Суспільний розголос спрацював: у Запоріжжі знесли паркан, який обмежував доступ до води

У районі 5 причалу на Прибережній автомагістралі в серпні цього року “виросла” чергова незаконна конструкція. Це доволі типова історія для Запоріжжя, яка, втім, пішла за трохи інакшим сценарієм. Подробиці – в нашому матеріалі

Після теракту росіян на Каховській ГЕС, що стався в червні, українські екоактивісти взялися до громадського моніторингу проблем, спричинених цією подією. Під час одного з заборів воді в річці Суха Московка голова громадської організації “Екосенс” Тетяна Жавжарова виявила новенький паркан у районі 5 причалу, де Краснюк/Суха Московка впадає в Дніпро. 

— Якраз у цьому місці було дуже зручно порівнювати, як змінюється якість води в Сухій Московці та в Дніпрі. Тому ми три місяці заходили на цю територію, брали проби, проводили аналізи. Але в якийсь момент я приходжу, а паркан вже стоїть. Його поставили в серпні, якраз був якийсь час, буквально декілька тижнів, коли ми не приходили на місце. За цей час встигли зруйнувати територію берега, покласти плиту.

Ба більше, невідомі люди, які знищили берегову зону, вирішили “захиститися”, прибивши поруч із парканом табличку, на якій сказано, що благоустрій цієї території здійснюється на підставі рішення міської ради Запоріжжя.

— Тут неподалеку патрулює поліція, яку ми вирішили запросити на місце, так би мовити, злочину, – розповідає пані Тетяна. – Вони сказали, що це не їх справа, що вони не знають чия це територія, що треба довести, що це справді не чийсь паркан і взагалі тут табличка. 

Активісти “Екосенс” вирішили звернутися до нового голови департаменту захисту довкілля Запорізької облдержадміністрації – Антона Петрухіна, який очолив цю структуру у липні цього року.

— Він виїхав на місце і порадив, як краще писати запити. Від нас пішли запити до екоінспекції в облдержадміністрації, до запорізької мерії, представників якої, до речі, тут сьогодні немає, – продовжує Тетяна Жавжарова. – Виявилося, що ця територія начебто в місті, але вона належить до обласного лісництва. Тобто це взагалі берегова охоронна зона, яку не мали права навіть роздавати в оренду. 

У день, коли зносили паркан, на місце приїхали представники ЗОВА, в тому числі – очільник Юрій Малашко. Він розповів журналістам, що наразі особи, які встановили огорожу та знищили берегову зону, не встановлені:

— Так, дійсно, такі дії – протизаконні, бо існує закон про вільний доступ людей до води. Тобто всі подібні забудови мають бути знесені, якщо вони порушують правила. А порушники, коли їх встановлять, мають бути притягнені до відповідальності – кримінальної або адміністративної.

Антон Петрухін, очільник департаменту захисту довкілля облдержадміністрації, розповів, що це вже другий знесений паркан, що перекривав доступ до води. Перший знаходився на території причалу №9. Але ця ділянка відрізняється від першої:

— Окрім паркану ще є будівлі, що не мають на сьогодні договорів оренди на земельні ділянки. Тут вже розпочалося нове будівництво, закладено фундамент під нові будинки. Але при цьому також відсутні договори оренди і немає землекористувачів. Окрім цього, порушена берегова лінія, знесена частина дерев, інші дерева помічені під знос.

Посадовець пообіцяв, що ця робота стане системною, а департамент захисту довкілля обласної державної адміністрації напрацьовує програмні заходи, аби поліпшити ситуацію.

Тетяна Жавжарова вважає, що ця ситуація є прецедентом:

— У цьому випадку виходить, що лісництво, екоінспекція, департамент охорони природних ресурсів – три структури спрацювали для того, щоб сьогодні ми могли тут стояти вільно і сподіватися на те, що це порушення буде припинено. Насправді це показово для інших підприємців, які теж намагатимуться собі захопити шматок берега і побудувати що захочуть.

Після того, як з місця події поїхали представники влади та журналісти, роботу працівників лісгоспу, які проводили демонтажні роботи, намагалися зупинити. Про це у соціальній мережі розповів Антон Петрухін. За його словами, туди приїхали адвокатка та працівники причалу №5, почали фізично перекривати роботи з демонтажу, про що повідомили Петрухіну, який повернувся на місце.

Чому так взагалі сталось? 

Ділянка узбережжя, на який було перекрито доступ, не “виділена в натурі” в документах з землеустрою. Тобто, а ні в керівників Причалу, а ні в лісництва немає сучасних коректних документів, хто саме користується цим “клаптиком” – лише старі, ще радянських часів, документи.  

Що в цій історії не дуже правильно? 

Взагалі, то не справа голови ОДА чи ОВА, демонтувати паркани, не його рівня “розвага”. І в цілому влада не дуже любить такі “силові вправи” – потім це може стати приводом для звинувачень у перевищенні повноважень. Ключовий момент – державні службовці “можуть робити лише те, що дозволяє закон”, і всі посадовці бояться виходити за межі своєї посадової інструкції. 

І коли треба щось демонтувати чи поламати, муніципалітети делегують цю функцію комунальним підприємства, бо їх працівники мають трішки ширші повноваження, КП-шники можуть “робити все, що не заборонено законом”. Саме тому в українських містах демонтажем кіосків чи евакуацією хибно запаркованих займаються КП. Ну так, умовно в нашій конкретній історії різати паркан болгаркою було б найкраще доручити міській Мунварті – але ж до неї треба було б ще “достукатись”. 

Читайте також: Двох запорізьких депутатів з забороненої ОПЗЖ занесли в корупціонери