Яким влада бачить Запоріжжя у 2025 році?

У Запоріжжі почали обговорювати програму соціально-економічного розвитку міста на 2025 рік. У ній записно все, що влада вважає важливим для міста – і як планує цього досягати. Аналіз доводить: у мерії чекають на важкий рік, але намагаються адаптувати Запоріжжя до умов війни. Тим часом громадськість знайшла у програмі безліч недоліків

Що важливо знати про програму

Програма соціально-економічного розвитку (СЕР) – така собі «мати» усіх інших міських програм. Вона має містити пріоритети і напрямки, у яких Запоріжжя буде розвиватися у наступному році. Як, наприклад, будуть піднімати економіку? Що будуватимуть? Як лікуватимуть? Що буде з освітою, екологією, транспортом? Решта бюджетних програм повинні лише уточняти деталі і фіксувати терміни і відповідальних за прописане в програмі СЕР.

На практиці вийшло навпаки. На обговоренні, яке влаштувала минулого тижня Рада відновлення Запоріжжя, документ назвали Франкенштейном: його явно склали, вибравши окремі шматочки з профільних програм усіх управлінь мерії.

Поки маємо не остаточну версію програми СЕР – лише проєкт, до якого ще протягом місяця можна подавати правки і пропозиції. Саме тому Рада відновлення запустила обговорення і пропонує долучатися усім небайдужим. Але уже зараз із нарисів майбутньої програми можна зрозуміти, яким влада бачить Запоріжжя у наступному році – і що планує з цим робити.

Бюджет «підтримки штанів»

Усе в проєкті свідчить: влада не має великих сподівань на бюджет у наступному році. Мінфін уже пообіцяв місцевим керівникам знову забирати до держбюджету 4% сумнозвісного ПДФО – податку з доходів фізичних осіб. Це щонайменше 325 млн грн, для міста досить значна сума. 

Немає великих сподівань і на зростання бізнеса. На наступний рік влада передбачає появу близько 2 тисяч нових запорізьких ФОПів і десять (не тисяч – штук!) нових середніх підприємств. Малі підприємства, за прогнозами, мають працевлаштувати ще 5 тисяч нових робітників. 

Втім, у програмі ввічливо вказано: попри адаптивність запорізького бізнеса, «наповнення бюджету значною мірою буде залежить від стану безпекового середовища». У проєкті добре видно, що влада розраховує на продовження обстрілів. Гроші закладають на реконструкцію і ремонти укриттів, роботу рятувальників, ліквідацію наслідків прильотів, щомісячні виплати постраждалим і відбудову зруйнованих будинків. У таких умовах відтік бізнесу достатньо вірогідний, а з ним відтікатимуть і бюджетні гроші.

Під час атаки шахедами постраждали кіоски запорізьких підприємців. Фото: Секретар Запорізької міської ради

Як зазначає керівник «ЗЦР» Сергій Сидоров, більша за обстріли або «виїмку» ПДФО проблема – те, що зростання запорізького бюджету не встигає за інфляцією. Із 2021 року доходи бюджету зросли, але інфляція зросла сильніше.

Тому і в медицині, і в освіті, і в ЖКГ, і в транспорті основні витрати – «захищені бюджетні статті». Тобто про розвиток тут практично не йдеться: у програму закладають виплату зарплат працівникам, закупівлю обов’язкових вакцин і ліків, оплату комуналки, плюс капремонти доріг та підтримку «належного рівня благоустрою території міста», необхідного для «забезпечення життєдіяльності громади». 

У цьому місці схоже, що влада таки почула скарги запоріжців про «зайві під час війни витрати». Можливо, вимушено. І не за всіма пунктами. Але почула.

Де взяти гроші?

Два основних джерела прибутків для будь-якого українського міста – це податки людей і плата за землю. В умовах, коли на податки претендує ще й центральний бюджет, Запоріжжя хапається за «земельну чарівну паличку». 

Насправді Запоріжжя має таку собі «заначку»: орендарі землі винні місту кількасот мільйонів гривень. Справи у судах, але тягнутися вони можуть рік-два. А гроші потрібні тут і зараз. 

У цих умовах земельний департамент планує виставляти нові ділянки на аукціон. Для цього вже запланували інвентаризацію і грошову оцінку землі, супутникову зйомку. Обіцяють навіть якимось чином спростити процедуру оформлення права на землю. Суперечливий пункт, адже саме від міської бюрократії тут залежить небагато.

Запорізька земля в умовах обстрілів – сумнівний актив. Керівник «ЗЦР» Сергій Сидоров не впевнений у тому, що в умовах відтоку людей у місті, де є близько 15 недобудов, оренда нової землі принесе великі гроші. 

Одна з найбільших запорізьких недобудов у Бородінському районі. Фото: «Перший Запорізький»

Схоже, це розуміють і у владі. Мерія робить несподіваний крок, на який Запоріжжя чекало вже років із десять. Одним із небагатьох напрямків у програмі СЕР, у який дійсно закладено перспективи розвитку, є туризм.

…і сенсорні кіоски!

Під розвиток запорізького туризму у програмі підв’язано одразу декілька розділів, крім безпосередньо самого напрямку. Зокрема, у наступному році влада планує відновити культурні заходи щонайменше місцевого та регіонального масштабу. Якщо «ситуація стабілізується» – повернуться і до національного та міжнародного.

Безпосередньо у туристичному розділі багато пишуть про благоустрій і безпеку. Запланували облаштувати туристичні маршрути, зелені зони та місця загального користування (в тому числі вказівниками «Укриття»). Місто вкладатиметься в інформаційну політику – від моніторинга сайтів щодо того, що пишуть про можливості туризму, до безпосередньо реклами – в торговельних мережах, у ЗМІ, на радіо. Ставку роблять в першу чергу на самих запоріжців: прописують заходи, які «відповідають умовам, спричиненим війною для мешканців міста та ВПО». 

Із «точок конфлікту» – облаштування Туристично-інформаційного центра. Йому запланували дозакупити якесь обладнання. А по місту хочуть встановити сенсорні кіоски. Імовірно, як у великих торговельних центрах Києва, з маршрутами та додатковою інформацією.

“Тарасова стежка” на Хортиці. Фото: Національний заповідник “Хортиця”

Під туризм підлаштували й основні заходи в екологічній частині програми. Тут в першу чергу планують розробити документи і встановити межі 8 ботанічних та садово-паркових пам’яток. Це балка Виноградна, «Дубовий гай – старі дуби», запорізький 700-річний дуб, Алея слави, парк залізничної станції «Запоріжжя-2», парк ім. Шевченка, «Стара груша-дичка» («Шевченкова груша»), і, власне, запорізький ботсад. У ньому планують ще й капітальну реконструкцію теплиць. На жаль, це найбільш предметна частина екологічного розділу, але про це – нижче.

Балка Виноградна у Запорізькому районі. Фото: Segm Teplov, Вікіпедія

Чи справдяться великі плани? Будемо спостерігати. Але переключити Запоріжжя з «міста металургів» на туристичне місто активісти і журналісти просили владу ще років із десять тому – а може, й раніше. Сподіваємося, задумка не загине ненародженою.

Слабке місце планів – транспорт. Про це також кажуть не перший рік: складно милуватися Хортицею, якщо спочатку ти годину намагався добратися до неї у забитій маршрутці. І транспортна складова у програмі прописана… не дуже.

На що гроші дали, те й робимо

Координатор ГО «Довкола» Максим Сорока під час обговорення характеризує програму СЕР так: «на що нам гроші дали, те ми й робимо». Ідеться про допомогу, яку надають міжнародні організації та фонди. В першу чергу її виділяють на підвищення енергоефективності, тому ця складова автоматично стає одним із пріоритетів програми.

Зокрема, наступного року на гроші німецького державного банка проведуть термомодернізацію шести запорізьких шкіл. На насоси «Водоканала» встановлять обладнання для частотного регулювання – це знов спільний українсько-німецький проєкт. Північна екологічна фінансова корпорація (Фінляндія, Данія, Ісландія, Норвегія, Швеція) проспонсорує реконструкцію мережі вуличного освітлення у Дніпровському районі. Спільно з USAID планують підготувати і затвердити Схему теплопостачання Запоріжжя.

Підсвічений ДніпроГЕС – один із наймальовничіших видів Запоріжжя. Фото: «Укренерго»

У програмі також залишили підтримку ОСББ щодо «теплих кредитів» і генераторів. міський бюджет покриватиме частину витрат за кредитами на термомодернізацію та генератори для запорізьких багатоповерхівок.

Частково міжнародні спонсори підтримають і стан міського транспорту. Європейський інвестиційний банк має профінансувати закупівлю нових багатомісних електробусів та тролейбусів з автономним ходом. Частину старих трамваїв капітально реконструюють, а в Європі дозакуплять вживані вагони – це вже за гроші самого міста.

Чого у програмі нема – так це згадувань про проблеми з маршрутками. Обіцяють відновити маршрути комунального транспорту до стану січня 2022 року. Про некомунальний транспорт не згадують. Це може стати слабким місцем розрахунків на туристів і туристичні гроші.

І про неприємне

Одразу напишемо: у програмі соцекономрозвитку жодного разу не написано «підвищити тарифи». Натомість є два пункти, які можуть мати це на увазі. 

Це, по-перше, мета забезпечити прибутковість запорізьких комунальних підприємств. Ну а наступний пункт програми – розробка та впровадження економічно обґрунтованих тарифів на послуги комунальних підприємств. Те ж саме пишуть і про «Запоріжелектротранс».

Планують продовжити об’єднання лікарень. У програмі цей пункт звучить як «оптимізація мережі медичних закладів в умовах нового механізму фінансування». Імовірно, як і зі школами, держбюджет не фінансуватиме «маловідвідувані» та «неефективні» медзаклади. А проте пишуть і про оновлення матеріально-технічної бази лікарень. Без конкретики. Можливо, її можна буде знайти у профільній програмі департамента охорони здоров’я.

Оптимізація доходить і до закладів культури. «ЗЦР» уже повідомляли про те, що місто планує реорганізацію мережі бібліотек. У програмі СЕР ідеться поки тільки про міські палаци культури. 

Екологія – таки «не на часі»

Екологічний блок програми СЕР викликав найбільшу тривогу Ради відновлення Запоріжжя. Не дивно: блок винесений в кінець документу і обмежується в основному загальними фразами про «покращення стану повітря», «охорони та відтворення біологічного різноманіття», «заходи з озеленення міста» тощо. 

Найбільший блок конкретних заходів – згадане вище встановлення меж кількох біологічних і паркових пам’яток. До екологічного блоку також внесли заміну обладнання на насосних станціях та мереж каналізації. Як зазначає Максим Сорока, при цьому не йдеться про покращення якості запорізької питної води. Останній конкретний пункт – придбання техніки для утримання зеленого господарства. Зокрема, для ліквідації наслідків обстрілів.

Чому громадськість занепокоєна? Бо програма соціально-економічного розвитку має містити усі заплановані у бюджеті заходи на наступний рік. Якщо чогось немає тут – на нього не виділятимуть гроші. 

Як вважає Максим Сорока, серед таких «забутих» пунктів – заходи на покращення стану повітря, поводження з відходами, встановлення меж зелених зон (які продовжують то тут, то там тихцем вирубувати), програма адаптації до змін клімата – зокрема, ігноруються висохлі ставки у Дубовці та парку Перемоги.

Дерева під “Посадку пам’яті” знесли без дозволу, як аварійні. Фото: Дмитро Смольєнко, «Укрінформ»

Як підкреслює координатор руху «Маю право дихати» Микола Ралик, немає і згадок про Програму поетапного зниження викидів, яку до початку 2025 року вже точно, гарантовано, стовідсотково має ухвалити міська рада. 

Таким чином, може статися, що у 2025 році екологія у Запоріжжі знову опиниться у статусі «непередбачених витрат».

Які ще претензії?

Насправді зауважень у громадськості виникло чимало. Серед них:

• Відсутність вимірюваних показників, яких мають досягти.
• Відсутність обговорення з громадою – зокрема, обговорення того, якої підтримки потребує місцевий бізнес.
• Безсистемність обраних економічних показників.
• Концентрація на витратах і недостатня увага статтям прибутку.
• Непрозорість запланованих витрат (можливо, більш прозоро вони розписані у профільних програмах).
• Нелогічна структурованість.

І головне – відсутність багатьох конкретних проблем міста, про які програма розвитку зовсім не згадує.

Останній пункт раз по разу викликав на обговоренні жваву реакцію. Серед проблем згадали і блокування траншів запорізьким підприємцям з-за кордону. В інструкціях багатьох західних банків Запоріжжя значиться як окупована територія. Тож бізнес просто не може отримати оплату, якщо він зареєстрований у місті. Для багатьох це привід перевести своє підприємство у «безпроблемний» регіон – і платити податки вже там. Говорили також про ігнорування транспортних проблем, відтоку медиків у приватні лікарні тощо.

Окремих нарікань вартує звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкта. За законодавством, кожну міську програму необхідно оцінювати з точки зору того, як вона вплине на екологію. Запорізький проєкт програми СЕР має звіт про таку оцінку. 

Він в цілому позитивний. Тільки має один нюанс: у ньому оцінюються пункти програми, яких насправді у ній немає.

Саме тому ініціаторка обговорення, координаторка Ради відновлення Запоріжжя Тетяна Жавжарова закликає усіх, хто стурбований долею міста, подавати свої зауваження до проєкту. Рада відновлення свої пропозиції вже фіксує і готує. Тетяна Жавжарова наполягає, що робити це треба найближчим часом: минулого року вона подала пропоновані правки за два дні до закінчення терміну обговорення. Їх не прийняли: нібито не вистачало часу їх врахувати.

Термін обговорення проєкту програми спливає 20 листопада. Прочитати проєкт програми можна за посиланням.

Ольга Сидорова, Сергій Сидоров

Читайте також: Запорізька програма зниження викидів: первісток, якому поки не щастить