“Руслегіон” БАРС-13 на Ізюмщині: Джеймс Бонд з “ДНР”, націонал-більшовики і невдахи-політики

“Гвардія Захара Прилепіна”, “лімоновці”, “головний кінематографіст ДНР”, воєнкори для сепаратистів ще з 2014-го року – усіх цих росіян з шилом в одному місці об’єднали в єдиний батальйон з системи “БАРС”. Хто вони, навіщо живуть і як мріють знищити Україну – розповідаємо в нашому тексті    

Місто Ізюм на Харківщині має ключове значення. Це й перевалочна база для агресора, через це містечко йде наступ окупантів у бік Слов’янська. Крім того, тут розташована одна з найбільших військових груп агресора. Але склад цієї групи постійно змінюється.

Тому не дивно, що підрозділи рф, які воюють неподалік Ізюму, є різними, а іноді й екзотичними. Окрім регулярних російських військ, тут побували й казаки, чоловіки, які мобілізовані з т.з. “лднр”, а тепер ми зафіксували ще одних добровольців.

Охарактеризувати їх можна таким чином: це бійці з “гвардії Захара Прилепіна”, які колись були послідовниками ідей Едуарда Лимонова, просто пекучий коктейль. Усі вони перебували в одному з батальйонів системи БАРС

Що таке російський БАРС

Якщо коротко – це як українське ТРО до війни. Вітаються люди з бойовим досвідом, колишні військові пенсіонери. Військові навчання щомісяця, з виплатами та компенсаціями по місцю роботи.  

“БАРС” розшифровується як “Бойовий Армійський Резерв Спеціальний”. За участь у резерві належить винагорода. Указ про створення мобілізаційного людського резерву Збройних Сил президент рф володимир путін підписав ще у лютому 2015 року. Але, за даними російських ЗМІ, лише з 2021 року цих резервістів почали “формувати” військові комісаріати регіонів. Так, у Самарській області запрошували кандидатів до складу мобілізаційного резерву громадян, які перебувають у запасі, зі збереженням постійного місця роботи та заробітної плати.

За інформацією видання “Idel.Реалии”, забезпеченість цих підрозділів дуже відрізняється від регулярної російської армії. Так, ті, хто повернувся з фронту і були тими першими добровольцями, зізнаються, що почуваються обдуреними: вони отримали лише зарплату без інших привілеїв, а офіційна компенсація у разі смерті таких військових у два рази менша, ніж у добровольців-контрактників.

Другий нюанс, командирами підрозділів Б.А.Р.С. дуже рідко ставлять кадрових російських військових. В основному це добровольці, які мають досвід бойових дій на Донбасі, або правоохоронці без жодного досвіду.

А застосовують їх саме як легку піхоту, як в нас – ТРО з досвідом чи навіть розвідувальний батальйон. У розвідці “на нолі”, у постійній “війні патрулів”, для відволікання противника, оновленні системи мінних полів, і такому іншому. 

Подібних підрозділів БАРС, які воюють на території України, вже є близько 20-ти. Ось один з таких підрозділів й очолює Сергій Фомченков.

“Фоміч” від Едуарда Лимонова

На світлині біля стели Ізюм засвітився Сергій “Фоміч” Фомченков.

Він себе позиціонує як командир добровольчого батальону БАРС13 “Руслегіон”.

Про себе Сергій Фомченков, який народився у Смоленську,  розповідає наступне:

“воювати з українським режимом він почав ще за президентства Віктора Ющенка, коли в нульових він і група молодих нацболів Едуарда Лімонова забарикадувалася в одному з приміщень у Севастополі і розкидала звідти листівки із закликом до України повернути Росії «місто російських моряків». За це Фомченко отримав термін в українській в’язниці”.

Фактично до 2014 року Фомченков займався партійною діяльність структури Едуарда Лимонова.

В 2012 році його дружину, яка також мала відношення до “нацболів”, на росії судили за торгівлю наркотиками. Видання “Комерсант”, яке описало історію Фомченкова та його дружини Таісії Осіпової, сумнівалося у винуватості останньої.

В тому ж матеріалі було вказано, що як такової роботи у фомченкова багато років не було. Він працював кур’єром, також заробляв гроші “фізичним трудом”. Лише в 2012 році влаштувався наповнювати новинну стрічку на одному з сайтів. А так, весь свій час приділяв партії Лимонова. 

В 2014 році Фомченков з групою “нацболів” вирішили підтримати сепаратистів на сході України. Він засвітився у луганському батальоні “Зоря”.

Крім того, за даними сайту “Миротворець”, він був начальником штабу артилерії 2-ї бригади тз “мо лнр”. У 2016 році вже увійшов до т.зв. батальйону Прилепіна-Суркова.

“Кінематографіст Грабовський”

В пропагандистських сюжетах в якості бійця цього підрозділу засвітився Олег “Агат” Грабовський, т.з голова спілки кінематографістів т.зв. “днр”.

Про Грабовского почали писати ще у 2014 році. Тоді він був активістом “лднр”, який робив дописи на підтримку нардепа-регіонала Ігоря Шкірю.

Його справжнє ім’я Олег Крапчатов і в Донецьку він був членом партії Зелених, очільником громадської організації “Музей-клуб громадської безпеки”.

За другим паспортом він став Грабовським. За повідомленнями ЗМІ, 13 березня 2014 року він брав участь у кривавому нападі на проукраїнських активістів у Донецьку. Потім відкрито закликав до військового втручання в Україну Кадирова та агітував за створення «новоросії».

Потім фігурував, як кореспондент пропагандистських видань, на кшталт “Anna News”. З 2015 року очолив Союз кінематографістів днр.

Минулого року Грабовський займався тим, що знімав фільм про днрівського Джеймса Бонда. За його словами, основою сценарію послужила книга Яна Флемінга «Казино „Рояль“».

“За сюжетом фільму російський Джеймс Бонд прибуває до Одеси, щоб розшукати людину, яка відповідає за фінансування українських неонацистів та радикального ісламського угруповання. Головний лиходій – російський опозиціонер чемпіон світу з шахів Ігор Капаров. Він влаштовує підпільні турніри покеру, переможці в яких визначені заздалегідь. Не приховувати, що прототипом цього опозиціонера служить Гарі Каспаров. Джеймсу Бонду має протистояти людина неординарна. », – зазначив В образі Бонда, за словами Грабовського, постане “білий гетеросексуальний донецький хлопець”, – так описали цей фільм на одному з російських ресурсів. 

Світ “цей шедевр” так і не побачив. Проект заморожено.

А тепер Грабовський вирішив спробувати себе у ролі Рембо. Вийшло не дуже. Вже за кілька тижнів він виявився пораненим.

“Підприємець з Пітеру”

В одному з пропагандистських сюжетів, який з’явився у мережі наприкінці липня, командиром взводу зв’язку батальону вказав Олександр з позивним “Алекс”.

В цьому ж сюжеті показують його брата Дмитра. За словами “Алекса”, ніби про своє бажання воювати в Україні. він не сказав батькам, а лише брату.

Цим командиром взводу виявився підприємець-невдаха з Санкт Петербургу – Алєксандр Подулов. Раніше він був засновником двох фірм – “АНР” та “Транссервіс”. Остання разом з Дмітрієм Подуловим та Єкатєріною Тімофєєвою. Алєксандр Подулов з 2020 року також очолював громадську організацію розвитку туризму з “нульовою звітністю”. Той ще турист як бачимо.

Але більш цікаво про нього написали в одному з прокремлівських видань в 2021 році.

У публікації згадується, що прилаштуватися у органи місцевого самоврядування колишньому підприємцю та пристрасному вболівальнику “Зеніта” не вдалося.

Далі цитата з рупора кремля:

“Судячи з публікацій у Facebook, Подулов проходив навчання у вищій партійній школі “Єдиної Росії”. У 2019 році він брав участь у виборах депутатів Ради Південно-Приморського муніципального округу Санкт-Петербурга, проте депутатом стати не вдалося. У громадській площині Подулов себе серйозно не виявив. Як випливає з профілю у “ВКонтакте”, він вважає себе людиною з помірними політичними уподобаннями. У людях цінує доброту і чесність, прагне вдосконалення світу. Судячи з його публікацій, негативно ставиться до різних “хитачів режиму” та їх публічних акцій”.

А тепер просто цитата героя: “Я не дуже хороший сім’янин, двічі розлучений. Мої діти живуть із їхніми мамами. Одна мама живе у росії, і дитина навчається у росії. Інша мріяла вийти заміж за іноземця, вийшла заміж за іноземця та забрала дітей”.

В 2022 році, якраз в день повномасштабного вторгнення рф на територію України, Подулов ще й отримав рішення суду. Виявилося, що він незаконно переносив газове обладнання в квартирі. Без дозволів, з купою порушень. В результаті інші квартири залишилися без газу.  Тож суд вирішив, що Подулов має повернути газову колонку на місце за заплатити штраф.

І ось цей невдаха, якого так вважають, навіть, кремлівські медіа. приїхав воювати в Україну. Схоже іншого варіанту заплатити штрафі та влаштуватися  у життя в нього не знайшлося.

“Журналіст з Казані”

Ще одним бойцом цього “Руслегіону” виявився Алєксєй Торопов з Казані, який засвітився на Донбасі ще у 2014 році.

Топоров народився у 1977 року в Казані. Перші роки життя пройшли у військовому містечку Чаган (Семипалатинськ-4) на території Казахстану. У 1999 році закінчив факультет журналістики Казанського державного університету. Працював  прес-секретарем товариства російської культури республіки Татарстан. З 2014 року жив та працював кореспондентом федеральних видань на тимчасово окупованій території Луганської області. Зокрема, засвітився у Світлодарську, коли біля його помешкання пролунав вибух. Тоді в соцмережах писали, що Топоров пов’язаний з МГБ.

Далі його тексти можна було бачити на EADaily – це нібито міжнародна агенція. яка належить росіянам та просуває свої наративи за кордоном.

“Як журналіст спеціалізується на реаліях та історії постюгославського та пострадянського просторів”. – пише про нього видання.

З 12 травня 2022 року він воює вже зі зброєю на стороні окупантів, у тому числі на території Ізюмського району Харківської області.

“Герой пропагандистів”

Ще один герой пропагандистських сюжетів – Володимир Косаренко з Луганську. В нього є дружина Надія, донька – Валерія Сіталова.

В самому сюжеті Косаренко тримає в руках ручних гранатомет та філософствує над тим “які погані українці, бо їм допомагають західні країни”. А далі цитата:

“Вони називають нас орками. Хто вони у дійсності, коли користуються допомогою закордоної зброї та намагаються вбивати руський народ. Я не знаю як це назвати. Це – недолюди, яких потрібно знищувати на корені, щоб наші діти, онуки жили у чистій країни”.

Тобто ось ще один “денацифікатор” декламує про “чисті раси”.

І ось тут варто згадати травневу статтю для New York Times історика Єльського університету Тімоті Снайдер, в якій історик пояснює чому режим путіна – це повернення до фашизму.

За його словами, «для російського автократа «фашист» чи «нацист» – це просто той, хто протистоїть йому або його планам знищити Україну. Українці «нацисти» просто тому, що вони не хочуть погоджуватися з твердженням, що вони росіяни, й чинять опір”.

Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як «акт насильства, яке очищає».

«Війна проти України – це не лише повернення до традиційного фашистського поля битви, а й також до традиційної фашистської риторики й діяльності. В російській війні проти України слово «нацисти» означає «вороги-недолюди», яких росіяни можуть вбивати», – зауважує Снайдер.

Тож саме тому нібито різні люди з різними поглядами приїхали вбивати  українців, бо саме це і є їхньою метою. Але життя та ЗСУ вносять свої корективи – частина цього батальйону вже “задвохсотилась”. Дуже багато найманці втрачають через поранення, саме через це вони постійно потребують “нового м’яса”.

Павло НОВИК для “Запорізького центру розслідувань”

Ця стаття була представлена ГО «Запорізьким центром розслідувнь» в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни». Зміст статті  є винятковою відповідальністю ГО «Запорізький центр розслідувнь» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війти та миру

Читайте також: “Воин” на Запоріжжі: імена окупантів, які піаряться на війні