Сесія Запорізької міськради: трішки кредитів, багато донорів, бюджет «вилами по воді»

Відбулась остання сесія Запорізької міськради в 2024 році. Бюджет прийняли навіть на пару тижнів раніше, ніж зазвичай. ЗЦР розбирався в цифрах і за лаштунками рішень

Кредити: з трибуни одне, в документах інше

На сесії міськради виступив голова ОВА Іван Федоров. Похвалив депутатів міськради за конструктивну працю. 

«Місто не лише вперше за багато років обійшлося без нових кредитів, а й погасило 360 мільйонів гривень минулорічних боргів з високими відсотковими ставками. Це 40% від загального кредитного навантаження», – наголосив він. 

Попри публічні розповіді, серед розглянутих рішень була згода на черговий кредит на покриття дефіциту. Місто відкриє в Укрексімбанку кредитну лінію на 200 мільйонів гривень. Ставка буде не пільгова, у 2-3 відсотки, як це буває з західними кредиторами, а цілком ринкова, 16-20 річних, строком на п’ять років. 

Як сформульовано в проєкті рішення, гроші візьмуть на покриття бюджетного дефіциту в 2024 році, який добігає кінця. Отже, у бюджеті несподівано, попри чисельні оптимізації та не дуже розкішні видатки, виявилася дірка. Не сама помітна, на 2,5-3 % від загальної суми бюджетних доходів. Однак є передумови, що в наступному році буде не краще.  

Бюджет-2025: велика непередбачуваність

Якщо дуже коротко. Можна спланувати бюджет на вісім мільярдів, а можна на всі десять. Можна запланувати на дороги 200 мільйонів, а можна 800, як в старі часи. Однак через близькість фронту в місті стає все менше людей і грошей, і потреба затикати дірки «з’їсть» всі видатки, крім життєво важливих. Наскільки ці дірки будуть зростати – зараз теж передбачити неможливо.     

Про загальні бюджетні показники вже написали всі, адже минулого тижня на окрему презентацію нового бюджету зібрали депутатів, активістів і журналістів. 

А ми напишемо про загальні тренди. За поточних умов будуть зростати борги. З одного боку – борги пересічних громадян за комунальні послуги. З іншого боку – борги бізнесу при сплаті за землю. Ці дві «дірки в басейні» будуть вносити непередбачуваність в бюджет і цілком можуть зменшити вдвічі і без того невеликі витрати на ремонти, благоустрій, комунікації.  

Пояснимо на прикладі минаючого року. Протягом 2024 року дірка зросла десь на 45-50%. На початку року розмір дотацій на КП передбачали в районі мільярда. На цій сесії, якщо пройтись по бюджетним програмам і просумувати видатки з формулюванням «підтримка стабільної роботи комунальних підприємств», то під кінець року набігає вже 1,45 мільярда. 

Щоб перекрити «дірку» в балансах Тепломереж, Водоканалу та інших КП, влада повинна була перерозподіляти додаткові сотні мільйонів, «зрізаючи» їх з ремонтів, реконструкцій та інших капітальних вкладень. І в тому числі – брати вищезгаданий кредит на 200 мільйонів.

У бюджет-2025 вже закладена та сума дотацій, на яку вийшли під кінець 2024 – 1,4 мільярда гривень. Єдина передумова, що вона залишиться такою і не буде аналогічно зростати протягом року – це заморозка війни, про яку зараз кажуть. Тоді люди почнуть повертатись у місто, сплачувати комуналку, і ситуація потроху вирівняється.  

Борги з орендної плати за землю теж впливають на податкові надходження до бюджету. 

Наприклад – ще один бізнес, який орендує під невеличке виробництво чи ремонт півгектара, вирішив закриватись або економити по максимуму. Якщо перестаєш сплачувати ЄСВ чи подохідний податок з зарплат, податкова починає «стукати в двері» вже за місяць-два. 

А швидкість реагування на борги по землі значно повільніша, може минути чи не рік, поки цифри дійдуть від податківців до місцевої влади. І в мерії ще будуть окремо вирішувати, з ким за земельні борги треба починати судитись вже сьогодні, а з ким – за місяць чи три. 

Надходження від оренди землі заплановані на 2025 рік у 772 мільйони гривень, трохи більше, ніж у 2024. Скільки грошей зараз фактично отримало місто з оренди, за три квартали 2024 року, у мерії нам не відповіли, переславши наш запит до податкової. 

Хороше: вчимось працювати з донорами 

Окреслена вище неприємна картина змушує міську владу шукати фінансування поза містом і навіть поза державним бюджетом. У Запоріжжі з’являється все більше об’єктів і техніки від західних партнерів.  

Насправді на прифронтові міста дають не дуже охоче, адже можливість «прильоту» може звести нанівець витрати на пару мільйонів євро чи доларів від платників податків ЄС чи США. Тому Запоріжжя в минаючому році отримувало допомогу рівня «щоб люди не померли від холодів чи блекаутів» – когенераційні установки для Тепломереж, генератори для лікарень, утеплення для шкіл. І насправді це багато, загальна сума такої підтримки наближається вже до мільярда.

Також міська влада потроху переходить вже від рівня «проблеми виживання» до роботи з донорами на дещо вищому рівні. З’являються пільгові кредити на вуличне освітлення, і попри війну почалося оновлення тролейбусів і електробусів за гроші Європейського інвестбанку.  

 Оборона: грошей мало, тому не дуже

На підтримку ЗСУ, яку одразу перекидають на рахунки обласної адміністрації, в новому році передбачили 300 мільйонів з міського бюджету. Коли навесні 2024-го Іван Федоров почав централізувати оборонні закупівлі, то в нього були плани отримати з міського бюджету хоча б 400 мільйонів за рік. 

Вийшло приблизно 320, і це підтверджує дещо печальний стан запорізьких доходів. Бо якщо в голови ОВА не виходить «струсити» 400, маючи в мерії двох профільних заступників та щільний нагляд силових структур, то справи з грошима справді не дуже. 

Обстріляні будинки: деякі дешевше «поховати»

Два будинки в Шевченківському районі, які постраждали від російських обстрілів, вирішили не відновлювати. 

По-перше, йдеться про невеличкий будинок № 21 по вулиці Фелікса Мовчановського (приватний сектор між «Мотор Січчю» і Ботсадом), в ньому 2 поверхи і 8 квартир. Експерти обстежили конструкції та прийшли до висновку, що через «похилий вік» – майже 100 років – можливий лише повний демонтаж будівлі і побудова нової «з нуля». Це може коштувати до 50 мільйонів, у той час житлові сертифікати всім мешканцям коштують лише 11,5 мільйонів. 

Другий будинок, який не підлягає відновленню, розташований з іншого боку від «Мотор Січі», неподалік вокзалу «Запоріжжя 2». Будинок 59 а на Круговій вулиці значно більший, його відновлення оцінили в 32 мільйони гривень, а видачу житлових сертифікатів мешканцям – у 24,5 мільйона. 

Попри весь розпач і сум, це вже позитивна тенденція, коли починають рахувати гроші і обирати дешевший варіант. 

«Шахматка»: великий перерозподіл, шостий чи п’ятий 

Чи не кожної сесії два-три комунальних підприємства і департаменти перепідпорядковують. Цього разу теж дещо змінили, і частина змін навіть доцільні та розумні. 

По-перше, ліквідували департамент з питань ефективної роботи та розвитку комунальних підприємств. Головна функція департаменту була не та, що в назві, а визначати перерозподіл бюджетних дотацій на збиткові комунальні підприємства. Структуру створили незадовго до російського вторгнення, щоб якось збалансувати політичну вагу всередині мерії між групою «моторівців» і Метінвесту. Зараз під «кураторством» обласної влади всередині мерії вже немає потреби так тонко балансувати, тому не дуже потрібний департамент закривають. 

Аналогічно, у «метінвестівця» Голтвенка, який обіймає посаду заступника мера – керуючого справами відібрали питання тарифів та їх формування і визначення, і віддали «моторівцю» Віктору Гординському. Включно зі «сміттєвими» проблемами, які раніше були закріплені за Голтвенко, але дещо … символічно. 

Далі починаються не дуже логічні зміни. Сумнозвісну Мунварту і Запоріжринок віддали в підпорядкування департаменту правового забезпечення. ОбҐрунтування до цього писав ніби ChatGPT:

«Створення комунального підприємства такого напрямку діяльності є досить сміливим та прогресивним кроком у впорядкуванні життєдіяльності міста та напрямку забезпечення на його території правопорядку. Задля можливості зробити цей проект успішним, потрібен відповідний досвід, який вже напрацьований департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради». 

І, найзагадковіша зміна – КП «Управління капітального будівництва» віддали в підпорядкування Департаменту освіти. Навіщо так робити з КП, яке замовляє та менеджерить відновлення обстріляних житлових будинків по місту – невідомо. 

Висновки

Грошей в Запоріжжі мало, і влада починає їх економити, зважувати, де зрізати, де можуть допомогти держава чи міжнародні донори. Необхідна інфраструктура, щоб пережити зиму, в Запоріжжі вже накопичена. Попри все, місто буде жити.