70-кілометровий окоп: навіщо росіяни рушать культуру Запоріжжя та що із цим робити після деокупації

В мережі з’явилася інформація про 70-кілометровий окоп, який окупанти вирили в Запорізькій області. Журналістки “Запорізького центру розслідувань” з’ясували, чи наробили біди цим так званим цар-окопом росіяни, і як відбуватиметься відшкодування збитків.

Росіяни нищать все: від людських життів до цілих міст. Тому не варто й сподіватися на те, що вони берегтимуть історичну спадщину на тимчасово захоплених територіях України.

У листопаді 2022-го міський голова Мелітополя Іван Федоров повідомив, що окупанти на території Мелітопольського району почали відновлювати оборонну лінію фашистсько-німецьких загарбників Вотан (повна назва – “Лінія Пантера-Вотан” або ж “Східний Вал”, – ред.). Цю оборонну лінію у 1943 році не встигли добудувати німецько-нацистські війська на Східному фронті – польові укріплення прорвала Червона армія.

У квітні 2023-го року журналісти “Центру журналістських розслідувань” завдяки супутниковим знімкам Sentinel-2 з’ясували, що росіяни не гаяли часу і накопали в тій місцевості 70-кілометровий укріпрайон. 

Чому окупанти взялися “відновлювати” саме “лінію Вотана” – розповідає запорізький археолог Олег Тубольцев:

— Я гадаю, що це в них така стратегія. По-перше, їм дуже важливо зберегти сухопутний коридор, тобто вся ця дорога їм дуже важлива. Ось цей шлях, Одеса — Ростов (автошлях E58, який проходить через Херсон, Миколаїв, Мелітополь, Маріуполь і далі до російської Федеральної дороги, – ред.) – це все їм треба. І тому вони укріплюються вздовж річки Молочної, на “лінії Вотана”. 

До того ж, пояснює пан Тубольцев, ця ділянка зручна в оборонних цілях через висоту, яка дає можливість вільного прострілу місцевості – тобто росіяни мають вигідну позицію. 

В мережі була опублікована інформація про те, що своїм цар-окопом росіяни пошкодили 160 курганів на суму у 200 мільйонів гривень. Як вийшов такий грошовий еквівалент – розповідає Олег Валентинович:

— Кургани бувають різні за розмірами, ми всі це розуміємо. Існує формула підрахунку земельних ділянок, пам’яток. В цій формулі враховуються такі показники, як площа, культурна значимість, давність і так далі. Підрахунками займаються нотаріуси, які мають дозвіл саме на оцінку подібного роду землі. Кошти на оцінку отримувалися від держави.

Пан Тубольцев має сумніви з приводу точної кількості курганів, які теоретично могли порушити окупанти:

— У нас в області, по-перше, не всі кургани визначені, не всі оформлені нотаріально. Якби ми мали хоча б точну кількість, тоді так, можна було б називати цифри. По-друге, роздільна здатність тих супутникових знімків не дозволяє нормально розгледіти місцевість. Так, добре, що є прив’язка до населених пунктів, але ж цього недостатньо. Для визначення суми треба, аби нотаріуси працювали на місці. Це можливо лише після деокупації.

За словами археолога, Мінюст має в розпорядженні більш оновлену документацію, згідно з якою відбуватимуться процеси вирахування сум збитків, які завдали росіяни. В ідеальному світі, має проводитися доволі грунтовне розслідування, в якому братиме участь також і прокуратура: зі знімками “до” та “після”, із залученням свідків, які зможуть розповісти, яка техніка брала участь у побудові мега-окопу, які війська РФ залучалися тощо.

Директор департаменту культури та інформаційної політики ЗОВА Владислав Мороко розповідає, що в Запорізькій області на обліку є приблизно 7 тисяч курганів:

— У кожного кургану є паспорт об’єкта, в якому зазначається, де він знаходиться, фотофіксація, його координати, його опис. Про те, що кургани руйнують і про те, що кургани використовують як оборонні споруди, було зрозуміло і було відомо ще торік. Зрозуміло, що по геолокації, по наших паспортах стало зрозуміло, що там знаходиться курган. 

Кургани, пояснює Владислав Мороко, бувають не лише величезними, якими ми їх знаємо – можуть бути й невеличкими, до метра висотою. Саме через це їх може бути не видно на супутниковій карті, втім наявність координат дає зрозуміти, що на відповідному відрізку землі є курган.

— Ми з’ясували, що з 7 тисяч курганів як раз 160 курганів, курганних груп заходяться на цій лінії. Відповідно, за законом це є пошкодження, навіть якщо вони заходять по кургану або по охоронній зоні. До початку великої війни ми охороняли землі від чорних археологів, від сільськогосподарського розорювання. І, якщо вже ставалося порушення, прокуратура на основі аналізу виставляла рахунки. Якщо до великої війни, умовно, курган до метра висотою коштував мільйон, то зараз – мільйон п’ятсот. Це, скажімо так, константа, на яку ми спиратимемося, — розповідає Владислав Валерійович.

Ще одна причина, з якої окупанти рушать кургани – це жага до наживи. Як приклад пан Мороко приводить радянський фільм “Джентельмени удачі”, в якому йшла боротьба за шолом Олександра Македонського. Ось і окупанти вважають себе за подібних “джентельменів”, яким судилося знайти неймовірні скарби. І наводять їх на подібні об’єкти, на жаль, місцеві жителі, які також хочуть частку скарбів.

Після деокупації відповідні владні органи готові братися до роботи, аби запустити процес відшкодування збитків: 

— Після деокупації ми йдемо за військом, за владою, за адміністраціями з органами місцевого самоврядування йдемо робити інвентаризацію. Напевно, ми залишимо ті обрахунки, які були попередніми, вартості майна, яке залишилося. Потім будуть міжнародні суди, за результатами яких країні-агресорці доведеться відповідати.

А от чи вистачає кваліфікованих спеціалістів для того, аби після деокупації зайнятися цим питанням?

— Це була проблема, була й до війни. Наша галузь завжди мала невелике фінансування, і, як наслідок, відносно невеликі штати людей. При децентралізації відбулася певна ротація кадрів і, відповідно, фахівці з пам’яткоохоронної діяльності стали на вагу золота. Тобто це був такий перманентний процес. Зрозуміло, що зараз цих фахівців буде мало, але ось ми з вами ці питання підняли – тобто є розуміння того, що на це є попит. Що це також величезна складова повоєнного відродження країни. Тож маю надію, що студенти-історики, студенти-археологи будуть залучені, – каже Владислав Мороко.

Вже зараз треба починати співпрацю із закордонними організаціями, впевнений директор департаменту ЗОВА:

— Маю надію, що завдяки нашій роботі, завдяки нашим роз’ясненням в іноземців буде розуміння, що не варто забувати, що, власне, відрізняє українців від росіян. Як і будь-яку іншу націю, в першу чергу нас відрізняє культура, історія, а в умовах глобалізму, напевно, це і є єдине, що може нас об’єднувати, що можна ідентифікувати як представників тої чи іншої нації. Це наша історична спадщина. Чому зараз росіяни її знищують? Здається, що вони вже все знищили, вони так завжди робили. Тому так, у нас буде ще одна безмежно велика робота — відновлення, повернення, відшкодування за історичні збитки.

Владислав Мороко впевнений, що часткою виплат за розруху в Україні можуть стати активи російських олігархів, і що рано чи пізно російським елітам набридне платити за те, що умовний Ємеля вкрав з умовного замку Попова в Запорізькій області унітаз. 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обовʼязково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Читайте також: На озеленення Запоріжжя витратили 79,8 мільйона гривень