва 55-ї артилерійської бригади Анатолій Павлуша. 

І тут би і початися реальному обговоренню, бо родини загиблих достатньо емоційно спростовували думки прихильників екології. Але «парадні обговорення» у присутності київських гостей, імовірно, не передбачали емоційних розмов. Можливо, саме цих ризиків боялася влада, коли просила не запрошувати широкий загал? А може, у гостей просто закінчився ліміт вільного часу, виділеного на усіма забуте Запоріжжя?

Так чи інакше, ведучий «закруглив» обговорення. Нагадаємо, тепер влада протягом двох тижнів чекає на письмові пропозиції із покращення проєкту. Якщо, звісно, можна покращити проєкт, у якому немає жодної цифри, візуалізацію доробити не встигли, а вплив на довкілля і не планують обраховувати.

Про загадкові пригоди проєкту 

Тендер на розробку проєкту КП «Титан», як балансоутримувач парку, оголосив ще у травні. Згодом його пролонгували до 21 липня. Тобто, проєктант був повинен здати не загальну візію, а технічний документ з усіма замірами, квадратними метрами бетону і комунікаціями, через два вихідних дня після обговорення. 

І коли вже в середу-четвер узгоджували проведення обговорення, то про це згадали, і КП в пятницю, за декілька годин до початку дискусії, уклав ще одну додаткову угоду, на пролонгацію до 21 вересня. 

А на сам захід представники «Титану» не прийшли, хоча саме вони могли б найкраще розповісти і про стан труб для поливу, і про інші комунікації в парку. 

Як зараз влада буде фіксувати та обробляти всі думки учасників, які отримає на робочу пошту – незрозуміло. Про наступний раунд обговорення також ще не оголошували. 

Висновки

Можна мати різні думки стосовно проєкту. Але замість обговорення ми отримали його імітацію, до якої навіть автори поставилися «на відчепись», фактично презентувавши «пустишку». 

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров

Сподобався текст? Підтримайте команду ЗЦР!
Зробіть донат
Або скористайтеся карткою

5169330531391628

Призначення: «Благодійна допомога»
Дякуємо за підтримку!