У Запоріжжі опублікували протоколи публічних обговорень щодо викидів металургійних підприємств
Жодну із пропозицій громадськості не визнали обов’язковою до врахування. Остаточне рішення щодо їх доцільності ухвалить Міндовкілля. Втім, громадськість уже направила до міністерства окреме звернення з цього приводу. “Запорізький центр розслідувань” розповідає, чим зумовлені результати обговорень і чого вимагають активісти
Публічні обговорення дозволів на викиди “Запоріжсталі” і “Запоріжкокса” на наступні 7 років пройшли 13 червня. Сукупно вони тривали близько 5 годин. А вже 20 червня, у встановлений термін, обласний департамент захисту довкілля оприлюднив протоколи зборів. Документи містять інформацію про перебіг обговорень, запитання, поставлені учасниками, відповіді підприємств, а також пропозиції від громадськості. І одну типову резолюцію департаменту.
Пропозиції і резолюції
Протокол обговорення дозволу “Запоріжсталі” містить 8 пропозицій учасників – за кількістю людей, які їх подавали. Пропозиції від трьох представників ЗНУ полягали у тому, щоб підтримати видачу дозволу.
Пропозиції від екоактивістів були більш різноманітними. Говорили і про вимогу експлуатувати газоочисні установки із дотриманням їх герметичності та цілісності (“Заваріть діри в обладнанні”, – казали на обговоренні активісти); розробити програму зниження викидів; зробити перші кроки до модернізації обладнання випуску 1940-50-х років тощо.
Один із координаторів “ЕкоКоаліції Запоріжжя” Микола Ралик висунув вимогу включити до умов дозволу майбутню програму поетапного зниження викидів. Її зараз розробляють для Запоріжжя у Києві.
Уповноважена мітингу “Маю право дихати” Тетяна Ярмохіна також додала пропозицію встановити на санітарній межі два автоматичні пости спостереження із передачею даних в онлайн-режимі.
Голова організації “Екосенс” Тетяна Жавжарова запропонувала використати грантове фінансування для модернізації виробництва, а також оперативно повідомляти владу та городян перед аварійними або ремонтними вимкненнями очисток.
Пропозицій до “Запоріжкокса” було менше. Згідно із записом онлайну, який має “ЗЦР”, до протоколу не потрапили пропозиції Тетяни Жавжарової – зокрема, встановити моніторингове обладнання з грантовий кошт.
Відмова по Ctrl+C, Ctrl+V
Втім, незалежно від змісту пропозицій, усі вони отримали у протоколі одну й ту саму резолюцію департамента:
Не потребує коригування. Пропозиція не узгоджується із пропозиціями інших учасників публічного обговорення від громадськості з цього питання, що унеможливлює сформулювати єдину, чітку за змістом і формою пропозицію, яка може бути внесена суб’єктом господарювання до документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Разом з цим зазначаємо, що відповідно до ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, додатку 1 до Порядку, встановлення умов в дозволі на викиди відноситься до повноважень дозвільного органу, (у випадку видачі дозволи на викиди об’єкту ПАТ “Запоріжсталь”, який належить до першої групи, до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України).
Таким чином, мали шанси отримати позначку “Потребує коригування” лише ті пропозиції, які були б підтримані усіма учасниками обговорень.
Навіщо такі обговорення?
Чи є такий підхід обґрунтованим? Адже фактично маємо ситуацію, коли будь-яка пропозиції екологів може бути заблокована якимось випадковим учасником обговорень. Достатньо подати альтернативну пропозицію будь-якого ступеня безглуздості.
Юридична радниця “ЗЦР” Аліна Родіна каже, що саме у цьому питанні департамент має всі права:
Обговорення і врахування думки громадськості – це, в принципі, право, а не обов’язок місцевої влади. Законодавство закріплює, що думки громадськості можуть бути враховані. Але немає норми, що зауваження мають бути враховані.
Таким чином, результати публічних обговорень цілком залежать від доброї волі та позиції місцевої влади. Цього разу позиція була, на думку представників громадськості, незрозумілою.
Декілька представників громадськості пропонували оприлюднювати дані моніторингу викидів забруднюючих речовин, який ведеться на підприємствах, і ця позиція була узгодженою, а також відповідала вимогам законодавства. Формально підприємства не зобов’язані це робити в перехідний період, але можуть робити добровільно. Тож ми не побачили позиції соціальної відповідальності підприємств перед громадою. Громадські слухання були проведені формально, а така позиція департаменту захисту довкілля незрозуміла, адже держава, згідно Конституції, має бути гарантом безпеки довкілля для громадян
Нормативний вакуум і добра воля
За бажання отримати узгоджену позицію було можливо. На прохання Тетяни Ярмохіної можливий механізм пояснив колишній директор обласного департаменту захисту довкілля Антон Петрухін.
За його словами, вимога вносити у протокол узгоджені позиції закладена у постанову КМУ №302 від 2002 року. Саме цей документ регламентує процедуру публічних обговорень намірів отримати дозвіл на викиди.
Але що таке “узгоджені позиції”, і яким чином повинна проходити процедура узгодження, в постанові не зазначено.
До цього є окремий наказ Міндовкілля №710 від 23.10.2023 року. У якому затверджено форму протоколу публічних обговорень. І теж згадано, що до протоколу вносять узгоджені позиції із чітко вказаною умовою, яка повинна бути включена до відповідного розділу обгрунтовуючих документів.
Тобто, якщо слідувати формі протоколу, то спочатку потрібно для наданих пропозицій визначити, чи потребує їх впровадження внесення змін до обґрунтовучих документів, а потім вже узгоджувати позиції щодо формулювання умови, яка буде вноситись спочатку до обгрунтовуючих документів, а після цього безпосередньо у дозвіл.
Таким чином, формально Депдовкілля повністю правий: немає узгодженої позиції – немає коригувань. Але, щоб отримати таку узгоджену позицію, треба ж таки було виділити час і провести це узгодження! Але т.в.о начальника департамента захисту довкілля ОДА Олександр Казанцев від початку не заклав таку можливість у регламент обох обговорень.
Через цей правовий вакуум з’являється суб’єктивність при проведенні процедури публічного обговорення, визначення, чи позиції є узгодженими, та складані протоколу. Тобто на результат проведення публічного обговорення впливає особиста думка головуючого на засіданні та його підготовка до засідання.
А колись змогли…
Чи можливо у таких умовах внести хоч якісь зміни до документації підприємств? Так, але потрібні зусилля кількох сторін.
Суб’єктами публічного обговорення, на мою власну думку, є не тільки громадськість та підприємство (або розробник документації), але і органи влади. Саме місцева та обласна влада відповідальні за розробку та впровадження місцевої та регіональної екологічної політики з урахуванням думок/позицій всіх зацікавлених сторін.
Злагоджена взаємодія влади та активістів в екологічних питаннях можлива, і прецедент вже є.
На перші публічні обговореннях намірів отримати дозвіл в Запоріжжі онлайн у вересні 2023 року, на яких головував я, були запрошені представники міської влади (Гліб Золотарьов, начальник управління екологічної безпеки запорізької міської ради). Гліб Золотарьов чітко визначив позицію міської влади. Я підтримав і сформулював остаточну редакцію для Міндовкілля цих та інших конструктивних пропозицій. І, як результат, Міндовкілля погодилось з позицією громадськості, що підтримана місцевою владою, і включила відповідні умови до дозволу ПРАТ «Дніпроспецсталь».
Звертайтесь до Києва
За словами ексдиректора обласного департаменту, в одному протокол точно не помиляється: останнє слово в цій історії – за Міндовкілля. Але це не означає, що громадськість не має жодних важелів впливу на ситуацію.
Це не означає, що ми не можемо нічого зробити. Починати можна зі скарги на Міністерство захисту довкілля. Я бачу це як порушення права на безпечне довкілля через невнесення зауважень.
І щонайменше одну скаргу від запорізької громади вже було подано – буквально у день публікації протоколів.
Звернення до Міндовкілля підписали представники волонтерської ГО “Унія Офтальміка”, а також ініціативи VUS. В документі посилаються на ще один наказ Міндовкілля – №448, у якому міститься інструкція з оформлення обґрунтовуючих документів на викиди.
Згідно з наказом, рахувати можливі обсяги викидів треба з урахуванням (за потреби) поетапного зниження викидів. Чи є потреба у нашому конкретному випадку? У документі обґрунтовують: є.
Поетапне зниження викидів мають проводити на територіях, де є перевищення граничної концентрації отруйних речовин. У Запоріжжі воно є – підтверджено Гідрометцентром. І ЗОДА вже передавала до міської ради пропозиції щодо тривалості кожного етапу та необхідного зменшення викидів.
Як ідеться у зверненні, це доводить: у випадку “Запоріжсталі” і “Запоріжкокса” таки необхідно враховувати поетапне зниження викидів. Інакше це порушує вже згадане Аліною Родіною право кожного на безпечне довкілля.
Тож активісти пропонують внести в обґрунтовуючі документи заводів вимогу виконувати всі заходи міських програм охорони довкілля, що будуть діяти під час дії нових дозволів на викиди. Зокрема, і розроблювану Програму поетапного зниження викидів.
Інші екологічні організації Запоріжжя також можуть подавати звернення до Міндовкілля. Це може схилити міністерство до рішення на користь запорізької громади.
Від редакції
У матеріалі не представлена думка т.в.о голови обласного департаменту захисту довкілля Олександра Казанцева: формально він виконав свої обов’язки абсолютно правильно і запитань до нього немає.
Крім того, Олександр Казанцев раніше відмовлявся надавати “ЗЦР” коментарі телефоном, мотивуючи це тим, що у такий спосіб ми не можемо підтвердити особу журналіста.
Але якщо голова департамент вважатиме, що порушено його право на висловлення, “ЗЦР” готовий опублікувати також його думку.
Обговорення