Від будки на 16 квадратів – до прихованого продажу 4 гектарів на березі Дніпра у Запоріжжі

У Запоріжжі департамент архітектури погодив встановлення на березі Дніпра будиночка охорони площею у 16 квадратних метрів. Ця нібито незначна подія може передувати схемі із неформального продажу чималої ділянки берегової зони у популярному місці біля Вознесенівського парку. «ЗЦР» розповідає, як працює схема «прихованого продажу» землі

Місце, про яке йдеться, знайоме всім відвідувачам одного з найгарніших парків міста. Це лісопосадка між Набережною магістраллю і Дніпром, яка напівохоплює готель «Reikartz Запоріжжя». Ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0090 перебуває в оренді ТОВ «Корт Інвест» – фірми, яка колись намагалася закрити доступ до одного із запорізьких пляжів. 

Як кабінка охорони може призвести до зміни орендаря і переоблаштування берега? І навіщо взагалі використовувати якісь схеми? Розповідаємо.

Компанія, яка взяла у довгострокову оренду той чи інший клаптик землі, не може просто так передати право власності на нього конкретному покупцеві. Ділянка все ще належить місту, і просто перепродати її неможливо. Можна розірвати договір оренди – але тоді потенційний покупець буде змушений піти на аукціон без гарантій на перемогу. Для прямої передачі землі з одних рук в інші вигадали схему прихованого продажу.

У земельних відносинах існує принцип «земля ходить за нерухомістю». Припустимо, фірма орендувала певну територію, збудувала на ній якусь халабудку і потім продала збудоване іншій компанії. Тоді новий власник халабудки має пріоритетне право на оренду цієї ділянки.

Міська влада майже не має законних підстав відмовити “халабудковласнику” в оренді тієї ж ділянки.

Максимум, на який Департамент архітектури видав містобудівні обмеження у нашому конкретному випадку – це лише 0,04% від загальної площі посадки. 4 сотих відсотки від 4 гектарів – це 16 квадратних метрів, або «побутівка» розміром чотири на чотири метри.  

Невеличке технічне приміщення, які сотнями розкидані по місту без жодних документів. Але тут його оформлюють за всіма вимогами, з внесенням до реєстра містобудівних обмежень, звідки ми про нього і дізнались. Навіщо? Щоб потім законно оформити право власності на «будівлю охорони», внести до реєстра майнових прав і, за наявності покупця. – швидко продати.

Після цього новий власник «побутівки» з усіма документами буде йти до міськради і законно вимагати, щоб з ним переуклали договір оренди на чотири гектари берега Дніпра. В тих же межах ділянки 2310100000:05:019:0090.

Сума, яка переходить з рук до рук при такому «продажі будівлі охорони», залишається невідомою.   

Хто ж все це робить – орендує, будує, готує під можливий продаж?

ТОВ «Корт Інвест» колись належала Черняку-старшому, якому зараз під 80 років. Запоріжці можуть згадати спробу закрити для бабурчан пляж «Магадан» наприкінці нульових років – там теж орендує землю «Корт Інвест».

Але в 2021 році фірму продали. Її директором став Дмитро Тюхта, а кінцевим власником – Роман Петренко через інвестиційний фонд «Ампліор». Роман Петренко володіє відомою ювелірною мережею «Золотий Вік» – знаним брендом із обличчям Зеленського і слоганом «Тобі личить моє кохання». А Дмитро Тюхта разом із Петренком входить ще й до переліку  власників мікрокредитної компанії Prosto Money.

Коли власники змінились, то прокуратура намагалась скасувати договір оренди, подовжений в 2019 році, але невдало. До речі, скільки надходить до бюджету міста від орендної плати з ділянки? В судових матеріалах вказується нормативна грошова оцінка в 36,9 мільйонів гривень. Точна ставка оренди не зазначена, але для земель громадської забудови вона становить 5 відсотків. Отже, Запоріжжя отримує від цих чотирьох гектарів 1,845 мільйони гривень на рік.  

Крім можливої схеми прихованого продажу, ця ситуація ще й показово ілюструє, коли і у кого в Запоріжжі були гроші для «підстраховочних» витрат. Адже протягом багатьох років ділянка перебуває у «первісному» вигляді і прибутків не приносить.

Колись це був Черняк-старший і його  бізнес із металом. Тоді, у 2007-му, він «про всяк випадок» спромігся отримати в оренду чималий шматок запорізького узбережжя.

14 років потому зайві гроші з’явилися в людей з ювелірного і мікрокредитного бізнеса, і вони перекупили фірму з правом оренди цього шматка.

Тепер ці ж люди готують землю до «швидкої ліквідності», наскільки це можливо. Цікаво буде дізнатися, хто стане наступним власником відвідуваного шматочка «дикої» запорізької набережної, і чи призведе це до якихось змін.